оспорил я визирь, а суд взял и не удовлетворил исковое заявление....

Адміністративний позов
До: Бориспільський міськрайонний суд м. Бориспіль
08300, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях , 72
тел.. (04495) 6-76-19
Позивач: Гайовий Денис Юрійович,
...............................................
...............................................
Тел.:....................................
Інші засоби зв’язку відсутні.
Відповідач: іДПС Березанського взводу ДПС ДАІ ГУМВС України в Київській обл.
сержант міліції Солонець Юрій Миколайович
м.Березань, автодорога Київ-Харків
вул.Київський шлях, буд.29
тел..(276) 6-28-89(черговий), (276) 6-20-01
Інші засоби зв’язку невідомі.
Відповідно до ч.5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України серія АІ1№ 149733, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«02» липня 2012 року, я Гайовий Денис Юрійович, рухався автомобілем Форд Ескорт державний номерний знак 336 85 КК по автодорозі Київ – Харків у напрямку Києва. О 15 годині 10 хв., я був зупинений сержантом міліції Солонець Юрієм Миколаєвичем на патрульному автомобілі ВАЗ 2110 номерний знак 0273, 10 регіон, який вказав, що причиною зупинки транспортного засобу є начебто порушення мною швидкісного режиму в населеному пункті, де я, начебто, рухався зі швидкістю 96 км/годину, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.
Як доказ інспектор показав мені прилад „Візир” №0812516 який був закріплений у службовому авто ВАЗ 2110 д.н. 0273 на якому було видно короткий (близько трьох секунд) відеоролик зі схожим на мій автомобілем. Діапазон зйомки автомобіля був звужений до ширини авто і не надавав повної картини місцевості для об’єктивного судження про те що швидкість саме мого автомобіля була вказана на екрані. До того ж зйомка приладом Візир була здійснена у режимі «Патруль», при цьому автомобіль інспектора рухався у зустрічному напрямку без увімкнутого проблискового маячка, що дає підстави вважати дії інспектора протиправними, незаконними і самовільними.
Незважаючи на зауваження та мою незгоду на мене було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АІ1 № 468757 від 02.07.12, і на місці, без розгляду і свідків винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АІ1№ 149733, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України "Про адміністративні правопорушення", згідно якої мене притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Під час спілкування інспектор зневажливо ставився до мене, протокол заповнював без моєї присутності, постанову виписував не ознайомивши мене з протоколом, покази свідків не відбирав, а лише записав їх дані та відпустив.
Отримавши від інспектора копії протоколу та постанови, я виявив внесені виправлення у копії постанови, а саме, інспектор Солонець Ю.М. зафарбував чорною ручкою дані про свідків, а також відмовився повідомити мені ці дані усно. З моїми правами не ознайомлював.
З зазначеною постановою категорично не згоден, вважаю її незаконною та такою, що грубо порушує мої права, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Вважаю, що виміряна швидкість нібито мого авто не відповідає дійсності, так як діапазон зйомки був навмисно звужений інспектором у меню приладу Візир до фактичної ширини однієї полоси для руху і не надавав повної картини місцевості для об’єктивного судження про те що швидкість саме мого автомобіля була вказана на екрані. До того ж зйомка приладом Візир була здійснена у режимі «Патруль», при цьому автомобіль інспектора рухався у зустрічному напрямку що прямо заборонено посадовою інструкцією працівників ДАЇ.
2. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото-, відеофіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.12.4 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які згідно до п 1.21 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 вивчили та здали заліки з використання таких приладів і повинні знати складові частини, технічні характеристики та порядок використання технічних засобів та технічних приладів, які застосовуються для виявлення порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
3. При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:
* знайомитися з матеріалами справи давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, так як моє клопотання про перенесення розгляду справи для допомоги адвоката було проігнороване, постанова була виписана до підписання мною адміністративного протоколу, а свідки вписані лише формально і до початку заповнення протоколу що є грубим порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення з боку іДПС Солонця Ю.М.
4. Ст. 14-1 КУпАП говорить про те що, фіксація правопорушення можлива, лише приладом, працюючим у автоматичному режимі.
Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад, «Візир» яким нібито проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться під контролем співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо), або через інтерфейс приладу.
У підтвердження того факту що вказаний прилад «Візир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу, де в 2 розділі зазначено, що прилад працює у 2х режимах – «Стаціонарний» і «Патрульний», але аж ніяк не автоматичний. Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.
Вважаю що інспектор не об’єктивно розглянув справу, спираючись виключно на показника вимірювального приладу «Візир», свідомо не врахував моїх пояснень, не знайшов свідків правопорушення та не врахував під час визначення розміру штрафу майновий стан водія, а саме те що я не працюю, що суперечить вимогам ст..251 та ст..280 КУпАП і в порушення вимог законодавства України свідомо неправомірно притягнув мене до адміністративної відповідальності, стягнення максимальної суми штрафу передбаченої за таке порушення.
Постанова не встановлює наявність адміністративного правопорушення та мою винність в його вчиненні.
Згідно ч2.ст 71 КАСУ «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»
Виходячи з вищевикладеного, з даною Постановою не згоден, вважаю що ПДР України не порушував, вважаю постанову незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів а також такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. ст. 287, 288, 289, 247 п. 1, КУпАП, Конституцією України, -
ПРОШУ:
1. Взяти позов до провадження та звільнити мене Гайового Дениса Юрійовича від сплати судового збору у відповідності до статті 288 КУпАП.
2. Викликати свідка – С,,,,, Р,,,,,,, І,,,,, що проживає в с.,,,,, вул. Миру 7, для підтвердження правдивості моїх слів.
3. Постанову серії АІ1 №149733 від 02 липня 2012 року про накладення на мене – Гайового Дениса Юрійовича – адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 340 (триста сорок) гривень визнати незаконною та скасувати.
4. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додатки:
* копії позовної заяви на 5 арк. в 3-х прим.
* копії постанови серії АІ1 №149733 від 02 липня 2012 року – 3 шт.;
* копії протоколу про адміністративне правопорушення АІ1 № 468757 від 02.07.2012р. – 3 шт.
* копії документів на право керування транспортним засобом – 3 шт.
* копія інструкції до приладу «Візир» - 2 шт.