psics писал(а):
После отмены приказа 466. Прочел кучу статей из форума, но так и не нашел того, что искал.
Подскажите где можно найти (конкретно в каком статье), что доказательством могут выступатьх только фото-, видеофиксация и показания свидетелей.
А то ст.251 куап говорит, только что может быть доказательством. А где конкретно указано не могу найти, а надо. Хлопчику помочь.
вероятно неправильно сформулирован вопрос (смотри выделенное в Вашей цитате)
возможно Вас интересует КАС :
Глава 6
ДОКАЗИ
Стаття 69. Поняття доказів
1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які
фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або
відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб,
які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення
для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на
підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників,
показань свідків, письмових і речових доказів, висновків
експертів.
2. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд
може запропонувати надати додаткові докази або витребувати
додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі,
або з власної ініціативи.
Стаття 70. Належність та допустимість доказів
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету
доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються
предмету доказування.
2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного
доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
3. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні
справи не беруться до уваги.
4. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими
іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких
обставин не виникає спору.
Стаття 73. Забезпечення доказів
Стаття 74. Способи забезпечення доказів
Стаття 76. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
Стаття 77. Показання свідка
Стаття 79. Письмові докази Стаття 80. Речові докази
Стаття 86. Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,
повному та об'єктивному дослідженні.
2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного
доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх
сукупності.