Сообщение, не относящиеся к теме

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17648598

Справа № 2-а-539/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2011 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Наумової І.Й., при секретарі Фіркаловій І.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області старшини міліції Завада І.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом до інспектора ДПС Завада І.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.11.2010 року інспектором ДПС Завада І.О. відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії АХ №287382 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 03.11.2010 року о 19 годині, керуючи автомобілем д/н НОМЕР_1 по а\д Харків-Сімферополь рухався по крайній лівій смузі проїзної частини, чим порушив вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху.
Вважає дану постанову незаконною та не обґрунтованою, оскільки не порушував вимоги п.11.5 ПДР, об’їздив в темний час суток перепон, доказів щодо вчинення правопорушення в протоколі не надані та просить постанову по справі скасувати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причину неприбуття не повідомив, письмових пояснень чи заперечень не надав, тому суд, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ст.86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за: порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 03.11.2010 року інспектором ДПС Завада І.О. відносно ОСОБА_1 складено протокол серії АХ № 105353 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 03.11.2010 року о 19 годині, керуючи автомобілем д/н НОМЕР_1 по а\д Харків-Сімферополь рухався по крайній лівій смузі проїзної частини, привільній правій, чим порушив вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху. Одночасно була винесена постанова серії АХ № 287382 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КупАП (а.с.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В діях громадянина ОСОБА_1 не вбачається склад правопорушення передбачений ч.2 ст.122 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні докази, що позивач порушив вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху. Також суд приймає до уваги пояснення до протоколу позивача,який вказав, що рухався по крайній лівій смузі, тому що в темний час доби об’їздив перепон. За таких обставин твердження позивача на заперечення факту порушення ним вимог п.п. 11.5 Правил дорожнього руху заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що під час складання протоколу та постанови, року інспектор ДПС Завада І.В. не дотримався вимог ст.280 КУпАП, а саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з’ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим порушив право позивача. Суду відповідачем не надані фото та відео фіксація порушення.
Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що інспектором при винесенні штрафу не було враховано.
На думку суду, стягнення, застосоване інспектором ДПС Завада І.В. не відповідає ступеню вини позивача. При їх винесенні посадовою особою ДАІ не враховано характер та ступінь провини, обставини, що пом’якшують його вину, а саме той факт, що позивач притягається до адміністративної відповідальності вперше, своїми діями аварійну ситуацію на дорозі не створив та іншим учасникам дорожнього руху не завадив.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Крім цього, ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
У зв’язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що постанова про накладання адміністративного стягнення підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що факти, викладені у зазначених протоколі та постанові не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні
Підстав для відмови у задоволенні позову у суду не має.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9-11, 70-71, 86-88, 158-163 КАС України, 288, 293 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області старшини міліції Завада І.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Скасувати постанову серії АХ № 287382 від 03.11.2010р., винесену інспектором ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області старшиною міліції Завада І.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту постановлення.
Суддя І.Й. Наумова

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13825589

Справа № 2021/2-а-1559/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2011 року м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
у складі : головуючого –судді Рибальченко І.Г.,
при секретарі –Ярошенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області Завади Ігора Олександровича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом , в якому просить визнати дії інспектора ДПС Завади І.О. по складанню протоколу, винесенню постанови і накладенню на нього штрафу за вчинене адміністративне правопорушення протиправними і скасувати постанову від 12.01.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255 грн. Адміністративне провадження закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав. Він пояснив, що 12.01.2011 року керував автомобілем УАЗ державний номер НОМЕР_1. На 105 кілометрі автодороги Харків-Сімферополь був зупинений працівником ДПС Завада І.О., який склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч. 1 КУпАП. Суть правопорушення, яке викладено в протоколі, водій не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходились на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив правила проїзду пішохідних переходів. Попереду нього рухався автобус на невеликій швидкості, коли проїжджав через пішохідний перехід жінка стояла на узбіччі поруч з машинами таксі і не намагалася переходити дорогу. Проти вказаного правопорушення заперечував, але інспектор ДПС не прийняв дані зауваження до уваги. Позивач просить задовольнити вимоги його позовної заяви оскільки правопорушення він не вчиняв.
Відповідач Завада І.О. позовні вимоги не визнав. Він вказав, що зранку 12.01.2011 року виконував свої службові обов’язки на автодорозі Харків- Сімферополь-Алушта-Ялта. Після проїзду через нерегульований пішохідний перехід він зупинив автомобіль ОСОБА_1, який порушив п 18.1 Правил дорожнього руху України і не пропустив жінку , що стояла на переході. Позивач надав письмові пояснення в протоколі, що ним складався за ч.1 ст.122 КУпАП, проте заперечив порушення вказаного пункту Правил дорожнього руху України. Завада І.О.просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Допитаний як свідок ОСОБА_4 повідомив, що 12.01.2011 року їхав в автомобілі разом з ОСОБА_1. Він добре бачив , що перед тим як їх зупинив інспектор ДПС поруч з таксистами за декілька метрів від дороги стояла жінка. Вона не знаходилась на переході, тому ОСОБА_1 не порушував правила проїзду пішохідного переходу.
Суд заслухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи , вважає , що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови АХ 1№ 184372 від 12.01.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, 12.01.2011 року о 09 год. 40 хв. на 105 км автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не надав перевагу в русі пішоходу, який знаходився на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив правила проїзду пішохідних переходів і порушив пункт 18.1 ПДР України. Своїми діями скоїв правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП. На нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Правилами дорожнього руху визначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Суд приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_4, попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, що підтвердив відсутність в діях ОСОБА_1. правопорушення, письмові пояснення позивача в протоколі АХ1№ 184372 від 12.01.2011 року де він зазначив, що він не згоден з рішенням інспектора ДПС.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані , на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини. Ці дані встановлюються протоколами про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів і технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил,норм стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, інші документи.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно ст.62 Конституції України. Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, з боку ОСОБА_1.
Зібрані у справі докази та їх оцінка вказують , що позов ОСОБА_1. до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району Завади І.О. про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно задовольнити. На підставі п.3 ч.1 ст.293 КУпАП постанову слід скасувати та закрити справу.
Керуючись ст.293 КУпАП, ст..ст. 86,160-163,167 КАС України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області Завади Ігора Олександровича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити .
Визнати неправомірними дії Завади І.О. по винесенню постанови від 12.01.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. та скасувати постанову від 12 січня 2011 року , винесену інспектором ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області Завадою І.О. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і закрити справу.

Постанова оскарженню не підлягає.
Головуюча І.Г. Рибальченко.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563838
Справа № 2021/2-а-1381/11
П О С Т А Н О В А
Іменем України
25 січня 2011 року Красноградський районний суд Харківської області
В складі: головуючого - судді Гусар П.І.
При секретарі Івашкіної Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краснограді адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС м.д.м м. Красноград БДПС при ГУМВСУ в Харківській області старшини міліції Завади Ігоря Олександровича про визнання протиправним його дій та скасування постанови про накладення штрафу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом якому вказав, що 26 грудня 2010 року він був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності за не виконання вимог дорожнього знаку 3.1 ПДР України, коли керував автомобілем ГАЗ 31029 р.н. НОМЕР_1 на 105 км автодороги Харків-Сімферополь. Вважає дії відповідача неправомірними, тому що Правил дорожнього руху України він не порушував і тому просить скасувати винесену відповідачем постанову про накладення на нього штрафу в сумі 255 грн і закрити справу.
В судовому засіданні позивач на позові наполягав і вказав, що Правил дорожнього руху він не порушував.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що дійсно позивач керуючи вказаним ним автомобілем 26.12.2010 року в 10 год 30 хвилин не виконав вимоги знаку 3.1 ПДР України, він склав адміністративний протокол, інших доказів у нього не має.
Суд , дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, тобто на працівника ДПС. Однак відповідач в судовому засіданні пояснив, що позивач порушив Правила дорожнього руху України, але доказів в підтвердження цього факту він суду надати не може.

Таким чином, суду не надано належних доказів, що позивач порушив Правила дорожнього руху України і постанову про накладення на нього штрафу необхідно скасувати.

Згідно викладеного, керуючись ст.. ст.. 2, 6, 9, 69, 94, 99-102, 104, 159, 160, 163 КАСУ, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати неправомірними дії інспектора взводу ДПС м.д.м м. Красноград БДПС при ГУМВСУ в Харківській області старшини міліції Завади Ігоря Олександровича в частині складання адміністративної постанови від 26.12.2010 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу на ОСОБА_1
Скасувати постанову інспектора взводу ДПС м.д.м м. Красноград БДПС при ГУМВСУ в Харківській області старшини міліції Завади Ігоря Олександровича від 26.12.2010 року серія АХ1 № 049868 за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 255 грн і закрити справу.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563713

Справа № 2021/2-а-1391/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 січня 2011 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,
при секретарі - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС с. Наталине, Красноградського району Завади Ігоря Олександровича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень,-
В с т а н о в и в:
28.12.2010 року постановою інспектора ДПС взводу ДПС Завадою Ігорем Олександровичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в постанові та протоколі, було те, що 28.12.2010р. близько 17год. 35хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «MISUBISI QOLAND», номерний знак НОМЕР_1 на 105 км автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта їхав в направленні м.Харкова й здійснив зупинку автомобіля на пішохідному переході, чим порушив вимоги п.15.9г ПДР України.
Позивач з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не погодився і пояснив, що він дійсно керував вказаним автомобілем та здійснив зупинку автомобіля на відстані близько 15м від пішохідного переходу, з тим, щоб з автомобіля, яким він керував вийшов пасажир ОСОБА_3. Відповідач в протоколі про адміністративне правопорушення вказує, що він не порушував вимоги п.15.9г ПДР, а саме зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Незважаючи на це інспектор ДПС склав протокол та постанову з якими він не погодився. Він вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки дотримався ПДР, роблячи зупинку.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.
Відповідач - інспектор ДПС, винісший постанову до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому будь-яких заперечень з його боку не надходило.
Відповідно до складеного протоколу вбачається, що 28.12.2010р. близько 17год. 35хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «MISUBISI QOLAND», номерний знак НОМЕР_1 на 105 км автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта їхав в направленні м. Харкова й здійснив зупинку автомобіля на пішохідному переході, чим порушив вимоги п.15.9г ПДР України. Однак будь-яких достовірних даних про це в протоколі не зазначено, свідків вказаного немає, а навпаки в судовому засіданні були допитані ряд свідків, які підтвердили, що позивач правил дорожнього руху не порушував.
Так, свідки, викликані в судове засідання, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, той факт, що ОСОБА_1 дійсно 28.12.2010 року керував автомобілем «MISUBISI QOLAND», номерний знак НОМЕР_1 та зробив зупинку автомобіля метрів за 15 від пішохідного переходу, оскільки він висадив ОСОБА_3 та підібрав ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які чекали його саме на відстані близько 15м. до пішохідного переходу. При чому сівши в машину вони проїхали близько 50 метрів та були зупинені інспектором ДПС.
Суд заслухавши позивача, підтримавшого свій позов та свідків, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободі громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з наданими позивачем поясненнями це була зупинка в зв’язку з тим, щоб з його автомобіля вийшов пасажир, при цьому позивач зупинився на відстані близько 15м від пішохідного переходу.
При цьому відповідно до п.15,9г ПДР України, що начебто порушив позивач, зупинка заборонена на пішохідному переході та блище 10м. від нього з обох боків.
Крім цього, відповідно до ст.71 КАС Укрїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до цього положення закону відповідач - повідомлявся належним чином та йому пропонувалося надати свої заперечення проти доводів позивача та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, однак будь яких заперечень та доводів в обгрунтування правомірності своїх дій відповідач суду не надав.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова –скасуванню, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів в протиріч доводів позивача.
У зв’язку з наведеним, дії відповідача стосовно винесення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1, за вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є неправомірними.
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП –провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 69, 71, 94, 99-102, 104, 153, 159, 160, 163, 167 КАС України, п.1 ст.247 КУпАП суд -
п о с т а н о в И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову посадової особи суб’єкта владних повноважень - інспектора ДПС взводу ДПС Завади І.О. від 28.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУПАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563800

Справа № 2021/2-а-1386/11
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 січня 2011 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,
при секретарі - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС Красноградського району Харківської області Завади Ігоря Олександровича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень,-
В с т а н о в и в:
Постановою інспектора ДПС взводу ДПС Красноградського району в Харківській області старшини міліції Завади І.О. від 19.12.2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425.00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
В цей же день даним працівником міліції був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно із зазначеною постановою вказано, що позивач 19.12.2010 року о 13-15год. на 105 кілометрі автомагістралі Харків-Сімферополь-Ялта-Атушта, керував автомобілем ВАЗ-2105, держномер НОМЕР_1 та проїхав перехрестя вулиці Полтавської та Леніна на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив пункт 8.7.3 правил дорожнього руху України.
З постановою останній не згоден, так вважає, що вона складена стосовно нього без законних підстав та вказує, що він дійсно у вказаний час та місті рухався на вищевказаному автомобілі з пасажирами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак коли він перетинав перехрестя то горів зелений світлофор, потім коли він опинився на середині перехрестя включився попереджуючий жовтий сигнал світлофору, тобто він почав маневр на зелений, а закінчив на жовтий.
Відповідно до вимог п. 16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрестя проїзних частин, згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Таким чином, з урахуванням вказаного пункту ПДР, він вважає, що повинен був закінчити маневр, який розпочав на зелений знак світлофора, і в його діях відсутнє порушення ПДР України і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченного ч.2 ст.122 КУпАП, а тому складені стосовно нього протокол та постанова про адміністративне правопорушення підлягають скасуванню.
Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява, в якій він просив розгляд справи проводити за його відсутності та підтримав позов в повному обсязі.
Відповідач - інспектор ДПС, який виніс постанову до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому будь-яких заперечень з його боку не надходило.
Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 19.12.2010 року о 13-15 годині на 105 кілометрі автомагістралі Харків-Сімферополь-Ялта-Атушта, керував автомобілем ВАЗ-2105, держномер НОМЕР_1 проїхав перехрестя вулиці Полтавської та Леніна на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив пункт 8.7.3 правил дорожнього руху України, однак будь-яких достовірних даних в підтвердження цього факту в матеріалах справи немає, не надано їх і відповідачем. Будь-яких свідків в підтвердження цього факту в протоколі не зазначено.
При цьому в самому протоколі на місці його складання ОСОБА_1 не зщаперечував, що закінчив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофору.
Такі дії позивача відповідають вимогам п. 16.8 ПДР України - водій, який виїхав на перехрестя проїзних частин, згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Крім цього, відповідно до ст.71 КАС Укрїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до цього положення закону відповідач - повідомлявся належним та йому пропонувалося надати свої заперечення проти доводів позивача та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, однак будь яких заперечень та доводів в обгрунтування правомірності своїх дій відповідач суду не надав.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони відповідали вимогам п.16.8 ПДР України, а постанова –скасуванню, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів в протиріч доводів позивача.
У зв’язку з наведеним, дії відповідача стосовно винесення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1, за вчинення ним правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, є неправомірними.
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП –провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 41, 69, 71, 94, 99-102, 104, 153, 159, 160, 163, 167, 171-2 КАС України, п.1 ст.247 КУпАП суд –
п о с т а н о в И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову посадової особи суб’єкта владних повноважень - інспектора ДПС взводу ДПС Красноградського району Харківської області Завади Ігоря Олександровича від 19.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП скасувати .
Провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУПАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563715

Справа № 2021/2-а-1388/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2011 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,
при секретарі - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС МВС с. Наталине, Красноградського району Завади Ігоря Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В с т а н о в и в:
27.12.2010 року постановою інспектора ДПС Завадою І.О. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в протоколі, було те, що він 27.12.2010 року о 12 годині 05 хвилин керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Краснограді, в цей час був зупинений на колі зупинки автобусів по вул. Полтавській, як виявилося причиною зупинки, за словами інспектора, стало те, що нібито я не надав переваги у русі пішоходам на нерегульованому переході, чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України. Інспектор ДПС попросив надати документи та сказав пройти з ним. В своєму авто він показав мені пристрій для відео фіксації(який нагадував маленьку побутову відеокамеру) та почав складати протокол. Вважаю, що протокол та постанова не відповідають вимогам ст. 251, 256, 280 КУпАП. Також у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку, відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію, яка марка приладу.
Позивач з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не погодився, так як права йому не роз’яснені та інспектор ДПС при винесенні постанови не з’ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, не врахував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи зокрема, його пояснення, та притягнув його безпідставно до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП. В зв’язку з цим позивач просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач - інспектор ДПС, винісший постанову до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому будь-яких заперечень з його боку не надходило.
Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до винесеної постанови вбачається, що він 27.12.2010 року о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Краснограді, в цей час був зупинений на колі зупинки автобусів по вул. Полтавській, як виявилося причиною зупинки стало те, що нібито ОСОБА_1 не надав переваги у русі пішоходам на нерегульованому переході, чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України, але будь-яких достовірних даних в підтвердження цього факту в матеріалах справи немає, не надано їх і відповідачем. Будь-яких свідків в підтвердження цього факту не зазначено. Пояснення самої особи-пішохода, якій позивач начебто не надав перевагу у русі також не опитана, оскільки посилання на цьому у протоколі відсутні.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 3) ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення приймає одне з таких рішень: скасовує постанову та закриває справу.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до цього положення закону відповідач - повідомлявся належним та йому пропонувалося надати свої заперечення проти доводів позивача та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, однак будь яких заперечень та доводів в обгрунтування правомірності своїх дій відповідач суду не надав.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова –скасуванню, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів в протиріч доводів позивача, будь-яких достовірних даних в підтвердження цього факту в матеріалах справи немає, будь-яких свідків в підтвердження цього факту не зазначено. Пояснення самої особи-пішохода, якій позивач начебто не надав перевагу у русі також відсутні та вона не опитана, оскільки посилання на цьому у протоколі відсутні.
У зв’язку з наведеним, дії відповідача стосовно винесення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1, за вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є неправомірними.
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП –провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 41, 69, 71, 94, 99-102, 104, 153, 159, 160, 163, 167, 171-2 КАС України, п.1 ст.247 КУпАП суд -
п о с т а н о в И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову посадової особи суб’єкта владних повноважень –інспектора ДПС взводу ДПС МВС Завади Ігоря Олександровича від 27.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУПАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

Сообщение, не относящиеся к теме

http://roadcontrol-kharkov.blogspot.com/

Сообщение, не относящиеся к теме

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17648598

Справа № 2-а-539/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2011 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Наумової І.Й., при секретарі Фіркаловій І.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області старшини міліції Завада І.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом до інспектора ДПС Завада І.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.11.2010 року інспектором ДПС Завада І.О. відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії АХ №287382 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 03.11.2010 року о 19 годині, керуючи автомобілем д/н НОМЕР_1 по а\д Харків-Сімферополь рухався по крайній лівій смузі проїзної частини, чим порушив вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху.
Вважає дану постанову незаконною та не обґрунтованою, оскільки не порушував вимоги п.11.5 ПДР, об’їздив в темний час суток перепон, доказів щодо вчинення правопорушення в протоколі не надані та просить постанову по справі скасувати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причину неприбуття не повідомив, письмових пояснень чи заперечень не надав, тому суд, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ст.86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за: порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 03.11.2010 року інспектором ДПС Завада І.О. відносно ОСОБА_1 складено протокол серії АХ № 105353 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 03.11.2010 року о 19 годині, керуючи автомобілем д/н НОМЕР_1 по а\д Харків-Сімферополь рухався по крайній лівій смузі проїзної частини, привільній правій, чим порушив вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху. Одночасно була винесена постанова серії АХ № 287382 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КупАП (а.с.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В діях громадянина ОСОБА_1 не вбачається склад правопорушення передбачений ч.2 ст.122 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні докази, що позивач порушив вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху. Також суд приймає до уваги пояснення до протоколу позивача,який вказав, що рухався по крайній лівій смузі, тому що в темний час доби об’їздив перепон. За таких обставин твердження позивача на заперечення факту порушення ним вимог п.п. 11.5 Правил дорожнього руху заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що під час складання протоколу та постанови, року інспектор ДПС Завада І.В. не дотримався вимог ст.280 КУпАП, а саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з’ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим порушив право позивача. Суду відповідачем не надані фото та відео фіксація порушення.
Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що інспектором при винесенні штрафу не було враховано.
На думку суду, стягнення, застосоване інспектором ДПС Завада І.В. не відповідає ступеню вини позивача. При їх винесенні посадовою особою ДАІ не враховано характер та ступінь провини, обставини, що пом’якшують його вину, а саме той факт, що позивач притягається до адміністративної відповідальності вперше, своїми діями аварійну ситуацію на дорозі не створив та іншим учасникам дорожнього руху не завадив.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Крім цього, ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
У зв’язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що постанова про накладання адміністративного стягнення підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що факти, викладені у зазначених протоколі та постанові не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні
Підстав для відмови у задоволенні позову у суду не має.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9-11, 70-71, 86-88, 158-163 КАС України, 288, 293 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області старшини міліції Завада І.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Скасувати постанову серії АХ № 287382 від 03.11.2010р., винесену інспектором ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області старшиною міліції Завада І.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту постановлення.
Суддя І.Й. Наумова

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13825589

Справа № 2021/2-а-1559/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2011 року м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
у складі : головуючого –судді Рибальченко І.Г.,
при секретарі –Ярошенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області Завади Ігора Олександровича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом , в якому просить визнати дії інспектора ДПС Завади І.О. по складанню протоколу, винесенню постанови і накладенню на нього штрафу за вчинене адміністративне правопорушення протиправними і скасувати постанову від 12.01.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255 грн. Адміністративне провадження закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав. Він пояснив, що 12.01.2011 року керував автомобілем УАЗ державний номер НОМЕР_1. На 105 кілометрі автодороги Харків-Сімферополь був зупинений працівником ДПС Завада І.О., який склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч. 1 КУпАП. Суть правопорушення, яке викладено в протоколі, водій не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходились на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив правила проїзду пішохідних переходів. Попереду нього рухався автобус на невеликій швидкості, коли проїжджав через пішохідний перехід жінка стояла на узбіччі поруч з машинами таксі і не намагалася переходити дорогу. Проти вказаного правопорушення заперечував, але інспектор ДПС не прийняв дані зауваження до уваги. Позивач просить задовольнити вимоги його позовної заяви оскільки правопорушення він не вчиняв.
Відповідач Завада І.О. позовні вимоги не визнав. Він вказав, що зранку 12.01.2011 року виконував свої службові обов’язки на автодорозі Харків- Сімферополь-Алушта-Ялта. Після проїзду через нерегульований пішохідний перехід він зупинив автомобіль ОСОБА_1, який порушив п 18.1 Правил дорожнього руху України і не пропустив жінку , що стояла на переході. Позивач надав письмові пояснення в протоколі, що ним складався за ч.1 ст.122 КУпАП, проте заперечив порушення вказаного пункту Правил дорожнього руху України. Завада І.О.просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Допитаний як свідок ОСОБА_4 повідомив, що 12.01.2011 року їхав в автомобілі разом з ОСОБА_1. Він добре бачив , що перед тим як їх зупинив інспектор ДПС поруч з таксистами за декілька метрів від дороги стояла жінка. Вона не знаходилась на переході, тому ОСОБА_1 не порушував правила проїзду пішохідного переходу.
Суд заслухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи , вважає , що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови АХ 1№ 184372 від 12.01.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, 12.01.2011 року о 09 год. 40 хв. на 105 км автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не надав перевагу в русі пішоходу, який знаходився на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив правила проїзду пішохідних переходів і порушив пункт 18.1 ПДР України. Своїми діями скоїв правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП. На нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Правилами дорожнього руху визначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Суд приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_4, попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, що підтвердив відсутність в діях ОСОБА_1. правопорушення, письмові пояснення позивача в протоколі АХ1№ 184372 від 12.01.2011 року де він зазначив, що він не згоден з рішенням інспектора ДПС.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані , на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини. Ці дані встановлюються протоколами про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів і технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил,норм стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, інші документи.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно ст.62 Конституції України. Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, з боку ОСОБА_1.
Зібрані у справі докази та їх оцінка вказують , що позов ОСОБА_1. до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району Завади І.О. про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно задовольнити. На підставі п.3 ч.1 ст.293 КУпАП постанову слід скасувати та закрити справу.
Керуючись ст.293 КУпАП, ст..ст. 86,160-163,167 КАС України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області Завади Ігора Олександровича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити .
Визнати неправомірними дії Завади І.О. по винесенню постанови від 12.01.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. та скасувати постанову від 12 січня 2011 року , винесену інспектором ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області Завадою І.О. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і закрити справу.

Постанова оскарженню не підлягає.
Головуюча І.Г. Рибальченко.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563838
Справа № 2021/2-а-1381/11
П О С Т А Н О В А
Іменем України
25 січня 2011 року Красноградський районний суд Харківської області
В складі: головуючого - судді Гусар П.І.
При секретарі Івашкіної Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краснограді адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС м.д.м м. Красноград БДПС при ГУМВСУ в Харківській області старшини міліції Завади Ігоря Олександровича про визнання протиправним його дій та скасування постанови про накладення штрафу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом якому вказав, що 26 грудня 2010 року він був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності за не виконання вимог дорожнього знаку 3.1 ПДР України, коли керував автомобілем ГАЗ 31029 р.н. НОМЕР_1 на 105 км автодороги Харків-Сімферополь. Вважає дії відповідача неправомірними, тому що Правил дорожнього руху України він не порушував і тому просить скасувати винесену відповідачем постанову про накладення на нього штрафу в сумі 255 грн і закрити справу.
В судовому засіданні позивач на позові наполягав і вказав, що Правил дорожнього руху він не порушував.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що дійсно позивач керуючи вказаним ним автомобілем 26.12.2010 року в 10 год 30 хвилин не виконав вимоги знаку 3.1 ПДР України, він склав адміністративний протокол, інших доказів у нього не має.
Суд , дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, тобто на працівника ДПС. Однак відповідач в судовому засіданні пояснив, що позивач порушив Правила дорожнього руху України, але доказів в підтвердження цього факту він суду надати не може.

Таким чином, суду не надано належних доказів, що позивач порушив Правила дорожнього руху України і постанову про накладення на нього штрафу необхідно скасувати.

Згідно викладеного, керуючись ст.. ст.. 2, 6, 9, 69, 94, 99-102, 104, 159, 160, 163 КАСУ, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати неправомірними дії інспектора взводу ДПС м.д.м м. Красноград БДПС при ГУМВСУ в Харківській області старшини міліції Завади Ігоря Олександровича в частині складання адміністративної постанови від 26.12.2010 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу на ОСОБА_1
Скасувати постанову інспектора взводу ДПС м.д.м м. Красноград БДПС при ГУМВСУ в Харківській області старшини міліції Завади Ігоря Олександровича від 26.12.2010 року серія АХ1 № 049868 за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 255 грн і закрити справу.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563713

Справа № 2021/2-а-1391/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 січня 2011 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,
при секретарі - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС с. Наталине, Красноградського району Завади Ігоря Олександровича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень,-
В с т а н о в и в:
28.12.2010 року постановою інспектора ДПС взводу ДПС Завадою Ігорем Олександровичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в постанові та протоколі, було те, що 28.12.2010р. близько 17год. 35хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «MISUBISI QOLAND», номерний знак НОМЕР_1 на 105 км автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта їхав в направленні м.Харкова й здійснив зупинку автомобіля на пішохідному переході, чим порушив вимоги п.15.9г ПДР України.
Позивач з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не погодився і пояснив, що він дійсно керував вказаним автомобілем та здійснив зупинку автомобіля на відстані близько 15м від пішохідного переходу, з тим, щоб з автомобіля, яким він керував вийшов пасажир ОСОБА_3. Відповідач в протоколі про адміністративне правопорушення вказує, що він не порушував вимоги п.15.9г ПДР, а саме зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Незважаючи на це інспектор ДПС склав протокол та постанову з якими він не погодився. Він вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки дотримався ПДР, роблячи зупинку.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.
Відповідач - інспектор ДПС, винісший постанову до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому будь-яких заперечень з його боку не надходило.
Відповідно до складеного протоколу вбачається, що 28.12.2010р. близько 17год. 35хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «MISUBISI QOLAND», номерний знак НОМЕР_1 на 105 км автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта їхав в направленні м. Харкова й здійснив зупинку автомобіля на пішохідному переході, чим порушив вимоги п.15.9г ПДР України. Однак будь-яких достовірних даних про це в протоколі не зазначено, свідків вказаного немає, а навпаки в судовому засіданні були допитані ряд свідків, які підтвердили, що позивач правил дорожнього руху не порушував.
Так, свідки, викликані в судове засідання, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, той факт, що ОСОБА_1 дійсно 28.12.2010 року керував автомобілем «MISUBISI QOLAND», номерний знак НОМЕР_1 та зробив зупинку автомобіля метрів за 15 від пішохідного переходу, оскільки він висадив ОСОБА_3 та підібрав ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які чекали його саме на відстані близько 15м. до пішохідного переходу. При чому сівши в машину вони проїхали близько 50 метрів та були зупинені інспектором ДПС.
Суд заслухавши позивача, підтримавшого свій позов та свідків, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободі громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з наданими позивачем поясненнями це була зупинка в зв’язку з тим, щоб з його автомобіля вийшов пасажир, при цьому позивач зупинився на відстані близько 15м від пішохідного переходу.
При цьому відповідно до п.15,9г ПДР України, що начебто порушив позивач, зупинка заборонена на пішохідному переході та блище 10м. від нього з обох боків.
Крім цього, відповідно до ст.71 КАС Укрїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до цього положення закону відповідач - повідомлявся належним чином та йому пропонувалося надати свої заперечення проти доводів позивача та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, однак будь яких заперечень та доводів в обгрунтування правомірності своїх дій відповідач суду не надав.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова –скасуванню, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів в протиріч доводів позивача.
У зв’язку з наведеним, дії відповідача стосовно винесення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1, за вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є неправомірними.
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП –провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 69, 71, 94, 99-102, 104, 153, 159, 160, 163, 167 КАС України, п.1 ст.247 КУпАП суд -
п о с т а н о в И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову посадової особи суб’єкта владних повноважень - інспектора ДПС взводу ДПС Завади І.О. від 28.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУПАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563800

Справа № 2021/2-а-1386/11
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 січня 2011 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,
при секретарі - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС Красноградського району Харківської області Завади Ігоря Олександровича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень,-
В с т а н о в и в:
Постановою інспектора ДПС взводу ДПС Красноградського району в Харківській області старшини міліції Завади І.О. від 19.12.2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425.00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
В цей же день даним працівником міліції був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно із зазначеною постановою вказано, що позивач 19.12.2010 року о 13-15год. на 105 кілометрі автомагістралі Харків-Сімферополь-Ялта-Атушта, керував автомобілем ВАЗ-2105, держномер НОМЕР_1 та проїхав перехрестя вулиці Полтавської та Леніна на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив пункт 8.7.3 правил дорожнього руху України.
З постановою останній не згоден, так вважає, що вона складена стосовно нього без законних підстав та вказує, що він дійсно у вказаний час та місті рухався на вищевказаному автомобілі з пасажирами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак коли він перетинав перехрестя то горів зелений світлофор, потім коли він опинився на середині перехрестя включився попереджуючий жовтий сигнал світлофору, тобто він почав маневр на зелений, а закінчив на жовтий.
Відповідно до вимог п. 16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрестя проїзних частин, згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Таким чином, з урахуванням вказаного пункту ПДР, він вважає, що повинен був закінчити маневр, який розпочав на зелений знак світлофора, і в його діях відсутнє порушення ПДР України і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченного ч.2 ст.122 КУпАП, а тому складені стосовно нього протокол та постанова про адміністративне правопорушення підлягають скасуванню.
Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява, в якій він просив розгляд справи проводити за його відсутності та підтримав позов в повному обсязі.
Відповідач - інспектор ДПС, який виніс постанову до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому будь-яких заперечень з його боку не надходило.
Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 19.12.2010 року о 13-15 годині на 105 кілометрі автомагістралі Харків-Сімферополь-Ялта-Атушта, керував автомобілем ВАЗ-2105, держномер НОМЕР_1 проїхав перехрестя вулиці Полтавської та Леніна на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив пункт 8.7.3 правил дорожнього руху України, однак будь-яких достовірних даних в підтвердження цього факту в матеріалах справи немає, не надано їх і відповідачем. Будь-яких свідків в підтвердження цього факту в протоколі не зазначено.
При цьому в самому протоколі на місці його складання ОСОБА_1 не зщаперечував, що закінчив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофору.
Такі дії позивача відповідають вимогам п. 16.8 ПДР України - водій, який виїхав на перехрестя проїзних частин, згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Крім цього, відповідно до ст.71 КАС Укрїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до цього положення закону відповідач - повідомлявся належним та йому пропонувалося надати свої заперечення проти доводів позивача та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, однак будь яких заперечень та доводів в обгрунтування правомірності своїх дій відповідач суду не надав.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони відповідали вимогам п.16.8 ПДР України, а постанова –скасуванню, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів в протиріч доводів позивача.
У зв’язку з наведеним, дії відповідача стосовно винесення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1, за вчинення ним правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, є неправомірними.
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП –провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 41, 69, 71, 94, 99-102, 104, 153, 159, 160, 163, 167, 171-2 КАС України, п.1 ст.247 КУпАП суд –
п о с т а н о в И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову посадової особи суб’єкта владних повноважень - інспектора ДПС взводу ДПС Красноградського району Харківської області Завади Ігоря Олександровича від 19.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП скасувати .
Провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУПАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563715

Справа № 2021/2-а-1388/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2011 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,
при секретарі - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС МВС с. Наталине, Красноградського району Завади Ігоря Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В с т а н о в и в:
27.12.2010 року постановою інспектора ДПС Завадою І.О. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в протоколі, було те, що він 27.12.2010 року о 12 годині 05 хвилин керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Краснограді, в цей час був зупинений на колі зупинки автобусів по вул. Полтавській, як виявилося причиною зупинки, за словами інспектора, стало те, що нібито я не надав переваги у русі пішоходам на нерегульованому переході, чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України. Інспектор ДПС попросив надати документи та сказав пройти з ним. В своєму авто він показав мені пристрій для відео фіксації(який нагадував маленьку побутову відеокамеру) та почав складати протокол. Вважаю, що протокол та постанова не відповідають вимогам ст. 251, 256, 280 КУпАП. Також у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку, відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію, яка марка приладу.
Позивач з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не погодився, так як права йому не роз’яснені та інспектор ДПС при винесенні постанови не з’ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, не врахував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи зокрема, його пояснення, та притягнув його безпідставно до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП. В зв’язку з цим позивач просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач - інспектор ДПС, винісший постанову до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому будь-яких заперечень з його боку не надходило.
Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до винесеної постанови вбачається, що він 27.12.2010 року о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Краснограді, в цей час був зупинений на колі зупинки автобусів по вул. Полтавській, як виявилося причиною зупинки стало те, що нібито ОСОБА_1 не надав переваги у русі пішоходам на нерегульованому переході, чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України, але будь-яких достовірних даних в підтвердження цього факту в матеріалах справи немає, не надано їх і відповідачем. Будь-яких свідків в підтвердження цього факту не зазначено. Пояснення самої особи-пішохода, якій позивач начебто не надав перевагу у русі також не опитана, оскільки посилання на цьому у протоколі відсутні.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 3) ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення приймає одне з таких рішень: скасовує постанову та закриває справу.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до цього положення закону відповідач - повідомлявся належним та йому пропонувалося надати свої заперечення проти доводів позивача та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, однак будь яких заперечень та доводів в обгрунтування правомірності своїх дій відповідач суду не надав.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова –скасуванню, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів в протиріч доводів позивача, будь-яких достовірних даних в підтвердження цього факту в матеріалах справи немає, будь-яких свідків в підтвердження цього факту не зазначено. Пояснення самої особи-пішохода, якій позивач начебто не надав перевагу у русі також відсутні та вона не опитана, оскільки посилання на цьому у протоколі відсутні.
У зв’язку з наведеним, дії відповідача стосовно винесення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1, за вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є неправомірними.
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП –провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 41, 69, 71, 94, 99-102, 104, 153, 159, 160, 163, 167, 171-2 КАС України, п.1 ст.247 КУпАП суд -
п о с т а н о в И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову посадової особи суб’єкта владних повноважень –інспектора ДПС взводу ДПС МВС Завади Ігоря Олександровича від 27.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУПАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

Сообщение, не относящиеся к теме

http://roadcontrol-kharkov.blogspot.com/

Сообщение, не относящиеся к теме

http://roadcontrol-kharkov.blogspot.com/

Сообщение, не относящиеся к теме

Начальнику Управління ДАІ УМВД
України в Харківської області
вул. Шевченко, 26, м.Харків, 61013



Інформаційний запит




Протягом с 01.01.2011 по 01.01.2012 року судами Харківської області скасовано понад шість постанов про адміністративні правопорушенні, винесені за участю інспектора ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області Завади Ігора Олександровича
Електронна адреса : http://www.reyestr.court.gov.ua
Номери судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень України:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17648598
Справа № 2-а-539/11 віл 31.03.2011 р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Наумової І.Й

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13825589

Справа № 2021/2-а-1559/11 від 14 лютого 2011р. м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
у складі : головуючого –судді Рибальченко І.Г.,

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563838

Справа № 2021/2-а-1381/11 від 25 січня 2011 року Красноградський районний суд Харківської області
В складі: головуючого - судді Гусар П.І.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563713

Справа № 2021/2-а-1391/11 від 17 січня 2011 р. м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563800

Справа № 2021/2-а-1386/11 від 04 січня 2011 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,


http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13563715

Справа № 2021/2-а-1388/11 від 14 січня 2011 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,



Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні, чи колективні звернення, або особисто звертатись до органів державної влади та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ст. 22 З.У. «Про інформацію» під запитом щодо надання письмової або усної інформації розуміється звернення з вимогою надати письмову, або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб, з окремих питань.
Стаття 10 З.У. «Про інформацію», зазначає, що право на інформацію забезпечується зокрема обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення; вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів;
Відповідно до статті 43 З.У. «Про інформацію» кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про діяльність органів державної влади та те, що стосується його особисто.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 10, 32, 33 Закону України про інформацію
ПРОШУ:
1. Організувати повну та всебічну перевірку викладених фактів в запиті.
2. Відповісти, чи притягався інспектор ДПС взводу ДПС м.д.с. Наталине Красноградського району в Харківській області Завада Ігор Олександрович до дисциплінарної відповідальності згідно п. 2.22 наказу 77 від 26.02.2009.
3. Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України „ Про звернення громадян ”.

Сообщение, не относящиеся к теме

http://roadcontrol-kharkov.blogspot.com/