…Олег Шкурдай протягом 10 років працював директором ТОВ «Діагностичні системи- Україна», власником якого є російський олігарх Бурков Анатолій Миколайович. Все було чудово, підприємство, завдяки наполегливій праці директора, процвітало та приносило чималий прибуток Буркову А.М. Згодом, Олег Шкурдай вирішив звільнитися за відкрив власне підприємство, яке стало конкурентом ТОВ Буркова.
Через майже 2 роки після звільнення, відносно Шкурдая відкрили кримінальне провадження «за розкрадання своєї ж заробітної плати у великих розмірах» на ТОВ російського власника. Спроби довести свою невинуватість завершились тим, що 17.12.2013 р. суддя Шевченківського районного суду м. Києва Володимир Бугіль, відомий Україні як суддя, який 06.12.13 р. незаконно взяв під варту журналіста «Дорожнього контролю» Андрія Дзиндзю та який неправдиво звинуватив адвоката Віктора Смалія у нападі на себе та порваній суддівській мантії, засудив Шкурдая до 5 років позбавлення волі.
Безпосереднім фабрикуванням справи займався Шевченківській РУ ГУ МВС України в м. Києва, який відомий всім репресіями проти політичних ворогів команди Віктора Януковича. Справа була відкрита з порушенням правил підсудності оскільки повинна була б бути розслідувана Оболонським райуправлінням. Суть обвинувачення полягає в тому, що Олег Шкурдай начебто «розкрадав свою власну заробітну плату».
ВИДЕОЗАПИСЬ СУДА:
Протягом тих 10 років за яких працював Шкурдай, він офіційно отримував заробітну плату в розмірі 80 000 грн. В судовому засіданні «виявилось», що Бурков А.М. нібито насправді призначив Шкурдаю О. заробітну плату в розмірі 3 000 доларів США, про що свідчить протокол, оригінал якого ніхто ніколи не бачив. Інших доказів не існує. Тобто, за версією слідства, Шкурдай отримував зарплату значну більше, ніж йому призначив Бурков і це було виявлено через два роки з моменту звільнення Шкурдая з підприємства.
Згідно трудового законодавства України якщо відбувається погіршення умов праці (а саме так і відбувалось у випадку Шкурдая О., оскільки зменшення заробітної плати є погіршенням умов праці) роботодавець повинен повідомити працівника за 2 місяця та запитати згоду про подальшу згоду працювати в таких умовах. Цього зроблено не було.
Незважаючи на очевидну фальсифікацію, 12.06.2014 р. Апеляційний суд м. Києва в складі суддів Одинця Валерія Михайловича, Присяжнюка Олега Богдановича, Бовтрук Валентини Миколаївни залишили рішення судді Бугіля без змін та вирішили, що Шкурдай (інвалід ІІ групи) повинен відбути 5 років у тюрмі.
ВИДЕОЗАПИСЬ ПРИГОВОРА:
Сам судовий розгляд справи Олега Васильовича свідчить про те, що суддям чхати не тільки на закон, їм чхати на людські цінності. Декілька разів розгляд справи просто відкладали, оскільки один із суддів перебував у заздалегідь запланованій відпустці, при цьому обвинуваченого вивозили з СІЗО тільки для того, щоб про це повідомити. Судові засідання також відкладались через неодноразову зміну прокурорів, які кожного разу виявляли нестримне бажання вивчити матеріали справи і при цьому, їм, звичайно, потрібен був час, а потім просто не приходили в суд.
Судді Апеляційного суду м. Києва перебувають на своїх посадах, в своїх кабінетах по 10-15 років, а то й більше. В приміщенні Апеляційного суду вони як у себе вдома і почувають себе господарями. Господарями чужого життя. Для розгляду справ судді службовими ліфтами спускаються з верхніх поверхів, до яких прості смертні доступу не мають. Перебуваючи у своїх гарних кріслах вони щодня спостерігають за людьми, які перебувають у клітках, бачать у їх очах надію та прохання. Тільки не розуміють, що надія не на їх «добру волю», а на ЗАКОН.
У суддів відбувається деформація свідомості. Вони позбавлені нормального сприйняття. Для Вас кримінально справа – Ваше життя. Для суддів Ваша справа – одна з багатьох за 10-15 років. Під час проголошення рішення по справі Олега Шкурдая, суддя Одинець Валерій задумливо дивився у віконце (можливо, мріючи про Аргентину), суддя Бовтрук Валентина опустивши голову дивилась у свій стіл, мабуть, соромлячись того, що під час судового розгляду постійно давала надію, повторюючи «Ми Вам віримо».
Третій суддя приємно вразив - прочитав рішення та повідомив, що по справі у нього є окрема думка. Отже, один з суддів виправдав Шкурдая О. Гадаємо, що це саме Присяжнюк О.Б.. Вразив, тому, що окрема думка судді – це письмова підтримка правоти обвинуваченого, що є рідкісним явищем.
Слід зауважити, що вказаний судовий розгляд майже нічим не відрізняється від більшості судових розглядів по всій Україні. Дуже рідко в суді, громадянин, який платить податки, почуває себе людиною. В судах, прокуратурах та інших державних установах робиться все можливе для того, щоб людина більше ніколи не захотіла їх відвідувати.
Основна ідея влади сьогодні – надати суддям незалежність і вони будуть справедливими. Провести переатестацію і запанує європейське право в Україні. Переатестація – це перевірка та підвищення рівня знань. Чи може переатестація судді позбавити його від корупційних зв’язків, які «напрацьовані» за 10 років? Чи може переатестація змусити суддю не брати хабар, якщо він звик відпочивати у 5-зірковому готелі за кордоном?
Незалежність? Надали. Януковича немає, Портнова - теж. Про яку незалежність можна говорити у справі Шкурдая?! Про незалежність від бажання брати хабарі та покривати злочинців у владі? Таких, як суддя Бугіль? Що заважає судді прийняти законне рішення у справі Шкурдая Олега?Чому інвалід ІІ групи повинен сидіти у тюрмі 5 років свого єдиного життя через те, що російський олігарх має на Шкурдая зуб? Чому українські судді, які повинні підкорятися українському законодавству та захищати українського громадянина діють в угоду окупантам?
Висновки робіть самі.
Адвокат Алиса Дорогая