Написал вот такую жалобу начальнику областного ГАИ Харьковской области. И получил на неё вот такой ответ. Подскажите пожалуйста, что делать дальше? Одновременно по этому делу идёт судопроизводство. Есть ли в ответе ГАИ какие-то зацепки или уловки, которую я могу использовать против них? Есть ли смысл писать в СВБ или прокуратуру и что писать? Заранее спасибо!Цитата:
Начальнику УДАI ГУ МВС України в Харківській області
Швидкому Ігорю Івановичу
вул. Шевченка, 26, м. Харкiв, 61013
від ***************************, громадянина України, що мешкає за адресою: ********************************
На постанову інспектора ДПС батальйону ДПС з обслуговування м. Харкова
при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області
сержанта міліції Маренича Ігоря Петровича
У справі про адміністративне правопорушення,
Передбачене ч.1 ст.122 КупАП України,
СКАРГА
04 вересня 2010 року о 9 годині 45 хвилин інспектором ДПС БДПС м. Харкова сержантом міліції Мареничем Ігорем Петровичем (номер нагрудного знаку ХА 0755) було складено на моє ім’я протокол про адміністративне правопорушення (серія АХ1 № 042392) та постанову в справі про адміністративне правопорушення (серія АХ 299012). Указаною постановою мене притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 300 (триста) гривень.
Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
04.09.2010 року на автомобілі Chevrolet Aveo д/н ************ я рухався у м. Харкові по пл. Рози Люксембург. Виконуючи вимоги знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі» рухався прямо по середній смузі руху. За перехрестям із вул. Університетською був зупинений інспектором ДПС БДПС м. Харкова прапорщиком міліції Ружицьким Володимиром Станіславовичем (надалі по тексту – інспектор) Номер нагрудного знаку інспектора – ХА 0583.
Як з'ясувалося, причиною зупинки, на думку інспектора, було порушення мною пункту 8.4 Правил дорожнього руху. Проте, цей пункт ПДР нічого не забороняє, не вирішує, і не наказує. Пункт 8.4 ПДР говорить тільки про те, що дорожні знаки поділяються на групи: «Дорожні знаки поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені. Тобто, вимог Правил дорожнього руху я не порушував.
На всі мої зауваження й на те, що я не згоден по суті пред’явленого обвинувачення (про що є відмітка в протоколі), інспектор не відреагував та вказав, що, нібито, у нього є докази скоєного мною правопорушення, які він надасть у суді.
Відповідно до статей 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їхній сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На моє прохання продемонструвати докази порушення (пред’явити фотографію, відеозапис як доказ правопорушення) мені було відмовлено. А це порушує мої права на ознайомлення з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та ін., передбачені частиною першою статтею 268 КУпАП. Ніяких вимірів, складання схеми, з'ясування додаткових чинників, фото й відеозйомки в моїй присутності не проводилося.
Усе це свідчить про порушення інспектором вимог пунктів 1.6, 1.7 розпорядження МВС України «Про організацію роботи підрозділів ДАІ із профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 21 травня 2009 року № 466, а саме: виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо); у ході документування порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, та мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до винесеної постанови додавати 3–4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника.
Слід зазначити, що зупинив мене інспектор ДПС БДПС м. Харкова прапорщик міліції Ружицький Володимир Станіславович. А протокол і постанову склав інший інспектор – інспектор ДПС БДПС з обслуговування м. Харкова сержант міліції Маренич Ігор Петрович, який у момент зупинки мене інспектором Ружицьким В. С., стояв до перехрестя спиною, з кимось розмовляючи, і нічого бачити не міг. При цьому інспектор Маренич І. П. відмовився вписати в протокол свідком особу, яка їхала зі мною в автомобілі, поставивши велику літеру «Z» у відповідних графах протоколу. Таким чином, цього свідка вписав у протокол особисто я своєю рукою.
Свідок *************************, яка мешкає за адресою: Харківська обл., **************************, яка під час зупинки автомобіля інспектором ДПС, яким я керував, їхала в тому ж автомобілі на передньому пасажирському сидінні, дивилась уважно на автодорогу та підтвердила інспекторові, що я виконав вимоги знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі». Однак, інспектором, не звертаючи увагу на покази свідка, не було враховано всі зауваження свідка й на те, що свідок не згоден по суті пред’явленого обвинувачення. Слід зазначити, що вищезгаданий свідок є водієм з 3,5 річним стажем водіння, має власний автомобіль, який зареєстровано на нього і таким чином знає ПДР України.
Мною були заявлені 2 клопотання – про надання права на захист та про місце розгляду справи. Інспектор відмовився підписатись на другому (моєму) екземплярі обох клопотань, відмовив надати можливість реалізувати моє право на правову допомогу, надати мені час для вибору захисника моїх прав, у зв’язку з чим розгляд справи про адміністративне правопорушення відкласти на іншу дату. Таким чином, розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, – не тільки порушує мої права, передбачені ст. 268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та ін. обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія АХ № 299012 по справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2010 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає визнанню її не дійсною.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6 -11, 18, 19, 71, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПРОШУ:
1. Визнати не дійсними протокол серії АХ1 № 042392 від 04.09.2010 року та постанову серії АХ № 299012 по справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2010 року та скасувати стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) гривень.
2. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
3. Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення, серія АХ1 номер 042392 від 04.09.2010 року;
2. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення, серія АХ номер 299012 від 04.09.2010 року.
« ____»______________2010 року. _________________
Ответ ГАИ:
Вход
FAQ
Поиск
