Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності

1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної
давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо
вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути
прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою
сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено
стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної
давності, порушене право підлягає захисту.

Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється

1. Позовна давність не поширюється:

1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових
прав, крім випадків, встановлених законом;

2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про
видачу вкладу;

3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання
такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у
тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи
нерухомого майна, включаючи електроенергію;
{ Пункт 3 частини першої статті 268 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 3390-VI ( 3390-17 ) від 19.05.2011 }

4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним
правового акта органу державної влади, органу влади Автономної
Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено
його право власності або інше речове право;

5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до
страховика про здійснення страхової виплати (страхового
відшкодування);

6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що
здійснює управління державним резервом, стосовно виконання
зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний
матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ). { Частину першу статті 268
доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від
12.05.2004 }