Стикався я з таким в минулому році...звернувся до мене знайомий...розказав майже аналогічну ситуацію показав мені дуже смішний протокол:

І постанова:

На що була написана така позовна заява:
Рівненський міський суд Рівненської області
33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1
Позивач: Оксенчук Ігор Іванович
33000, м. Рівне, вул.О.Дундича , 4, кв.18
Тел.: (067) 362-44-03
Відповідач: ВДАІ м. Рівне, Інспектор Ференчук В.О.
33028, м. Рівне, вул. Вербова, 39
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання протиправною та скасування
Постанови серії ВК1 №066458 по справі про адміністративне правопорушення
від 24.10.2012р
«24» жовтня 2012 року стосовно мене було складено протокол про адміністративне правопорушення, серія АА2 № 833385 та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВК1 № 066458 за порушення правил дорожнього руху (копії додаються).
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, вважаю, що вона винесена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних правових підстав.
24 жовтня 2012 року о 12 год. 08 хв. я рухався по вул. Черняка в м.Рівне на автомобілі Део Ланос, державний номер ВК8123ВА, та здійснив поворот наліво (у бік вул. Шухевича) керуючись п.16.2 ПДР України.
Проїхавши 20-50 метрів від перехрестя я був зупинений Інспектором ДАІ, зокрема прапорщиком Ференчуком Володимиром Олександровичем (далі – Інспектор), який наполягав на тому, щоб я негайно надав йому документи, пов’язані з водінням автомобіля, на ознайомлення. Після їх ретельної перевірки, Інспектором повідомлено мене про сумніви в їх справжності та наявність фальсифікуючих ознак, після чого сказано вийти зі свого автомобілю та сісти до його службового для їх подальшої перевірки та можливого складання протоколу.
Оскільки Інспектором було вилучено мої документи, на мої прохання їх віддати він не погоджувався, я був змушений виконати його вимогу сісти до нього, після чого Інспектором було заявлено, що мої документи фальшиві, чим порушено п. 16.6 Правил Дорожнього Руху (надалі ПДР). Будь-яких доказів того, що документи не відповідають дійсності Інспектором не надані, конкретних доводів з цього приводу також немає, а тому його доводи є лише голослівними висказуваннями. Крім того, Інспектором заявлено, що на відео регістраторі автомобіля ДАІ є відеозапис про наявне правопорушення певного змісту, якого саме Інспектор вказати не зміг.
У відповідності до вимог ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, після повторного огляду моїх документів Інспектор почав складати відносно мене вищевказаний протокол. Одночасно я запропонував подивитись на відзнятий цим приладом відео матеріал, на що Інспектор сказав: ”.. нема чого було зі мною спорити!”.
На мої зауваження. що Інспектор ДАІ повинен діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений законодавством, Інспектором жодним чином не відреагував та продовжував діяти по запланованому ним плану!
Після чого я повторно звернувся до Інспектора з проханням подивитись на відзнятий цим приладом відео матеріал та надати відповідний сертифікат чи свідоцтво про проведення перевірки вказаного приладу, оскільки у разі правомірності використання останнього, він повинен знаходитись на балансі ДАІ м. Рівне та виконувати відповідне фіксування порушення ПДР згідно відповідного наказу № 33 МВС України, після чого Інспектор запевнив, що цей відеорегістратор знаходиться на балансі в його підрозділі (ДАІ м. Рівне) та має відповідну сертифікацію і дозволений для використання відповідним наказом по ДАІ м. Рівне, документи та/чи сертифікати надавати для ознайомлення відмовився.
Моє прохання внести в протокол водія автомобіля, якого я ніби-то не пропустив, в якості свідка (адже на мій погляд в такому разі він є як мінімум свідок, та як максимум потерпілим), чи свідків, які перебували зі мною в автомобілі, або іншіх свідків цієї події, Інспектор в грубій (використовуючи нецензурну лексику) формі відмовив мені, мотивуючи тим, що не буде бігати та зупиняти заради мене „якихось свідків” з машини, яку я ніби-то не пропустив, а ті свідки, які сиділи в мене в машині є зацікавленні особи, яким я можу заплатити.
Розуміючи, що Інспектор у будь-якому випадку намагатиметься фальсифікувати протокол, я попросив внести в протокол назву та інвентарний (чи іншій №) технічного засобу, яким було здійснено відео-фіксацію мого „правопорушення”, на що Інспектор спочатку відмовився, та після того, як мною сказано, що одразу після складання цього протоколу поїду до прокуратури – погодився дописати у примітці, що має місце відеозапис правопорушення, однак назва та інв. № самого відео- регістратора, який, зі слів Інспектора, знаходиться на балансі ДАІ м. Рівне та згідно внутрішнього наказу по ДАІ м. Рівне використовується як прилад відео - фіксації правопорушень не відома, інформації з цього приводу відсутня, що ставить під сумнів правдивість слів та правомірність дій Інспектора.
Відразу після складання протоколу Інспектор ухвалив постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 066458від 24.10.2012 року, якою постановив: визнати мене, Оксенчука Ігора Івановича, винним у скоєнні правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накласти на мене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять грн. 00 коп.), чим порушив ст. 255 КУпАП і фактично вийшов за межі передбачених законом повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 255 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» чітко визначено коло осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Так, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати зокрема уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ у правопорушеннях передбачених цією статтею. Що стосується правопорушень, передбачених ст. 122 КУпАП, то посадові особи органів внутрішніх справ можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені лише частинами третьою і четвертою статті 122 КупАП.
Крім того, Інспектором, як представником органів влади, надано мені неправдиву інформацію щодо правомірності використання технічнго приладу для фото-відео- фіксації, інформація про який в пункті 2 переліку технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису діючого та затвердженого Наказом МВС України № 33 від 01.03.2010, а саме:
“Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху”,
Спеціальні технічні засоби, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису:
вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний "ВИЗИР" з активованою функцією "автоматичний режим" модифікації "ВИЗИР 03";
вимірювач швидкості радіолокаційний з фотофіксацією "АРЕНА";
лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів "TruCAM" відсутня..
Таким чином, інформації про режим фіксації і роботи спеціального технічного засобу, яким на думку Інспектора є відеорегістратор я не отримав, хоча неодноразово зипитував цю інформацію; моє прохання щодо можливісті перегляду відеозапису, на якому я, начеб-то порушую вимоги п.16.6 ПДР, також не було задоволено.
В доповнення відповідач по справі порушив вимоги Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», а саме п.п. 18.10.:
«Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється використовувати технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні, та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув».
Слід також зазначити, що водій транспортного засобу, якому я, ніби-то, не надав переваги в русі, є потерпілим, якщо йому спричинено моральну або іншу шкоду, у відповідності до ст. 269 КУПАП, або свідком (оскільки йому відомо про вказані обставини), у відповідності до ст.272 КУПАП. Між тим, якщо свідки або потерпілі є, то їх дані повинні бути вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, наряду з іншими даними. У протоколі Серії АА2 № 833385 такі дані не вказані, що свідчить як про відсутність доказів наявності у моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч2.ст. 122 КУПАП, так і про невідповідність змісту протоколу закону, зокрема, ст. 256 КУПАП.
Прошу судом на момент розгляду справи витребувати в ДАІ м. Рівне витяг з „Журналу обліку матеріалів про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” про наявність зафіксованого матеріалу щодо порушень мною ПДР, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису та самого відеозапису, що повинно відповідати чинної на даний час: Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 77 від 26.02.2009” а саме :
п.п. 10.9. Матеріали щодо порушень правил дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, та постанови у справі про адміністративне правопорушення, винесені стосовно власників (співвласників) транспортних засобів, реєструються в Журналі обліку матеріалів про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, протягом однієї доби. У журналі реєструються матеріали щодо адміністративних правопорушень правил дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, та постанови про адміністративні правопорушення, винесені стосовно власників (співвласників) транспортних засобів, що надійшли з інших підрозділів.
п.п. 10.20. Справи про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху підлягають зберіганню протягом трьох років. Матеріали про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки,
відеозапису, зберігаються в підрозділі в електронному вигляді протягом трьох місяців з моменту фіксації порушення. Видалення електронних матеріалів у зв'язку із закінченням установленого
терміну зберігання здійснюється в першій декаді кожного місяця, про що складається акт знищення.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови, до них не додається жодних документів, пояснень свідків чи показань технічних приладів або технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, чи відеозапису, і які працюють в автоматичному режимі, та відповідають наказу МВС № 33, окрім усної згадки інспектора ДАІ про здійснення ним відеофіксації надуманого та такого, що не відповідає дійсним обставинам справи правопорушення за допомогою невідомого пристрою.
Я категорично не погоджуюсь з винесеною стосовно мене постановою, вважаю її незаконною та такою, що повинна бути скасована повністю.
Згідно вимог ст. 288 ч.5 КУпАП України, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293, ст. 295 КУпАП, ст. ст. 2, 6-11, 17, 18 КАС України,
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Постанову серії ВК1 №066458 від 24.10.2012 року у справі про адміністративне правопорушення визнати протиправною та скасувати повністю.
3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
4. Визнати протиправними дії Інспектора ВДАІ м.Рівне, Ференчука В.О.
Додатки:
1. Копії позовної заяви на 4 арк. - 2 прим.
2. Копія постанови серії ВК1 № 066458 від 24.10.2012 р.
3. Копія протоколу серії АА2 № 833385 від 24.10.2012 р.
6. Копія квитанції судового збору
02.11.2012 р
Короче кажучи постанову скасували!!!!!! Суддя питала скільки грошей мій товариш заплатив за позовну...чи не більше ніж сума штрафу???)))))
Скан ще не зробив...на днях зроблю і викладу...