http://reyestr.court.gov.ua/Review/18211266"31" травня 2011 р. м. Київ К-8086/08Згідно статті 291 КУпАП
подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
_____________________________________________________________________________________________________
Строк оскарження: КУпАП vs КАСУ
Вже більше року тому набули чинності чергові зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), якими законодавець встановив нову процедуру оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. Проте, практичне застосування нововведень породжує нові питання, які є актуальними для тих, чиї дії протягом останнього року було кваліфіковано як адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності постановою органу, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення. Наприклад, постановами таких органів як Державна інспекція зв’язку і Українського державного центру радіочастот, Адміністрації зв’язку та радіочастот України (ст. 144, 145, 147, 148(1) – 148(4), 188(7) КУпАП), Державна інспекція з контролю за цінами (ст. 165(2), 188(3) КУпАП), Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ст. 163, 163(5) – 163(11), 188(30) КУпАП) та, звичайно, органи внутрішніх справ (міліція), в тому числі Державтоінспекція (ч. 1, 2, 4, 5 ст. 121, ст. 121(1), 121(2), ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1, 2 ст. 123, ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. 1, 2 ст. 127, ч. 3, 8, 9 ст. 133(1) КУпАП) та іншими.
Один процес – два кодекси
Так, після змін до ст. 288 КУпАП від 24.09.2008 року постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, проте з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правоопрушення. Отже, законодавець доволі віртуозно поєднав два окремо існуючі судові процеси – процес, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) та процес, передбачений КУпАП, що не могло не породити численні питання, одним з яких є визначення строку на оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності та строк набуття законної сили такою постановою.
Стаття 291 КУпАП встановлює, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку для оскарження цієї постанови (зазначена стаття робить виняток для постанов про застосування стягнення в виді попередження та випадків накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення), що на перший погляд цілком відповідає приписам ст. 289 КУпАП, якою визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови. Проте при цьому цілком логічно виникає питання
як саме зазначений вище строк узгоджується з приписами ч. 2 ст. 99 КАСУ, якою зазначено, що для звернення до адміністративного суду
встановлюється річний строк. Важливо відмітити, що відповідно до КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, проте в досліджуваному випадку КАСУ не встановлює жодних пріоритетів щодо таких строків відносно положень КАСУ та КУпАП.
Вочевидь метою законодавця було встановити, що після сплину десятиденного строку постанова про притягнення до адміністративної відповідальності в будь-якому випадку набуває чинності, а отже, зазначена постанова є обов’язковою до виконання, проте при більш детальному дослідженні приведених вище норм вбачається неоднозначність такого трактування.
10 днів пройшло, але не все втрачено
Так, як вже зазначалось, ст. 289 КУпАП встановлює, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови, проте, відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення до суду має здійснювати оскарження відповідно до КАСУ, а отже, така особа подаватиме не скаргу, а позовну заяву відповідно до ст. 105 КАСУ.
Доцільно зауважити, що законодавець не зазначає, що саме мається на увазі під “порядком оскарження, визначеним Кодексом адміністративного судочинства України”, що дає підстави вважати, що поняття “порядок” розповсюджується в тому числі і на строки для оскарження, а отже, враховуючи, що строкові обмеження, зазначені ст. 289 КУпАП встановлені виключно для подання “скарг”, вбачається відсутність підстав стверджувати, що норми ст. 289 КУпАП поширюються на випадки, коли притягнена до відповідальності особа подає позовну заяву відповідно до КАСУ, строк для подання якої становить не десять днів, а рік.
Беручи до уваги зазначене вище, варто дослідити положення ст. 291 КУпАП, де зазначено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності набуває чинності після закінчення строку на її оскарження (відповідно до ст. 288 КУпАП при визначенні порядку звернення з метою захисту своїх прав до суду в порядку КАСУ вживається саме поняття “оскарження”, що означає, що таке поняття відповідно до КУпАП розповсюджується також і при поданні адміністративного позову), а враховуючи, що строк на оскарження такої постанови відповідно до КАСУ становить рік слідує, що постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення має набувати чинності через рік, а не через десять днів, що є підставою для дискусій на тему обов’язковості її виконання. Крім того, варто врахувати, що ст. 299 КУпАП, яка визначає загальний порядок звернення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності до виконання також не встановлює жодних часових обмежень щодо оскарження таких постанов.
Судова практика
Більше того, при дослідженні судової практики вбачається, що наведена вище позиція щодо неоднозначності законодавчих норм щодо десятиденного обмеження строку для оскарження до суду постанови органу (посадової особи) про накладення стягнення існує. Так, наприклад, при розгляді постанови Каховського міськрайонного суду Херсонської області в справі № 2-а-276/2009 від 26.03.2009 року є очевидним порушення десятиденного строку на звернення до суду в порядку КАСУ, проте сама постанова Каховського міськрайонного суду Херсонської області не містить положень щодо поновлення строку на оскарження постанови інспектора ДПС ВЗС УДАІ м. Херсона, хоча зазвичай питання про поновлення строків висвітлюється в постановах при розгляді аналогічних справ. Отже, суд без жодних клопотань зі сторони скаржника про поновлення строку та при явному порушенні скаржником десятиденного строку для звернення до суду все ж таки розглянув позов та скасував спірну постанову інспектора ДПС ВЗС УДАІ м. Херсона.
Проте, як вже зазначалося вище, позиція щодо строку на оскарження до суду постанови органу (посадової особи) про накладення стягнення є неоднозначною, до того ж, аналіз судової практики з цих питань свідчить, що, як правило, скаржники все ж таки заявляють відповідні клопотання про поновлення строку на оскарження, а суди, в свою чергу, як правило, задовольняють такі клопотання (постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 24.06.2009 року в справі № 2-а-211/09, постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 21.05.2009 року в справі № 2-А-199/09, постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 18.05.2009 року в справі № 2-А-187/09 тощо).
Таким чином, врахування спірності положень КУпАП та КАСУ буде щонайменше доцільним, проте в разі пропуску десятиденного строку на оскарження постанов органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення все ж таки не зайвим буде заявити відповідне клопотання з обґрунтуванням причин пропуску такого строку.
Оксана Залевська (14 червня 2010)