Сообщение, не относящиеся к теме

Герой публікації «ФАКТІВ» Микола Конюшенко, на якого через технічний збій у банку «повісили» заборгованість 300 тисяч гривень, програв суд. І хоча судді визнали, що борг виник з вини фінансової установи, чоловіка таки зобов’язали його виплатити

Про неймовірну ситуацію, в яку потрапив киянин Микола Конюшенко, «ФАКТИ» розповідали у вересні 2011 року. Знявши гроші зі своєї картки, Микола Антонович… виявився винен банку 114 тисяч гривень! У фінансовій установі чоловікові спробували роз’яснити: коли він знімав гроші, стався технічний збій, в якому винен співробітник банку. «Саме тому вам і нарахували борг, – сказали вони. І додали: – Але ви… все одно повинні його виплатити. Чиєю б це не було помилкою, у вас залишаються несплаченими гроші».

- Тоді я не міг зрозуміти, що це: «технічна помилка» чи якийсь розіграш, – говорить Микола Антонович. – Умова, яку мені поставили, в голові не вкладалася! Зараз впевнений, що все це не випадково. Швидше за все, я став жертвою добре продуманої банківської афери.

Послугами одного з відомих українських банків Микола Конюшенко вирішив скористатися в 2009 році. До цього чоловік, чувши про різні афери, намагався не зв’язуватися з фінансовими установами, але перед поїздкою до Грузії все ж перевів гроші на картку. У банку запевнили, що це абсолютно безпечно: необхідно покласти гроші на дебетовий рахунок і в будь-який момент можна їх зняти. Перебуваючи в Грузії, Микола Антонович так і зробив.

- Я зняв потрібну суму за кілька разів, – говорить Микола Конюшенко. – Після цього на рахунку залишалося більше 11 тисяч гривень. З тих пір карткою не користувався. А через кілька місяців, коли вже повернувся додому, мені зателефонували з банку і попросили терміново приїхати у відділення. Я запитав навіщо. «Як це, навіщо? – Запитанням на запитання відповіла працівниця. – Ви ж знаєте, що винні нам гроші. Коли ви в Грузії знімали з картки гроші, у вас… утворився борг». Я спочатку вирішив, що вони мене з кимось переплутали. Коли прийшов у банк, мені не змогли виразно пояснити, в чому справа, а повідомили, що мій борг становить… 114 тисяч гривень. «Розумієте, ви зняли більшу суму, ніж та, яка була у вас на рахунку, – спробували пояснити службовці. – Іноді так буває». Що означає, зняв більше, ніж у мене є? У мене ж ще залишалося одинадцять тисяч! Зрозумілої відповіді так і не отримав.

Звичайно, я не став нічого платити. Мене начебто залишили в спокої. Я вже зрадів. Як раптом через рік мені прийшла повістка з… Жовтневого районного суду Дніпропетровська. Виявилося, банк подав на мене позов як на злісного неплатника. А викликали мене аж у Дніпропетровськ, де знаходиться центральний офіс установи.

Прочитавши позовну заяву, я дізнався, що мене звинувачують у невиплаті якогось міфічного боргу. Нібито ще рік тому я, будучи в Грузії, позичив у банку велику суму, і виник «несанкціонований овердрафт».

А цей овердрафт, як мені пояснили, може виникнути автоматично. Що таке овердрафт, знають небагато. Це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі, якщо сума операції перевищує залишок коштів на його картковому рахунку або встановленого ліміту кредитування. Іншими словами, овердрафт виникає, якщо банкомат дав збій або якщо банк змінив курс саме в той момент, коли ви здійснювали операцію, тобто знімали гроші. Наприклад, ви, думаючи, що курс залишається колишнім, попросили у банкомату певну суму, а курс в цей момент змінився, і вийшло, що ви просите більше, ніж у вас є на рахунку. У такому випадку ви отримаєте гроші, які попросили, але у вас виникне заборгованість – овердрафт. Як з’ясувалося, мені теж поставили «несанкціонований овердрафт в результаті зміненого курсу».

Тобто нібито у той час, коли Микола Конюшенко знімав свої гроші, змінився курс. Але у юристів, які розглядали цю справу, відразу виникло питання: як могла виникнути заборгованість, якщо на рахунку у клієнта залишалося 11 тисяч гривень? Адже це суперечить самому поняттю овердрафту!

- Пояснення цьому парадоксу мої адвокати знайшли вже в суді, – говорить Микола Конюшенко. – Виявилося, у момент, коли я знімав гроші, курс не змінювався. Більше того, він не змінювався протягом трьох місяців! Але, за словами співробітників банку, повинен був змінитися. «Це технічна помилка, – пояснили представники банку. – Насправді курс давно мав змінитися, і Конюшенко повинен був знімати гроші за новим курсом». Але що означає повинен був? І при чому тут клієнт? На суді банк надав результати внутрішнього розслідування, яке показало, що в технічному збої винен оператор – якийсь Козенко. Все це викладено в судовому рішенні. Нібито цей оператор не простежив і не змінював курс протягом трьох місяців, хоча повинен був.

Словом, банк офіційно визнав, що овердрафт виник в результаті технічного збою і неуважності оператора. Я не сумнівався, що виграю суд. Але Жовтневий райсуд Дніпропетровська, долучивши до справи матеріали внутрішнього розслідування банку… зобов’язав мене платити.

Все майно і рахунки Миколи Конюшенка (включаючи пенсійний) заарештували. Під арештом перебуває і його квартира.

- У банку порахували, що мого житла і заощаджень якраз вистачить, щоб погасити «заборгованість», – засмучується Микола Антонович. – Я подав апеляцію і позов до Святошинського районного суду Києва з проханням захистити мене як споживача фінансових послуг. Дніпропетровський апеляційний суд на деякий час призупинив провадження у справі – до тих пір, поки не вирішать питання київські суди.

Коли вийшла публікація «ФАКТІВ», у справі якраз почалися судові слухання. На жаль, дізнатися думку банку з цього приводу не вдалося. Відповідь на наш офіційний запит не прийшла до цього дня. Тим часом стаття в нашій газеті не залишила байдужими людей. «Немає слів, – обурювалися читачі інтернет-версії “ФАКТІВ”. – Думав, що в нашій країні можливо все. Але щоб таке… Бідний чоловік, до банків дійсно не можна підходити ні на крок… » «Цинічна афера! – обурювалися інші. – Тут потрібно порушувати кримінальну справу. У тому числі і проти суддів, які зобов’язали Миколу Конюшенка платити».

Найцікавіше, що серед читачів знайшлися і ті, хто вже потрапляв у подібну ситуацію. З акта службового розслідування банку стало відомо, що постраждали… 65 осіб. Але з неофіційних джерел – їх більше двохсот.

- Всі ці люди протягом тих трьох місяців, коли нібито повинен був змінюватися курс, під час перебування в Грузії знімали зі своїх дебетових рахунків гроші, – розповідає Микола Конюшенко, показуючи відповідні документи. – Тепер через «технічний збій і неуважність оператора» вони теж винні банку великі суми. Їх зобов’язав платити все той же Жовтневий райсуд Дніпропетровська. Рішення виносив один і той же суддя.

- Ми намагаємося підтримувати один з одним зв’язок, – говорить ще одна потерпіла клієнтка банку Олена Прохорович. – Будучи в Грузії, зняла гроші з картки, а коли повернулася додому, мене «обрадували»: «Ви винні 193 тисячі гривень». Виявилося, у мене теж виник «несанкціонований овердрафт». Як і у випадку з Миколою Конюшенком, винним визнали оператора Козенка, який не змінив курс. Наші звернення до міліції ні до чого не привели – всім було сказано чекати результатів судового розгляду. Справа про мій борг зараз слухається в суді. Якщо результат буде такий же, як у Конюшенка, банк забере все, що у мене є.

Після публікації «ФАКТІВ» про цей обурливий випадок розповіли відразу кілька центральних телеканалів. Коли справа Миколи Конюшенка вже розглядалася в Апеляційному суді, його інтереси став захищати юрист, радник голови Держспоживінспекції України Михайло Стрельников. На загальний подив, Святошинський районний суд виніс рішення на користь… банку. І Апеляційний суд Києва це рішення підтримав.

«Залишок на рахунку Миколи Конюшенка після зняття ним грошей з рахунку становив 11 тисяч гривень, – сказано в рішенні Святошинського районного суду. – Він утворився в результаті помилки з приводу встановлення курсу, що підтверджується висновком службового розслідування банку. Банкомат видавав помилкову інформацію. Суд встановив, що курс, за яким Микола Конюшенко здійснив валютні операції, був помилковим. А згідно із законодавством, особа, яка купила майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Положення цього розділу застосовується незалежно від того, чи було безпідставно отримане майно результатом поведінки людини, яка його придбала, чи стало результатом інших подій».

По суті, рішення Святошинського районного суду Києва нічим не відрізнялося від рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровська: банк визнав себе винним в технічному збої, відрапортував про те, що некомпетентний співробітник, який допустив цей збій, вже звільнений, і вважає, що Микола Антонович таки зобов’язаний виплатити борг.

- Хоча якщо з когось і треба було стягувати збиток за цю помилку, то з людини, яка допустила її, – прокоментував «ФАКТАМ» ситуацію юрист, радник голови Держспоживінспекції України Михайло Стрельников. – Це було б логічно. Але оператора просто звільнили, не пред’явивши йому жодних фінансових претензій. Мабуть, у банку розуміли, що з нього взяти нічого. Ось і вирішили вимагати гроші з клієнта. З якого боку не глянь, ситуація абсурдна. Як споживач, Микола Конюшенко ні в чому не припустився помилки – він зняв свої гроші зі своєї ж картки, причому не всі. З Національного банку, куди Микола Антонович робив запит, прийшла однозначна відповідь: немає такого положення, яке могло б постфактум скасувати виконану клієнтом фінансову операцію. Якщо людина, як і годиться, виконала всі необхідні дії (вставила картку в банкомат, ввела ПІН-код, вказала суму, яку хотіла би зняти і зняла її), операція вважається завершеною. І її ніхто не може скасувати або визнати неправильною. Тут же операцію, яку здійснив Конюшенко, визнали неправильною.

Більше того, об’єктивних підтверджень того, що це була помилка, а не добре продумана банком схема, в суді так і не прозвучало. Банк просто надав акт свого службового розслідування, яке підтвердило, що винен оператор Козенко. Але хто сказав, що це дійсно так? Доказом могла б служити незалежна експертиза, на якій наполягав Микола Антонович. Тим часом суд вирішив, що внутрішнього банківського розслідування достатньо.

- У мене є всі підстави вважати, що те, що трапилося, аж ніяк не результат неуважності оператора, – вважає Микола Конюшенко. – Так, представники банку самі підтвердили, що курс 3,47 гривні за 1 ларі (грошова одиниця Грузії. – Авт.), за яким я знімав гроші (і який зараз називають помилковим), тримався не один день, а… три місяці. Три місяці банк не помічав, що втрачає величезні гроші? У це дуже складно повірити. Спочатку мені заявили, що на той момент, коли я знімав гроші, справжній курс нібито був 4,44. Банк показав відповідні документи. Але незабаром представники банку сказали, що вони… знову помилилися. Мовляв, ні, курс був навіть не 4,44, а 5,75. І замість 114 тисяч гривень я виявився винен їм триста тисяч гривень! Виходить, якщо завтра в банку скажуть, що курс був 20 гривень за один ларі, я буду винен банку мільйон?

- В Апеляційному суді я говорив, що права Миколи Конюшенка однозначно були порушені, – вважає Михайло Стрельников. – Але у суддів – своє дивовижне трактування подій. Так, у рішенні суду сказано, що Закон «Про захист прав споживача» для клієнта діє нібито тільки в той період, коли клієнт прийшов до фінансової установи вибирати послугу. Але не в період дії самої послуги. Пропрацювавши в банківській сфері більше 15 років, вперше таке чую. Виходить, що, як тільки людина укладає з банком договір, вона перестає бути споживачем? Є рішення Конституційного суду, згідно з яким цей закон діє до початку договірних відносин з банком, під час цих договірних відносин і навіть після їх закінчення. Я вже готую позов до суду саме з приводу порушення прав споживача. На жаль, Микола Конюшенко пізно до нас звернувся, коли вже програв справу в Святошинському районному суді Києва. Але ми будемо домагатися справедливості.

Знаєте, у мене часто запитують поради, як не потрапити в ту чи іншу ситуацію. Якщо ви стали жертвою недобросовісних банків, відразу ж звертайтеся в організації, які займаються захистом прав споживачів.