|
Я так же "попался" как то раз на желтый, отстоял свою честь в суде! Но был свидетель с моей стороны что + . Вот исковое если что)))
До ............. районного суду м. Донецька
83044, м. Донецьк, вул. Литке, 10
Позивач: ..................
який мешкає за адресою:
....................
тел.: .................
Відповідач: УДАІ ГУМВС України в Донецькій області
........ .......... Олександрович,
інспектор ДПС роти ДПС м. Макіївки, рядовий міліції
Нагрудний знак № ДО .....
м. Донецьк, пр. Павших комунарів, 73
ПОЗОВНА ЗАЯВА
/про відміну постанови АН 233053 від 21.03.2009 року
по справі про адміністративне правопорушення/
(у порядку ст.288 КУпАП )
Постановою АН 233053 від 21.03.2009 року інспектором ДПС роти ДПС м. Макіївки ......... ........ Олександровичем на мене було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (у розмірі 425 грн. 00 коп.) за адміністративне правопорушення передбачене п. 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, з вищезазначеної постанови вбачається, що 21 березня 2009 року о 11:15 я, рухаючись по вулиці Донецьке шосе, напроти зупинки «Студентська», на автомобілі, ........... державний номерний знак ........., проїхав регульоване пішохідне перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору, про що працівником ДПС був складений також протокол про адміністративне правопорушення ДА 146207.
В зазначений час я дійсно їхав по вище вказаній вулиці та коли перетинав регульований пішохідний перехід напроти зупинки «Студентська» на світлофорі був миготливий зелений сигнал (який не забороняє рух), а коли вже зрівнявся з світлофором, то краєм ока побачив що включився жовтий сигнал, для того щоб зупинитися, мені потрібно було застосувати екстрене гальмування та так як дорожнє покриття було слизьким, напередодні пройшов дощ зі мокрим снігом, це могло призвести до заносу та розверчення автомобіля, та створенню аварійної ситуації, так як позаду їхали інші автомобілі. Тому я, оцінивши подальшу безпеку мого руху (перехід був вільним від пішоходів, виїзду інших машин з узбіччя не було) продовжив подальший рух відповідно до п. 8.11. Постанови КМУ «Про правила дорожнього руху»:
«8.11. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.»
«8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, ...»
Під час складання протоколу інспектор запропонував мені зізнатися у скоєному мною правопорушення, в цьому випадку він застосує до мене менший розмір штрафу, але я відмовився від цього, так як протокол складався по вигаданим обставинам.
Та після цього інший працівник ДПС вищий за званням, вийшов з приватної машини в якій вони здійснювали нагляд та наказав Дороніну Д.О. складати протокол про проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору.
Вважаю, що вищезазначені дії інспектора ДПС є незаконними, а постанова по справі про адміністративне правопорушення безпідставною з огляду на наступне:
1. Зі слів інспектора ДПС Дороніна Д.О. порушення він фіксував візуально. Зупинивши мене, інспектор пояснив мені, що я начебто проїхав регульоване пішохідне перехрестя на заборонений (жовтий) сигнал світлофору, однак ним не було надано мені фото- чи відеодоказів, які би вказували на факт порушення. Отже, обвинувачення не ґрунтується на фактах, що прямо суперечить ст.62 Конституції України.
2. Приватне авто інспектора ДПС стояло на відстані близько 35-40 метрів від світлофору, з цього місця стоянки огляду переходу напроти зупинки «Студентська» суттєво заважають дерева, світлофор також направлений в протилежну від інспектора сторону.
3. Свідок зі сторони інспектора ............О., працівник ДПС (ПІБ в протоколі зазначене не розбірливо), вийшов зі своєї машини тільки тоді, коли я вже підійшов до неї для складання протоколу. Тобто реально бачити, чи скоїв я порушення він не міг.
4. Свідок з моєї сторони, .............., їхав зі мною та може підтвердити мої доводи.
Таким чином, оскільки я вважаю, що не порушував правила дорожнього руху, а інспектор ДПС не пред’явив фактів порушення, з постановою ............О. не згідний.
Відповідно до ст.19 Конституції України, посадова особа органу державної влади (а співробітник ДАІ, який складає протокол про адміністративне правопорушення, виконує саме функції такої особи) має діяти виключно у межах, способом і у порядку, прямо передбаченими законом України.
Частиною 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 6 КАС України, ст. ст. 287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
Викликати у судове засідання та опитати особу, яка склала адміністративний протокол;
Викликати у судове засідання зазначених у протоколі свідків;
Зазначену постанову АН 233053 від 21.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
Додатки:
1. Копія позовної заяви;
2. Копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення.
3. фотоматеріали з місця.
«24» березня 2009 г. _______________ __________________
|
Вход
FAQ
Поиск
