ну тупые.....
берёшь инструкцию к Радису и находишь там погрешность прибора, она составляет 2 км/час, пишешь в ГАИ жалобу с требованием отменить постанову ввиду отсутствия состава админ правонарушения
это самый простой способ отменить, дабы не заморачиватся

SergeyAS
ты в протоколе видишь фотик??

Командиру 1 взводу роти ДПС
вул.. Фрунзе 164, м. Полтава

Шумахера Міхаеля Батьковича


СКАРГА
на постанову серія ВІ1 №030715 по справі про адміністративне правопорушення від 02.01.2012 року.

02.01.2012 року прапорщиком міліції ДПС 1-го взводу роти ДПС Кравченко Віталієм Івановичем на мене був складений адміністративний протокол ВІ1 №187148 за порушення вимог пункту 12.4 ПДР України за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КупАП, і винесена постанова ВІ1 №030715 про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Вважаю складений на мене протокол необґрунтованим, та незаконним з наступних підстав:

02.01.2011 р. о 16:45 я рухався за кермом автомобіля Hyundai Elantra ном. знак ВІ ХХХХ ВН по автомобільній дорозі “Суми –Олександрія” поблизу с. В.Рублівка в напрямку м.Полтава. При наближенні до населеного пункту В.Рублівка (про що свідчив дорожний знак 5.45 ПДР) я, виконуючи вимогу вищезгаданого дорожного знаку, зменшив швидкість руху приблизно до 60 км/год. Через 200 – 300 м після в’їзду в населений пункт зупинився на вимогу інспектора ДАЇ.
Причиною зупинки інспектором транспортного засобу було названо перевищення мною швидкості, встановленої дорожним знаком 5.45 ПДР. При цьому він тримав в руках прилад, на табло якого було зафіксовано число 82. Інспектор стверджував що це число – швидкість мого транспортного засобу. Я заперечив перевищення мною швидкості і запевнив інспектора, що після в’їзду до населеного пункту моя швидкість була в межах 60 км/год.
На мою вимогу пред’явити докази скоєного мною правопорушення, інспектор показав відеозапис зроблений побутовою цифровою фотокамерою, на якому видно прилад, на табло якого світиться число 82 та вогні фар що рухаються на зустріч. За данним відеозаписом не можливо визначити належність даного відеозапису до мого автомобіля.
Також по відеозапису неможливо визначити відстань до автомобіля в момент вимірювання, а патрульний автомобіль та інспектори ДАІ знаходились на відстані близько 300 м. від знаку початку населеного пункту. При цьому прибор «Радіс» має діапазон вимірювання 300-800 метрів. Таким чином є підстави вважати, що працівники ДАІ свідомо обрали місце чергування так, щоб мати можливість вимірювати швидкість транспортних засобів поза населеним пунктом та безпідставно звинуваченні водіїв і притягати до відповідальності за перевищення швидкості.
Незважаючи на мої заперечення, інспектор безапеляційно наполіг на факті перевищення мною швидкості. Після цього я попросив показати акти про повірку приладів вимірювання швидкості, та відеофіксації. Мені був пред’явлений акт про повірку лише на прилад вимірювання швидкості – ним виявився прилад “Радіс” №2232. Хочу зазначити, що похибка при вимірюванні швидкості данним приладом в ручному режимі (а саме так велося вимірювання) складає  2 км/год. Отже, беручи до уваги цей факт - показник швидкості, шо зафіксував цей прилад, міг складати 80 км/год, а за таке перевищення (навідь якби воно б і було) штраф не передбачено.
Акту про повірку приладу відеофіксації, зі слів інспектора, не існує, бо це звичайна побутова цифрова фотокамера.
Також прилад «Радіс» не призначений для використання в комплексі з побутовими фотоапаратами та відеокамерами, не проходив метрологічної перевірки та сертифікації для такого режиму роботи. В інструкції до приладу «Радіс» відсутні вказівки що до методики використання приладу спільно з побутовими фото-відео камерами. Побутові прилади для фото-відео зйомки є складними електромеханічними пристроями, що мають певний рівень електромагнітного випромінювання. Це може бути причиною взаємного впливу приладів «Радіс» та побутових фото-відео камер, що беззаперечно вплине на точність вимірювання та коректність роботи приладів. Тож покази приладу «Радіс», який використовувався з порушенням інструкції, неможливо брати як доказ по справі.
Моє зауваження, що до неможливості використання не сертифікованого та не повіреного технічного комплексу було проігноровано. Разом з тим в законі України про міліцію, в статті 11 чітко сказано:
” Міліції для виконання покладених на нех обов’язків надається право:
... використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі фото та відео фіксування порушень правил дорожного руху”.
Також згідно посадової інструкції №111 у технічного засобу повинен бути не тільки сертифікат, але й свідоцтво про метрологічну повірку.
Після всіх моїх заперечень інспектор наполіг на передачі йому водійського посвідчення та техпаспорту на автомобіль для складання протоколу про правопорушення.
Після складання інспектором протоколу я висловив незгоду з його рішенням і винним себе не визнав, після чого спочатку усно а потім і письмово висловив ходотайство про перенесення розгляду справи за місцем проживання в зв’язку з необхідністю надання мені юридичної допомоги. Але інспектор проігнорував моє конституційне право на юридичну допомогу і безпідставно відхилив ходотайство, після чого виніс постанову про стягнення з мене штрафу в розмірі 255 грн.
Даною дією інспектор ДПС Кравченко Віталій Іванович грубо порушив моє конституційне право на юридичну допомогу, захист, та об’єктивний розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою.
Вказане право на правову допомогу також гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу... Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку згідно ст. 64 Конституції України.


На підставі викладеного, керуючись ст.ст.287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПРОШУ:
1. Прийняти дану скаргу до розгляду та розглянути у встановлений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» строк, а саме, невідкладно та надати письмову відповідь.
2. Визнати дії інспектора ДПС Кравченко Віталія Івановича протизаконними;
3. Скасувати повністю постанову ВІ1 №030715 по справі про адміністративне правопорушення від 02.01.2012р. та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ВІ1 №187148 (1 арк. 1 прим 1 стор.)
2. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВІ1 № 030715 (1 арк. 1 прим 2 стор.)

Начальнику УДАІ ГУМВС у м. Полтаві
Полковнику міліції Штепі О.І.
36008 м. Київ вул. Фрунзе 164


Шумахера Міхаеля Батьковича


СКАРГА
на постанову серія ВІ1 №030715 по справі про адміністративне правопорушення від 02.01.2012 року.

02.01.2012 року прапорщиком міліції ДПС 1-го взводу роти ДПС Кравченко Віталієм Івановичем на мене був складений адміністративний протокол ВІ1 №187148 за порушення вимог пункту 12.4 ПДР України за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КупАП, і винесена постанова ВІ1 №030715 про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Вважаю складений на мене протокол необґрунтованим, та незаконним з наступних підстав:

02.01.2011 р. о 16:45 я рухався за кермом автомобіля Hyundai Elantra ном. знак ВІ ХХХХ ВН по автомобільній дорозі “Суми –Олександрія” поблизу с. В.Рублівка в напрямку м.Полтава. При наближенні до населеного пункту В.Рублівка (про що свідчив дорожний знак 5.45 ПДР) я, виконуючи вимогу вищезгаданого дорожного знаку, зменшив швидкість руху приблизно до 60 км/год. Через 200 – 300 м після в’їзду в населений пункт зупинився на вимогу інспектора ДАЇ.
Причиною зупинки інспектором транспортного засобу було названо перевищення мною швидкості, встановленої дорожним знаком 5.45 ПДР. При цьому він тримав в руках прилад, на табло якого було зафіксовано число 82. Інспектор стверджував що це число – швидкість мого транспортного засобу. Я заперечив перевищення мною швидкості і запевнив інспектора, що після в’їзду до населеного пункту моя швидкість була в межах 60 км/год.
На мою вимогу пред’явити докази скоєного мною правопорушення, інспектор показав відеозапис зроблений побутовою цифровою фотокамерою, на якому видно прилад, на табло якого світиться число 82 та вогні фар що рухаються на зустріч. За данним відеозаписом не можливо визначити належність даного відеозапису до мого автомобіля.
Також по відеозапису неможливо визначити відстань до автомобіля в момент вимірювання, а патрульний автомобіль та інспектори ДАІ знаходились на відстані близько 300 м. від знаку початку населеного пункту. При цьому прибор «Радіс» має діапазон вимірювання 300-800 метрів. Таким чином є підстави вважати, що працівники ДАІ свідомо обрали місце чергування так, щоб мати можливість вимірювати швидкість транспортних засобів поза населеним пунктом та безпідставно звинуваченні водіїв і притягати до відповідальності за перевищення швидкості.
Незважаючи на мої заперечення, інспектор безапеляційно наполіг на факті перевищення мною швидкості. Після цього я попросив показати акти про повірку приладів вимірювання швидкості, та відеофіксації. Мені був пред’явлений акт про повірку лише на прилад вимірювання швидкості – ним виявився прилад “Радіс” №2232. Хочу зазначити, що похибка при вимірюванні швидкості данним приладом в ручному режимі (а саме так велося вимірювання) складає  2 км/год. Отже, беручи до уваги цей факт - показник швидкості, шо зафіксував цей прилад, міг складати 80 км/год, а за таке перевищення (навідь якби воно б і було) штраф не передбачено.
Акту про повірку приладу відеофіксації, зі слів інспектора, не існує, бо це звичайна побутова цифрова фотокамера.
Також прилад «Радіс» не призначений для використання в комплексі з побутовими фотоапаратами та відеокамерами, не проходив метрологічної перевірки та сертифікації для такого режиму роботи. В інструкції до приладу «Радіс» відсутні вказівки що до методики використання приладу спільно з побутовими фото-відео камерами. Побутові прилади для фото-відео зйомки є складними електромеханічними пристроями, що мають певний рівень електромагнітного випромінювання. Це може бути причиною взаємного впливу приладів «Радіс» та побутових фото-відео камер, що беззаперечно вплине на точність вимірювання та коректність роботи приладів. Тож покази приладу «Радіс», який використовувався з порушенням інструкції, неможливо брати як доказ по справі.
Моє зауваження, що до неможливості використання не сертифікованого та не повіреного технічного комплексу було проігноровано. Разом з тим в законі України про міліцію, в статті 11 чітко сказано:
” Міліції для виконання покладених на нех обов’язків надається право:
... використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі фото та відео фіксування порушень правил дорожного руху”.
Також згідно посадової інструкції №111 у технічного засобу повинен бути не тільки сертифікат, але й свідоцтво про метрологічну повірку.
Після всіх моїх заперечень інспектор наполіг на передачі йому водійського посвідчення та техпаспорту на автомобіль для складання протоколу про правопорушення.
Після складання інспектором протоколу я висловив незгоду з його рішенням і винним себе не визнав, після чого спочатку усно а потім і письмово подав клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання в зв’язку з необхідністю надання мені юридичної допомоги. Але інспектор проігнорував моє конституційне право на юридичну допомогу і безпідставно відхилив клопотання, після чого виніс постанову про стягнення з мене штрафу в розмірі 255 грн.
Даною дією інспектор ДПС Кравченко Віталій Іванович грубо порушив моє конституційне право на юридичну допомогу, захист, та об’єктивний розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою.
Вказане право на правову допомогу також гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу... Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку згідно ст. 64 Конституції України.


На підставі викладеного, керуючись ст.ст.287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПРОШУ:
1. Прийняти дану скаргу до розгляду та розглянути у встановлений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» строк, а саме, невідкладно та надати письмову відповідь.
2. Визнати дії інспектора ДПС Кравченко Віталія Івановича протизаконними;
3. Скасувати повністю постанову ВІ1 №030715 по справі про адміністративне правопорушення від 02.01.2012р. та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
4. Провадження по адміністративій справі закрити за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ВІ1 №187148 (1 арк. 1 прим 1 стор.)
2. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВІ1 № 030715 (1 арк. 1 прим 2 стор.)