До: Новозаводського районного суду м.Чернігова 14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17 +38(0462) 67-69-18 Позивач: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 14, кв. 3 +38(063)1858595, +38(04622) 4-34-10 Адреса електронної пошти:
Відповідач 1: Управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 66 Тел: (04622) 5-63-02 Інші засоби зв’язку невідомі
Відповідач 2: молодший сержант міліції, інспектор 5-го взводу батальйону ДПС УДАІ м. Чернігів УДАІ УМВС України в Чернігівській області 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 66 Тел: (04622) 5-63-02 Інші засоби зв’язку невідомі
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення від 19.01.2011 серія СВ1 № 016399.
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Постановою інспектора ДПС Шостака Віктора Сергійовича (надалі по тексту – інспектор) серія СВ1 №016399 по справі про адміністративне правопорушення від 19 січня 2011 року мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 гривень.
По суті нібито скоєного порушення можу пояснити:
1. 19 січня 2011 року приблизно об 15 годині я на своєму власному автомобілі ЗАЗ-110217 „Таврія” рухався по вул. П`ятницькій до перехрестя вул. П`ятницької та вул. Котляревського де мав намір здійснити маневр поворот на ліво. Здійснюючи поворот на ліво я виконав усі необхідні вимоги ПДР, після виконання маневру я був зупинений інспектором ДАІ. І відносно мене був складений адміністративний протокол за нібито не виконання знаку п.п. 2.2. Хочу зазначити, що вимогу знака 2.2 ПДР (проїзд без зупинки заборонено) виконав у повному обсязі. Місце події, дорожній знак, перехрестя додаються на фото.
2. Інспектор не використовував жодних метрологічних приладів та не заслуховував свідчень свідків для встановлення факту порушення мною знаку 2.2 ПДР.
3. Також хочу зауважити, що інспектор абсолютно проігнорував вимоги статей 245, 251 та 252 КУпАП. А саме показав своє небажання вислухати та прийняти до уваги мої заперечення, доводи та докази того, що в моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тим самим показав свій непрофесіоналізм та упередженість.
4. Згідно п. 21 ст.11 Закону України «Про міліцію» інспектор має право використовувати технічні засоби для фіксації порушень правил дорожнього руху, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами: (використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху).
5. Особливо хочу звернути увагу суду на те, що мій рух на перехресті інспектор фіксував фото-, відеокамерою «Самсунг», інспектор зазначив в протоколі що відеокамера службова, але не вказав на данні які б свідчили що фото-, відеокамера зареєстрована в органах МВС у встановленому законом порядку, та не надав жодних документів, що підтверджують придатність фото-, відеокамери для такого цільового призначення. Фото-, відеокамера якою проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки вона знаходилася у співробітника ДАІ, керувалась ним безпосередньо. Зазначена постанова винесена, як вказано у постанові, за результатами застосування фіксації порушень ПДР передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП засобом фото- та відеофіксації, побутовою камерою «Самсунг» яка не працювала і не може працювати в автоматичному режимі , що є безпосереднім порушенням статті 14-1 КУоАП. Прилад, яким здійснювався нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не являється автоматичним засобом фото- або видеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо (визначаються ті параметри, которі фіксуються приладом, в тому числі, об`єкт зйомки, її режими і т.п.). А стаття 14-1 КУоАП, передбачає що для її застосування необхідно, щоб фіксація проводилась саме засобами фото-, кіно- чи відеозйомки, працючими в автоматичному режимі. Тому така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж не сприяє виконанню основних завдань міліції, в томц числі, ДАІ з профілактики та попередженню правопорушень. Відповідно до статтей 14-1 КУоАП прилад, який фіксує порушення ПДР, повинен працювати в автоматичному режимі, а прилад побутова фото-відеокамера „Samsung” не дозволяє працювати чи фіксувати транспортні засоби в автоматичному режимі, тобто без втручання людини (інспектора) вона не може автоматично зафіксувати правопорушення, в данному випадку інспектор, натиснув кнопку фіксації, вибравши певний момент часу, натиснув кнопку фіксації і зафіксував вибраний ним момент часу, автомобіль і місце його фіксації. Пп. 13.3, 13.3.4. Наказу №111 від 27.03.09 «Про затвердження інструкцій з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України» зазначено: 13.3.Під час несення служби на транспортних засобах застосовуються такі тактичні способи: 13.3.4. Використання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-,кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-,кінозйомки, відеозапису, з метою фіксації порушень ПДР.
6. Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу „фото-відеокамери Samsung” в порушення наведеного положення.
7. Інспектор зупинивши мій автомобіль, представився, пояснив суть зупинки, та повідомив мене що все було зафіксовано на відео камеру. Я попросив інспектора показати мені запис з фіксуванням мого порушення, а також надати серійний номер відеокамери для фіксування даного факту в протоколі та додатковому аркуші з поясненнями, на що отримав відмову. Інспектор це мотивував тим, що з усіма доказами я ознайомлюсь в суді, а серійний номер камери (не дивлячись на те, що вона є службовою і цей факт зазначеній у протоклі, а також факт її роботи, та принадлежності її як технічного засобу до власності УДАІ УМВС м. Чернігова, а не інспектора, я повинен зафіксувати. Оскільки немає жодної гарантії того, що камера не належить одному з двох інспекторів ДАІ) я як водій перевіряти права не маю.
8. Згідно Наказу №33 від 01.03.2010 в переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху побутова фото-відеокамера „Samsung” не значиться, оскільки вона не може працювати в автоматичному режимі. А отже результат її роботи не може бути доказом наявності порушення або відсутності такого порушення.
9. При складанні протоколу про адміністратвине правопорушення інспектором не було надано мені жодних доказів по факту правопорушення з мого боку. 10. Хочу також звернути увагу на те, що при винесені постанови була грубо порушена ст. 33 КУпАП, яка зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
11. В даному випадку при винесені постанови мені не була надана змога реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП та не були з’ясовані обставини, передбачені ст. 33 КУпАП, оскільки постанова була виписана одночасно з протоколом про адміністративне порушення та надана мені на підпис одночасно з ним.
На мою думку безпідставна зупинка мого автомобіля на автобусній зупинці (заїздна кишеня) та незаконне притягнення до адміністративної відповідальності не є забезпеченням безпечного та безперебійного руху транспортних засобів (фото заїзного карману додано на фотографії). Згідно наказу №111 від 27.03.09 п. 3.2. «Про затвердження інструкцій з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України» до працівників ДПС віднесено: 3.2. Забезпеченням безпечного та безперебійного руху транспортних засобів.
Враховуючи вищевикладене вважаю, що постанова серіїї СВ1 № 016399 по справі про адміністративне правопорушення від 19 січня 2011 року винесена з грубим порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно ст.ст. 18, 104, 105, 106 КАСУ та ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Більше того, цей обов’язок відповідача підтверджено ч.2 ст. 62 Конституції України. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України:
ПРОШУ: 1. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита. 2. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі. 3. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.01.2011 року СВ1 №016399, про накладення на мене – Мекшуна Павла Вікторовича адміністративного стягнення по ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 260 (двісті шістдесят) гривень скасувати. 4. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
ДОДАТКИ: 1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від 19.01.2011 року СВ1 №016399 – 3 копії. 2. Копія протоколу СВ1 №083054 від 19.01.2011 року – 3 копії. 3. Фотографії місця події – 14 фотографій з коментаріями у 3х екземплярах.
|