Сообщение, не относящиеся к теме

Стаття 47. Повернення виконавчого документа стягувачу

1. Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче
провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено
частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

1) є письмова заява стягувача;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто
стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього
Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися
безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не
реалізоване під час виконання рішення;

4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не
здійснив авансування витрат на організацію та проведення
виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом,
незважаючи на попередження державного виконавця про повернення
йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо
встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника -
юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної
особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі
документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої
каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою
годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини,
за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші
виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої
участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно,
яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або
майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення
заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем
відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна
виявилися безрезультатними;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню
підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів,
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням
здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі
документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких
здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року
з дня оголошення розшуку;

8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна,
недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за
виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на
заставлене майно;

9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення
стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше
майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо
проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає
можливість виконання відповідного рішення.

Сообщение, не относящиеся к теме

Стаття 50. Наслідки завершення виконавчого провадження

1. У разі закінчення виконавчого провадження (крім
направлення виконавчого документа за належністю іншому органу
державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за
рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття
запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого
збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням
виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або
іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт,
накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті
державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також
провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням
виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може
бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Сообщение, не относящиеся к теме

Начальнику Першого відділу державної виконавчої служби
Луцького міського управління юстиції
Головного управління юстиції у Волинській області
вул.Винниченка, 27а
46021 м.Луцьк


Зеника
вул.Зелена, ХХ
46000 м.Луцьк
05037******



Скарга

про незаконні дії старшого державного виконавця Вітрук Олени Петрівни

(в порядку статтей 1, 3, 4, 5, 7 Закону України «Про звернення громадян»)


Статтею 4 закону «Про звернення громадян» встановлено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких, зокрема, незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

За статтею 5 закону звернення адресуються, зокрема, державному органу або посадовій особі, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (стаття 7).


22.05.2012 року мої сусіди передали моїм рідним, так як я на даний момент знаходжусь в іншому місті, бланк Першого відділу державної виконавчої служби луцького міського управління юстиції безвихідного номеру,дати та мокрої печатки з суворим попередженням про необхідність з’явитисьтого ж таки 22.05.2012 року на 9.00 до старшого виконавця Вітрук Олени Петрівни з документом про сплату штрафу в сумі 860 гривень та погрозою в разі несплати накладення арешту на моє майно. 23.05.2012 року я отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №28389474 від 16.08.2011 року,винесеного на підставі постанови ВО№011433 від 16.08.2009 року виданої ВДАІ м.Тернопіль. Тобто саме 23.05.2012 року я дізнався про відкриття зазначеного провадження відносно мене.
Даною постановою мене незаконно притягнуто до відповідальності та покладено незаконний обов’язок сплати розміру штрафу, що перевищує вдвічі, ніж передбачено виконавчим документом.

Вважаю постанову державного виконавця незаконною, оскільки вона винесена з порушенням п.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» а саме винесене через понад 3(три) місяці з моменту венесення постанови про адміністративне правопорушення, а також звертаю Вашу увагу на те, що старший виконавець Вітрук О.П. відкривши провадження порушила також п.1 та п.5 статті 25 ЗУ «Про виконавче провадження».
Також зазначаю, що старший виконавець Вітрук О.П. не мав права виносити постанову про відкриття виконавчого провадження на суму боргу, що відповідає подвійному розміру штрафу, оскільки в частині 2 статті 308 КУпАП вказано: «У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу». Частина 1 цієї ж статті 308 передбачає, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Отже, очевидно, що в ч. 2 ст. 308 КУпАП йде мова про примусове виконання саме органами державної виконавчої служби.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:

а) звернення стягнення на кошти та інше майно боржника,

б) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.



Тобто лише в порядку примусового виконання постанови про накладення штрафу органами державної виконавчої служби може бути стягнутий подвійний розмір штрафу, вказаний у виконавчому документі та ст. 308 КУпАП. Діяльність органів державної виконавчої служби регулюється виключно Законом України «Про виконавче провадження», а
передбачити наперед, що виконавчий документ буде виконаний саме в примусовому порядку він не може, тому що сам же в постанові про відкриття виконавчого провадження надає 7-денний строк для добровільного виконання. При цьому, навіть пропущення 7-денного строку для добровільної оплати не буде свідчити, що виконавчий документ буде виконаний в примусовому порядку.
Також в абз 2 ст.19 Конституції України написане наступне :
“Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.”
В ч.1 ст.6 ЗУ “Про виконавче провадження ” вказано, що:
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані
йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності
порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.


.



Враховуючи викладені обставини винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №28389474 від 16.08.2011 року,винесеного на підставі постанови ВО№011433 від 16.08.2009 року виданої ВДАІ м.Тернопіль , є НЕЗАКОННОЮ.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до вимог статті 308 КУпАП, ст. 82 п.3,та п.6 Закону України «Про виконавче провадження», а також на підставі наданих Вам повноважень відповідно до ч. 2 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження»
прошу:
1. Визнати дії старшого виконавця Першого відділу державної виконавчої служби
Луцького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Волинській області Вітрук О.П. , які виявилися у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними, та скасувати виконавче провадження ВП №28389474 від 16.08.2011
2. . Зобов’язати Перший Відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Волинській області скасувати неправомірну постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №28389474 від 16.08.2011 року.
3. Належним чином письмово повідомити мене за вказаною мною адресою.




«___»___________ 201__ р. підпис