Доброго вечора всім форумчанам ДК. Сьогодні на трасі перед м.Київ батько стояв на узбічі автомобілем ДАФ напівпричіп. До пішоходного переходу 60 м(!) підїхали інспектори та виписали штраф у 600 грн. за стоянку перед пішоходним переходом.У пояснені батько дав пояснення - "Правил дорожнього руху не порушував з рішенням інспектора не згідний " На руки видали копію протоколу та постанову про штраф. Є відео запис з реєстратора , але не сам процес оформлення протоколу ,а лише відео де саме стоїть авто до пішохідного переходу. Інспектори не помітили ,що є відеореєстратор.Я так розумію ,що це є фальсифікація документу-протоколу . Прошу у Вас поради на яку статтю закону опиратися щоб писати позовну заяву до суду ?.Ми з м. Хмельницький , а протокол та постанова виписані у Київській обл. це може впливати на процес розгляду справи? Дякую за поради форумчан. Юрій.

Записи общения с инспектором нет?

По месту жительства пишите в суд у вас есть 10 дней! К заяве прикрепите копии протокола и постанови и диск с видео. В заяве указывайте согласно 251 ст КУпАП инспектор не доказал вашу вину. Почитай приказ 111 и 77 приказ там тоже можна нарыть много чего нового, упомяните об указе Президента Украины от 1 сентября 2011 года

ВЫНЕСЕНИЕ ПОСТАНОВЛЕНИЯ НА МЕСТЕ ИДПС

viewtopic.php?f=41&t=7103&hilit=%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%86%D1%8B&start=15

оттуда же

__________районному суду як адміністративному
м. Д_____________а
ІНДЄКС, м. Д_________к, вул.Д_______го, №_

ПОЗИВАЧ: А______ Б______ В_____________
ІНДЕКС, м. Д___________к, вул. Г_______а буд.01 кв.02
Засоби зв’язку _________
ВІДПОВІДАЧ: Інспектор ДПС Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної
території Н____________о району
старший прапорщик В___________ Б_________ А_________
ІНДЄКС, м. Х________, вул. У________


Позовна заява
Про визнання дій інспектора ДАІ , суб’єкта владних повноважень, неправомірними та про скасування Постанови

00.02.2011 року о 15-10 я на транспортному засобі Форд транзит, держ. номер ХХХХХХ, рухався по вул. Л____а с.м.т. Н__________а. Раптом я відчув недостаток повітря та головокружіння. Щоб не створювати аварійну ситуацію я змушений був зупинитися з правого краю дороги біля будинку 02 по вул. Л_____а, де було декілька інших припаркованих машин. Я увімкнув аварійну сигналізацію відповідно п.9.9 ПДР і зупинив автомобіль, відчинив вікна, щоб пустити в салон свіже повітря і зробив кілька глибоків вдохів, після чого знову відчув себе добре. З автомобіля я не виходив, пасажирів не висаджував, тобто, інших причин для зупинки у незнайомому місці у мене не було.
Коли я почав продовжувати рух, біля мене зупинився автомобіль з позначками «ДПС». З нього вийшов інспектор ДПС Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Н________о району старший прапорщик В______ Б_________ А__________ (далі «Відповідач»), та, підійшовши до мого автомобілю, наказав віддати йому мої документи. При цьому він сказав, що я ніби порушив вимоги дорожньго знаку 3.34 «Зупинка заборонена», який розташованний за моєю спиною. Абсолютно ігноруючи мої пояснення про погане почуття та мої зауваження, що аварійна сигналізація увімкнена та зупинка була вимушеною, та я виконав всі умови Правил дорожнього руху, він одночасно склав протокол про адміністративне правопорушення (серія ХХ №ХХХХХ) , та постанову (серія ХХ №ХХХХХ), де сам, на місці, постановив накласти на мене штраф в розмірі 255( двісті п'ятдесят п'ять) гривень. При цьому Відповідач не роз’яснив мені мої права та обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КупАП, про що я не розписався в протоколі.
п. 1 10 ПДР :вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через
його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який
перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі;
Свідки, яких зупинив інспектор ДПС, можуть підтвердити тільки те, що автомобіль знаходився в зоні дії знаку 3.34. Мої пояснення свідками не вислуховувались.
З даним Протоколом та Постановою я не погоджуюся, оскільки Протокол не відповідає обставинам справи, вимогам Закону та підлягає скасуванню з таких підстав :
1.При зупинці я діяв в рамках Правил дорожнього руху України, а саме п. 9.9, що вимагає від водія ввімкнення аварійної сигналізації у разі вимушеної зупинки і таким чином, в моїх діях немає складу правопорушення.
2. Постанова серія ХХ №ХХХХХ була вже заповнена (включаючи суму штрафу) до того моменту, як я віддав Відповідачу протокол зі своїми поясненнями, мої пояснення не розглядалися, та не бралися до уваги клопотання про надання права на юридичну допомогу при розгляді справи, та клопотання про місце розгляду справи, чим було грубо порушено ст. 33, ч.1 ст.268 КУпАП ст. 279 та ст. 280 КупАП, ст 59 Констітуції України.
3. Пiд час заповнення протоколу та постанови машина ДПС теж стояла в зоні дії знаку 3.34 «зупинка заборонена», а відповідно до п.3.1. Правил дорожнього руху « 3.1. Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. Але машина стояла без увімкнених проблискових маячків. При цьому згідно п. 18.12 наказу 111 МВС України «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється порушувати або відступати від вимог ПДР за винятком випадків, визначених чинним законодавством.
4. Протокол і Постанова були заповнени інспектором Б_____ В_____ А______ із порушенням інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №77 від 26.02.2009, а саме п.п. 2.9; 2.10.1.
Постанова не має печатки, яка повинна бути.
Прошу:
1.Визвати свідків на судове засідання.
2.Дії Відповідача, суб’єкта владних повноважень, визнати неправомірними.
3.Скасувати постанову серія ХХ №ХХХХХХХ вiд 00.02.2011

Додатки:
Копія скарги.
Копія Постанови про накладення адміністративного стягнення.
Копія Протоколу про адміністративне правопорушення.
А_____ Б______ В__________ 00 березня 2011 р.

===============================================================

До ХХХХХХХ районного суду м. Д________а

Справа № ХХХХХХ

Суддя Ооооооооооо О. О.

ОБГРУНТУВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У березні 2011 року я, А_____Б_____ В_________ (далі “Позивач”) звернувся з позовом до Інспектора ДПС Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Н_____________о району старшого прапорщика В_________ Б______ А_______ (далі “Відповідач) про Про визнання дій інспектора ДАІ , суб’єкта владних повноважень, неправомірними за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення, оскільки дії інспектора ДПС, Відповідача є незаконними та необгрунтовуються жодним достатнім та належним доказом, а також я заперечую сам факт скоєння мною адміністративного правопорушення, тому вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Позивач зупинив автомобіль у стані крайньої необхідності за станом здоров'я, для усунення небезпеки, яка б мала призвести до аварійної ситуації.
До цього всі вимоги ПДР України щодо здійснення вимушеної зупинки Позивачем були виконані.
Отже, хоча формально Позивач зупинив автомобіль в межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», він діяв у стані крайньої необхідності не мав можливості продовжувати рух, зупинив автомобіль з наміром уникнення дорожньо-транспортної пригоди (ст. 18 КупАП) і вирішення питання, чи зможе він вести автомобіль далі.

Хоча законодавство України чітко не гарантує презумпцію невинуватості у справах про адміністративні правопорушення, Констітуційний суд України (Справа № 1-34/2010) визнав, що презумпція невинуватості поширюється на справи про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП, посадова особа, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення зобов'язана, зокрема, встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та принаймні зібрати докази про винність особи, яку звинувачують у вчиненні правопорушення, тим більше, якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності оспорює допущене правопорушення та адміністративне стягнення, що на неї накладається та подає Клопотання про надання права на захист та Клопотання про місце розгляду справи, які не беруться до уваги, чім грубо порушуються права громодянина України. ст. 59 Констітуції України. Таким чином, якщо протокол - це всього лише підготовка до розгляду справи, то постанова у справі - це, фактично, визнання винним.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.
Міжнародні гарантії реалізації права на захист:
Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997.
Ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973.
Принципи 1, 19 «Основних принципів, що стосуються ролі юристів», прийнятих восьмим конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками 27серпня – 7 вересня 1990 року.
В даній справі Відповідач не врахував вимоги ст. 247 КУпАП щодо обставин, які виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, і з причин, які невідомі, вирішив стягнути з Відповідача за дію, яка не є адміністративним правопорушенням, 225,00 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП: «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Таким чином, відповідальність за адміністративні правопорушення (проступки) забезпечується державою, носить репресивний характер, а відповідно до ст., ст. 9, 151 Кодексу України про адміністративні правопорушення у діяннях особи, яка вчинила правопорушення, має бути вина, яка встановлюється повноважною посадовою особою у визначеному Законом порядку.

Вважаю, що Відповідач, склавши оскаржувану постанову на місці, на вулиці, перевищив свої повноваження, відповідно оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

Вищевикладене підтверджується наступним:

КУпАП встановлено, що працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання мають право розлядати справи про адміністративні правопорушення. В той же час ст.ст.276, 257 та 258 КУпАП передбачено і порядок розгляду таких справ.

Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 — 126, 127-1 — 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.
Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Інше місце розгляду передбачене ст.258
Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
У статтях застосовані різні місця розляду справ „за місцем.....” та „на місці”
Як видно, „за місцем вчинення” це не означає „на місці вчинення”, і це не одне і теж.
Вираз „за місцем” означає теріторіальну одиницю - місто, район.
Вираз "на місці" вчинення означає конкретне місце - вулицю, км. дороги і т.п., тобто, конкретне місце правопорушення.
На місці вчинення інспектор має право розглядати справу та виносити постанову тільки у випадках передбачених ст.283. В інших випадках на місці вчинення інспектор не має такого права і відповідно до вимог ст.257 повинен надіслати протокол іншій уповноваженій особі за місцем скоєння, проживання, або обліку.
Це положення підтверджується також і
Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» (надалі – «Інструкція № 111»):
«П. 16. Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог Правил дорожнього руху:
16.6. За всіма виявленими порушеннями Правил дорожнього руху складаються Протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Якщо передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день».
Пункт 7 Інструкції № 111 «Права працівників підрозділів ДПС» також дозволяє останнім «складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, перевірку речей, транспортного засобу і вантажу, вилучення речей і документів, адміністративне затримання»та інш. Але в жодному разі не надає працівникам підрозділів ДПС права розглядати справи про адміністративні правопорушення за складеними ними же адміністративними матеріалами.

Таким чином, склавши протокол про адміністративне правопорушення, Відповідач мав би здати відповідно до ст.257 КУпАП зазначений протокол за належністю для розгляду адміністративної справи у встановленому законом порядку. Звертаю увагу, що здійснення заходів щодо забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та дотримання чинного законодавства при складанні адміністративних матеріалів співробітниками ДПС є виключною компетенцією начальників ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. 5.1.4 п. 5.1 Інструкції № 111); начальників управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. пп. 5.2.5, 5.2.6 п. 5.2 Інструкції № 111); командира стройового підрозділу ДПС та його заступників (пп. пп. 5.3.15, 5.3.23, 5.3.24 п. 5.3 Інструкції № 111).
З огляду на передбачені законом процесуальні норми порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, убачається, що складання протоколу та винесення постанови однією і тією ж особою - Відповідачем є порушенням вимог Закону. При цьому КУпАП не передбачає напрям протоколу самому собі, що суперечило б принципам об'єктивності і законності розгляду справи.
Крім того, Відповідач, діючи на стадії збудження адміністративного првадження і що нібито направив власноручно складений протокол самому собі на розгляд, вже вважає що матеріалів у справі вистачає, а помилок немає. При таких обставинах цей посадовець при розгляді справи і винесенні постанови виходитиме з первинних своїх же установок про законність і достатність зібраних матеріалів у справі, а у разі виявлення помилок буде схилятись до їх приховування, тобто він зацікавлений у вирішенні справи, не звертаючи уваги ні на що.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадові особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч вказаним вимогам ст. 280 КУпАП, викладені у ній питання не з’ясовувались, та й не могли бути з’ясовані, оскільки адміністративного правопорушення Позивач не вчиняв. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення не можливо було з’ясувати та документально підтвердити обставини, які пом’якшують чи обтяжують вину та ступінь вини водія, також не можливо надати відомості, що характеризують майновий стан водія та його особистість. Для підготовки та подання таких документів в якості доказів водію потрібен певний проміжок часу. Склавши протокол про адміністративне правопорушення, Відповідач без сповіщення про розгляд адміністративної справи, виніс Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням Закону, оскільки про розгляд адміністративної справи та винесену Постанову Відповідач дізнався лише під час вручення Постанови.

Як випливає з наведеного, інспектором ДПС порушений процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.

На вимогах, викладених в Адміністративної позовної заявіі, наполягаю, прошу суд задовольнити їх в повному обсязі.

А_________ Б_________ В___________ _____________ березня 2011 р.

маєш 10 днів щоб подати до суду.
виклади протокол та постанову,допоможу з позовною заявою,тільки не тягни час....

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

скоріш за все є і відео , але "не пряме" розмова про складання протоколу ...не повернув на інспектора - розгубився .......потім реєстратор був відключений для збереження відео факту "порушення" .Дякую за відповіді.

місце зупинки авто відносно пішоходного переходу чим заміряли....

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

місце зупинки авто відносно пішоходного переходу чим заміряли....


каже ,що не заміряли ...але 55-60м. це ж не 10м....

прикольно....якщо протокол дійсно про зупинку менше ніж 10 м до пішоходного,і не заміряли є шанси на успіх.

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

viewtopic.php?p=11315

там все готово.

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

http://jurportal.org/writ/9115246
Копія
Справа № 2-А-1350/10
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 квітня 2010 р. Кролевецький районний суд Сумської області
в складі: судді - Сірої Г.І.
за участі секретаря Ткаченка А.В.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Ніжинського взводу ДПС в Чернігівській області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 26 лютого 2010 року, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 лютого 2010 року інспектором ДПС Ніжинського взводу ДПС в Чернігівській області ОСОБА_2 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії СВ №099077 та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СВ №090107 про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 260 грн.
Із протоколом та постановою він не згоден в зв’язку з наступним:
13 лютого 2010 року він керував автомобілем ІСУЗУ, реєстраційний №96265 КЕ; приблизно о 6 год. 30 хв. він зупинився на 50 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ для перепочинку. При цьому жодних порушень Правил дорожнього руху не допускав Приблизно о 6 год. 45 хв. він продовжив рух і на відстані 7 км від місця зупинки для перепочинку його зупинив інспектор ДПС ОСОБА_2, повідомивши, що він порушив Правила дорожнього руху інспектор склав відносно нього протокол, в якому зазначив, що він "18.02.2010 р. о 6 год. 45 хв. на 50 км а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ… здійснив зупинку на пішоходному переході, а саме ближче 10 метрів, чим порушив вимоги п. 15.9 г "Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП".
З даним протоколом він не може погодитися, оскільки згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Для правильного вирішення справи посадова особа повинна встановити всі обставини по справі. Згідно ст. 251 КУпАП ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В складеному протоколі виклад обставин є неточним, неможливо зрозуміти суть правопорушення: "я … здійснив зупинку на пішоходному переході, а саме ближче 10 метрів".
П. 12.5 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затв. наказом МВС України №111 від 27.03.2009 р., зобов’язує працівників підрозділів ДПС, які заступають у наряд ДПС, мати лінійку (рулетку). Але в його присутності інспектором відстань між його транспортним засобом і будь-якою точкою відліку ні лінійкою, ні рулеткою не вимірювалася. Підтвердженням цьому є відсутність в протоколі інформації про точну відстань та інформації про використання вимірювальних приладів. І в протоколі, і в постанові місцем скоєного ним правопорушення є 50 км автодороги, а місцем складання протоколу та винесення постанови – 43 км а/д, що є підтвердженням правдивості викладених ним обставин.
В протоколі він власноруч зазначив, що він здійснив зупинку за пішоходним переходом, на відстані 10-15 м. Здійснити зупинку в іншому місці можливості не було, так як не була очищена від снігу зупинка. Заміри відстані зупинки інспектором не проводились, він був зупинений за 7 км від місця зупинки. Він також зазначив про наявність свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Не звертаючи уваги на його заперечення, інспектором була винесена постанова без повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.
Вважає, що матеріали адміністративної справи не відповідають дійсним обставинам, вимогам чинного законодавства, складені з грубим його порушенням, а прийняті на підставі таких матеріалів рішення не можуть бути незаконними. Тому просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, при цьому доповнив викладені в позовній заяві обставини тим, що інспектор ДПС доповнив зміст протоколу словами "а саме ближче 10 метрів позначеного дорожнім знаком 5.35.1" після того, як він власноруч написав пояснення. Крім того, хоча інспектор ДПС показав йому дані фотозйомки, однак він показав не всі знімки; до того ж на фотознімках чітко видно, що він не здійснював зупинки безпосередньо на проїзній частині дороги, а з’їхав на обочину і проїхав вперед, наскільки це було можливо; відстань від пішоходного переходу була більше 10 м, хоча це і не є суттєвим, так як він був на обочині (зупинка біля кафе, яка не прочищена від снігу).
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання у справі, в судове засідання не з’явилися. Від ВДАІ УМВС України в Чернігівській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ВДАІ (а.с. 19) та ОСОБА_2 Також від ВДАІ УМВС України в Чернігівській області надійшли заперечення проти позову (а.с. 20-22), з яких вбачається, що позов не визнається. При цьому відповідач, посилаючись на положення ПДР, п. 15.9 г, 1.3., ст. 14 Закону "Про дорожній рух", пояснення інспекторів Дутого С.О. та Ільченка А.М., фотознімки, якими зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, вважає, що дії ІДПС, що ОСОБА_2 відповідали чинному законодавству. До заперечень додано пояснення ІДПС ОСОБА_2 (а.с. 23), із якого вбачається, що 18.02.2010 р. о 6-45 під час патрулювання а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ на 50 км на фотокамеру Олімпус було зафіксовано порушення правил зупинки та стоянки автомобілем ІСУЗУ д/з 96265 КЕ, а саме зупинка ближче 10 метрів від пішоходного переходу, обозначеного дорожнім знаком 5.35.1. Так як водій тривалий час був відсутній, то патрулювання було продовжено, а о 7-05 на 43 км а/д ним був зупинений даний автомобіль, який порушив правила зупинки та стоянки на 50 км а/д. Після роз’яснення прав водію ОСОБА_1 були пред’явлені фотознімки скоєного ним правопорушення, складений протокол та винесена постанова.
Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
18 лютого 2010 року ІДПС ОСОБА_2 складено протокол серії СВ 099077 о 7.05 на 43 км а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ, в якому зазначено, що ОСОБА_1 18.02.10 р. о 6 год. 45 хв. на 50 км а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ, керуючи автомобілем ІСУЗУ д/з 96265 КЕ здійснив зупинку на пішоходному переході, а саме, ближче 10 метрів, позначеного дорожнім знаком 5.35.1, чим порушив вимоги п. 15.9 г Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАп. В протоколі мається пояснення ОСОБА_1: "Я, ОСОБА_1 здійснив зупинку за пішоходним переходом, на відстані 10-15 метрів. Здійснити зупинку в іншому місці можливості не було, тому що не очищена від снігу зупинка. Заміри відстані зупинки співробітником ДАІ не проводились. Співробітник ДАІ ОСОБА_2 ОСОБА_5 зупинив мене за 7 км від місця зупинки. Зі мною були свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7Я." (а.с. 4). На місці складання протоколу ІДПС ОСОБА_2 18.02.2010 р. була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – штраф 260 грн. В постанові серії СВ №090107 зазначено, що 18.02.10 р. о 06 год. 45 хв. на 50 км а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ гр-н ОСОБА_1, керуючи автомобілем ІСУЗУ д/з 96265 КЕ здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішоходного переходу, чим порушив п. 15.9 ПДР (а.с. 12). До оригіналу протоколу додано три фотознімки (без зазначення дати та часу фотозйомки. До заперечень додано чотири фото (а.с. 26, 27).
При розгляді справи по суті суд керується положеннями КУпАП щодо завдання КУпАП, про порядок складання протоколу та винесення постанови по справі про адміністративні правопорушення та положення КАС України про порядок розгляду справ по оскарженню постанов по справам про адміністративні правопорушення, іншими нормативними актами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і відеозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. Ст. 256 КУпАП передбачає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, в протоколі мають бути зазначені місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, дані щодо свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Ці ж дані має містити і постанова згідно ст. 283 КУпАП, зокрема, мають бути викладені обставини, установлені при розгляді справи, та прийняте рішення.
При розгляді справи в суді встановлено, що на час складання протоколу ІДПС ОСОБА_2 в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 знаходилися два пасажири, на які посилався ОСОБА_1, заперечуючи в письмовому поясненні обставини, описані ІДПС в протоколі. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були допитані в якості свідків в судовому засіданні і дали показання про те, що 18.02.2010 р. вони на автомобілі під керуванням ОСОБА_1 їхали у відрядження в м. Київ. Приблизно о 6-45 вони зупинилися в с. Вертіївка біля кафе. Зупинка біля кафе була не очищена від снігу, тому водій зупинив автомобіль на обочині дороги, за пішоходним переходом, на відстані від переходу не менше 10 м. Попивши кави, через 10-15 хв. вони поїхали далі і були зупинені ІДПС в с. Бобрик. Водію було пред’явлено претензії з приводу того, що він неправильно запаркувався, менше ніж за 10 м від пішоходного переходу. Однак, на думку, свідків, водій не допустив порушень ПДР, так як, по-перше, він зупинився не на проїзній частині, а на обочині, а, по-друге відстань від пішоходного переходу була більше 10 метрів. Аналогічні твердження зазначені позивачем власноруч в протоколі.
Згідно протоколу та постанови позивачем порушені вимоги п. 15.9 г Правил дорожнього руху, згідно положень якого зупинка забороняється на пішоходних переходах і ближче 10 метрів від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі. В протоколі зазначено як зупинка зупинка на пішоходному переході, так і зупинка ближче 10 метрів до пішоходного переходу, позначеного знаком 5.35.1. На думку суду, ці два правопорушення виключають одне одного, оскільки п. 15.9 г передбачає заборону зупинки саме в двох випадках: 1) на пішоходному переході і 2) ближче ніж за 10 метрів до пішоходного переходу з двох боків. Тому дані протоколу суперечливі, неконкретні. Позивач пояснив ці недоліки протоколу тим, що були внесені доповнення після написання пояснення. Як протокол, так і постанова по справі про адміністративне правопорушення повинні містити докази в підтвердження винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому слід врахувати положення п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. про те, що в постанові, яка має відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП, необхідно привести докази, на підставі яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, а також мотиви неприйняття до уваги інших доказів, на які посилається особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.
При дослідженні протоколу від 18.02.2010 р. встановлено, що доказом є фото, про що мається відмітка в оригіналі протоколу. Разом з тим, в копії протоколу, який було видано ОСОБА_1, відсутні дані про додання фото як доказу про вчинення ним правопорушення. Це свідчить про те, що в оригіналі протоколу дані про додання фото як доказу були внесені в протокол пізніше, після його оформлення у встанволеному законом порядку та вручення копії протоколу особі, щодо якої його складено. Зазначена обставина свідчить про грубе порушення з боку ІДПС ОСОБА_2 при складанні протоколу. Підтвердження цього є відсутність в протоколі будь-яких даних про те, яким чином було зафіксовано, як вбачається з заперечень відповідача, факт вчинення порушення ПДР ОСОБА_1 ІДПС не зазначена марка технічного засобу, номер, дані про повірку та ін.). Виходячи із змісту вимог п. 15.9 г Правил дорожнього руху, зміст яких свідчить про необхідність визначення відстані від місця зупинки транспортного засобу до пішоходного переходу, якщо враховувати дані постанови про те, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності все ж не за зупинку на пішоходному переході, а за зупинку на відстані менше ніж 10 м за пішоходним переходом, слід зробити висновок про те, що ІДПС ОСОБА_2 не дотримані вимоги щодо порядку складання протоколу. Ним не встановлені всі необхідні обставини як при складанні протоколу, так і при винесенні постанови, так як не встановлено, на якій конкретно відстані від пішоходного переходу зупинився автомобіль ОСОБА_1 Ця відстань мала бути виміряна рулеткою, яку повинен мати наряд ДПС при патрулюванні. На фото, які, на думку суду, не можна визнати належним доказом, враховуючи вищевикладені обставини, що стосується оформлення фотозйомки при встановленні факту порушення ОСОБА_1 ПДР, чітко видно, що автомобіль не перебуває на пішоходному переході. Що стосується відстані від пішоходного переходу, а також встановлення самого факту знаходження автомобіля на проїзній частині автодороги, то фото, на яких до того ж немає ні дати ні часу. Не можуть замінити необхідність проведення відповідних замірів, і бути доказом наявності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, що полягає в порушенні вимог п. 15.9 г ПДР. При запереченні факту вчинення правопорушення самим позивачем ІДПС ОСОБА_2 не прийнято жодних мір до виявлення інших доказів, не опитані очевидці подій, на яких посилався ОСОБА_1
Таким чином, при дослідженні як протоколу про адміністративне правопорушення так при дослідженні постанови від 18 лютого 2010 року судом встановлено порушення вимог КУпАП, інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення інспектором ДПС ОСОБА_2 неповнота при зібранні матеріалів.
Виходячи із норм, викладених в ст. 71 КАС України, презумпція винуватості покладає на відповідача по справі, суб’єкта владних повноважень, обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність, та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. В постанові, що оскаржується, взагалі не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, не враховано його пояснення з цього приводу, не спростовані його заперечення, відсутні пояснення свідків, оскільки позивачем заперечувався факт вчинення ним адмінправопорушення і ним не визнавався факт порушення ним ПДР, про що зазначено як в протоколі, так і в постанові.
При накладенні адмінстягнення відповідач ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 268, 280, 283 КУпАП, проігнорував вимоги п. 2.8-2.11 Інструкції, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст. 122 КУпАП, ст. 251, 256, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 10, 11, 71, 86, 159-163 КАС України,-
п о с т а н о в и в:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії СВ №090107 від 18 лютого 2010 року інспектора ДПС Ніжинського взводу ДПС в Чернігівській області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 260 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, розпочате на підставі протоколу серії СВ 099077 від 18 лютого 2010 року, складеного інспектором ДПС Ніжинського взводу ДПС в Чернігівській області ОСОБА_2, закрити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, відповідачами – з часу отримання ними копії постанови, та подання після цього в 20-денний строк апеляційної скарги з одночасним надісланням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ підпис
Постанова в повному обсязі виготовлена 06.04.2010 року.
http://jurportal.org/writ/9115246

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

Где именно перед Киевом стояли? Какие ГАЙци составили протокол?

_________________
Если человека кусает вампир, он становится вампиром!
Такое впечатление что всех ГАИшников покусали БАРАНЫ!

Доброго вечора шанувальникам ДК . Підскажіть хто має бути відповідачем у моєму позові? Бо сам інспектор був з м. Новомосковськ.


Відповідач: УДАІ України в Дніпропетровській обл.
Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ,
вул. Ширшова 9

Чи ?


Відповідач: управління державної автомобільної інспекції України
в Дніпропетровській області
51200 м. Новомосковськ
вул. Сучкова, 37-а
Тел.: (05693)73885

Данные инпектора пишите!

я зазвичай вказую 2-х відповідачів
1. інспектора що виніс постанову
2. ту кантору де він працює

наприклад так:
Відповідачі:
1) Управління ДАІ УМС України в
Чернігівській області
14037,м.Чернігів вул..Борисенка,66

2) Інспектор з дізнання
Чернігівського ВДАІ
прапорщик міліції Іванов Іван Іванович
вул.Борисенка,66 м.Чернігів,14037

_________________
дайте нам бути такими якими ми є,
дайте нам спокій від ваших щоденних атак...
Славко Вакарчук.