|
До ХХХХХХХХХХХ районного суду
Позивач:
ХХХХХХХ ХХХХХХ ХХХХХХ
М. ХХХХХХХ., вул. ХХХХХХХ
Буд. ХХХХХХХ, кв. ХХХХХХХ
Тел: ХХХХХХХХХХ
Відповідач:
ІДПС... л-нт міліції ХХХХХХ Х.Х.
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про скасування Постанови про адміністративне правопорушення
серія: АА №ХХХХХХ від ХХ.ХХ.ХХХХ р.)
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
ХХ.ХХ.ХХХХ р. близько ХХ год. ХХ хв. керуючи автомобілем ВАЗ д\н ХХХХХХХ по вул. ХХХХХХХХ я був зупинений ІДПС... лейтенантом міліції ХХХХХ Х.Х. (надалі по тексту - ІДПС), який звинуватив мене в порушенні правил дорожнього руху, а саме що я проїжджаючи перехрестя вул ХХХХХХ і ХХХХХ нібито не виконав вимогу знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено) – виїхав на перехрестя без зупинки. З таким звинуваченням ІДПС я не погодився, томущо підїжджаючи до перехрестя з непрацючим світлофором та встановленим знаком 2.2 я зупинив свій автомобіль безпосередньо перед знаком 2.2, упевнився у відсутності перешкод для подальшого руху та поновив рух, проїхавши перехрестя у напрямку вул. ХХХХХХ, тобто повністю виконав вимоги п. 16.1 ПДР про що і повідомив ІДПС. Проте ІДПС не реагував на моє пояснення та почав складати протокол про адміністративне правопорушення серія ХХ № ХХХХХ. Я попросив ІДПС надати докази нібито вчиненого мною правопорушення, на що ІДПС повідомив, що фото- відео- фіксація не велась і йому достатньо власних спостережень. Після складання протоколу ІДПС, не реагуючи на моє прохання перенести розгляд справи в зв”язку з необхідністю отримання юридичної консультації фахівця, почав складати Постанову в справі про адміністративне правопорушення по ч. 2 ст.122 КУпАП серія ХХ № ХХХХ та накладеня адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Здивований такою поведінкою суб”єкта владних повноважень при виконанні службових обов”язків я відмовився підписувати постанову про адміністративне правопорушення, на що ІДПС мені заявив: „Я надішлю вам її поштою”. Вказану копію постанови я не отримав від ІДПС до цієї пори.
Через певний час, 01.03.2011 р. я відправив рекомендованим листом заяву (в додатках) до ДАІ м. Кременчуга з проханням надіслати мені копію вказаної постанови. 17.03.2011 р. я отримав відповідь (в додатках) на мою заяву, в якій зазначається, що вказана копія постанови мені вже надсилалась ХХ.ХХ.ХХХХ р. та всі матеріали адміністративною справи було надіслано до ДАІ м. Свердловська, тому направити ще одну копію постанови вони не мають можливості. Проте в листі не вказаний поштовий ідентифікатор рекомендованого листа, яким мені нібито була направлена копія постанови. Так відповідно до п. 2.17 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху” затвердженої наказом №77 від 26.02. 2009 р.: копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Таким чином працівники ДАІ м. Кременчуг намагаються приховати факт порушення законодавства в частині не надсилання мені копії постанови про адміністравне правопорушення щоб позбавити мене можливості оскаржити вказану постанову. У відділенні пошти мені повідомили, що зможуть надати інформацію про надходження на мою адресу рекомендованих листів тільки за наявності поштового ідентифікатора рекомендованого листа. Для отримання такої інформації від пошти ХХ.ХХ.ХХХХ р. мною було направлено інформаційний запит до ДАІ м. Кременчуг з проханням надати поштовий ідентифікатор рекомендованого листа, яким мені нібито було відправлено копію постанови.
01.04.2011 р. я направив заяву (в додатках) рекомендованим листом до ДАІ м. Свердловська з проханням надіслати мені копію вказаної постанови. 11.04.2011 р. я отримав поштове повідомлення (в додатках), що мій рекомендований лист був доставлений до ДАІ м. Свердловська. Відповіді я не отримав досі. Таким чином в ДАІ м. Кременчуг та м. Свердловськ систематично порушується чинне законодавство, позбавляючи громадян право отримати необхідні документи, оскаржити їх рішення, право на інформацію та позбавляючи хочаб можливості заплатити штраф вчасно.
Розуміючи, що з такою постановкою виконання службових обов”язків можливо все що завгодно, я 31.05.2011 р. звернувся до відділення державноївиконавчої служби м. Свердлвськ щоб отримати інформацію, чи не відкрито відносно мене виконавче провадження за вказаною постановою і дійсно, 22.02.2011 р. відносно мене було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення подвійної суми штрафу в розмірі 850 грн. Відповідно до ст. 307 КУпАП: штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п”ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, та відповідно до ст. 308 КУпАП: у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 цього кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. Тобто, ІДПС свідомо грубо порушив чинне законодавство спочатку не надіславши мені копію постанови, а потім безпідставно надіслав її до ДВС для примусового виконання, що спричинило відкриття щодо мене виконавчого провадження таким чином збільшивши суму штрафу до 850 грн. У той же день я звернувся з письмовою заявою (в додатках) до начальника відділу державної виконавчої служби з проханням надати мені копію виконавчого документа (постанови) і 02.06.2011 р. від державного виконавця я нарешті отримав копію постанови про адміністративне правопорушення.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необгрунтованим, недоведеним з наступних причин:
1. правопорушення я не скоював, оскільки повністю виконав вимоги п. 16.1 ПДР, а саме: підїжджаючи до перехрестя з непрацюючим та знаком 2.2 зупинився перед знаком 2.2, переконався у відсутності перешкод для подальшого руху, після чого поновив рух та виїхав з перехрестя у напрямку вул. ХХХХХХ.
2. Як вбачається з протоколу та постанови: „не виконав вимогу знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено) виїхавши на нерегульоване перехрестя, чим скої адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП”, проте „не виконання вимог дорожніх знаків” передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, за яке передбачено менш суворе покарання (255-340 грн.), натомість ІДПС виніс постанову про порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП „порушення правил проїзду перехресть” з більш суворим покаранням 450 грн.
3. ІДПС не надав жодних доказів мого нібито порушення, і єдиним аргументом, яким він користувався підчас бесіди зі мною, було його власне спостереження, проте ст. 251 КУпАП чітко зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути лише технічні прилади, „що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису”
4. Не маючи законних доказів моєї провини, Відповідач при винесенні Постанови скористався так званим „спрощеним підходом”, бездоказовим, що суперечить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року.
5. Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП:
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, завдяки протиправним діям ІДПС я був позбавлений права:
- ознайомитись з матеріалами справи;
- дати пояснення стосовно інкримінованого мені правопорушення;
- права на захист;
- права скористатися допомогою фахівця в галузі права;
- було відхилене моє клопотання про перенос дати розгляду справи;
- оскаржити постанову по справі у встановлений термін;
Таким чином, ІДПС взагалі ігнорував ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
6. Відповідно до ст. 280 КУпАП:
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ІДПС не було з”ясовано всі обставини для повного і всебічного розгляду справи.
8. Відповідно до ст. 285 КУпАП:
- ч.1: Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія Постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
- ч.3: Копія Постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія Постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка в справі.
- відповідно до п. 2.17 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху” затвердженої наказом №77 від 26.02. 2009 р.: копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Проте копія я зміг отримати лише у відділу державної виконавчої служби, після відкриття щодо мене виконавчого провадження та після мого письмового звернення до ВДВС.
9. Відповідно до ст. 307 КУпАП:
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Та відповідно до ст. 308 КУпАП:
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Ч.1 ст. 285 КУпАП визначає:
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Таким чином, КУпАП чітко визначає, що Постанова про адміністративне правопорушення направляється на примусове виконання до ДВС, якщо штраф не був сплачений порушником у п”ятнадцятиденний термін з дня вручення йому копії вказаної Постанови.
Таким чином, на момент відправлення Постанови ВДАІ до ДВС для примусового виконання не тільки не сплинув п”ятнадцятиденний термін визначений ст. 307 КУпАП, а фактично і не починався і тому в ІДПС відповідно до ст. 308 КУпАП не було жодних підстав надсилати Постанову ВДАІ до ДВС для примусового виконання, не зважаючи на таке грубе порушення, ІДПС надіслав Постанову до ВДВС для примусового виконання та ВДВС тепер вимагає від мене сплату подвійної суми штрафу та виконавчого збору.
Враховуючи вищевикладене вважаю, що Постанова серії ХХ № ХХХХХ по справі про адміністративне правопорушення від ХХ.ХХ.ХХХХ р. винесена з грубим порушенням моїх прав та чинного законодавства, є необгрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до ст. 289 КУпАП В разі пропуску зазначеного строку оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як викладено вище, я не мав копії постанови і тому не мав змоги оскаржити її вчасно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПРОШУ:
1. Відповідно до ст. 289 КУпАП, поновити строк оскарження Постанови;
2. Відповідно до ст. 288 КУпАП, звільнити мене від сплати державного мита;
3. Визнати дії Інспектора ДПС (....) в частині оформлення матеріалів та розгляду справи про адміністративне правопорушення – протиправними.
4. Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ХХ № ХХХХХХ від ХХ.ХХ.ХХХХ р. про накладення на мене адміністративного стягнення по ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. визнати протиправною та скасувати.
5. Провадження по адміністративній справі відносно мене закрити.
ДОДАТКИ:
необхідно перелічити всі документи, листи, повідомлення, тощо
_________________
Тебе не забуде Вкраїна коли,
Шахтарю з Донбасу,
Ти візьмеш у руки сталеве кайло
І вб’єш підараса.
Нема в нас святішої більше мети
Чи іншого спасу!
У бога прощення піди попроси
І вбий підараса.
(с) Юрій Винничук
|
Вход
FAQ
Поиск
