Справа № 165/3387/13-а Провадження № 2-а/165/58/13 НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2013 р. м. Нововолинськ Нововолинський міський суд Волинської області в складі: головуючого судді Василюка А.В., при секретарі Навроцькій М.Р., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області Єщука Ігоря Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. встановив: 22 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до начальника Іваничівського РВ УМВС у Волинській області Єщука І.М. про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії АА2 №993509 від 14 жовтня 2013 року винесеною відповідачем його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову такою, що складена і винесена із порушенням норм законодавства та його прав, оскільки, твердження інспектора про порушення ним користування зовнішніми освітлювальними приладами не відповідає дійсності. Вказує, що перед виїздом з м. Нововолинська, увімкнувши ближнє світло фар він у заведеному автомобілі марки «Фіат», реєстраційний номер НОМЕР_1 чекав на пасажира ОСОБА_3 і дочекавшись почав рух, однак вже за переїздом на автодорозі Іваничі-Новолинськ був зупинений інспектором, який повідомив, що в порушення п. 9.8 ПДР України він не увімкнув ближнє світло фар. При цьому відповідач не реагував на його клопотання внести до протоколу покази свідка ОСОБА_3 і жодним чином не довів, що ним не виконано вимоги п.9.8 ПДР України. Крім того, на пред'явлену вимогу відповідач не надав карту маршруту патрулювання екіпажу. Вважає, що не порушував ПДР України, оскільки в керованому ним автомобілі було увімкнене ближнє світло фар, а відповідач складаючи протокол та згодом постанову діяв упереджено та незаконно. У зв'язку з вищевикладеними просить адміністративний позов задоволити та визнати дії начальника Іваничівського РВ УМВС у Волинській області Єщука І.М. протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 №993509 від 14 жовтня 2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КпАП України у виді штрафу в сумі 450 грн. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив, що 14 жовтня 2013 року, рухаючись власним автомобілем з пасажиром ОСОБА_3 по автодорозі Іваничі-Нововолинськ, за 200 м. від залізничного переїзду на шахту №5 «Нововолинська» був зупинений відповідачем Єщуком І.М., який повідомив про порушення ним п.9.8 ПДР України, у зв'язку з чим останній склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову. Зазначив, що автоматично з включенням двигуна в його автомобілі вмикається ближнє світло фар. Просив врахувати, що відповідач проігнорував його вимогу вписати ОСОБА_3 в протокол як свідка та не роз'яснив йому його прав та обов'язків. Обурившись поведінкою відповідача, його безпідставними звинуваченнями він виклав свої заперечення в протоколі і поставив підпис в графі «підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», а також розписався про отримання оскаржуваної постанови. Відповідач - начальник Іваничівського РВ УМВС у Волинській області Єщук І.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про свідчить повідомлення про отримання судової повістки (а.с.16). У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що працює тренером ДСШ в м. Нововолинську та в смт. Іваничах, коли вона в жовтні 2013 року з дітьми виїжджала від Нововолинської ДСШ в смт. Іваничі, то звернула увагу на те, що ближнє світло фар в автомобілі «Фіат» під керуванням ОСОБА_1 було увімкнено. Рухаючись від залізничного переїзду на шахту №5 «Нововолинська» їх зупинив інспектор ДАІ, який вказав на те, що ближнє світло фар у автомобілі не увімкнене, на обґрунтування чого показав фотоапарат, на моніторі якого вона не змогла розпізнати чи було включене ближнє світло фар, оскільки зображення було нечітке. Суд, заслухавши пояснення позивача, покази свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення. З копії протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_1 14 жовтня 2013 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по автодорозі Іваничі-Нововолинськ не увімкнувши ближнє світло фар, чим порушив п.9.8 ПДР України, правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП України. У графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» позивач зазначив, що з протоколом не згідний, правопорушення не вчиняв, крім того працівниками ДАІ не було роз'яснено його прав, обов'язків та ст.63 Конституції України. Постановою серії АА2 №993509 від 14 жовтня 2013 року начальника ВДАІ Іваничівського РВ Єщука І.М. за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 450 грн.(а.с.5) Як зазначено в ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Відповідно до ст.280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні. Згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно п.9.8 розділу 9 «;Попереджувальні сигнали» ПДР України з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП наступає при порушенні водіями транспортних засобів правил проїзду, зокрема користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів. Виносячи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України, відповідач не надав належної правової оцінки дій ОСОБА_1, не врахував його пояснень та не встановив ступінь вини позивача, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач не зазначив анкетних даних особи, яка знаходилась в автомобілі позивача - свідка та не відібрав у нього письмових пояснень, хоча ОСОБА_1 вказував на наявність такої особи. За таких обставин твердження позивача на заперечення факту порушення вимог ПДР України заслуговують на увагу, як і твердження того що постанова є незаконною, оскільки не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутністю належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства. Відповідач Єщук І.М., який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджували б правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП. Суд, аналізуючи розділ 9 «;Попереджувальні сигнали» ПДР України, приходить до висновку, що вимога про ввімкнення ближнього світла фар на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами з 01 жовтня по 01 травня відноситься до попереджувальних сигналів. Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено порушення користування попереджувальними сигналами лише при початку руху, чи зміні його напрямку. Оскільки в протоколі та постанові не вказано, що позивач порушив правила користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, тому суд приходить до висновку про неправильну кваліфікацію дій (бездіяльності) позивача відповідачем за ч.2 ст.122 КупАП, дії (бездіяльність) позивача слід було кваліфікувати за ст.125 КУпАП. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, відповідачем не з'ясовано всіх фактичних обставин справи, було порушено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, невірно було кваліфіковано дії позивача, а тому вважає за необхідне визнати дії відповідача протиправними та вищезазначену постанову скасувати. Керуючись ст.10, ст.11, ст.71, ст.159, ст.160, ст.163, ст.167 КАС України, на підставі ч.2 ст.122 КУпАП, -суд, постановив: Позов задоволити. Визнати дії начальника ВДАІ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області Єщука Ігоря Миколайовича про притягнення до адмінітстративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. протиправними. Скасувати постанову начальника ВДАІ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області Єщука Ігоря Миколайовича серії АА2 №993509 від 14 жовтня 2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. Головуючий підпис Згідно з оригіналом Суддя А.В. Василюк
_________________ ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .
|