...Такое от случилось... Не со мной. Помог чуть-чуть. По-моему кой-кого пора отстреливать потыхэсэньку... С ними по человечески, по закону. А они - "побыковать" решили... Но... Быкуй - не быкуй... А как был ОВЦОЙ - так ОВЦОЙ и останешься...


Прокурору Дніпропетровської області

Від: ***************
прож.: вул. ***************
********************************
*********************
*******
Моб. тел.****************



ЗАЯВА.


„**” вересня 2010р., в ****, під час керування транспортним засобом ВАЗ –***** (д.н АЕ ****) мене було зупинено інспектором взводу ДПС забезпечення супроводження Управління ДАІ м. Дніпропетровська ст.. л-нтом міліції Кочевським Володимиром Леонідовичем (нагрудний знак ДН 0115) на вул. ************
Коли я, забажавши реалізувати своє право, передбачене ч.1 ст.16 Закону України „Про дорожній рух”, п.2.14 „в” ПДР, знати причину зупинки транспортного засобу, задав це питання працівнику ДАІ, то отримав відповідь: немає талону технічного огляду транспортного засобу. Але я його повідомив про те, що талон є, тільки його немає змоги закріпити так, щоб його було видно, і його просто не видно по тій причині, що в нижній частині скла заводське тонування, та показав йому талон техогляду. Після цього вищевказаний інспектор попросив пред’явити йому медичну картку, та ліцензійну картку на право таксомоторних перевезень. Всі документи для перевірки були надані. Після цього інспектор став світити мені в очі ліхтарем, та наказав «плюнути» та показати язика. Після цього він повідомив мене про те, що в мене в наявності ознаки сп’яніння, та наказав мені їхати з ними на медичну експертизу, перед тим доставивши автомобіль на штраф майданчик.

Я не став відмовлятися від проходження медичної експертизи, але висловив думку про те, що не обов’язково автомобіль везти на штрафмайданчик, бо згідно норм діючого законодавства в таких випадках дозволяється передавати керування автомобілем іншій особі, в якої є посвідчення водія відповідної категорії. В 13.05 я зателефонував директорові інформаційної служби, на якій я обслуговуюсь, прислати автомобіль з водієм, який би повіз мене на медичну експертизу моїм автомобілем, бо жоден нормативно правовий акт не забороняє цього робити. Але інспектор ДПС прапорщик міліції Савченко Сергій Валентинович (нагрудний знак ДН 0143), що був в одному екіпажі з Кочевським В.Л., почувши це, почав грубо розмовляти зі мною, сказав що ігнорує всі мої права. Тим часом, приблизно о 13.25 до нас підїхали керівники інформаційної служби «*******» ********* та ***************. А через деякий час біля нас зупинилося ще декілька автомобілів.(список свідків – в додатках). В їх присутності я ще раз висловив бажання їхати на медичну експертизу, але не відганяти автомобіль на штрафмайданчик. *********почав йому зачитувати норми законодавства. Але інспектори Кочевський В.Л. та Савченко С.В. почали всіх ображати та сказали що не будуть робити те, що кажуть їм «якісь гниди», та сказали, що відкриють вогонь з табельної зброї та викличуть спецпідрозділ міліції «Беркут». Після цього в усіх присутніх виникли сумніви щодо того, що це справжні працівники ДПС, і *********** зі свого мобільного телефона спробував зателефонувати на телефон довіри ДАІ, щоб перевірити – чи є взагалі такі працівники (що можна побачити з роздруківки оператора мобільного зв’язку телефона ******), але там ніхто не відповідав.
Інспектор прапорщик Савченко С. В., тим часом, склав протокол серія АЕ1 № 082087 від 12.09.10. зазначивши в ньому те, що я начеб-то відмовляюсь їхати на медичну експертизу, вилучив у мене посвідчення водія, та виписав тимчасове посвідчення на право керування. Інспектор Кочевський В. Л. привів двох людей, які мене нічого не питали, та підписали протокол у якості свідків. Я висловив бажання щоб в якості свідків залучили також тих водіїв, що зупинилися по своїй волі, яких на той час зібралося близько 10 чоловік. Але, інспектор Савченко С. В. сказав, що якщо я буду «дуже грамотним» - то мене затримають, та відвезуть у Самарський РВ за те, що я начеб-то виявляю супротив працівникам міліції. Я йому відповів, що він має робити те, що передбачено законодавством (стаття 19 Конституції України). Після цього прапорщик Савченко С.В. одів на мене наручники, сів в мій автомобіль та зробив спробу запустити двигун, але - неумисно зламав замок запалювання. (акт прийому – передачі автомобіля на штрафмайданчик). Після цього інспектори завели автомобіль з буксира за допомогою службового автомобіля «Фольксваген Пассат» д.н. 1136 (що заборонено робити за технічними умовами, бо може вийти з ладу механізм ГРМ, та КСУД на тому автомобілі, що буксирують), та доставили його на штрафмайданчик о 13.45 без мого дозволу. Мене самого вони відвезли не на медичну експертизу, а в Самарський РВ, в який ми приїхали приблизно в 14.30. Приблизно годину інспектори складали рапорти, а працівники РВ не зрозуміли, чому інспектори ДПС привезли мене в райвідділ. Після того, як працівники ДПС поїхали, працівники РВ опитали мене, та відпустили приблизно о 16.00, не зрозумівши дій інспекторів Кочевського В.Л. і Савченко С.В. При цьому – я зазначав, що мені необхідно пройти медичну експертизу, а інспектори ДПС своїми злочинними діями не дали змогу цього зробити мені, навмисно гаючи час.
Після цього, я наскільки це було можливо (був День Міста, дороги перекриті, по дорогам не перекритим – затори), швидко поїхав на медичну експертизу з метою самостійно її пройти, щоб довести, що не був у стані сп’яніння. Результати експертизи свідчать про відсутність у мене стану сп’яніння.

Стаття 288 ч.3 КУпАП прямо передбачає право особи оскаржити до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Зазначені дії співробітника міліції я вважаю незаконними, а протокол від 12.09.2010р серія АЕ1 № 082087 складенним злочинно, таким чином, який не відповідає нормам КУпАП та порушує мої права з наступних причин:
1. Постанова КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» чітко визначає порядок процедури проведення огляду, який працівниками ДПС Савченко та Кочевським не було дотримано. В Постанові зазначено:
…3. Огляд проводиться: уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Наказ МВС № 111 від 27.03.2009 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності
підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» теж чітко визначає дії працівників ДПС
16. Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР: …16.1.6. Використовує спеціальні технічні засоби (у тому числі засоби тест-контролю), дозволені до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу для огляду водіїв, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння…
Тобто – огляд повинен був проведений працівниками ДПС з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Ніяких інших методів таких, як «плюнь», «покажи язика» ця інструкція не передбачає.
Це означає, що інспектори не проводили огляду, як такового. Також – це свідчить про те, що працівники ДПС віддавали явно злочинні розпорядження, які принижували мою гідність.
По-друге: всі процедури проводилися без свідків, наявність яких передбачає Постанова.: … 4. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

2. Працівники ДПС грубо порушили мої права, написавши в протоколі про те, що я відмовляюсь їхати на медичну експертизу. Я сказав, що згоден пройти медекспертизу, але не згоден з тим, що мій автомобіль потрібно доставляти на штрафмайданчик. Про це можуть свідчити як мінімум п’ятеро свідків, які перебували на той час поряд. (список свідків – в кінці заяви) – в наявності є більше свідків, і якщо буде доцільно слідству – їх можна буде залучити.
Постанова КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках
і стоянках» визначає лише один випадок, у якому транспортний засіб доставляється на штраф майданчик – у тому разі, якщо він створює значні перешкоди дорожньому руху.
… 2. Тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення , зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.

Таким чином – я мав повне право вибору яким чином і де буде зберігатися мій автомобіль, крім того – я мав право дозволити їхати на своєму автомобілі тій особі, якій би вважав за потрібне, бо стаття 41 Конституції зазначає: Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Але інспектори проігнорували це право, самостійно, без мого дозволу вилучивши мій автомобіль, чим фактично скоїли злочин, передбачений ст.289 ч.2 КК України.

3. Працівники ДПС внесли у протокол завідомо неправдиві відомості, написавши в протоколі що я, начеб-то відмовився від експертизи – що є неправдою. Цей факт підтверджує наявність більше десяти свідків. Цією дією вони фактично скоїли злочин, передбачений ст.366 ч.1 КК України.

4. Працівники ДПС провели моє затримання із застосуванням спецзасобу – наручників.
Інспектори в усній формі мотивували моє затримання тим, що я виявляю непокору працівникам міліції. Але закон «Про міліцію» чітко визначає випадок, коли використовуються спецзасоби – тоді, коли затриманий виявляє небезпеку. Але я ніяк не виявляв небезпеки суспільству та непокору працівникам міліції, про що свідчить те, що мені в Самарському РВ не було пред’явлено ніяких обвинувачень. Крім того, я не виявляв небезпеку для присутніх. Про це свідчить відеозапис моменту мого затримання, та свідки. Крім того – не було складено протокола мого затримання, що передбачено ст..261 КУпАП. Крім того, в ст..260 КУпАП зазначений перелік випадків, коли може бути проведено адміністративне затримання. Отже – жодної з підстав проводити адміністративне затримання – не було. Стаття 12 Закона України «Про міліцію» вбачає: …Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві… Але, як видно – ніхто рапортів не складав, прокурора до відома не ставив.
Протягом всього часу затримання я був безпідставно позбавлений волі, права на свободу і особисту недоторканість, та права володіння та користування своею власністью (автомобілем).Таким чином, працівники ДПС Кочевський В.Л. та Савченко С.В. скоїли злочини, передбачені ст.364 ч.3.та ст. 371 ч.1 , ст. 146 ч.1 КК України. З іншого боку, допущення керівництвом відповідного підрозділу ДАІ таких порушень з боку працівників останнього, є службовою недбалістю, що утворює склад злочину, передбаченого ст.367 ч.1 КК України.

5. Під час мого затримання я висловив інспекторам своє бажання реалізувати своє право на захист, гарантоване ст..59 Конституції. Данне право є непорушним та не може бути обмежено. Але інспектори в грубій формі відказали мені в реалізації мого права.

6. Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при моєму затриманні.

7. При викраденні мого автомобіля працівник ДПС Савченко С.В. пошкодив в ньому замок запалювання, чим скоїв злочин, передбачений ст. 194 ч.1КК України.

8. Інспектор Савченко С.В. безпідставно, а отже - незаконно вилучив моє посвідчення на право керування автомобілем, бо законодавством передбачено вилучення посвідчення лише у тому разі, якщо б я не погодився їхати на експертизу (я цього не робив, а навпаки просив дати змогу пройти експертизу як інспекторів ДПС, так і працівників Самарського РВ – що підтвердять свідки, зазначені в кінці заяви), або медична експертиза зробила б висновок, що я був у стані сп’яніння (експертиза зроблена в медичній установі самостійно одразу ж після того, як мене відпустили з Самарського РВ – визначила, що я не був у стані сп’яніння, а також те, що в мене відсутні остаточні признаки спяніння ).

9. Крім того, слід зазначити, що дії інспекторів Кочевського В.Л. та Савченка С.В. завдали мені значної матеріальної шкоди, бо саме в цей день – був День Міста, в який я міг би заробити значну суму в таксі (працюю – цілком легально, маю ліценцію на право перевезень), яка необхідна мені для лікування та утримання родини – дружини, яка тимчасово не працює, та двох дітей 12 та 14 років.

На підставі викладеного, керуючись стст.5-7 Закону України „Про звернення громадян”, прошу провести перевірку за наданими фактами, та керуючись стст.287, 288 КпАП, стст.94, 95, 97 КПК України, прошу:

1. Всебічно розглянути заяву, надавши мені право на захист, що передбачено ст..59 Конституції.
2. Визнати дії працівників ДАІ Кочевського В.Л. та Савченка С.В. протиправними та зобов’язати Управління ДАІ повернути посвідчення на право керування автомобілем, як таке, що вилучено безпідставно.
3. Адміністративну справу стосовно Шишацького Олександра Андрійовича про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях складу такого правопорушення.
4. Зобовязати Управління ДАІ провести службову перевірку щодо відповідності працівників ДАІ Кочевського В.Л. та Савченка С.В. посадам, що вони займають.
5. Порушити за зазначеними фактами кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених стст. 289 ч.2, 366 ч.1, 364 ч.3. 371 ч.1 , ст. 146 ч.1 ст.367 ч.1, 194 ч.1КК КК України.


Заяву складено на 4 (чотирьох) аркушах паперу форматом А4, та додатках.
Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення АЕ1 № 082087 від 12.09.10.
2. Висновок медичної експертизи.
3. Акт з штраф майданчика.
4. Довідка з********** РВ.
Свідками по данній справі є:
5. Свідків.

Такое же заявление в Службу внутренней безопасности! Срочно и обязательно!
Налицо превышение служебных полномочий, подлог и т.д. и т.д.
Как я понимаю, защитники у Вас есть. Машину раскручивать однозначно до полного увольнения! Удачи!

Давай, посмотрим что получится, я уже 3 месяца пишу подобное.

_________________

надеюсь в суд бумага ушла?

он,МОНАХ, друганам помогает, а они в свою очередь уже сами отправляют: в суд, прокуратуру и т.д.

_________________

НПК УК Украины[/color]
Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
1. Опір представникові влади під час виконання ним службових обов’язків —
карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку —
карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій,—
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
1. Основним безпосереднім об’єктом злочину виступає нормальна діяльність правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим факультативним об’єктом може бути здоров’я особи.
2. Потерпілими від злочину є: 1) представник влади (ч. 1 ст. 342); 2) працівник правоохоронного органу; 3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) військовослужбовець (ч. 2 ст. 342).
Про поняття представника влади див. Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК.
Посягання підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 342, якщо воно вчинене щодо потерпілого, який є представником влади, але не є працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем, тобто не названий як потерпілий у ч. 2 ст. 342.
До працівників правоохоронних органів слід відносити працівників органів: прокуратури; внутрішніх справ; служби безпеки; митної служби; охорони державного кордону; державної податкової служби; виконання покарань; державної контрольно-ревізійної служби; рибоохорони; державної лісової охорони; Антимонополь-ногО комітету та інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відмітною ознакою вказаних працівників як працівників саме правоохоронних органів є те, що вони беруть безпосередню участь у;;а) розгляді судових справ у всіх інстанціях; б) провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення; в) оперативно-розшуковій діяльності; г) охороні громадського порядку і громадської безпеки; д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і попереднього слідства; е) контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордони України; є) нагляді і контролі за виконанням законів.
Особи, які уклали трудовий договір із СБ, ПВ, ДДПВП тощо і не є атестованими службовими особами цих органів, а становлять їх технічний, допоміжний персонал, не визнаються потерпілими від цього злочину. Так само не є ними працівники лісової охорони інших, крім державної лісової охорони, постійних лісокористувачів. Представники влади та працівники правоохоронних органів можуть визнаватись потерпілими не тільки тоді, коли вони виконували свої службові обов’язки, перебуваючи безпосередньо на службі, діючи за наказом чи розпорядженням, а й тоді, коли вони діяли в межах своїх повноважень з власної ініціативи (наприклад, припиняли правопорушення у неробочий час).
Член громадського формування з охорони громадського порядку ( державного кордон)у — громадянин України, який відповідно до закону є членом зареєстрованого у встановленому порядку громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону. Такими формуваннями виступають зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та ПВ, асоціації громадських формувань тощо, має посвідчення члена такого формування і відповідну нарукавну пов’язку. Член громадського формування може виступати потерпілим від цього злочину лише під час здійснення ним функцій по забезпеченню охорони громадського порядку чи державного кордону.
Військовослужбовець виступає потерпілим від цього злочину лише під час виконання обов’язків по охороні громадського порядку. Про поняття військовослужбовців див. коментар до ст. 401.
3. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням — опором представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену відповідного громадського формування або військовослужбовцю; 2) часом вчинення злочину.
Опір — це активна фізична протидія здійсненню відповідними працівниками своїх обов’язків. Коло обов’язків, здійсненню яких вчиняється опір, залежить від виду потерпілого, якому вчиняється опір.
Опір потрібно відрізняти від злісної непокори. Злісною непокорою (ст. 185 КАП) є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог «й розікарядекемь працівника •міліції при виконанні ним службових дабов’;язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв’язку з їх участю в охороні громадського лорядку або відмова, ‘виражена у зухвалій формі, що свідчить ирш жвну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Адміністративна відповідальність за вказані дії настає за відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи. Опір, на відміну від злісної непокори, може полягати в таких, наприклад, діях, як спроба вирватися при затриманні, перешкоджання законному застосуванню сили, Ознаками опору є такі: а) він полягає в активних діях; б).дії винного полягають у застосуванні до потерпілого фізичної сили; в) .дії винного перешкоджають (протидіють) виконанню потерпілим своїх функцій, реалізації повноважень; г).дії винного вчинено під час виконання потерпілим своїх службових або громадських обов’язків
Вчинення злочину під час виконання представником влади, у т.ч. працівником правоохоронного органу, службових обов’язків означає, що .посягання має місце під час .реалізації ним наданих йому прав та виконання обов’язків, які лередбачені відповідними нормативио-правовими актами, що регулюють діяльність представника .влади або органу, в якому він працює.
Член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовець можуть виступати потерпілими у складі злочину, що аналізується, лише під час виконання цими особами покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку. Злочин матиме місце у разі опору цим особам як при виконанні покладених на них обов’язків, так і при реалізації прав, наданих їм у зв’яаку з виконанням їх завдань.
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
6. Кваліфікований вид злочину (ч. З ст. 342) має місце при поєднанні опору з примушенням потерпілого шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій.
Під насильством у складі розглядуваного злочину розуміється будь-яке фізичне насильство — тілесні ушкодження, незаконне позбавлення волі, зв’язування або інші насильницькі дії. Заподіяння потерпілому при вчиненні опору тяжкого тілесного ушкодження або смерті потребує додаткової кваліфікації залежно від виду потерпілого, відповідно, за ч. ч. З або 4 ст. 345, ч. З ст. 350, ст. 348 чи п. 8 ч. 1 ст, 115. Якщо потерпілим від злочину, передбаченого ст. 342, є особа, зазначена у ч. 1 ст. 346, то заподіяння їй легких чи середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень, а так само нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій за наявності підстав слід кваліфікувати за ч. ч. 2 або 3 ст. 346. Поняттям погрози охоплюється залякування потерпілого будь-яким фізичним насильством.

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

Чи складався протокол по 185КУАП-по непокорі?Якщо не складався,тоді є перевищення службових повноваження.-можливо ще доповнити-працівниками ДАЇ,мені не було розяснено частини1ст63 Крнституції України,та одночасно в друкованому вигляді розяснення статей 28,29,55,56,59,62,і 63 Конституції України та прав осіб,затриманих або заарештованих,взятих під варту,чим були порушені мої права затриманого.

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

мед заключение о том что трезв есть, вперед
по аналогии
viewtopic.php?f=41&t=3101&hilit=%D1%81%D1%82+365

Заслали в три прокуратуры... Впереди - суд по 130 статье в Синельниковском суде...


Протокол або не складався, або "НІ"... Тобто ніхто із свідків його не бачив, підписувати нікому не давали...

...Дякую... В наступних заявах та позовах - напишу...

...По последним известиям (документов не видел) из одной из прокуратур пришла "писулька": "Ваша скарга направлена в то ГАИ, на которое Вы жалуетесь"... Хотя, писалась - не "скарга", а "заява про скоєння злочину"...
На каком основании прокуратура передаёт материалы преступнику - ему же? Я человеку подсказал что делать...
Посмотрим - насколько он сознателен...

не хочу тебя расстраивать но можешь сам почитать чем обычно это заканчивается.
viewtopic.php?f=57&t=3060
жалобы стоит писать интересно чем у тебя все закончится.