Вот образец для суда, случай один в один с моим, тоже полмашины. Тоже время пропущено. И тоже на мосту (Кайдацком)
У них там гнездо видать 
Файл не могу прикрепить, поэтому выкладываю. Судья приняла к производству,правда суд назначен аж на 28 октября
Цитата:
До Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська
ПОЗИВАЧ:
XXXXX XXXXX XXXXXX,
м. Дніпропетровськ, вул. XXXXXXX,
тел.: XXXXXXX
ВІДПОВІДАЧ:
інспектор ДПС батальйону ДПС ДАІ
м. Дніпропетровська
старшина XXXXXXXXXX
м. Дніпропетровськ, Червона пл.., буд. 2 (засоби зв'язку невідомі)
ПРЕДМЕТ ПОЗОВУ: про оскарження рішення відповідача –
постанови АЕ XXXXXвід 19 квітня 2009 року
У справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України,
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про оскарження рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень
Цей адміністративний позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст..14-1 КпАП України.
26.05.2009 року мною одержано Постанову АЕ XXXXXX по справі про адміністративне правопорушення (далі Постанова) від 19 квітня 2009 року, складену інспектором ДПС Батальйону ДПС ДАІ м. Дніпропетровська старшиною XXXXXXX. на моє ім’я, про скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України. В описової частині Постанови зазначено, що ніби то: «адміністративне правопорушення скоєне «власник XXXXXXXXX» у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби то порушення ,автомобіль ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав і водію не надавались. Додатком до зазначеної Постанови, було прикріплене роздруковане фотографічне зображення половини задньої частини автомобіля Jeely CK, державний номер AE XXXXX CO, що належить мені на праві власності.
Оскаржуєма постанова була винесена з порушенням діючого законодавства та порушенням моїх прав, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав:
У Постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Відсутнє фото повного вигляду автомобілю з якої можливо оцінювати дорожню ситуацію, на фото показано тільки половина задньої частини автомобіля, тобто не можна визначити що попереду автомобіля або зліва-попереду не знаходиться ще один автомобіль, який в цей час виконує маневр випередження вказаного на фото автомобіля . Тому встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.
Крім того, сам метод фіксації швидкості руху мого автомобіля є таким, що не відповідає Статті 14-1 КУпАП , яка чітко прописує цю норму: "До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів".
Прилад ВІЗИР технічно не може працювати в автоматичному режимі, тому довожу до відому шановного Суду, що швидкість руху, яка зазначена на фото, яке я отримала разом з Постановою, була зафіксована приладом ВИЗИР в ручному режимі. Відповідач, як того вимагає ст..33 КУпАП, не встановив особу що керувала автомобілем, в момент порушення п.12.4 ПДР України. Постанова прийшла на моє ім'я, як на власника транспортного засобу, вказаного на фото, де чітко прописано, що я скоїла адміністративне правопорушення. Звідки в відповідача є певні докази того, що за кермом транспортного засобу, вказаного на фото, знаходилася саме я? Таких доказів немає і не може бути, адже приналежним мені авто має законне право керувати і інша особа, про що є відповідні відмітки в органі державної реєстрації транспортного засобу, також у мене взагалі відсутні водійські права. Працівники ДАІ повинні були діяти відповідно до вимог п.5 ст. 10 Закону України «Про міліцію». Однак особа, що начебто вчинила правопорушення на авто, яким я володію, виявлена не була, правопорушення припинено не було, невідома посадова особа, що проводила фотофіксацію правопорушення (до речі не вказана в постанові при оформленні її інспектором старшиною XXXXXXXXX. ) – порушила вимоги п. 3.4 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України , затвердженої Наказом МВС 13/11-2006р. № 1111 « основним завданням ДПС являється припинення злочинів та адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху». Також згідно з п. 7.1.6 даної Інструкції працівники ДПС зобов’язані попереджувати та припиняти злочини та адміністративні правопорушення. Пасивно наглядаючи за начебто допущенним мною 19.04.2009 р. правопорушенням в сфері дорожнього руху ,невідома посадова особа яка проводила фото фіксацію не виконувала свої першоступеневі і найважливіші завдання та обов’язки.
Крім цього, будучи усвідомленим про місце мого мешкання, інспектор в порушення вимог ст.258 КУпАП, не сповістив мене про час та місце слухання справи, лишив мене можливості висказати свої зауваження щодо правильності протоколу (якщо такий взагалі було складено), не витребував додаткових необхідних матеріалів, а саме, як то передбачає ст.33ч.2 КУпАП, не врахував обставини, що пом'якшують відповідальність, ще й позбавив мене можливості користуватися правами, закріпленими у ст.268 КУпАП.
Також з тексту постанови вбачається, що крім ст.283 КУпАП, відповідач взагалі не керувався ніякими іншими нормами КУпАП, які регламентують його діяльність від складання протоколу до винесення рішення по справі, що в свою чергу і призвело до порушення статті 1 КУпАП, згідно якої одним з завдань є охорона прав і свобод громадян.
Хочу додати , що відповідно до статті 258 КУпАП , «копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови». Зважаючи на те, що постанова була винесена 19.04.2009 року, її слід було відправити не пізніше 22.04.2009 року. Проте, відправна поштова печатка відсутня, на штампі Відділу ДАІ УМВС України у Дніпропетровської обл.. також відсутня дата відправлення (копія конверту додається). Постанова була доставлена на пошту за місцем мого проживання лише 24.05.2009 року, мені лист вручений тільки 26.05.2009.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Але по вище вказаним фактам в мене не було можливості подати скаргу вчасно.
З огляду на те, що пропущення строку для оскарження Постанови відбулося з об’єктивних, не залежних від мене причин, є достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
Частина 2 Статті 71 Кодексу адміністративного судочинства «Обов'язок доказування» встановлює: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.» Тобто доводити наявність порушення повинен співробітник ДАІ (відповідач), а не я (позивач).
Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення мною правопорушення.
Відповідно до статті 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Тобто, відповідно до цієї статті та статті 160 КАС, за подання адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення державне мито не стягується.
На підставі викладеного, а також керуючись стст.287, 288 КпАП України, Статтею 62 Конституції України, встановлено, що будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, я вважаю, що інспектором старшиною XXXXXXX при розгляді адміністративної справи, щодо притягнення мене до адміністративної відповідальності не були з’ясовані усі обставини по справі, не встановлена особа яка керувала автомобілем, допущені порушення у оформленні Постанови, що відповідно до КУпАП є виключною підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підстав викладеного, враховуючи що при розгляді адміністративної справи відповідачем були грубо порушені мої охоронювані Законом права, що є першим завданням згідно ст.1 КУпАП, реалізувати які мене позбавив відповідач, неправильне застосування вимог ст.258 та 33 КУпАП, керуючись ст.288-289 КУпАП, ст.18ч.1п.2, 105-106, 162 КАС України, -
ПРОШУ:
1. Поновити строк на оскарження Постанови у зв’язку з тим, що її мною було отримано лише 26.05.2009 року.
2. Позов задовольнити.
3. Оскаржувану постанову АЕ XXXXXX від 19.04.2009 року про накладення на мене адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 ( триста) гривень - СКАСУВАТИ, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене ЗАКРИТИ, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення .
Також прошу повідомити мене про час та місце розгляду справи усіма вказаними у цьому позові засобами зв’язку.
м. Дніпропетровська
ПОЗИВАЧ:
XXXXX XXXXX XXXXXX,
м. Дніпропетровськ, вул. XXXXXXX,
тел.: XXXXXXX
ВІДПОВІДАЧ:
інспектор ДПС батальйону ДПС ДАІ
м. Дніпропетровська
старшина XXXXXXXXXX
м. Дніпропетровськ, Червона пл.., буд. 2 (засоби зв'язку невідомі)
ПРЕДМЕТ ПОЗОВУ: про оскарження рішення відповідача –
постанови АЕ XXXXXвід 19 квітня 2009 року
У справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України,
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про оскарження рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень
Цей адміністративний позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст..14-1 КпАП України.
26.05.2009 року мною одержано Постанову АЕ XXXXXX по справі про адміністративне правопорушення (далі Постанова) від 19 квітня 2009 року, складену інспектором ДПС Батальйону ДПС ДАІ м. Дніпропетровська старшиною XXXXXXX. на моє ім’я, про скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України. В описової частині Постанови зазначено, що ніби то: «адміністративне правопорушення скоєне «власник XXXXXXXXX» у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби то порушення ,автомобіль ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав і водію не надавались. Додатком до зазначеної Постанови, було прикріплене роздруковане фотографічне зображення половини задньої частини автомобіля Jeely CK, державний номер AE XXXXX CO, що належить мені на праві власності.
Оскаржуєма постанова була винесена з порушенням діючого законодавства та порушенням моїх прав, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав:
У Постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Відсутнє фото повного вигляду автомобілю з якої можливо оцінювати дорожню ситуацію, на фото показано тільки половина задньої частини автомобіля, тобто не можна визначити що попереду автомобіля або зліва-попереду не знаходиться ще один автомобіль, який в цей час виконує маневр випередження вказаного на фото автомобіля . Тому встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.
Крім того, сам метод фіксації швидкості руху мого автомобіля є таким, що не відповідає Статті 14-1 КУпАП , яка чітко прописує цю норму: "До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів".
Прилад ВІЗИР технічно не може працювати в автоматичному режимі, тому довожу до відому шановного Суду, що швидкість руху, яка зазначена на фото, яке я отримала разом з Постановою, була зафіксована приладом ВИЗИР в ручному режимі. Відповідач, як того вимагає ст..33 КУпАП, не встановив особу що керувала автомобілем, в момент порушення п.12.4 ПДР України. Постанова прийшла на моє ім'я, як на власника транспортного засобу, вказаного на фото, де чітко прописано, що я скоїла адміністративне правопорушення. Звідки в відповідача є певні докази того, що за кермом транспортного засобу, вказаного на фото, знаходилася саме я? Таких доказів немає і не може бути, адже приналежним мені авто має законне право керувати і інша особа, про що є відповідні відмітки в органі державної реєстрації транспортного засобу, також у мене взагалі відсутні водійські права. Працівники ДАІ повинні були діяти відповідно до вимог п.5 ст. 10 Закону України «Про міліцію». Однак особа, що начебто вчинила правопорушення на авто, яким я володію, виявлена не була, правопорушення припинено не було, невідома посадова особа, що проводила фотофіксацію правопорушення (до речі не вказана в постанові при оформленні її інспектором старшиною XXXXXXXXX. ) – порушила вимоги п. 3.4 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України , затвердженої Наказом МВС 13/11-2006р. № 1111 « основним завданням ДПС являється припинення злочинів та адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху». Також згідно з п. 7.1.6 даної Інструкції працівники ДПС зобов’язані попереджувати та припиняти злочини та адміністративні правопорушення. Пасивно наглядаючи за начебто допущенним мною 19.04.2009 р. правопорушенням в сфері дорожнього руху ,невідома посадова особа яка проводила фото фіксацію не виконувала свої першоступеневі і найважливіші завдання та обов’язки.
Крім цього, будучи усвідомленим про місце мого мешкання, інспектор в порушення вимог ст.258 КУпАП, не сповістив мене про час та місце слухання справи, лишив мене можливості висказати свої зауваження щодо правильності протоколу (якщо такий взагалі було складено), не витребував додаткових необхідних матеріалів, а саме, як то передбачає ст.33ч.2 КУпАП, не врахував обставини, що пом'якшують відповідальність, ще й позбавив мене можливості користуватися правами, закріпленими у ст.268 КУпАП.
Також з тексту постанови вбачається, що крім ст.283 КУпАП, відповідач взагалі не керувався ніякими іншими нормами КУпАП, які регламентують його діяльність від складання протоколу до винесення рішення по справі, що в свою чергу і призвело до порушення статті 1 КУпАП, згідно якої одним з завдань є охорона прав і свобод громадян.
Хочу додати , що відповідно до статті 258 КУпАП , «копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови». Зважаючи на те, що постанова була винесена 19.04.2009 року, її слід було відправити не пізніше 22.04.2009 року. Проте, відправна поштова печатка відсутня, на штампі Відділу ДАІ УМВС України у Дніпропетровської обл.. також відсутня дата відправлення (копія конверту додається). Постанова була доставлена на пошту за місцем мого проживання лише 24.05.2009 року, мені лист вручений тільки 26.05.2009.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Але по вище вказаним фактам в мене не було можливості подати скаргу вчасно.
З огляду на те, що пропущення строку для оскарження Постанови відбулося з об’єктивних, не залежних від мене причин, є достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
Частина 2 Статті 71 Кодексу адміністративного судочинства «Обов'язок доказування» встановлює: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.» Тобто доводити наявність порушення повинен співробітник ДАІ (відповідач), а не я (позивач).
Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення мною правопорушення.
Відповідно до статті 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Тобто, відповідно до цієї статті та статті 160 КАС, за подання адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення державне мито не стягується.
На підставі викладеного, а також керуючись стст.287, 288 КпАП України, Статтею 62 Конституції України, встановлено, що будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, я вважаю, що інспектором старшиною XXXXXXX при розгляді адміністративної справи, щодо притягнення мене до адміністративної відповідальності не були з’ясовані усі обставини по справі, не встановлена особа яка керувала автомобілем, допущені порушення у оформленні Постанови, що відповідно до КУпАП є виключною підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підстав викладеного, враховуючи що при розгляді адміністративної справи відповідачем були грубо порушені мої охоронювані Законом права, що є першим завданням згідно ст.1 КУпАП, реалізувати які мене позбавив відповідач, неправильне застосування вимог ст.258 та 33 КУпАП, керуючись ст.288-289 КУпАП, ст.18ч.1п.2, 105-106, 162 КАС України, -
ПРОШУ:
1. Поновити строк на оскарження Постанови у зв’язку з тим, що її мною було отримано лише 26.05.2009 року.
2. Позов задовольнити.
3. Оскаржувану постанову АЕ XXXXXX від 19.04.2009 року про накладення на мене адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 ( триста) гривень - СКАСУВАТИ, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене ЗАКРИТИ, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення .
Також прошу повідомити мене про час та місце розгляду справи усіма вказаними у цьому позові засобами зв’язку.