Доброго времени суток. Ситуация, как я понял, стандартная, но есть несколько вопросов.
Итак, ехал где-то в пол первого ночи с девушкой на мотоцикле (мотоцикл спортивный). Ехал спокойно, знал, что может быть пост. Когда увидел гайцов, притормозил ещё сильнее, наверно меньше 60 было. Ехал не сам, сзади было ещё 2-3 машины, одна из которых сильно хотела со мной погонять и какраз перед постом обогнала.
Останавливают меня, я уверен, что всё отлично, но мне предъявляют 85 км/ч на "Искре". Пока мне был показан прибор прошло около 4 минут (я потребовал и записал данные гайца, а фен был на зарядке у машины, т.е. пока я не подошёл увидеть показания не мог).
Дальше я говорю, что несогласен, гаец всёравно составляет протокол, вписывает туда своего свидетеля (стоял рядом с машиной), моего вписывать отказывается - сказал, что я могу написать в пояснении и только там. В пояснении написал, что не превышал, ехал в потоке машин, доказательст, что скорость принадлежит именно мне нет, вписал своего свидетеля, написал, что гаец отказался его вписать в протокол.
Собственно непонятные моменты:
1. Ходатайство о переносе рассмотрения дела я заявил устно. Имеет ли это какую-то силу и можно ли об этом писать в иске?
2. Показания своего свидетеля гаец не не показал, что там может быть?
3. Стоит ли писать ходатайство в суд о привлечении моего свидетеля?
4. Стоит ли взять письменные показния у свидетеля и приобщить их к иску?
5. Не будет ли судья предвзят: спортивный мотоцикл, значит по умолчаю превысил и виноват?
6. Нужно ли перечислять в Додатках копии паспорта, вод. удостоверения, тех. паспорта или достаточно фразы "та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі"?
Ниже привожу заготовку иска (взял готовый из архива с этого сайта и немного изменил под себя). Оцените пожалуйста.
Заренее спасибо!
Цитата: До Ленінського районного суду
Міста Миколаєва
Позивач
XXX XXX XXX,
ХХХХХ
ХХХХ
Відповідач
УПРАВЛІННЯ ДАІ ГУ МВС
України в Миколаївській області
54056, Миколаївська обл.,
Миколаїв, вул. Новозаводська 1б
(0512) 218195
Особа, рішення якої оскаржується:
Інспектор ДПС 1 роти БДПС
прапорщик YYY О.Г.
Позовна заява
Постановою ІДПС 1 роти БДПС прапорщиком міліції YYY О.Г. від 29.09.2011 року серії ВЕ1 №YYYY мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДД), яке, на думку вказаного вище працівника ДАІ, я вчинив у м. Миколаєві на пр. Леніна, 155.
Я вважаю вказану постанову незаконною, винесеною з істотним порушенням закону та моїх прав.
29 вересня 2011 року я рухався на мотоциклі «Сузукі» д/н TTTTTT по пр. Леніна у потоці машин до місця свого проживання. Рухався згідно п.11.2 ПДД якнайближче до правого краю проїзної частини із приблизною швидкістю 60 км/год. О 00 год. 30 хв. Мене зупинив Інспектор ДПС прапорщик YYY О.Г. та повідомив мене, що я рухався зі швидкістю 85 км/год, та у якості доказу показав невідомий мені прилад, на якому висвітлювались число 85 та час, який нібито пройшов з моменту вимірювання (коли мені показали прилад, з моменту вимірювання пройшло майже 4 хвилини). Я пояснив Інспектору, що швидкість це не моя, майже перед тим, як мене зупинили мене зліва об’їхав автомобіль із значно більшою швидкістю, аніж моя, і, скоріше за все, це була саме його швидкість, про що може засвідчити XXXX XXX XXX, яка їхала зі мною та бачила показники спідометра мого мотоцикла та, згідно ст. 272 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є свідком.
Але, незважаючи на це, інспектор ДАІ, не маючи достовірних даних про порушення мною Правил дорожнього руху, почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Коли мені були роз’яснені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП і про що я розписався у протоколі, я заявив клопотання про надання мені можливості скористатися правовою допомогою адвоката, право на що мені гарантоване ст. 268 КУпАП та ст. 59 Конституції України. Таке клопотання я заявив у зв’язку з тим, що інспектор ДАІ після складання протоколу почав складати постанову про накладення на мене адміністративного стягнення без розгляду справи. Я попросив про участь адвоката у розгляді справи, про приєднання до справи свідка, який їхав зі мною.
Згідно п.5 ст.278 та 279 КУпАП, при підготовці справи до розгляду та під час розгляду справи особа, яка уповноважена розглядати справу та виносити постанову, повинна вирішити клопотання особи, яка притягується до відповідальності, дослідити докази.
Аналогічні зобов’язання на інспектора ДАІ покладені згідно п. 2.11.5 та 2.12 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 р. №77 (далі – Інструкція).
У порушення п.5 ст.278, ст.280 КУпАП та вимог відомчої Інструкції МВС, інспектор ДАІ YYY моє клопотання взагалі не розглянув, хоча повинен був розглянути та задовольнити, оскільки право на захист є гарантованим Конституцією, а обов’язок дослідити всі обставини у справі, дослідити усі докази, до яких належать і пояснення свідка згідно ст.272 КУпАП, покладено на інспектора ДАІ згідно ст.. 279 КУпАП та п. 2.12 Інструкції.
Зміст постанови не відповідає вимогам ст.283 КУпАП та п. 2.16 Інструкції – у постанові не вказані відомості про особу, яка притягається до відповідальності. Відповідно, при накладення стягнення моя особа врахована не була. Зважаючи на те за вчинення інкримінованого мені адміністративного правопорушення передбачене покарання, мінімальний та максимальний розмір якого відрізняється, відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Інспектор ДАІ Ткаченко О.В. не дослідив вищевказані обставини.
Питання наявності у моїх діях вини взагалі не розглянуто і про його вирішення не вказано у постанові. У постанові не вказані мої заперечення та їх оцінка інспектором ДАІ Ткаченко О.В., не досліджені та не оцінені пояснення свідків, про допит яких я наполягав.
Таким чином вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Правопорушення я не скоював, оскільки їхав із дотриманням Правил дорожнього руху України.
2. У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові, які були складені інспектором, відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Мені було продемонстровано тільки індикацію приладу. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля - неможливо, а враховующи щільний рух на вказаному участку дороги це може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався поряд із мотоциклом, яким я керував. В порушення ст.251 КпАП мені не було надано фото- або відео- доказів належності виміряної швидкості саме моєму транспортному засобу. З огляду на положення ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач швидкості «Іскра 1» не може бути використаний як належний доказ по справі. Факт своєї незгоди із виводами інспектора я вніс до пояснення до протоколу про правопорушення.
3. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух та біг назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
4. Крім того ані в протоколі, ані в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
5. Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.
Міжнародні гарантії реалізації права на захист:
Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997.
Ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973.
Принципи 1, 19 «Основних принципів, що стосуються ролі юристів», прийнятих восьмим конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками 27серпня – 7 вересня 1990 року.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Згідно ч.2 ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст.ст.104-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Скасувати постанову серія ВЕ1 №YYYY по справі про адміністративне правопорушення від 29.09.2011 року та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
3. Визнати протиправними дії інспектора YYYYY
Додатки:
1. копія постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №YYYY від 29.09.2011 року;
2. копія протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ1 №YYY від 29.09.2011 року;
3. копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі.
Згідно ч.3 ст.288 Кодекс України про адміністративні правопорушення постанову посадової особи в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд
Заява подається до суду за місцем мого проживання відповідно до ч.2 ст.19 Кодекса адмністративного судочинства України та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита
Дата Підпис
|
Сообщение, не относящиеся к теме