|
СКАРГА
__ січня 2011 року я, _________ рухався по а/д Київ-Харьків у Баришівському районі Київської області. Мене зупинив Інспектор ДПС _______ за нібито перевищення швидкості, та виписав постанову АІ1 ______.
Керуючись ст.288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст.14-1 КпАП України, я не згоден з виписаною постановою та оскаржую її з нижченаведених підстав.
По-перше, у відповідності до ст..14-1 КпАП, постанова повинна бути винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі. Не зважаючи на це, прилад, «Беркут», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він не має функцій фото- чи відео фіксації та знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Між тим, ст..14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам ст.14-1 КпАП та виписана постанова складена з порушенням вимог чинного законодавства.
По-друге у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Так, мені демонструвалася лише швидкість 84 км/год та час фіксації швидкості 19:22. Оскільки на дорозі в цей час знаходився не тільки я, а ще декілька авто, по що зазначено у протоколі, покази приладу не є доказом швидкості мого автомобілю. Також згідно технічних характеристик радар Беркут має дальність виміру не менше 200-800 метрів та працює у 3-х режимах дальності, тобто радар фіксує швидкість всіх авто в межах цієї відстані. До речі режим роботи приладу теж не вказано у протоколі.
Також прошу суд звернути уваги, що при оформлені протоколу було порушено ст. 256 КпАП пункт 1, інспектор відмовив мені у записі мого свідка події (___________ 1980 р.н.) що перебував поряд зі мною у автомобілі та був свідком оформлення протоколу, про що я вказав у протоколі.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі порушує мої права, передбачені ст.268 КпАП. Постанова була винесена ще до того, як я вніс свої пояснення до протоколу, що порушує порядок розгляду справи згідно статті 278 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи порушено.
На підставі викладеного, керуючись стст.287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
До скарги надаю:
1. Копію постанови у справі про адміністративне порушення Серія АІ1 № ______
2. Копію протоколу про адміністративне порушення серія АІ1 № _______
3. Копію скарги та додатків для відповідача
__.01.2011 __________ ________
ПОЗОВ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення від 12.11.2009 №АІ096416.
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
12 листопада 2009 року близько 17 год 20 хв я, керуючи автомобілем Nissan RRRRR, державний номер АA2222EX, який належить мені, рухався по автомобільній дорозі Київ-Чоп в напрямку м. Київ. Рухаючись з дотриманням правил дорожнього руху, о 17.20 у селі Гурівщина, я був зупинений інспектором ІДПС Києво-Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України в Київській області сержантом міліції Кузьменко Олександром Георгійовичем.
На моє прохання назвати причину зупинки він відповів, що я перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі "Беркут" швидкість 97км/год. Після того, як я не погодився з тим, що ця швидкість належить моєму автомобілю, інспектор Пилипенко М.В. пішов складати адміністративний протокол за перевищення мною швидкісного режиму в населеному пункті. Під час складання протоколу у поясненнях я написав про свою незгоду з обвинуваченням, тим паче, що жодних доказів того, що саме я порушив правила дорожнього руху інспектор ДАІ мені не надав.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:
1. Правопорушення я не скоював, оскільки завчасно скинув швидкість перед знаком населеного пункту та їхав із дотриманням Правил дорожнього руху України.
2. У момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду мого автомобіля з більшою швидкістю рухався автомобіль Тойота, якому ймовірно і належить швидкість, яку зафіксував інспектор приладом Беркут. Проте, попередній автомобіль інспектор не зупинив. Всі описані вище обставини справи були вказані інспектору та викладені в скороченому вигляді в поясненнях до протоколу АІ118053.
3. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості Беркут №0603159, що всупереч ст. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі Беркут швидкість належала саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість та час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою мене інспектором та показами приладу може означати, що насправді виміряна швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду або позаду мого автомобіля.
З огляду на положення ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач «Беркут» не може бути використаний як належний доказ по справі.
Більше того, винесення постанови без достатніх доказів суперечить п.1.6 Розпорядженню МВС України від 21.05.2009 № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».
4. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух та біг назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
5. Крім того ані в протоколі, ані в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Слід нагадати, що у відповідності до ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.
6. Розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова №АІ096416 по справі про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2009 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПРОШУ:
1. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
2. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.11.2009 року №АІ096416, про накладення на мене – ВВВВВВВВ В.В. адміністративного стягнення по ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень визнати протиправною та скасувати.
3. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
ДОДАТКИ:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12.11.2009 року №АІ096416 – 1 аркуш.
2. Копія протоколу №АІ118053 – 1 аркуш.
3. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 1 аркуш.
«13» листопада 2009 року ________________ ВВВВВВВВВ А.А. Підпис
_________________ www.youtube.com/user/PORUAN21
Сообщение, не относящиеся к теме
http://roadcontrol-kharkov.blogspot.com/
|
Вход
FAQ
Поиск
З дому виїїжав вночі, хотів роздрукувати, а в принтер відмовився друкувати (точніше надрукував, що нічого не видно)