15.06.2011 составили протокол за нарушение п.16.3 и п.2.1 ПДР (стоп линия и не дал страховку)
Реально не могу точно сказать нарушил 16.3 или нет, внимания не обратил. Хотел скинуть видео и фото произошедшего, но не знаю как, я здесь совсем новенький. Может кто подскажет как это сделать?
Подготовил иск в суд, поправте, если что не так.
До Ордженікідзевського р-го суду м. Харкова
Позивач:
Скороходов Сергій Олександрович
Відповідач:
ВДАІ Київського р-ну м. Харкова,
Інспектор ДПС майор міліції Борщ Вадим Леонідович
ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.
15 червня 2011 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2101, державний номер ю ХХХХ ХА, що належить ___________________________, я рухався по вулиці Маршала Бажанова у бік вулиці Пушкінська, перед перехрестям вулиць М. Бажанова та Мельникова зненацька був зупинений інспектором ДПС ВДАІ Київського району майором Борщ Вадимом Леонідовичем, № жетону: ХА 0233, який раптово з’явився на узбіччі дороги з припаркованого на тратуарі приватного автомобіля Daewoo Lanos, держ. номер 332-77 ХК. Інспектор сказавши щось незрозуміле, замість привітання, підрозділу, звання та П. І. Б (усі дані про ноьго з’ясувалися потім, вже у розмові), повідомив мені, що нібито я порушив ПДР не зупинившись на забороняючий сигнал світлофору переїхав пішохідний перехід і висловив вимогу на виконання мною п. 2.1 ПДР (передати для перевірки документи). Але ніякого пішохідного переходу, регульованого світлофором, на моєму шляху не було, крім перехрестя вул. М.Бажанова з вул. Шевченка, на якому я виконав вимоги ПДР п.8.10 «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія)». Також треба зауважити, що інспектор знаходився від вказаного перехрестя на відстані понад 150 метрів, а на шляху між інспектором та перехрестям знаходились перешкоди у вигляді рекламного щита та автомобілів, про що свідчить зроблене мною фото, явно перешкоджаючих огляду місця де, зі слов інспектора, я порушив вимоги ПДР, як він міг бачити, порушив я вимоги ПДР чи ні, незрозуміло . Про яке порушення ішла мова, я теж не розумів. На прохання показати докази мого правопорушення інспектор сказав, що я не маю права їх бачити, про що свідчить відеозапис, записаний мною на мобільний телефон. Я виразив незгоду з інспектором, та посилаючись на ПДР, КУпАП, Закон України «Про міліцію» та розпорядження Міністерства внутрішніх справ України № 111, безпідставність та протиправність претензій і дій інспектора, та прохав не затримувати мене, зважаючи на те, що я направлявся на зустріч, для дуже важливих для мене переговорів пов’язаних з моїм працевлаштуванням. Однак інспектор проігнорував моє прохання та наполягав на тому щоб я передав йому документи для перевірки, мотивуючи це тим, що можливо у мене немає права користування даним транспортним засобом.Я знаходячись в пригніченому стані передав реєстраційні документи на автомобіль,та посвідчення водія, перевіривши всі вище перераховані документи інспектор зажадав передати йому ще й поліс обов’язкового страхування,на що я відповів, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів я маю, проте керуючись ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»
Ст. 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу
Водій зобов'язаний:
мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім
власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів; ( Абзац другий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006)
та п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
Ст. 21. Забезпечення обов'язковості страхування цивільно-правової відповідальності
21.2. Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється:
Державтоінспекцією МВС України під час проведення державного технічного огляду, реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, а також при складанні протоколів щодо порушень правил
дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
21.3. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.,
які регламентують випадки, коли Державтоінспекція МВС України здійснює контроль наявності договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
поліс я не передам, адже правил ДР я не порушував.
Після 40 хвилинного очікування, на протязі яких він складав протокол, інспектор повернув мені документи на право керування автомобілем, та дав Протокол про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 136271. Хочу зазначити те, що свідки які були вказані в протоколі інспектор зупинив та залучив до справи під час складання адміністративного матеріалу.
Побачивши в протоколі запис – «до протоколу додаються постанова АХ1 – 098794; рапорт; схема» я попросив інспектора надати мені копію постанови, та керуючись ст. 268 КУпАП
«Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи»,
показати рапорт та схему, але майор Борщ В. Л. сказав, що я не маю на це права, а копію постанови він мені віддасть коли я напишу пояснення в протоколі. Після дачі пояснень , я повернув інспектору його копію протокола, а він мені запропонував отримати копію постанови АХ1 № 098794, я дав згоду, та я попросив надати мені час для того щоб написати клопотання після чого заберу свою копію постанови. Після цього інспектор, не кажучи ні слова, сів в автомобіль Daewoo Lanos, держ. номер 332-77 ХК та уїхав, не надавши мені навіть копії постанови.
Вважаю даний протокол складеним необґрунтовано, таким що не відповідає нормам КУпАП та винесеним з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за нібито вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним а дії інспектора – грубим порушенням нормативно правових актів та чинного законодавства, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які призвели до порушення моїх конституційних прав та свобод, та до моральних збитків пов’язаних з втратою часу, та нервуванням в тяжкі для мене часи, з наступних підстав:
Правил ПДР я не порушував,отже, і причин зупиняти мій автомобіль у Інспектора не було,і всі подальші перевірки моїх документів були не законними,та протиправними,які були викликані тільки бажанням інспектора,та не мали ніякого законного підґрунтя.
Інспектор вимагав пред'явити поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тим самим порушуючи мої права передбачені Законодавством України,всі його дії суперечили п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Натомість, хочу звернути увагу на низку порушення з боку інспектора.
Частина друга ст. 256 КУпАП говорить про те, що «… При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі», та інспектор не ознайомив мене з моїми правами та обов’язками зазначеними в статті 268 КУпАП, не кажучи вже про їх роз’яснення.
Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України №77 від 26.02.2009р. «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (надалі – наказ МВС №77), п.11.17 говорить про те, що записи в протоколах про адміністративні правопорушення, робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. Стосовно складеного на мене протоколу хочу зазначити, що дана норма наказу була грубо порушена інспектором, дані про особу інспектора, так само як і мої дані, не тільки заповнені не друкованими літерами, а навпаки таким поганим почерком, що в мене виникли серйозні проблеми при намаганні встановити особу інспектора та свідків, для оскарження вище вказаної постанови в суді.
Відносно свідків, хочу зауважити, що жоден з вказаних у протоколі свідків не був свідком скоєння правопорушення, а лише свідками моєї відмови виконувати протиправні вимоги інспектора, крім того хочу звернути увагу на те, що один із свідків був лише випадково проїжджаючим громадянином (водій карети швидкої допомоги), якого зупинив інспектор, а другий – товариш інспектора, який сам підійшов не за баром, та дружньо, за руку привітався з інспектором, та, в ході складання протоколу, спілкувався про якісь свої справи з ним.
Також хочу зауважити, що інспектор проігнорував моє клопотання про перенесення місця розгляду справи до суду за місцем мого фактичного проживання та необхідністю підготовки документів , яке я висловив у письмовій формі, та виніс постанову на місці, не надавши мені моєї копії. Також відмовив у проханні побачити рапорт та схему, зазначенні у протоколі. Чим порушив ст. 268 КУпАП- особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, ст. 276, 280 КУпАП та мої конституційні права.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно,повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:
Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких
притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди, як матеріальної, так і моральної. Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У мене зірвалися життєві плани, я змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене) є для мене стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 8000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст..4, 6, 18, 104, 105, 106, Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст 287, 288, 289, 292, 293 КУпАП,
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов, до свого впровадження;
2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
3. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
4. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 8000 гривень
„___”__________ 20__р. (Я С. О.)
Додатки:
Позовну заяву викладено на 5-и аркушах;
Копія позовної заяви;
Копія протоколу АХ №136271;
Фото
|
в тебе є копія 
Я писал примерно 
У меня было так. При чем аргументов для відшкодування у меня было валом - справки с больницы и т.п. Но пля...