Как правильно поступить - плюнуть и пойти заплатить штраф или попытаться оспорить?

Но срок на оспаривание закончиться 18 числа, т.е у меня после приезда будет всего 2 дня, а затем 1 августа мне опять надо будет уехать из города.

Адміністративна позовна заява
про визнання дій інспектора незаконними
та скасування постанови _____ № __________ від _________ р.
по справі про адміністративне правопорушення

Дана позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства (далі –КАС). Статтею 19 (ч.2) КАС встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Стаття 18 КАС вказує, що місцевим загальним судам як адміністративним судам
підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності

Статтею 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Щодо мене, _________________, була винесена постанова серія ________ № ___________ в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП – рух в крайній лівій смузі при вільній правій, по дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку.

У протоколі про адміністративне правопорушення _______ № ________ зазначено, що я «___» _______ 201_ року о ______ год. ____ хв. на _____ км. а/д ____________ керуючи транспортним засобом ________ д/н ________ рухався по лівій смузі дороги при вільній правій на ділянці дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку, чим порушив п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Дане порушення являється надуманим інспектором, оскільки насправді ніякого порушення я не вчиняв.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства України. Так, відповідно до п.11.5. ПДР — «На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки)». В даному пункті зазначено перелік випадків, коли дозволяється займати праву полосу, однак по-перше очевидно що даний перелік не є вичерпний та не обмежений даною нормою такими обмежуючими поняттями як «дозволяється лише у разі, якщо…», «дозволяється лише в таких випадках…», «забороняється, крім випадків…». По-друге, в ньому відсутня пряма заборонна норма на рух по лівій смузі.

Таким чином я не міг порушити пункт 11.5 Правил дорожнього руху, оскільки в ньому відсутня норма що забороняє рух по лівій смузі.

При цьому відповідач надумав правопорушення, оскільки фактично його не було. На місцевості дана подія мала такий вигляд: я рухався по автодорозі, яка спочатку мала одну смугу в одному напрямку, далі пішла полоса з’їзду вправо і відповідно поворот праворуч, після даного перехрестя для руху в одному напрямку так і залишилось дві полоси. Попереду метрів за 150-200 по правій полосі з узбіччя повільно почав рухатися вантажний автомобіль і мій автомобіль стрімко його наздоганяв. Тому приймати праву сторону не було жодного сенсу, оскільки відразу ж необхідно було б повертатися на ліву смугу. Таким чином інспектор неправомірно скористався ситуацією, коли подвійна полоса тільки розпочалася, не беручи при цьому до уваги факту зайнятості правої полоси, очевидно вважаючи що до вантажного автомобіля ще було далеко. Однак той же пункт 11.5 вказує «…якщо права полоса зайнята», а це поняття Правилами дорожнього руху не визначено конкретними дистанційними рамками, а вантажний автомобіль після з’їзду мною на праву полосу заважав би подальшому моєму руху.

А відповідно до пункт 11.5 Правил дорожнього руху України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж
напрямку дозволяється, зокрема, якщо праві зайняті. В моєму випадку права була зайнята, а звідси випливає, що порушення я не вчиняв.

П. 11.2. Правил дорожнього руху також не містить заборони щодо проїзду автомобіля по лівій полосі.

Також слід зазначити, що ч. 2 ст. 122 КУпАП не передбачає відповідальності за рух автомобіля по лівій полосі.

На підставі вищезазначеного стає зрозумілим, що жодного порушення я не вчиняв, а відповідач очевидно поліпшував свої показники щодо кількості складених протоколів.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо інспектор-відповідач не виконає свого обов’язку щодо доказування правомірності винесення постанови, то відповідно правомірність (законність) його постанови про адміністративне правопорушення є недоведенною, тобто така постанова є незаконною та логічно має бути скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287, 288, 289 КУпАП, п.п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху України, ПРОШУ:

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови серії __ №_______ про адміністративне правопорушення
від «____»_____________ 2012 року

Дана позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі — КАС). Статтею 19, ч.2 КАС встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Стаття 18 КАС вказує, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності

Статтею 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

У протоколі про адміністративне правопорушення _____ № ________ та постанові серія _______ № ________ зазначено, що я, ___________ «___» _______ 2012 року об 10 год. 45 хв. на _______ км. а/д ____________ керуючи транспортним засобом ___________ д/н ____________ рухався по лівій смузі дороги при вільній правій на ділянці дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку, чим порушив п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Я не вчиняв жодного порушення. А при винесенні протоколу, постанови та притягнення мене до адміністративної відповідальності інспектором ДАІ було порушено низку норм чинного законодавства України.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства України. Так, відповідно до п.11.5. ПДР — «На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).»

Права полоса була зайнята, тому я рухався по лівій полосі, а це не являється правопорушенням.

Я не погоджуюсь із застосуванням до мене адміністративного стягнення, але також не можу не вказати на порушення процесуального характеру, які теж мали місце при розгляді адміністративної справи.

Стаття 268 КУпАП передбачає права особи, яка притягається до адмінвідповідальності. Дані права згідно статті 279 КУпАП мають бути роз’яснені порушнику.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи
користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати
рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Стаття 279 КУпАП встановлює, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу
колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Тобто як людина, не обізнана в юридичних тонкощах процесуальному порядку розгляду подібних справ, я не мав змоги повноцінно захищати свої права при розгляді справи про притягнення мене до адміністративної відповідальності. Як бачимо із ст. 279 КУПАП стає зрозумілим, що одночасне складання протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектором ___________________ суперечить вимогам закону. Таким «розглядом» справи я був позбавлений будь-яких прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Як наслідок я змушений відстоювати свої права в судовому порядку.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно статті 246 КУпАП України, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

В протоколі інспектор ДПС вказав, що до нього додається фото. Мені ж даний матеріал справи не був наданий, не зрозуміло — яким приладом проводилась фото фіксація, в протоколі не відображено ні назви, ні марки фотоприладу, тому не можливо з’ясувати чи дозволений він до використання згідно нормативних актів МВС, зокрема відповідно до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС від 01.03.2010 р. № 33.

Все це вказує на те, що даний прилад являється побутовим, для власного використання, а не офіційно дозволеним. До справи не були залучені свідки, що також свідчить про недоказовість притягнення мене до відповідальності.

Таким чином, окрім власного протоколу відповідач не має належних та допустимих доказів начебто вчиненого мною порушення, якого насправді не було.

З наведеного вище випливає, що при винесенні постанови, якою мене притягнуто до адміністративної відповідальності інспектором ДПС зовсім не встановлювалося чи було вчинене
адміністративне правопорушення, ним порушено вимоги щодо доказовості та доведеності порушення, грубо порушено процедуру розгляду адмінпорушення, а тому його дії прямо суперечать вимогам статей 8, 279, 280 КУпАП.

На підставі вищезазначеного стає зрозумілим, що жодного порушення я не вчиняв, а відповідач допустив велику кількість процесуальних порушень, що на мою думку є підставою для скасування оспорюваної постанови.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо інспектор-відповідач не виконає свого обов’язку щодо доказування правомірності винесення постанови, то відповідно правомірність (законність) його постанови про адміністративне правопорушення є недоведеною, тобто така постанова є незаконною та має бути скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 287, 288, 289 КУпАП, п. 11.5 Правил дорожнього руху України, ПРОШУ:

инспектор вместо того чтобы вызвать на место дислокации, работников дорожных служб и составить админпротокол по 139,140 КУпАП, "пасётся" на участке дороги...

можете отправить инфозапрос в Відділ організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг, составлялся ли рапорт и акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на том участке...

как за основу можете взять

Скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП (розміщення на проїзній частині)

спасибо за подсказки, обязательно ими воспользуюсь, но все же уже после возвращения в Киев

отправьте по почте заказным письмом с уведомлением