Сообщение, не относящиеся к теме

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2016 року.
Справа № 752/1495/16-п. Суддя Чердніченко Н.П.

Відповідно до ст. 287 КпАП України «Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено потерпілим».

09.01.2016 року близько 09.30 години я, керуючи автомобілем «Ніссан», д.н. 0000000, рухався в напрямку Голосіївської площі по Голосіївському проспекту та на перехресті з вул. Героїв Оборони робив розворот. В цей час автомобіль «ВАЗ», д.н. 0000000, яким керував Ситник Юрій Анатолійович, скоїв зіткнення з моїм автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Прибувший на місце події працівник поліції, старший інспектор УПП в м. Києві 4 батальйону 1 роти Папій А.П., склав відносно Ситника Ю.А. протокол про адміністративне правопорушення серія АП № 357261 від 09.01.2016 року за порушення ним п. 13.1 ПДР – водій не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого скоїв зіткнення з моїм автомобілем.
Протокол був переданий для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва. 11.02.2016 року, судією Голосіївського районного суду м. Києва Чердніченко Н.П., винесено Постанову (справа № 752/1495/16-п), відповідно до якої суд дійшов до висновку про відсутність в діях Ситника Ю.А. порушень правил дорожнього руху та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яку передбачена ст. 124 КпАП України.
Вважаю, що таке рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та підлягає скасуванню за наступних підстав.
Керуючи автомобілем, в якому знаходилися моя дружина та трирічний син, дотримуючись ПДР України, я, відповідно до п.1.4 «Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила», розраховував що й інші учасники руху дотримуються ПДР.
Як вбачається з рішення суду, я, нібито, перед здійсненням маневру розвороту, не зайняв крайнє положення на проїзній частині та не переконався в безпеці свого маневру. Проте це не відповідає дійсності. Рухаючись в лівій смузі та починаючи маневр розвороту, я ніяким чином не міг створити небезпеки для руху іншим учасникам (відповідно до п. 10.1), які рухаються позаду. Дотримуючись ПДР, зокрема пп. 9.2, 9.4, 10.1, 10.4, метрів за 60 до перехрестя ввімкнув покажчик лівого повороту та почав гальмування, що відповідно до п. 9.1 ПДР є попереджувальними сигналами: «а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда». Відеозапис з реєстратора, що знаходився в моєму автомобілі під час зіткнення, чітко зафіксував, що розворот мною здійснювався саме з крайньої лівої смугу руху. Також на відеозапису чітко чується звук увімкнутого мною покажчика повороту. Таким чином, Ситник Ю.А. був заздалегідь повідомлений про мій маневр, а саме зіткнення відбулося через декілька секунд, коли я вже здійснював розворот та виїхав на зустрічну смугу руху. За цей час автомобіль Ситника Ю.А проїхав приблизно 50 метрів (це якщо припустити, що він рухався з дозволеною у місті швидкістю 60 км/г).
Також суд не взяв до уваги те, що Ситник Ю.А. порушив наступні пункти ПДР України:
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»,
п.11.2. «На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.»,
п. 11.5. «На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки)»,
п. 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».
Відповідно до абзацу 6 п. 1.10 ПДР України: «безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру».
Таким чином, рухаючись позаду мене, Ситник Ю.А. не зайняв крайню праву смугу як того вимагають пп. 11.2, 11.5 ПДР (як вбачається з відеозапису – вона була вільна), не дотримувався безпечної дистанції з урахуванням стана дорожнього покриття на момент події, не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою (чим порушив п. 2.3 б ПДР), - відповідно не зреагував на її зміну, внаслідок чого і відбулося зіткнення.
Посилання суду на те, що я нібито порушив ПДР, не позбавляє Ситника Ю.А. обов’язку дотримуватися безпечної дистанції під час руху, рухатися в правій смузі, слідкувати за зміною дорожньої обстановки та не відволікатися від керування.
Старший інспектор УПП в м. Києві 4 батальйону 1 роти Папій А.П. вірно оцінив допущене Ситником Ю.А. порушення ПДР і склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Порушення правил дорожнього руху з боку Ситника Ю.А. безумовно підтверджується схемою ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення серія АП № 357261 від 09.01.2016 року, відеозаписом з реєстратора, поясненнями водіїв.
Таким чином, Голосіївський районний суд м. Києва не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях Ситника Ю.А. порушень правил дорожнього руху та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 124 КпАП України, тим самим позбавивши мене права на відшкодування завданої мені шкоди з боку Ситника Ю.А.
Вважаю, що Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.16 по справі про адміністративне правопорушення № 752/1495/16-п. є незаконною та необґрунтованою, при винесенні якої судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 287-289, 291-293 КпАП України,

ПРОШУ:
1. Скасувати Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2016 року.
2. Прийняти нову постанову, якою визнати Ситника Ю.А. винним у скоєнні правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 124 КпАП України.



19.02.2016 ____________


Додатки:
1. Копія апеляційної скарги.
2. Схема перехрестя (2 шт.).
2. Копія Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2016 року (2 шт.).