|
Прокурору Шаргородського району Вінницької області
23500, смт.Шаргород Вінницької обл., вул.Леніна, 180,
Тел. (4336) 2-16-95, факс: 2-17-74
Заява про злочин
На неправомірні дії посадових осіб державної автомобільної інспекції,та начальника
Територіального Управління
Головавтотрансінспекції у Вінницькій області
Ратовського А.С.
(21036, м. Вінниця, вул. . Хмельницьке шосе,23)
( за місцезнаходженням територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Вінницькій області)
Я, 8.11 2010 року керував автомобілем марки //////////// не порушуючи ПДР та був зупинений невідомим інспектором ДПС. Після зупинки до мене підійшла цивільна особа, інспектор ДПС тим часом не підійшовши до мене і не назвавши себе та причини зупинки - раптово поїхав, а особа назвавшись представником територіального Управління Головавтотрансінспекції почала вимагати у мене документи,що може підтвердити свідок............ Отримавши документи, не повідомивши мене про причину перевірки, з допомогою іншої цивільної особи яка незабаром під’їхала на приватному легковому автомобілі, почали складати протокол про адміністративне правопорушення. На моє прохання ознайомитися з протоколом та дати пояснення, не реагували. Після чого, не надавши мені копій протоколу та постанови , поїхали.
17..2010р. я отримав поштою лист відправником якого являється територіальне управління Головтрансінспекції у Вінницькій області, з якого дізнався про постанову від 08..2010р. і накладення на мою особу фінансової санкції. Даною постановою начальника територіального Управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області №....від 08 листопада 2010 року до мене застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, фінансові санкції застосовані у зв’язку з тим, що нібито я 08.2010 року допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Названою ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. У мене дійсно є автомобіль марки, який я придбав і використовую виключно у своїх та членів моєї сім’ї інтересах.
Дана постанова є необґрунтованою, незаконною, та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Зазначені дії начальника територіального Управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області Ратовського А.С., я вважаю такими що суперечать не лише нормативно-правовим актам у сфері безпеки дорожнього руху, а також законодавству та Конституції України з наступних підстав.
1.Згідно ст.19 КУ «…посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Крім того, відповідно до ст.64 КУ, ніхто не може обмежувати права і свободи людини і громадянина, в тому числі передбачувані ст.59 КУ.
2. При складанні протоколу мені не було доведено ст..63 КУ та ст..268 КУпАП згідно яких я мав право користуватися правовою допомогою. Чим порушили моє право скористатися допомогою кваліфікованого адвоката. Між тим слід зауважити, що розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії. Міжнародні гарантії реалізації права на захист: Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997. Ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
3. Як вбачається з статті, яку я начебто порушив, фінансові санкції до мене застосовані як до автомобільного перевізника, а я таким не являюсь, оскільки згідно з тим же ЗУ «Про автомобільний транспорт» (глава 6, ст.29), автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу за договором перевезення пасажира транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах. Я не являюсь суб'єктом господарювання, тому що за визначенням Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва міністерства транспорту України Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі
Суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка провадить господарську діяльність (у тому числі з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування), а я не є суб'єктом підприємницької діяльності.
4.Крім того, згідно розд.1, гл.1, ст.1, п.49 ЗУ «Про автомобільний транспорт» послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Як вже було зазначено вище, керував ТЗ лише у власних потребах .Тобто, в цей день, як і взагалі в будь-який інший день, послуг з перевезень пасажирів чи вантажів я ніяким замовникам не надавав, використовував автомобіль в своїх особистих інтересах, і діяв згідно п.1, ч.1, ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» :
Водій має право: керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;
5.До того ж, п.1, ч.2, ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» :
Водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.
6.Згідно ПКМУ №1184 від 26.09.2007р «ПРАВИЛА надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» розділ 1 п.7.4 зазначено : Дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: - транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Тому вважаю, що фінансові санкції до мене були застосовані безпідставно. Звинувачення не мають об’єктивних доказів, про що до речі говорить і сама постанова. В постанові не вказано найменування суб’єкта господарування, документа що посвідчує особу,банківські реквізити, ліцензія.Насторожує також і те,що в постанові вказаний належний мені ідентифікаційний код,інформацію про який,незрозуміло яким шляхом стала відома посадовій особі,що винесла дану постанову,що свідчить про порушення ст 32 Конституції України. Даний факт ще раз засвідчує те, що фінансова санкція застосовувалась до мене як до фізичної особи, що використовувала ТЗ для власних потреб, і в свою чергу говорить про некомпетентність Ратовського А.С, його непрофесійність, з іншого боку, це перевищення влади та владних повноважень ст. 365 КК та ст. 367 КК - службова недбалість, тобто несумлінне ставлення до службових обов’язків що заподіяло істотну шкоду охоронюваним Законом правам, свободам та інтересам окремихгромадян.
На підставі вищенаведеного, вважаю, що фінансові санкції до мене були застосовані безпідставно. Звинувачення не мають об’єктивних доказів, про що до речі говорить і сама постанова. Відповідно до ст.. 71 п.2 КАСУ, при оскарженні постанов органів державної влади, їх посадових осіб, обов’язок щодо доказування вини лежить на них.
Вважаю, що таке істотне порушення вимог законодавства щодо громадянина з боку начальника територіального Управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області Ратовського А.С. є перевищенням з його боку службових повноважень, а отже, утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. З іншого боку, є службовою недбалістю, що утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.94, 95, 97 КПК України,
ПРОШУ:
Прошу провести службове розслідування ,щодо зазначеної посадової особи.
Порушити за зазначеними фактами кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених сст.365 ч.1, 367 ч.1 КК України.
Додатки
1.копія постанови № 115781 від 08 листопада 2010 року
„___”__________ 20__р.
(Підпис).
_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .
|
Вход
FAQ
Поиск
