|
В таком виде по-проще...
ШАПКА
06 листопада 2009 року близько 19 год. 45 хв., я будучи за кермом автомобіля, на перехресті вулиці Гвардійців Широнинців та проспекту 50-річчя ВЛКСМ в м. Харкові рухаючись в крайній правій смузі повернув направо на сигнал у вигляді зеленої стрілки у додатковій секції світлофора. Перед виконанням мною повороту дотримуючись вимог пункту 16.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (надалі за текстом – ПДР) я зменшив швидкість для того щоб надати можливість пішоходам закінчити перехід через перехрестя, після чого я згідно вимог пункту 16.8 ПДР повинен був звільнити перехрестя, що я і зробив. Після виконання мною повороту мене було зупинено інспектором ДПС ВДАІ УМВС України м. Харків, сержантом міліції Костенко Володимиром Володимировичем (надалі за текстом –сержант міліції), на тій підставі, що нібито мною було порушено п. 8.7.3 ПДР, а саме: нібито я проїхав на заборонений сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом – КУпАП).
Я пояснив сержанту міліції про те, що я не порушував ПДР і проїхав на дозволений для руху сигнал світлофора. Це підтверджував свідок, який був разом зі мною в моєму автомобілі, а також свідки, які були в автомобілі, що рухався за мною. Проте, молодшим сержантом міліції мої пояснення не були взяті до уваги, у свідків пояснення не відібрані. Він лише послався на те, що він нібито бачів, що я виконав поворот при вимкнений додатковій секції світлофора, але це було в темний час суток, був туман. Крім того на лініях між місцем перетинання мною стоп-лінії, світлофора, пішохідного переходу і місцем де знаходився інспектор розташований торговий лоток, який перекривав обзоровість інспектору на автомобілі, що перетинають ці місця. Це я маю можливість довести зробленими мною фотографіями цього перехрестя (додаток 4.) . Тому він мав змогу побачити мій автомобіль тільки тоді, коли я вже закінчував виконувати поворот направо, але згідно вимог п.16.8. ПДР я був повинен виїхати з перехрестя у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Крім того сержант міліції був настроєним дуже агресивно, декілька раз вимагав мене вийти з машини, з його образливих слів я зрозумів, що він можливо вимагає хабар, тому виходити з машини я не став, оскільки в даному випадку це не входить до обов’язків водія. Зрештою, сержантом міліції був складений протокол про адміністративне правопорушення, а після складення протоколу сержантом міліції було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої мене було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення (штраф) у розмірі 500 грн. (надалі за текстом – постанова; копія додається – Додаток № 3) . Складання протоколу про адміністративне порушення зайняло у сержанта міліції 40 хвилин, після чого він мене ознайомлював з протоколом через вітрове стекло, пояснюючи це тим що взявши в руки протокол про административне порушення я його обов’язково порву та поїду далі без документів. З цієї причини мені було дуже незручно написати в поясненнях протоколу всіх обставин цієї події.
Відтак, вважаю що рішення сержанта міліції про складення на мене протоколу про адміністративне правопорушення є протиправним (незаконним), а постанова в справі про адміністративне правопорушення – підлягає скасуванню судом, оскільки я проїхав перехрестя на дозволений сигнал світлофора, поворот виконав відповідно до ПДР.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює наявні докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас, сержантом міліції при складенні протоколу та виданні постанови використано недостовірні відомості, не взято до уваги всіх наявних доказів по справі, не надано належну оцінку моїм поясненням, викладеним у протоколі, а також не вислухано думки наявного свідка по справі (Ширмер Віталія Володимировича), який може підтвердити відсутність передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративного правопорушення в моїх діях. Отже згідно з п.1.6. розпорядження Міністерства внутрішніх справ України № 466 від 21.05.2009 сержант міліції не повинен складати відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Крім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення сержантом міліції не було дотримано встановлених чинним законодавством України вимог до порядку такого розгляду, а саме в порушення ст. 279 КУпАП мені не було роз’яснено права та обов’язки, не було здійснено оголошення протоколу про адміністративне правопорушення, а також не досліджено всіх доказів у справі. Також згідно з п.1.6. розпорядження Міністерства внутрішніх справ України № 466 від 21.05.2009 сержант міліції не повинен складати відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС) України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Крім цього, ч. 3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також згідно з п.1.6. розпорядження Міністерства внутрішніх справ України № 466 від 21.05.2009 сержант міліції не повинен складати відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Таким чином, я вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є безпідставним і незаконним, оскільки адміністративне правопорушення в даному випадку я не вчиняв, і відповідачі не мають в розпорядженні доказів, які б могли підтвердити зворотне.
За змістом п.п. 18.7, 18.12 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 р. N 111 (далі – Інструкція), під час несення служби працівникам ДПС забороняється, зокрема, у взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху пред'являти безпідставні звинувачення, порушувати або відступати від вимог ПДР, за винятком випадків, визначених чинним законодавством.
Також у відповідності до п.п. 6.32.5, 28.1 Інструкції, працівники органів ДПС зобов’язані під час службової діяльності дотримуватись законності, не допускати її порушень іншими працівниками, а у взаємовідносинах з іншими учасниками дорожнього руху дотримуватись принципів законності, забезпечення свободи та недоторканності особи та її прав, уважно, доброзичливо і шанобливо ставитись до громадян, а не вдаватись до поведінки, протилежної своїм обов’язкам.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України вважаю за необхідне у даній позовній заяві заявити клопотання про виклик свідка, який може в судовому засіданні дати показання і підтвердити те, що я не порушував ПДР. Такими свідком є Ширмер Віталій Володимирович. Відтак, прошу викликати зазначену особу в судове засідання для дачі ним пояснень в якості свідка.
Дана позовна заява подається саме до Московського районного суда м.Харкова Харківської області для її розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, у якій зазначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, у якій зазначено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Позивач зареєстрований і проживає у м. Харків вул..Блюхера 46а, корп.2, кв.14.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, керуючись п. п. 8.7.3, 16.2, 16.8 ПДР, ст.ст. 7, 14¹, 33, ч. 1 ст. 122, 251, 252, 287-289 КУпАП, ст.ст. 69, ч. 3 ст. 70, ч. 2 ст. 71 КАС України, п.1.6. Розпорядження № 466 від 21.05.2009 МВС України,
\
ПРОШУ:
- визнати протиправним притягнення мене до адміністративної відповідальності, складений на мене протокол про адміністративне правопорушення від 06.11.2009 р. (серія АХ № 089496) та постанову в справі про адміністративне правопорушення від 06.11.2009 р. (серія АМ № 061419) – скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення – закрити.
Додаток:
1.Копія технічного паспорту на автомобіль.
2.Копія протоколу адміністративне правопорушення від 06.11.2009 р.
3.Копія постанови про адміністративне правопорушення від 06.11.2009 р.
4.Фотографії місцевості (3 шт.)
5.Копії позовної заяви з додатком до неї для відповідачів.
«___»______________2009р Позивач ______________________
_________________  Вор должен сидеть в тюрьме!
Нарушающих законы инспекторов - в зоопарк к зёбрам!!!
|
Вход
FAQ
Поиск
