До Мелітопольського міськрайонного суду 72311, м. Мелітополь, вул. Шмідта, 11
Позивач:
Відповідач: Ст.л-нт міліції Попов В”ячеслав Михайлович, інспектор адм. практики роти ДПС ДАІ №3 ОДДЗУДАІ ГУМВС України в Запорізькій обл. 72305, м.Мелітополь, вул. Ломоносова,337\1 інші засоби зв'язку не відомі
ПОЗОВНА ЗАЯВА (у справі за адміністративним позовом)
про скасування постанови АР№120779 по справі про адміністративне правопорушення від 18 травня 2009р.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
18.05.2009 інспектором адміністративної роти ДПС ДАІ №3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій обл. ст. л-нтом міліції Поповим В”ячеславом Михайловичем було винесено на моє ім’я постанову по справі про адміністративне правопорушення за нібито порушення мною правил дорожнього руху. В постанові зазначено, що я 11.05.2009 року о 18-28 на 380 км а\д Харьков–Симферополь–Севастополь нібито вчинив правопорушення, оскільки мій автомобіль Мерседес держ. номер рухався зі швидкістю 123 км\год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 33 км\год. Згідно вказаної постанови на мене було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п.12.6. ПДР України, яке було зафіксоване 11.05.2009 р. приладом ВІЗИР з серійним номером 0812531. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці нібито порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації у порядку ст.14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити твердження, що саме зазначена особа порушила правила дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення. Відповідач, як того вимагає ст.33 КУпАП, не встановив особу що керувала автомобілем, в момент порушення п.12.4 ПДР України. Постанова прийшла на моє ім'я, як на власника транспортного засобу, вказаного на фото, де чітко прописано, що я скоїв адміністративне правопорушення. Звідки в відповідача є певні докази того, що за кермом транспортного засобу, вказаного на фото, знаходився саме я? Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону. До того ж, саме застосування ст.14-1 КУпАП не є правомірним. В постанові сказано, що «швидкість вимірювалась за допомогою вимірювача швидкості «ВИЗИР»». Але щоб застосувати цю статтю при притягненні власника автомобіля до відповідальності, треба щоб фіксація проводилась працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку фіксація проводилась приладом «ВІЗІР», який не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). За таких умов, така фіксація правопорушення не відповідає вимогам ст.14-1 КУпАП. Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, оскільки у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Хочу звернути увагу і на те, що при винесені постанови була грубо порушена ст.. 33 КУпАП яка зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. В даному випадку з’ясувати всі ці обставини маючи тільки три фотографіі просто неможливо. Також була порушена ст. 268 КУпАП яка передбачає що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і вона має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо. В даному випадку при винесені постанови мені не була надана змога реалізувати свої права. У разі, якщо порушення ПДР України виявлено співробітниками ДАІ з використанням спеціального приладу, який працює не в автоматичному режимі, то відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Незважаючи на вимоги вказаної норми Закону, інспектор не вручив мені копії протоколу (якщо такий взагалі існує). Якщо протокол взагалі не було складено, то це є грубим порушенням, оскільки не складати його можливо лише у випадках, перелічених ст.258 КУпАП, а ст.122 КУпАП у цьому переліку немає. Хочу зазначити, що згідно статті 251 КУпАП матеріали які одержані за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису відносяться до переліку доказів поміж інших, а саме : протоколу, поясненнями особи, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Згідно ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку доказів крім фотографій немає, тому постає питання об’єктивності та правомірності винесеної щодо мене постанови. Треба звернути увагу и на те, що навіть сама фотографія зроблена «ВІЗІРом» не є доказом того, що автомобіль який є в кадрі перевищив встановлену швидкість. По перше встановити точне місце фіксації по цій фотографії просто неможливо. Крім того, згідно з технічними характеристиками приладу «ВІЗІР» максимальна дальність вимірювання швидкості дорівнює 400 м., а відстань на якій можна зафіксувати номерний знак дорівнює не більш ніж 80 м. З фотографії видно, що кут огляду з приладу «ВІЗИР» навмисно звужений (що є функцією звичайного збільшення фотокамери, так званий zoom), внаслідок чого не видно жодних машин поруч, що не доводить їх відсутність. Проте, радарний пристрій ВІЗІРа не можливо налаштувати на вимірювання швидкості певної точки (конкретного автомобіля): радар вимірює всі швидкості машин у потоці руху і видає на монітор або швидкість найближчого об'єкта або швидкість найшвидшого об'єкта, в залежності від попередніх налаштувань приладу перед роботою (відповідно до інструкції з використання). У зв'язку з наведеним, могла бути зафіксована швидкість найшвидшого автомобіля у потоці машин, а сфотографований найближчий об'єкт крупним планом, а також зазначене вище могло призвести до збільшення похибки вимірювання, встановленої технічною документацією приладу. Отже можна зробити висновок, що прилад може фіксувати автомобіль який перевищує швидкість на відстані більш ніж 80 метрів, а у кадр попадає автомобіль який рухається ближче 80 метрів але не порушує швидкості. Також з тексту постанови вбачається, що крім ст.283 КУпАП, відповідач взагалі не керувався ніякими іншими нормами КУпАП, які регламентують його діяльність від складання протоколу до винесення рішення по справі, що в свою чергу і призвело до порушення статті 1 КУпАП, згідно якої одним з завдань є охорона прав і свобод громадян.
Слід відзначити, що частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Міліція в Україні, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про міліцію» – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Статтею 10 цього ж Закону встановлено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, в тому числі, припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах по них, забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері та ін. Таким чином, Закон зобов'язує орган держаної влади виконувати певні дії, і на виконання саме обов'язків органу державної влади, його посадова чи службова особа – інспектор має вчиняти певні дії. Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення безпеки дорожнього руху працівниками ДАІ не було здійснено 11 травня 2009 року. Отже, такі дії працівників ДАІ, що користувались приладом «ВІЗІР» № 0812531 суперечать основним завданням та обов'язкам міліції, регламентованих спеціальним Законом України «Про міліцію», а тому, вчинені з порушенням Конституції України. Більше того, той факт, що співробітниками ДАІ не було зупинено автомобіль, водій якого порушує правила дорожнього руху, з метою припинення адміністративного правопорушення та забезпечення безпеки дорожнього руху, свідчить про те, що нагляд вівся приховано, що суперечить Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 №1111. Крім того, пунктом 12.12.2. вказаної Інструкції встановлено, що «під час контролю за дорожнім рухом працівник ДПС активно реагує на порушення Правил дорожнього руху і в першу чергу на ті, що призводять до скоєння ДТП водіями та пішоходами». В даному випадку працівники ДПС не вжили жодних заходів для припинення порушення правил дорожнього руху, яке вони начебто виявили. Також порушено вимоги частини 6 статті 258 КУпАП, оскільки у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів (принаймні оспорювана постанова на це претендує) копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Проте, штемпель на конверті, в якому мені надійшов рекомендований лист, свідчить про те, що копія постанови направлена мені 11.06.2009, тобто на двадцять четвертий день з дня винесення, а не протягом трьох, як це передбачено Законом. Постанову отримав на пошті 13.06.2009 р. Також у постанові не відзначено дату відправлення копіі постанови, тільки місяць. Зважаючи на наведене, вважаю причину пропуску строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення №АР 120779 від 18.05.2009 р. поважною, і у відповідності до ст. 289 КУпАП, прошу суд поновити пропущений строк на оскарження в судовому порядку постанови про адмінправопорушення №АР 120779 від 18.05.2009 р. На підставі викладеного, керуючись статтями 287,288,289 КпАП України, та ст. 6,18,104,105,106 КАС України
ПРОШУ:
1.Поновити пропущений з поважної причини строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення №АР 120779 від 18.05.2009 р., винесеної інспектором адміністративної роти ДПС ДАІ №3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій обл. ст. л-нтом міліції Поповим В”ячеславом Михайловичем. 2. Прийняти даний адміністративний позов до провадження. 3.Визнати дії відповідача протиправними. 4.Скасувати постанову №АР 120779 від 18.05.2009 р., винесену інспектором адміністративної роти ДПС ДАІ №3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій обл. ст. л-нтом міліції Поповим В”ячеславом Михайловичем. 5.Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додатки:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення №АР 120779 від 18.05.2009 р.; 2. Копія фотографій, доданих до оскаржуваної постанови; 3. Копія конверта, в якому надійшла постанова на мою адресу. 4. Копія паспорту позивача .
18.06.2009р.
|