Командиру взводу ДПС № 2 з ОДДЗ ГУ МВС України в Харківській області
вул. Шевченка, 26, м. Харкiв, 61013
від Коліна Мак Рея, громадянина Шотландії, що мешкає за адресою: 61171, м. Ланарк, вул. Гонщиків, 666, кв. 666
На протокол інспектора ДПС взводу ДПС № 2 БДПС з ОДДЗ м. Харкова при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області
старшого прапорщика міліції Будника Геннадія Володимировича
У справі про адміністративне правопорушення,
Передбачене ч. 2 ст. 122 КупАП України,

СКАРГА

28 листопада 2010 року о 13 годині 25 хвилин інспектором ДПС взводу ДПС № 2 БДПС з ОДДЗ м. Харкова при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області старшим прапорщиком міліції Будником Геннадієм Володимировичем (номер нагрудного знаку ХА 0317) (надалі по тексту – інспектор) було складено на моє ім’я протокол про адміністративне правопорушення (серія АХ1 № 088379).
Вважаю даний протокол складеним необґрунтовано, таким що не відповідає нормам КУпАП та винесеним з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за нібито вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:
1) 28.11.2010 року, керуючи автомобілем Chevrolet Aveo д/н АХ 6666 АЕ, я рухався по а/д Київ–Харків у напрямок м. Харкова. На стаціонарному посту ДАІ, який знаходиться на 472 км. а/д Київ–Харків я був зупинений інспектором;
2) Як з'ясувалося, причиною зупинки, на думку інспектора, було порушення мною пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Тобто на 471 км. а/д Київ–Харків я, нібито, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоний).
На всі мої зауваження й на те, що я не згоден по суті пред’явленого обвинувачення (про що є відмітка в протоколі), інспектор не відреагував та вказав, що у нього є відеозапис, як доказ скоєного мною правопорушення;
3) Я рухався з дотриманням ПДР України і не порушував вимог пункту 8.7.3 ПДР. У мить проїзду автомобілем перехрестя зелений сигнал світлофора змінився на жовтий. Щоб не вдаватись до екстреного гальмування, та не створювати аварійно-небезпечну ситуацію на перехресті, я виконав вимоги п. 8.11 ПДР та звільнив перехрестя. Про це я вказав в поясненнях до протоколу на окремому аркуші, яке просив залучити до матеріалів справи, про що є відмітка в протоколі. Навіть при екстреному гальмуванні тормозний шлях склав би більшу відстань між місцем розташуванням автомобіля та закінченням перехрестя, що могло привести до зіткнення з автомобілем, який рухався позаду. На мої пояснення, що згідно п. 8.11 ПДР України водіям, які в разі вмикання жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 цих правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатись далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, що йшов мокрий сніг і дорога, вкрита сніговою жижею, була небезпечною для екстреного гальмування, яке до речі так само забороняється п. 12.9.г ПДР, інспектор ніяк не відреагував та постійно повторював, що я проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (Порушення ч.ч.1, 2 ст. 5 Закону України «Про міліцію»). Таким чином, вважаю свої дії не просто правомірними, а єдино відповідними вимогам ПДР в даній дорожньо-транспортній ситуації.
4) Потрібно відзначити, що режим роботи світлофора, який знаходиться на перехресті 471 км. а/д Київ–Харків, який я, нібито, проїхав на заборонений сигнал світлофора не відповідає вимогам діючого ДСТУ 4092-2002 «НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ. БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ. СВІТЛОФОРИ ДОРОЖНІ» (далі ДСТУ), затвердженого наказом Держстандарту України від 03.06.02 р. № 326 з наступної причини:
- режим роботи світлофора не передбачає миготіння зеленого сигналу протягом 3 с безпосередньо перед вимкненням, хоча в ДСТУ зазначено: «7.30 Режим роботи світлофорної сигналізації з використовуванням транспортних світлофорів типів 1–3 і пішохідних світлофорів повинен передбачати миготіння зеленого сигналу протягом 3 с безпосередньо перед вимкненням, а також нижнього місячно-білого сигналу у світлофорах типу 5. Частота миготіння сигналів – 1с.»
Зазначена невідповідності в режимі роботи світлофорного об’єкту діючому законодавству спричиняють численні аварійні ситуації на вказаному перехресті, пов’язані з аварійним гальмуванням транспортних засобів.
5) Відповідно до статей 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їхній сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На моє прохання продемонструвати докази порушення (пред’явити фотографію, відеозапис як доказ правопорушення) мені було відмовлено. А це порушує мої права на ознайомлення з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та ін., передбачені частиною першою статтею 268 КУпАП. Ніяких вимірів, складання схеми, з'ясування додаткових чинників, фото й відеозйомки в моїй присутності не проводилося.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що протокол серії АХ1 № 088379 по справі про адміністративне правопорушення від 28.11.2010 року винесений з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованим, незаконним та підлягає визнанню його не дійсним.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ПРОШУ:

1. Визнати не дійсним протокол серії АХ1 № 088379 від 28.11.2010.
2. Закрити щодо мене, Коліна Мак Рея провадження по справі про адміністративне правопорушення.
3. Дати письмово відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення, серія АХ1 номер 088379 від 28.11.2010 року;

« 06 » грудня 2010 року. ___(підпис/u])____

Начальнику УДАI ГУ МВС України в Харківській області
вул. Шевченка, 26, м. Харкiв, 61013

від Коліна Мак Рея,
іромадянина Шотландії, що мешкає за адресою: 61171, м. Ланарк, вул. Гонщиків, 666, кв. 666

СКАРГА.

29 грудня 2010 року я отримав відповідь (за підписом командира батальйону ДПС з ОДДЗ ГУ МВС України в Харківській області О. В. Алтухова) на свою скаргу щодо необгрунтовано складеного протоколу про адміністративне правопорушення (серія АХ1 № 088379 від 28.11.2010 р.) старшим прапорщиком міліції Будником Геннадієм Володимировичем.
Вважаю дану відповідь необ'єктивною, розглянутою поверхнево та не всебічно. При розгляді моєї скарги не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Також вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за нібито вчинення мною адмністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необгрунтованим, недоведеним з наступних причин:

1) У відповіді на мою скаргу зазначається, що "В цей час наряд помітив, як керований Вами автомобіль Субару д.н. АХ 6666 АХ при проїзді перехрестя не виконав вимоги червоного сигналу світлофора, хоча будучи завчасно сповіщеними про його ввімкнення жовтим сигналом світлофора." Проте, не береться до уваги зазначене у моїй скарзі наступне: "Я рухався з дотриманням ПДР України і не порушував вимог пункту 8.7.3 ПДР. У мить проїзду автомобілем перехрестя зелений сигнал світлофора змінився на жовтий. Щоб не вдаватись до екстреного гальмування, та не створювати аварійно-небезпечну ситуацію на перехресті, я виконав вимоги п. 8.11 ПДР та звільнив перехрестя. Про це я вказав в поясненнях до протоколу на окремому аркуші, яке просив залучити до матеріалів справи, про що є відмітка в протоколі. Навіть при екстреному гальмуванні тормозний шлях склав би більшу відстань між місцем розташуванням автомобіля та закінченням перехрестя, що могло привести до зіткнення з автомобілем, який рухався позаду. На мої пояснення, що згідно п. 8.11 ПДР України водіям, які в разі вмикання жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 цих правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатись далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, що йшов мокрий сніг і дорога, вкрита сніговою жижею, була небезпечною для екстреного гальмування, яке до речі так само забороняється п. 12.9.г ПДР, інспектор ніяк не відреагував та постійно повторював, що я проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (Порушення ч.ч.1, 2 ст. 5 Закону України «Про міліцію»). Таким чином, вважаю свої дії не просто правомірними, а єдино відповідними вимогам ПДР в даній дорожньо-транспортній ситуації."

2) У моїй скарзі зазначено, що "режим роботи світлофора, який знаходиться на перехресті 471 км. а/д Київ–Харків, який я, нібито, проїхав на заборонений сигнал світлофора не відповідає вимогам діючого ДСТУ 4092-2002 «НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ. БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ. СВІТЛОФОРИ ДОРОЖНІ» (далі ДСТУ), затвердженого наказом Держстандарту України від 03.06.02 р. № 326 з наступної причини:
- режим роботи світлофора не передбачає миготіння зеленого сигналу протягом 3 с безпосередньо перед вимкненням, хоча в ДСТУ зазначено: «7.30 Режим роботи світлофорної сигналізації з використовуванням транспортних світлофорів типів 1–3 і пішохідних світлофорів повинен передбачати миготіння зеленого сигналу протягом 3 с безпосередньо перед вимкненням, а також нижнього місячно-білого сигналу у світлофорах типу 5. Частота миготіння сигналів – 1с.»
Зазначена невідповідності в режимі роботи світлофорного об’єкту діючому законодавству спричиняють численні аварійні ситуації на вказаному перехресті, пов’язані з аварійним гальмуванням транспортних засобів."

Проте, у відповіді на мою скаргу на вищевикладене взагалі не звертається уваги, проте зазначається, що "керований Вами автомобіль Субару д.н. АХ 6666 АХ при проїзді перехрестя не виконав вимоги червоного сигналу світлофора, хоча будучи завчасно сповіщеними про його ввімкнення жовтим сигналом світлофора.". Отже незрозуміло, яким чином я, керуючи автомобілем, при переїзді цього перехрестя можу бути "завчасно сповіщеними про його ввімкнення жовтим сигналом світлофора", коли робота світлофора не відповідає вимогам діючого ДСТУ 4092-2002 України і не передбачає миготіння зеленого сигналу протягом 3 с безпосередньо перед вимкненням!

3) Так, дійсно, я заявив клопотання про юридичну допомогу та про розгляд справи за місцем мого проживання. У протоколі інспектор, старший прапорщик міліції Будник Г. В. вказав, що розгляд справи відбудеться 15.12.2010 р. в ДАЇ Київського району м. Харкова.
16.12.2010 р. я особисто прибув на розгляд справи до ДАЇ Київського району м. Харкова (з'ясувалось, що 15.12.2010 р. - не прийомний день). Проте, інспектор з адміністративної практики ДАІ Київського району м. Харкова Савченко Сергій Іванович, розглянувши справу, вирішив надіслати всі матеріали справи назад до інспектора Будника Г. В., який склав протокол 28.11.2010 р. Своє рішення Савченко С. І. мотивував тим, що він не був особисто на місці нібито скоєного мною правопорушення, не знає всіх обставин справи та не може винести рішення самостійно. На розгляд справи інспектор, старший прапорщик міліції Будник Г. В. до ДАІ Київського району м. Харкова особисто не прибув та жодних пояснень у письмовій або усній формі не надав.
Таким чином, порушено мої права, передбачені ст. 268 КпАП. Це призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та ін. обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
Також слід зазначити, що до теперішнього моменту я взагалі не знаю чи була розглянута справа і яке прийнято рішення і ким щодо моєї відповідальності! Жодного запрошення на розгляд справи я не отримував!

4) У відповіді на мою скаргу зазначається, що: "На місці складання протоколу Ви власноруч вказали у поясненнях, що виїхали на перехрестя в ту мить, коли відбулась зміна з червоного сигналу на жовтий, який відповідно до п. 8.7.3 г також забороняє рух". Це не відповідає дійсності! У моїх поясненнях до протоколу зазначено, що у мить проїзду автомобілем перехрестя зелений сигнал світлофора змінився на жовтий. Щоб не вдаватись до екстреного гальмування, та не створювати аварійно-небезпечну ситуацію на перехресті, я виконав вимоги п. 8.11 ПДР та звільнив перехрестя.
Також у відповіді на мою скаргу зазначається, що "При складанні протоколу інспектором Вам було запропоновано ознайомитись з записом камер відео спостереження у присутності свідків Піліпенко П.С. та Бекетова А.В. Але Ви від такої пропозиції відмовились". Це теж не відповідає дійсності! Я маю відеозапис мого спілкування з інспектором з моменту моєї зупинки до моменту закінчення складання адміністративних матеріалів інспектором. Жодної пропозиції ознайомитись із записом камер відео спостереження мені не надходило від інспектора! А на мої запитання навіщо інший інспектор зупинив 2 автомобіля, інспектор Будник Г. В. заявив, що нібито я не буду ставити свої підписи у адміністративних матеріалах. Все це видно на відеозапису, який при необхідності я буду демонструвати в органах суду та прокуратури.
Також незрозуміло, якщо були 2 свідки (Піліпенко П.С. та Бекетов А.В, як зазначається у відповіді на мою скаргу), то чому вони не були внесені до протоколу про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 088379. Ніяких письмових свідчень свідків мені не було представлено, мене навіть не було проінформовано про те, що ці письмові свідчення вони надавали. З цими свідками я також особисто не спілкувався та навіть мені не було запропоновано такої можливості!

Враховуючі вищевикладене вважаю, що моя скарга (за підписом командира батальйону ДПС з ОДДЗ ГУ МВС України в Харківській області О. В. Алтухова) щодо необгрунтовано складеного протоколу старшим прапорщиком міліції Будником Геннадієм Володимировичем розглянута необ'єктивною, поверхнево та не всебічно. При розгляді моєї скарги не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Також вважаю, що протокол серії АХ1 № 088379 по справі про адміністративне правопорушення від 28.11.2010 року винесений з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необгрунтованим, незаконним та підлягає визнанню його не дійсним.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ПРОШУ:

1. Визнати не дійсним протокол серії АХ1 № 088379 від 28.11.2010.
2. Закрити щодо мене, Коліна Мак Рея провадження по справі про адміністративне правопорушення.
3. Дати письмово відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".

Додатки:
1. Копія скарги на ім'я командира взводу ДПС № 2 з ОДДЗ ГУ МВС України в Харківській області (2 стор.);
2. Копія відповіді на скаргу за підписом командира батальйону ДПС з ОДДЗ ГУ МВС України в Харківській області О. В. Алтухова (2 стор.)
3. Копія протоколу про адміністративне правопорушення, серія АХ1 номер 088379 вЁд 28.11.2010 року;

"[u] 05 " січня 2011 року. _____(підпис)____________

Как ты правильно сказал - Постановление все таки было составлено

5. если все это не поможет на десятый день с дня вынесения постановления - иск в суд на отмену постановления.