ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови сер. АХ1 № 222914 від 24.08.2012
у справі про адміністративне правопорушення
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо
передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду
постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та
їх посадові особи.
«24» серпня 2012 року близько 09 год. 00 хв. я рухався автомобілем Ниссан, державний
номерний знак АХ 2766 АР, по проспекту Московському (м. Харків).
Приблизно в цей час мене зупинив інспектор ДПСРДПСВДПУ взводу №6 ХМУГУМВСУ в м. Харков, прапорщик Неймирик Віталій Олексійович.
Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора та згідно з його слів
за показниками приладу Беркут, стало порушення мною вимог пункту 12.4 Правил
дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП.
На підтвердження викладеного інспектор продемонстрував прилад Беркут №0512197 на
якому була зафіксована швидкість ніби то мого автомобіля що становила 88 км/год.
На мої заперечення стосовно достовірності фіксації вказаної швидкості саме мого
автомобіля, враховуючи багаточисельність автомобілів які рухались в той час, інспектор відповів: « Аааа, это у нас порядочный гражданин, значит будем составлять протокол», та потребував посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, після чого, почав переписувати мої особисті данні собі на папірець, мої заперечення стосовного того, що данні потрібно заносити в протокол, інспектор проігнорував, після того як данні інспектором були переписани він повернувся до службового автомобіля та в ньому склав протокол серія АА2 №058936 про адміністративне правопорушення від 24.08.2012 р.(копія додається) . В протоколі зазначено, що я, Ленгович Віталій Миколайович, нібито порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «Беркут №0512197».
Також, не зважаючи на мої заперечення, про що було вказано в протоколі, і врахувавши
свої думки достатніми Відповідач, інспектор ДПС м. Харків Неймирик Віталій Олексійович, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., та виніс постанову серія АХ1 № 222914 по справі про адміністративне правопорушення від 2 серпня 2012 року (копія додається).
п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про
практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти
безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні
правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати
вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести
докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного
правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в
адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює
наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які
беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення
справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх
представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В ч.2 ст .71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта
владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії
чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім цього, ч.3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що
докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до
уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими
іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає
спору.
Фактично мені співробітником ДПС, що склав протокол, було продемонстровано тількит цифри на приладі, які ніби-то виміряли швидкість транспортного засобу на якому я пересувався. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався попереду мене, поряд зі мною, чи навіть в кількох десятках метрах від мого автомобіля. При цьому маю зазначити, що у момент, близкий до вимірювання швидкості, я рухався в потоці з декількох автомобілів.
Звертаю увагу, що ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне
правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративне
правопорушення не було зафіксоване належним чином, як то вимагає чинне
законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу він не
може бути належним доказом моєї вини, складений з грубими порушенням чинного
законодавства і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі
про адміністративне правопорушення не могло бути бути розпочато у зв'язку з
відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про
адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення
є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,
поясненнями особи, яка притягається до адміністративној відповідальності, та
показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що вимірювач
«Беркут № 0512197» не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду стан
положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути
визнаний доказом по справі.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про
адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення
безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань
технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані
показання цих приладів. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення
вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання
приладу «Беркут № 0512197» в порушення наведеного положення.
Також маю зазначити, що мені не надали дані про допуск даного засобу вимірювальної
техніки до застосування в Україні, повірку,сертифікат відповідності, похибки при
вимірюваннях інспектором ДПС м. Харків Неймирик Віталієм Олексійовичем мені
надано не було. Крім того, ні в протоколі, ні в постанові у справі про адміністративне
правопорушення цих даних також немає, що робить вимірювання незаконним у
відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
До того ж, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці,
що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок
чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні
постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги
ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено
положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже
відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я,
враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Беркут № 0512197» будь-яких
інших доказів не наведено.
Отже протокол Серія АА2 №058936 від 24.08.2012 р. мені було надано на підпис після
його складання та підписання інспектором. У протоколі мною зазначено зауваження про
незгоду з висновками інспектора, адже Правила дорожнього руху України я не
порушував. Виміряна швидкість може належить будь-якому з автомобілей, що рухались
поряд зі мною по проспекту Московському. Доказів про те, що швидкість на радарі
належить саме моєму автомобілю, пред`явлено не було.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 287, 288,
289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.10-15 Закону України
„Про метрологію та метрологічну діяльність”, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу
адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до
адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причини:
рухаючись по проспекту Московському я виконував вимоги Правил дорожнього руху
України щодо дозволеної швидкості; жодних доказів порушення не наведено.
За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене
визнано винним зазначеною постановою.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія АХ1 №222914 по справі про
адміністративне правопорушення від 24 серпня 2012 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову серії АХ1 №222914 по справі про
адміністративне правопорушення від 24 серпня 2012 року
Додатки:
1. Копії позовної заяви на 2 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії АХ1 №222914 по справі про адміністративне правопорушення від
24.08.2012 р.
3. Копія протоколу серії АА2 №058936 про адміністративне правопорушення від
24.08.2012
«27» серпня 2012 року _______________

_________________
1 выигранный суд, 0 проигранных судов