|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
08 листопада 2012 року 15 год. 20 хв. № 2а-12493/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Міністра внутрішніх справ України Захарченка Віталія Юрійовича про визнання протиправними дій відповідача-1, визнання протиправним і скасування рішення відповідача-1 та зобов'язання відповідача-2 вчинити певні дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва 12 вересня 2012 року надійшов позов ОСОБА_1 (також далі за текстом - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (також далі за текстом - відповідач-1, МВС України) та Міністра внутрішніх справ України Захарченка Віталія Юрійовича (також далі за текстом - відповідач-2) про: визнання протиправними дій відповідача-1 щодо розгляду заступником начальника ДКЗ МВС України Лизогубом Б.В. скарги позивача від 21 липня 2012 року на рішення першого заступника Міністра МВС України Черних С.П. від 18 червня 2012 року № Ш-8913 (також далі за текстом - рішення від 18 червня 2012 року); визнання протиправним і скасування рішення від 10 серпня 2012 року, прийнятого відповідачем-1 за результатами розгляду скарги позивача від 21 липня 2012 року на рішення першого заступника Міністра МВС України Черних С.П. від 18 червня 2012 року; визнання протиправними дій відповідача-1 щодо надання позивачу письмової відповіді від 10 серпня 2012 року № 6/6Ш-1314, яка не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян" (також далі за текстом - Закон), Конституції України, Наказу МВС України № 1177 від 10 жовтня 2004 року та Указу Президента України № 109/2008 від 07 лютого 2008 року; зобов'язання відповідача-2 розглянути відповідно до вимог Закону скаргу позивача від 21 липня 2012 року на рішення першого заступника Міністра МВС України Черних С.П. від 18 червня 2012 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення відповідача-1, прийняте за результатами розгляду скарги позивача від 21 липня 2012 року, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням чинного законодавства та є невмотивованим.
Ухвалою суду від 14 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, у якій призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.
У судових засіданнях позивач позов підтримав та просив задовольнити його повністю.
Представник відповідача-1 та відповідача-2 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у попередньому судовому засіданні 02 жовтня 2012 року. Пояснив, що розгляд скарги позивача від 21 липня 2012 року та надання відповіді за результатами її розгляду відповідачем-1 здійснено у межах наданих йому повноважень та відповідно до положень Закону та Конституції України.
У судове засідання 30 жовтня 2012 року представник відповідача-1 та відповідача-2 не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло, у зв'язку з чим на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження. Позивач проти прийнятого судом рішення не заперечував.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем 21 липня 2012 року направлено відповідачу-1 скаргу № ШІ-58-12, у якій містились вимоги про скасування рішення від 18 червня 2012 року та публічне вибачення за протиправні дії інспектора спецзагону дорожньо-патрульної служби МВС України Гетманцева Г.В. у місцевому засобі масової інформації.
За результатами розгляду вказаної скарги, відповідач-1 листом від 10 серпня 2012 року № 6/6-Ш-1314 повідомив позивача, що за результатами вивчення проведених раніше перевірок за попередніми зверненнями (скаргами) позивача, що за змістом аналогічні скарзі від 21 липня 2012 року, будь-яких підстав для скасування рішення від 18 червня 2012 року не виявлено (також далі за текстом - відповідь від 10 серпня 2012 року).
Суд не погоджується із позицією позивача щодо протиправності наданої йому відповіді від 10 серпня 2012 року, виходячи з наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.
Так, згідно з абзацами 1, 4 ст. 3, ст. 16, абзацом 2 ст. 19 Закону, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій і підприємств особисто.
Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.
Згідно з п.п. 3, 28 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Міністр як керівник міністерства: в межах компетенції організовує та контролює виконання апаратом міністерства і територіальними органами міністерства Конституції України, законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України; дає обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату міністерства доручення.
З аналізу викладених положень вбачається, що розгляд скарги та надання відповіді за результатами її розгляду може здійснюватись також керівником відповідного структурного підрозділу відповідача-1 за відповідним дорученням.
Згідно з п.п. 5.2, 4.7 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 10 жовтня 2004 року № 1177 (також далі за текстом - Положення), щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до свого провадження; передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого органу внутрішніх справ; надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ, про що одночасно повідомити автора; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у ст. 8 Закону України "Про звернення громадян".
Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівника або його заступника. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, вжиті органом внутрішніх справ, у межах його компетенції, для захисту конституційних прав громадян. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка долучається до матеріалів перевірки звернення. У журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою, або журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли під час особистого прийому, або ЕРК фіксується, що про наслідки перевірки автора повідомлено в усній формі під час особистої бесіди.
Як пояснив у ході судового розгляду справи представник відповідача-1 та відповідача-2, згідно з чинним законодавством, розгляд скарги позивача від 21 липня 2012 року доручено працівникам управління Департаменту кадрового забезпечення МВС України (також далі за текстом - ДКЗ МВС України), якими і надано відповідь від 10 серпня 2012 року за підписом заступника начальника ДКЗ МВС України. При цьому, вказана відповідь надана від імені відповідача та за результатами об'єктивного розгляду скарги від 21 липня 2012 року, а не від імені та не за результатами суб'єктивного розгляду особою, яка підписала відповідь від 10 серпня 2012 року, як стверджує позивач.
У ході судового розгляду справи з'ясовано, що скарга від 21 липня 2012 року по суті є повторною скаргою. Зокрема, з аналізу наявних у матеріалах справи скарг позивача від 07 березня, 14 травня та 21 липня 2012 року, адресованих відповідачу-1, вбачається, що у них зазначені ідентичні питання стосовно одних і тих же правовідносин.
Відповідно до п. 3.5 Положення, повторними вважаються звернення, в яких: оскаржується рішення, прийняте за попереднім зверненням, що надійшло до органу внутрішніх справ; повідомляється про несвоєчасне вирішення попереднього звернення, якщо з часу надходження останнього минув установлений законодавством термін розгляду і відповідь авторові не надавалась; повідомляється про не вирішене по суті або вирішене не в повному обсязі питання, порушене в першому зверненні; звертається увага на інші недоліки, допущені при вирішенні питання, порушеного в попередньому зверненні.
Згідно з абзацом 2 ст. 3 Закону, не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено ст. 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Таким чином, враховуючи, що на скаргу від 07 березня 2012 року відповідачем-1 надано вмотивовану відповідь по суті порушеного у ній питання, а на скаргу від 14 травня 2012 року - роз'яснення щодо порядку оскарження рішення у разі незгоди з ним, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розгляду відповідачем-1 скарги від 21 липня 2012 року по суті, оскільки вказана скарга є повторною.
Викладене, за переконанням суду, також є підтвердженням відсутності підстав для зобов'язання відповідача-2 розглянути вказану скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач, за переконанням суду, у ході судового розгляду справи належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надав.
Представник відповідача-1 та відповідача-2 у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.
На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Міністра внутрішніх справ України Захарченка Віталія Юрійовича про визнання протиправними дій відповідача-1, визнання протиправним і скасування рішення відповідача-1 та зобов'язання відповідача-2 вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Міністра внутрішніх справ України Захарченка Віталія Юрійовича про: визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заступником начальника управління Департаменту кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України Лизогубом Б.В. скарги ОСОБА_1 від 21 липня 2012 року на рішення першого заступника Міністра Міністерства внутрішніх справ України Черних С.П. від 18 червня 2012 року; визнання протиправним і скасування рішення від 10 серпня 2012 року, прийнятого Міністерством внутрішніх справ України за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 липня 2012 року на рішення першого заступника Міністра Міністерства внутрішніх справ України Черних С.П. від 18 червня 2012 року; визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо надання ОСОБА_1 письмової відповіді № 6/6Ш-1314 від 10 серпня 2012 року, яка не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян", Конституції України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1177 від 10 жовтня 2004 року та Указу Президента України № 109/2008 від 07 лютого 2008 року; зобов'язання Міністра внутрішніх справ України Захарченка Віталія Юрійовича розглянути відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" скаргу ОСОБА_1 від 21 липня 2012 року на рішення першого заступника Міністра Міністерства внутрішніх справ України Черних С.П. від 18 червня 2012 року.
2. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя В.М. Данилишин
Судді І.А. Качур
В.І. Келеберда
|
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме