Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди
1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Заявляючи вимогу про стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів, позивач повинен довести, що такі доходи не є абстрактними, а дійсно могли бути ним отримані в разі належного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Однак, відповідач діяв всупереч закону.
факт протизаконних дій відповідача підтверджений судовим рішенням неоскарженим відповідачем, про визнання дій інспектора протизаконними.
А далі пишіть про причинно наслідковий зв'язок та підкріпляйте доками
думаю данное направление (по упущеной выгоде) - не есть перспективным для широкого применения. так как такие случаи единичны и доказать в суде эту выгоду практически невозможно.
|