Генеральному прокурору України
від
СКАРГА

23.02.2010р р. інспектором ВАП ВДАІ з обслуговування адміністративної території М.Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС УКРАЇНИ в Дніпропктровській області старшим лейтенантом міліції Коркач Русланом Володимировичем, вул..Вогоградська,11, м.Кривий Ріг, 50069,«заочно» винесено щодо мене постанову №627657 у справі про адміністративне правопорушення. Про існування постанови я довідався лише 26.04.2010р із відповіді на мій запит.(копії заяви, відповіді і постанови) надаються.

Зазначена постанова вручена мені на мій запит від 19.04.2010 тільки 26.04.2010р.
Тобто, із постановою №627657 я ознайомився 26.04.2010р.
Поштове повідомлення про запрошення до підрозділу Державтоинспекції МВС для складення протоколу (копія надається) не отримував. Немає мого підпису на повідомленні про вручення і такого відповідач не надав.
Примірник постанови за вих..№14/3від 25.02.2010р не отримував. Немає мого підпису на повідомленні про вручення і такого відповідач не надав.
За таких умов до отримання постанови я не міг довідатися про її існування і зміст, а отже, і вирішити питання про її оскарження.
Така постанова не відповідає вимогам Законів України.
06.02.2010року о 10год 29хвилин, як написано у протоколі, за допомогою вимірювача швидкості ВІЗІРЬ №0711195, було зроблено декілька фото авто схожого на мій на Нікопольському шосе. У постанові написано, що ці фото зроблені саме цим приладом, але на фото немає номеру Візіря 0711195, який вказано у протоколі. Усі фото зв’язані між собою лише датою і часом і ніде не видно, що воно стоїть під знаком «зупинка заборонена». Прямих доказів немає, є тільки догадки. На фото, де є знак «зупинка заборонена» немає авто, а там де є авто немає знаку.
Немає доказів того, що фото зроблено вимірювачем швидкості Візірь №0711195.Це міг бути звичайний фотоапарат чи мобільний телефон, а потім фото оброблені у «Фотошопі».
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст..14-1 КпАП.. (доказів, що знято вимірювачем швидкості Візірем №0711195 не надано)
Вимірювач швидкості „Візір”, яким буцімто зняли авто, працював у ручному режимі, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, який керував ним безпосередньо (4 фото зроблено із другого авто, а п’яте з рук і з висоти людського росту). Автоматично вимірювач швидкості може фіксувати лише перевищення швидкості…
Між тим, ст..14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме у автоматичному режимі, що відображається на фото. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. Докази, якими маніпулює відповідач отримані протиправними діями, невідомими приладами і невідомими особами, що є злочином і не можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Навіщо було визивати мене повідомленням АЕ-34 від 09.02.10р до ДАІ для складення протоколу, яке я так і не отримав, якщо потім була задіяна ст..14-1 КпАП? Є непослідовність, некомпетентність чи неправомірність дій…
19.02.2010р Окружний Адміністративний Суд м.Київ Іменем України Постановив (№2а-4268/09/2670):
До прийняття нормативно правового акту, яким буде надано право міліції використовувати для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху радіолокаційні відео записуючі вимірювачі швидкості «Візір», заборонити МВС України та Департаменту ДАІ МВС України їх посадовим та службовим особам використовувати радіолокаційні відео записуючі вимірюючи швидкості «Візір» з метою виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Наказ МВС України №33, у якому є перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху прийнятий 01.03.2010 був зареєстрований 30.03.2010 у Міністерстві Юстиції набрав чинності лише 12.04.2010року!!!!!!!
Тобто, використання приладу Візіря і інших приладів, що є у переліку наказу МВС №33 до 12.04.2010р є не законним, що ще раз доказує про отримані докази протиправним шляхом. В автоматичному режимі прилад працює без втручання людини. Крім того, прилад є вимірювачем швидкості, як написано у інструкції, а зроблені фото можливо робити тільки у ручному фото- режимі…
Використовуючи прилад Візір (якщо це був візир) у ручному режимі робітники ДАІ повинні були встановити водія авто, скласти протокол, а вже потім винести постанову. Цього зроблено не було. На фото видно, що якийсь час авто без водія стояло на тому місці, де його фотографували і не ясно, як авто потрапило на те місце, де його фотографували. Може задом заїхав, може розвернувся, не доїхавши до знаку, може він у той час був у несправному стані. Суцільної лінії на фото немає і розворот у тому місті не є порушенням. А до знаку «зупинка заборонена» є велика відстань - метрів з 300. Водій, який розвернувся біля місця стоянки авто, міг не знати про існування знаку за 300метрів, а ще міг виїхати з території авто базару, що є напроти.
Треба доводити, що:
А. водій порушив ПДР України,
Б. саме цей водій, а не другий,
а це вже є ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
У зв’язку з тим, що фото зроблені у ручному режимі, та ще й приладом «Візір» (дивись припис Генеральної Прокуратури України) застосовувати ст..14-1 КпАП України не є можливим.
У цьому випадку постанова виноситься у загальному порядку щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом.
Отже, постанова №627657 підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
В той день, як і в багато других днів, водієм авто був найманий водій, що можуть підтвердити Кузьменко Алла Олександрівна, Кузьменко Олена Юріївна, Пажут Людмила Петрівна і Желтуха Іван Іванович. Якщо будуть потрібні докази цього, я їх надам. Я практикую таке, коли себе мені зле.
У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано на підставі пп..20.2, 20.4 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (затверджено наказом МВС від 27.03.2009 N 111).
У відповідності до ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність ”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів до постанови додано не було і на мій запит не надано.
Крім номеру засобу вимірювальної техніки у постанові немає ніякої інформації про сертифікати на цей прилад, на карту пам’яті, якою комплектується Візірь №0711195, внаслідок чого неможливо перевірити, яким чином була захищена інформація, яка є власністю держави (фото), згідно до ст..8 Закону України «Про захист інформації інформаційно-телекомунікаційних системах», що передбачено ДСТУ 3396.2-97.., бо усі фото вже є в Базах МВД і з ними вже можна робити усе, що заманеться. Отож можна зробити корекцію фото.
Надаю для прикладу фото–підробки.
Відомо, що бази даних МВД не захищені і Візірь для проведення державної експертизи і сертифікації не надавався… На два мої запити (копії додаються) я нічого не отримав…
Державна Служба Спеціального Зв’язку та Захисту інформації інформувала (8/1-2161 від 12.11.2008р) МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі База) шляхом впровадження КСЗІ (комплексна система захисту інформації) з підтвердженою відповідністю.
За станом на 26.04.2010 База МВС України не має впровадженої КСЗІ. Доказів існування такої на мій запит не надано.
Тобто, інформація з Бази МВД, де є фото порушників , не є доказом. Фото нібито мого авто друкували з комп’ютера, який підключено до Баз УДАІ ГУ МВС УКРАЇНИ в Дніпропктровській області, вул..Вогоградська,11, м.Кривий Ріг, куди за певних обставин може увійти будь хто, як злодій так і службовець і робити будь що, бо не існує сертифікованого захисту інформації.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача, який виніс постанову, були незаконними.
Слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Ст..288 КпАП прямо передбачає:
Порядок оскарження постанови по справі про
адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15), з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди) як матеріальної, так і моральної). Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Враховуючи, що Заступником Генерального Прокурора України 2.07.2009р. було внесено Припис начальнику Департамента ДАІ МВС України щодо усунення порушень закону при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, у якому вказано на неприпустимість застосування приладу „Візір” для фіксування порушень у порядку ст..14-1 КпАП України, тобто порушення законодавства є очевидним і визнаним Генеральною Прокуратурою України, а також враховуючи те, що винесення зазначеної постанови із порушенням вимог закону та повноважень посадової особи, яка її ви несла, та яка проводила вимірювання, спричинила істотну шкоду моїм охоронюваним законом інтересам у вигляді необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, вважаю, що у діях посадових осіб, які причетні до винесення зазначеної постанови, наявний склад злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..94, 95 КПК України,

ПРОШУ:

Порушити за вказаними фактами кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, передавши її для розслідування за підслідністю.