Недавно, был оштрафован, за не предоставление дороги пешеходу при повороте налево, пропуская встречный транспорт. В качестве доказательства инспектор предоставил запись на бытовую видеокамеру, где действительно мелькает пешеход, начавший движение, когда я уже проезжал переход. В общем, я от него находился на противоположной стороне дороги через 2 полосы и действительно его не видел. В машине был не один. Вез тренера по шахматам своего сына. Его в пояснениях указал, как свидетеля. Хотя дедушке уже 76 лет и неохота его привлекать в суде. Кроме того были и другие свидетели (остановили меня как раз возле места проведения областного турнира по шахматам, куда я собственно и подвозил тренера и своего сына), которых я не вписал. Единственно, при составлении протокола присутствовал один из родителей и он был тоже вписан в моих пояснениях на отдельном листе. В итоге составил исковое заявление в суд и примерно того же содержание жалобу в ГАИ ссылаясь на Закон об обращении граждан (по сути отличаются только названиями и резолютивными частями). В качестве болванки использовал образцы из этой ветки
http://urist.in.ua/showthread.php?t=155812 Оба документа отправил по почте с уведомлением. Через некоторое время позвонили из суда и пригласили на предварительное слушание в четверг 28 числа в 12-30. От гайцов пока ответа не получил.
Собственно интересуют и смущают следующие моменты.
1) Так как это мое первое подобное разбирательство, хотелось бы знать как себя вести в суде вообще и в моем конкретном случае. Какие документы подготовить и принести с собой? К чему быть готовым?
2) С учетом того, что я по сути добиваюсь своей правоты в двух инстанциях, в случае неудачи на одном из фронтов ( в данной ситуации сперва в суде) стоит ли надеяться на положительный исход в ГАИ?
3) Где сейчас могут находиться оригинальные документы по моему делу (протокол, постановление, улики…)? Ведь их должны были запросить и суд и ОблГАИ.
4) В своем иске я дважды ссылаюсь на приказ №111. Сперва на пункт 18.10., а затем на пункт 15.2. (Напомню, что за основу брал иски отсюда
http://urist.in.ua/showthread.php?t=155812) Некоторое время назад скачивал с дорожного контроля памятку для водителей и др. Среди прочих документов там был и файл с текстом приказа № 111, где действительно были в налички указанные пункты. А уже после обновленной памятки я этих пунктов там не нашел. И на сайте
http://zakon1.rada.gov.ua на самом деле также отсутствуют упомянутые мной пункты. Таким образом, в суде меня вполне может ожидать конфуз, связанный с тем, что я ссылаюсь на несуществующие нормативно-правовые акты. Какой выход здесь можно предложить?
5) Ну и последнее. Как говорил Ллойд Крисмас: Есть ли у меня шанс?
Непосредственно сам иск
До Центально-Міського районного суду м. Макіївки
Україна, 86108 м. Макіївка,
вул. Свердлова буд.111
Нач. УДАІ ГУ МВС України в м. Києві
вул.Хмельницького, 54,
м. Київ, 01030
Позивач:
Тра-та-та…
Відповідач:
ІДПС РДПС ВДАІ м. Слов’янськ
Старший сержант міліції
Корсун Сергій Васильович
УДАI ГУМВС України в Донецькiй областi
вул. Ходаковського, 10, м. Донецьк, 83023
від сплати судового збору звільнений на підставі ст. 288 КУпАП
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення
Постановою інспектора ІДПС РДПС ВДАІ м. Слов’янськ Корсуна Сергія Васильовича (далі за текстом Інспектор ДПС) АН1 №ХХХХХ від 25.06.2011 року на мене накладено адміністративне стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень. В порядку ст. 254 КУпАП, по начебто факту порушення ПДД України складений протокол про адміністративне правопорушення АН1 № ХХХХХХ від 25.06.2011 року щодо мене, а саме , що я, при повороті ліворуч, нібито, не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходились на проїжджий частині на яку я повертав, чим порушив правила проїзду перехрестя.
Зазначена постанова інспектора ДПС являється незаконною, винесена з порушенням норм адміністративного, та адміністративно-процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.
1. Правила дорожнього руху (далі - ПДР), а саме пункт 16.2 роз’яснює, що «на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає…». При цьому термін «дати дорогу» в ПДР тлумачиться як «вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість». Повертаючи на перехресті, я не примусив нікого з інших учасників дорожнього руху змінити напрямок руху або швидкість. Відповідно звинувачення мене Відповідачем в порушенні пункту 16.2 ПДД було безпідставним і незаконним.
2. Заявлені мені працівниками ДАІ відео докази моєї провини, що зроблені за допомогою відеокамери Canon MVX1S (серійний номер відсутній), не можуть бути використані при винесені Постанови тому що використання побутової цифрової техніки у якості технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху є незаконним. Використання побутової техніки у якості засобів фото-відео фіксації порушень ПДР, не передбачених нормативно-правовими актами, навіть якщо техніка стоїть на балансі ДАІ, було і залишається порушенням норм Закону України «Про міліцію», а саме статті 11 частини 1 пункту 21 абзацу 3. На даний момент такий Перелік технічних засобів вже існує (згідно Наказу МВС України від 1 квітня 2010 року № 33), і не включає будь-яких побутових цифрових фото-відеокамер. Також мені не були надані данні про сертифікацію невідомого мені приладу відеофіксації в Україні, використаного невідомим працівником ДАІ, у якості спроби довести мою неіснуючу провину.
Більш того Наказом МВС України від 27 березня 2009 року
№ 111, пунктом 18.10., працівникам ДАІ заборонено «Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку, або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.»
3. Постанова АН1 №XXXXX не може вважатися дійсною та законною, в тому числі з-за того, що не завірена печаткою, як того вимагають норми оформлення Постанов у справах про адміністративне правопорушення. Департамент ДАІ офіційно через СМІ розповсюдив зразки бланку Постанови у справі про адміністративне правопорушення, і на Зразках чітко зазначено обов’язковість печатки ДАІ.
4. Стаття 256 КУпАП вказує на необхідність зазначати у Протоколі, крім інших даних, також потерпілих та свідків. Враховуючи, що це не було зроблено, при тому, що сам склад мого нібито порушення гарантує наявність таких осіб, Протокол слід визнати невідповідним нормам КУпАП.
5. Зупинивший мене працівник ДАІ також порушив наказ МВС України від 27 березня 2009 року
№ 111, у частині 15.2., а саме подав мені сигнал про зупинку транспортного засобу не з тротуару (обочини), а безпосередньо стоячи на смузі руху мого автомобіля, чим створив мені перешкоду для руху. Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС допустив наступні грубі порушення адміністративно-процесуальних норм. При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Зокрема, інспектором ДПС було проігноровано моє клопотання про забезпечення мене юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.
При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не виконані вимоги вищезазначеної норми та в якості доказів не надано жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП. Також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС не виконав вимоги ст. 33 КУпАП, а саме в постанові відсутні відомості стосовно того, що інспектор ДПС при накладенні адміністративного стягнення врахував характер правопорушення, мою особу, ступінь вини, майновий стан та обставини, які б могли пом’якшити або обтяжити мою адміністративну відповідальність.
Враховуючи вищенаведені доводи, очевидним є те, що для винесення постанови про накладення на мене адміністративного стягнення інспектор ДПС не мав правових підстав, оскільки вина в скоєнні інкримінованого мені правопорушення законним способом не доведена, а ч.1 ст. 247 передбачена обставина, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором ДПС були грубо порушені вимоги КУпАП та Правил дорожнього руху України, в зв’язку з цим, постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, встановлених КУпАП.
Відповідно до ст. 3 КАС України, звернення до адміністративного суду називається адміністративним позовом, що відповідно до ст. ст. 105, 106 КАС України, подаються до суду у вигляді письмової адміністративної позовної заяви.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 247, 288 КУпАП, ст. ст. 3, 105, 106 КАС України:
ПРОШУ:
1. Постанову інспектора ДПС РДПС ВДАІ м. Слов’янська Корсуна С. В. АН1 №ХХХХХ від 25.06.2011 року про накладення на мене – ХХХ адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень визнати незаконною та скасувати.
2. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додатки:
копія позовної заяви – 1п.
копія протоколу про адміністративне правопорушення – 1 п.
копія постанови про накладення адміністративного стягнення -1 п.
копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 1 п.
05.07.2011р.