Сообщение, не относящиеся к теме

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

09.09.2009 N 400/666

ІНСТРУКЦІЯ
про виявлення у водіїв транспортних засобів
ознак алкогольного, наркотичного
чи іншого сп'яніння або перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу
та швидкість реакції


1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.

1.2. Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

1.3. Ознаками алкогольного сп'яніння є:
а) запах алкоголю з порожнини рота;
б) порушення координації рухів;
в) порушення мови;
г) виражене тремтіння пальців рук;
ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
д) поведінка, що не відповідає обстановці.

1.4. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
а) наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
б) звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
в) сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
г) почервоніння обличчя або неприродна блідість.

1.5. Ця Інструкція не поширюється на проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз.

1.6. Огляд проводиться:
уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

1.7. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80732-10 ) (далі - заклад охорони здоров'я).

1.8. У разі дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у вищезазначених закладах охорони здоров'я.

2. Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння
уповноваженою особою Державтоінспекції МВС
і оформлення його результатів

2.1. У разі наявності ознак, передбачених у пункті 1.3 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

2.2. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється уповноваженими особами Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання та пройшли відповідну підготовку.

2.3. Уповноваженими особами Державтоінспекції МВС використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку.

2.4. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

2.5. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння уповноважена особа Державтоінспекції МВС інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку.

2.6. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

2.7. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

2.8. Форма направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена у додатку 1 до цієї Інструкції.

2.9. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

2.10. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу зазначаються у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

2.11. Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.

2.12. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Сообщение, не относящиеся к теме

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Н А К А З

26.02.2009 N 77

V. Особливості оформлення матеріалів
щодо адміністративного правопорушення,
відповідальність за яке передбачена
статтею 130 КУпАП ( 80731-10 )

5.1. Водії та інші особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина перша статті 266 КУпАП) ( 80732-10 ).

5.2. Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 ( 1103-2008-п ).

5.3. Результати огляду, проведеного в присутності двох свідків працівником Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення.
У разі проведення огляду в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення.

5.4. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я посадова особа Державтоінспекції МВС в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Сообщение, не относящиеся к теме

СКАРГА
05 грудня 2011р гр. Наконечний Олексій був зупинений працівниками ДАІ на з’їзді з траси Чернівці-Тернопіль до м. Заставна. Передавши інспектору для перевірки посвідчення водія, останній запідозрив, що водій перебуває у стані алкогольного сп’яніння, тому запропонував Наконечному О. пройти відповідний тест. Ознаками сп’яніння, за словами інспектора, був тільки запах з ротової порожнини. Ніяких інших ознак виявленно не було. Приготувавши пристрій «Драгер», інспектор вже хотів приступати до проведення тесту, але я попросив у нього сертифікат на цей прилад. Проте, інспектор сховав прилад сказавши, що у нього відсутні ці документи. Після чого, він почав настоювати їхати в лікарню, щоб провести експертизу там. Оскільки Наконечний О. їхав на моєму автомобілі, інспектор сказав, що у разі виявлення ознак алкогольного сп’яніння, я також понесу адміністративну відповідальність за передачу права керування особі, яка знаходиться у стані алкогольного сп’яніння. Коли я запитав, на основі чого ми повинні їхати в лікарню, інспектор просто відповів, що так потрібно. Але, відповідно до наказу № 400/666 від 09.09.2009 Огляд проводиться «уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів» (п.1.6). І лише «У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення» (п.1.7.). Інспектор почав захищати себе, стверджуючи, що він не лікар, тому не має права проводити експертизу, хоча ст.266 КУпАП дає пряму вказівку, що саме огляд водія «проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.» Інспектор нічого слухати не хотів, та стверджував, що нам необхідно поїхати в лікарню, тому, що «так потрібно». Ми погодились, проте попросили, щоб всі дії інспекторів були занесені в протокол. І хоча ми спілкувались з працівниками ДАІ коректно та ввічливо, останні чомусь почали нам грубити, обзивати, принижувати, використовуючи ненормативну лексику. А інспектор навіть почав штовхатись, наступати на ноги і погрожувати фізичною розправою. Щоб не нагнітати і без того непростої ситуації, ми погодились проїхати з працівниками ДАІ до лікарні. Але інспектор не відсторонив Наконечного О. від керування ТЗ, і змусив далі керувати автомобілем, щоб самостійно доїхати в лікарню на експертизу, чим проігнорував ст. 266 КУпАП , де сказано, що «Особи, які керують транспортними засобами, … і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння …., підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами». По прибутті в лікарню, був проведений огляд на стан алкогольного сп’яніння, за результатами якого було визначено, що водій Наконечний О. на даний час не знаходився у стані алкогольного сп’яніння.
В результаті некоректних та незаконних дій з боку працівників ДАІ, та відсутності належної комплектації їхнього автомобіля алкотестером, ми витратили близько 3 годин нашого часу.
Я вважаю, що в цій ситуації інспектор порушив:

Сообщение, не относящиеся к теме

Скарга
12.12.2011р, я їхав на своєму автомобілі ********, та був зупинений інспектором ДАІ Тисменецького р-ну, л-том міліції Гуменюком Ярославом Васильовичем. Підійшовши, інспектор звинуватив мене у скоєнні адміністративного правопорушення, а саме: за керування ТЗ з не пристебнутим ременем безпеки та попросив передати документи для перевірки. В той час, коли я розмовляв з інспектором, я дійсно не був пристебнутий, тому, що відстібнувся після зупинки ТЗ. Оскільки автомобіль ДАІ був припаркований таким чином, що біля нього неможливо було зупинитись, не порушуючи ПДД, я вимушений був проїхати ще близько 100м, щоб зупинитись на вимогу працівника ДАІ з додержанням ПДД. Тому за той час, поки інспектор йшов до мого авто, я і відстібнувся. Інспектор ДПС мені не надав ніяких доказів того, що я дійсно керував ТЗ з не пристебнутим ременем безпеки. Пред’явивши інспектору необхідні документи, останній почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Мною було заявлено, що я буду заявляти клопотання, про перенесення розгляду справи за місцем мого проживання, що видно на відео 2, 1:18сек. Інспектор сказав, що він не має нічого проти, так, як це є моє право. Заповнивши у протоколі графи з моїми даними, та даними мого автомобіля, інспектор відійшов складати протокол. Я, тим часом, склав письмове клопотання про перенесення розгляду справи за місцем мого проживання. Однак, коли інспектор повернувся з заповненим протоколом (серія АТ1 180914), то, на моє здивування, у його руках була уже винесена постанова про притягнення до адмін. відповідальності (серія АТ1 029861). Я запитав, як він міг вже провести розгляд справи та винести постанову, якщо я заявляв клопотання? Також мені було незрозуміло, як інспектор міг винести постанову, без підписаного мною протоколу, адже згідно ст. 279 КпАП, розгляд справи проводиться на основі даних, які містяться у протоколі. Натомість він відповів, що він не розглядав справу, а просто виніс постанову, хоча у ст. 283 КпАП вказано, що «розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.». Тобто винесення постанови являється завершальним етапом розгляду справи. Також, згідно ст. 268 КпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Працівник ДПС не тільки не ознайомив мене з моїми правами, але і позбавив мене всіх наданих мені цим законом прав. Незважаючи на те, що положеннями КпАП передбачений 15-денний строк для розгляду справи, останню було розглянуто на місці, на протязі 20 хв. після зупинки мого автомобіля.
З огляду на вищевказане, винесена інспектором ДПС постанова АТ1 029861 не може вважатись такою, що прийнята із дотриманням встановленої статтями 258, 279 та статтею 222 КУпАП процедурою, чим порушено мої права за ст. 268 КУпАП, а тому вищевказані порушення, що допущені відповідною посадовою особою при її складанні є підставою для визнання дій інспектора ДПС про притягнення мене до адмінвідповідальності неправомірними та визнання постанови серії АТ1 029861 від 12.12.2011 року такою, що є протиправною і підлягає до скасування.
Також, дослідивши відео, яке знімалось під час розмови з інспектором, можна побачити, що інспектор взагалі не знає мінімальної законодавчої бази. Інспектор заявляє, що згідно Наказу №1111, посвідчення водія я можу тільки пред’явити, а техпаспорт зобов’язаний передати (відео1 00:38 сек.), хоча в п. 2.4 ПДД вказано, що водій зобов’язаний пред’явити документи, зазначені у п.2.1 ПДД. Коли я нагадав інспектору, що Наказ №1111 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №111 від 27.03.2009, то він мені повідомив, що Наказ №111 являється тільки додатком до Наказу №1111( відео3 05:00). Також інспектор не знає положення статей 276, 278, 279 та 280-285 КУпАП, якими встановлено, які дії орган (посадова особа) повинен провести при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, та якими чітко регламентовано порядок розгляду справи та обставини, які при цьому підлягають з'ясуванню. Також вбачається і незнання інспектором ПДД. Машина ДПС була припаркована на самому перехресті з круговим рухом, без увімкнених проблискових маячків, хоча п.15.9 вказує, що «зупинка забороняється: ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини», а 15.10. – «Стоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка». Згідно п.3.1.ПДД «Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху.» Як вбачається з цього, водій службового автомобіля ДПС не мав права відступати від вимог п.15.10, без увімкнених проблискових маячків, тим паче, що звичайне патрулювання не являється невідкладним службовим завданням, про яке йде мова у п.3.1 ПДД. На моє зауваження, інспектор здивувався: «а що, хіба так не можна? Можете оскаржити наші дії!».

Зважаючи на вищевказане,

ПРОШУ:
1. Визнати протиправними дії ст. інспектора Тисменецького ДПС, л-та міліції Гуменюка Ярослава Васильовича
2. Визнати протиправною, та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АТ1 029861
3. Провести перевірку на предмет знання інспектором Тисменецького ДПС, л-том міліції Гуменюком Ярославом Васильовичом законодавчої бази, а саме: Правил дорожнього руху, КпАП, Наказ №111 МВС України, наказ №77 МВС України.
4. Притягнути до адміністративної відповідальності водія службового автомобіля ДПС 09 регіону, Д.Н.З. 0169 за порушення п.15.10 ПДД