Мітингувальники вимагали від МВС визнати, що напад на Шапошникова пов'язаний з його професійною діяльністю, та порушити кримінальну справу за статтями: викрадення, тортури, перешкоджання журналістській діяльності.
У міліції вважають, що сталось пограбування. Втім, хлопець заявляє, що його "замовив" хтось з МВС, справу можуть кваліфікувати як напад на журналіста, а центральним ЗМІ дали вказівку замовчувати цей резонансний випадок. Кореспондент Deutsche Welle відвідала Ростислава Шапошникова у лікарні.
DW: Ростиславе, сьогодні проходить акція. Це ви закликали своїх однодумців?
Ростислав Шапошников: Була пропозиція активістів "Дорожнього контролю" провести акцію, тобто вони вирішили, що слід зібратись і висловити протест проти того, що міліція не бажає нормально проводити слідство за цим злочином. І винні не слідчі, які безпосередньо займаються розслідуванням, а керівництво, що не сприяє об’єктивному розслідуванню. Ми майже впевнені - замовником цього злочину був співробітник міліції, представник МВС.
Я займаюсь винятково розкриттям злочинів співробітників Державтоінспекції, а також інших представників влади – прокуратури, суддів – у сфері дорожнього руху. Зосереджуємось на 90% на ДАІ. Не займаємось цивільними особами, фіксацією їхніх правопорушень, тобто якоїсь злоби чи помсти з їх сторони бути не може.
Розкажіть, що з вами насправді сталося?
Пограбування не було. Грабіжник має хотіти щось украсти, але хто знав, з чим я вийду на вулицю? В мене були лише два стареньких мобільних телефони, два відеореєстратори, відеокамера й документи. Не такі вже й цінності. Крім того, мене викрали з-під дому і у злочинців - вони мене раніше не бачили - була моя фотографія. Я вийшов з під’їду і буквально в 10 метрах у мене стоїть авто, біля нього вдень мене й схопили. Потім вивезли, почали жорстоко бити. Уже в машині розбили обличчя. А у лісі били ногами.
Нападники при цьому щось Вам говорили?
Я їх запитав, що я їм поганого зробив. Прозвучало: "Нам нічого. Ми лише виконавці". Отже, цих людей винайняли, щоб мене побити чи убити. Не знаю, чого вони хотіли добитись. Але я особисто конфліктів у житті не маю, ніде особливо не гуляю. Весь час займаюсь лише "Дорожнім контролем".
Пишуть, що ви журналіст і правозахисник. Ви кажете, що професійно займаєтесь цією діяльністю, тобто ким ви насправді є?
Юридично я є співзасновником Всеукраїнської правової газети "Дорожній контроль", і я є журналістом своєї ж газети. В Україні не можна зареєструвати інтернет-видання як ЗМІ, тому ми зареєстрували друковану газету "Дорожній контроль". Але є й інтернет-версія нашої друкованої газети. Захищаю інтереси громадян від протиправних посягань співробітників міліції, ДАІ, прокуратури у галузі дорожнього руху. Часто представляю інтереси людей в судах у резонансних злочинах, маю юридичну освіту.
А за рахунок чого ви живете і фінансується видання?
Приносить прибуток інтернет-сайт, завдяки рекламі, допомагають самі активісти – там є рубрика "допомогти проекту", тобто вистачає, аби заправити авто, купити поїсти. Не потрібно ж грошей витрачати, щоб написати статтю в інтернеті. Слід оплачувати лише хостинг, це 430 гривень на місяць.Решта – матеріали, які знімають активісти, водії і журналісти. Ми їх розміщуємо. Публікуємо те, що бачимо щодня на дорогах, те, що ми отримуємо шляхом своїх особистих розслідувань.
Наскільки масовим є цей рух?
Рух є масовим, це, зокрема, видно і за відвідуваністю інтернет-видання "Дорожній контроль", і за кількістю активістів на форумі. Це сотні активістів по всій країні, тисячі водіїв, які просто підтримують, є читачами, десятки тисяч людей, які так чи інакше кожного дня стикаються із співробітниками ДАІ, знімають протиправні дії і потім надсилають ці матеріали нам, розміщують на форумі.
Чи підтримують цю діяльність політики й багаті люди?
"Дорожній контроль" з’явився у грудні 2008 року, коли при владі був Віктор Ющенко і міністр Юрій Луценко. Ми захищали тоді права водіїв і воювали проти керівництва ДАІ та МВС проти їхніх незаконних ініціатив. Змінилась влада - методи роботи не змінилися. Політики змінюються, "Дорожній контроль" залишається, нам все одно, хто при владі. Нас ніхто не фінансує, це невигідно. За 3,5 роки існування ніхто не надав факту, що "Дорожний контроль" хтось спонсорує чи підтримує.
Що вас особисто підштовхнуло до цієї діяльності?
По-перше, я з 2006-го року працюю журналістом, воджу автомобіль. Коли підняли штрафи у 2008 році у 10-20 разів, я, як водій, їздив по дорогам і стикався із ситуаціями, коли інспектори починали штрафувати водіїв на 300-400 гривень за дрібні правопорушення: під знаком зупинився, за 5 метрів до переходу зупинився. Став фотографувати даїшників, знімати факти порушення правил руху патрульними авто і публікувати в інтернеті. Хотів показати суспільству, що ДАІшники штрафують людей, але і самі порушують. Так, давайте будемо чесними? Якщо ви штрафуєте, то ви теж платіть штрафи. Аби ця інформація не розпорошувалась, вирішив відкрити сайт roadcontrol.org.ua і на одній сторінці викладати ці матеріали. Так з’явилось багато водіїв, які також зацікавились цією проблемою і потерпілих, що звернулись по допомогу оскільки проти них було вчинено різні протиправні дії, злочини, співробітниками ДАІ. Я як людина, якій це було цікаво, став безкоштовно розслідувати їхні справи, і у підсумку відкрилась ціла система корупції і злочинів цієї структури. Ми все більше доводимо, що ДАІ України - наскрізь корумпована злочинна організація. Сама система збудована лише на злочинах. Вони не можуть працювати за законом.
Скажіть, які основні види порушень чи злочинів, які, за вашими даними, вчиняють даїшники?
Фальсифікація адміністративних справ, коли складаються адмінматеріали без факту порушення, без доказів. Люди змушені платити гроші за те, чого не вчиняли. 95% виписаних штрафів складені з порушенням адміністративного кодексу. Другий вид правопорушень – дуже прибутково – це фальсифікація "п’яних за кермом". Дуже часто штрафують за відмову, коли беруть підставних свідків, які свідчать, що водій відмовився проходити медогляд. Я вигравав неодноразово суди і проти управління ДАІ міста Києва, і проти окремих інспекторів. І доводив, що ДАІшники фальсифікують такі справи.
Ще один вид порушень – приватні штрафмайданчики. Це рівень районних і міських начальників. Створюються приватні штрафмайданчики на підставних осіб, і по 200-300 гривень на добу заганяють машини і заробляють десятки мільйонів гривень на рік прибутків з цих штрафмайданчиків. Основне керівництво Державтоінспекції – це Управління ДАІ, генеральський склад, - займаються заробітком шляхом відкатів. Наприклад, закуповують вимірювачі швидкості за дорожчою ціною і з цього заробляють мільйони.
Було виділено мільйони гривень на створення єдиної системи адмінпрактики. І ось недавно прокуратурою Києва порушено кримінальну справу за фактом розкрадання попереднім керівництвом ДАІ України коштів на створення цієї адмінпрактики. Зараз знову виділили гроші, і керівництво ДАІ каже, нібито ця система запрацює, але гроші, за моєю інформацією, знову розікрали.
Тобто, виділяються бюджетні кошти, і їх за фіктивними угодами розкрадають, це рівень Департаменту ДАІ. Ці всі факти, починаючи з рівня рядового інспектора, з фальсифікації дрібних адмінпротоколів до розкрадання бюджетних коштів, проводимо розслідування і публікуємо на сайті. Природно, що все це заважає керівництву ДАІ заробляти гроші. Тому їм нічого не лишається, окрім як нас фізично ліквідувати.
Читайте также:
О нападении на руководителя Дорожного контроля пишут международные СМИ
"Нападение на руководителя ДК было не ограблением, а разбоем", - прокуратура (ВИДЕО)
Руководителя Дорожного контроля похитили, избили и бросили в лесу
Читайте продолжение:
Пол года с дня нападения на руководителя издания ДК. Результаты расследования - 0
Сам вижу что в последнее время больше и больше иностранных СМИ говорят о наших «правоохранительных» органах. Позор нашим властям. Разве так трудно решить ситуацию?