Цитата:
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Верховної Ради України внести зміни і доповнення до Податкового кодексу України, то колегія суддів враховує наступне.
Виходячи з положень, закріплених у частині другій статті 2, пункті 1 частини першої статті 3, частині першій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних і фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При прийнятті законів та внесенні змін до них Верховна Рада України як законодавчий орган не здійснює владні управлінські функції, а проводить законодавчу діяльність.
Окрім того, згідно статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України. З наведеного вбачається, що Верховна Рада України не може сама ініціювати прийняття того чи іншого закону або за власною ініціативою вносити зміни і доповнення до закону.
Тому адміністративний суд не може зобов'язати Верховну Раду України вчинити певні дії, направлені на зупинення окремих статтей Податкового кодексу України чи внесення змін до них.
З урахуванням навденого, позовні вимоги є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/25783849