|
Вот девочка с другого сайта помогла мне составить заявление в суд за нарушение знака 5.16. Может кому-то тоже поможет._______________________________________________
До _____________________ суду міста Донецька
(адрес суда)
ПОЗИВАЧ:
ФИО
що проживає за адресою: __________
Засоби зв’язку: тел.: _____________
ВІДПОВІДАЧ:
ІДПС роти ДПС з ЗС при УДАЇ Донецької області молодший сержант міліції (не могу разобрать фамилию) Андрій Борисович
(адрес отдела ГАИ где работает инспектор)
Засоби зв’язку невідомі.
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання незаконними дій посадової особи та скасування постанови
в справі про адміністративне правопорушення
05 лютого 2011 року, о 20 годині 20 хвилин, я, керуючи автомобілем Деу Ланос, державний номер
________ , рухався по вул. Рослого у м. Донецьку зі швидкістю приблизно 40 кілометрів на годину. Під'їжджаючи до перехрестя з вул. _________ (тут и далее – название улицы, на которую вы повернули) я мав намір повернути наліво на зазначену вулицю. Під'їхавши до перехрестя, я побачив, що по вул. _________ в напрямку з права наліво, щільно рухаються транспортні засоби, транспортних засобів, які б мали намір рухатись у зустрічному мені напрямку, біля перехрестя немає, так само, як і транспортних засобів, які б рухались по вул. _________ зліва направо. Оцінивши дорожню обстановку, яка склалася з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху, я прийняв рішення повернути наліво та рухатись по трамвайній колії попутного напрямку. Відповідно до вимог п. 16 Правил дорожнього руху перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч (п. 16.13.), та до того ж дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху (п. 16.11.).
Дозволений порядок руху трамвайними коліями визначений в п. 11.8. ПДР: по трамвайній колії попутного напрямку, розташованій на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, дозволяється рух за умови, що це не заборонено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою. На перехресті дозволяється виїжджати на трамвайну колію попутного напрямку в тих самих випадках, але за умови відсутності перед перехрестям дорожніх знаків 5.16 - 5.19. Проте слід зауважити, що повертаючи наліво з вул. Рослого, я об’єктивно не мав можливості бачити дорожній знак, встановлений на вул. __________ до перехрестя з вул. Рослого, а оскільки дорожньої розмітки, яка б забороняла виїзд на трамвайну колію, на дорозі не було, я здійснив маневр без порушення Правил дорожнього руху.
Після повороту я був зупинений працівниками ДАІ, а саме – інспектором ДПС роти ДПС з ЗС при УДАЇ Донецької області молодшим сержантом міліції ___________ Андрієм Борисовичем, який спочатку перевірив мої водійські документи, а на питання про причину зупинки повідомив, що я рухався по трамвайній колії неправомірно, оскільки перед перехрестям встановлений забороняючий знак 5.16., який не дозволяє рухатись по трамвайній колії.
Я пояснив інспектору, що жодного знаку або дорожньої розмітки, які би забороняли поворот ліворуч на трамвайну колію попутного напрямку на даному перехресті не було, і я здійснив маневр правомірно, до того ж, намагався перестроїтись на проїзну частину у ліву смугу руху, проте не мав можливості, оскільки такими своїми діями я міг би порушити вимоги безпеки дорожнього руху, що в свою чергу могло б призвести до дорожньо-транспортної пригоди. Однак інспектор _________ А.Б., не зважаючи на мої пояснення та заперечення моєї вини у вчиненні адміністративного проступку, склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
Вважаю, що дії інспектора ДПС _________ А.Б. по притягненню мене до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі _______ (_________) гривень є незаконними, а постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою з наступних підстав:
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В статтях 10 та 11 КУпАП визначено поняття умисної та необережної вини у вчинення правопорушення, таким чином:
- адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;
- адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити;
При цьому, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
При прийнятті рішення про притягнення мене до адміністративної відповідальності, інспектором ДПС не було враховано той факт, що в моїх діях була відсутня вина (як умисна так і необережна), оскільки я, через те що не бачив і не міг бачити дорожнього знаку, забороняючого рух по трамвайній колії, не усвідомлював та не міг усвідомити протиправного характеру своїх дій і відповідно не передбачав і не міг передбачити настання шкідливих наслідків таких дій, що в свою чергу означає відсутність вини в моїх діях.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином вважаю, що в моїх діях, згідно положень статті 9 КУпАП, відсутній склад адміністративного правопорушення, а за таких обставин справа про притягнення мене до адміністративної відповідальності повинна бути закрита на підставі п. 1 статті 247 КУпАП.
Конституцією України, а саме статтею 55, задекларовано що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а також гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП постанову Державтоінспекції про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України.
Стаття 19 КАС України встановлює, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 18 КАС України).
Завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, при цьому у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони:
1) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
2) добросовісно;
3) розсудливо;
4) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; (ст. 2 КАС України)
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом (нормами матеріального чи процесуального права), є недопустимими та судом при вирішенні справи не беруться до уваги (ст. 70 КАС України).
Відповідно до ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі вищезазначеного та керуючись статтями 9, 247, 278, 279, 280, 284, 285, 287, 288, 289, 293 КУпАП, статтями 18, 19, 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПРОШУ:
1. Визнати дії інспектора ДПС роти ДПС з ЗС при УДАЇ Донецької області молодшого сержанта міліції ___________ Андрія Борисовича по винесенню постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ___ № ______ від 15 лютого 2011 року незаконними.
2. Скасувати постанову серії ___ № ______ від 15 лютого 2011 року про притягнення ____________ до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення (АН1 303807);
2. Копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (АН_ _______).
3. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія;
4. Копія паспорту з відміткою про місце реєстрації Позивача;
5. Копії позовної заяви з додатками для Відповідача.
дата подпись
|
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме
