Сообщение, не относящиеся к теме

Прокурору Запорізької області
Павлову В'ячеславу Володимировичу
69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а
Громадянина Кузькіна ХХХХХХ
що проживає за адресою: _________________________.
Тел. _____________

З А Я В А
Мої конституційні права і свободи були грубо порушені рішенням суду по справі про адміністративне правопорушення № 2–«а»-10056/2011 р., 27 квітня 2011 року Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у складі: головуючого – судді Міщенко Т.М., при секретарі – Раюшкіній І.І.
27 квітня було проголошено неповну постанову, яка містить тільки вступну та резолютивну частини. Після цього я був змушений їхати на заробітки різноробочим так як потрібні були гроші для існування і для допомоги батькам-пенсіонерам. Повну постанову мав змогу забрати і ознайомитися лише 30 травня. Прошу врахувати ці обставини, які пояснюють затримку мого звернення.
У суді встановлено факт порушення Правил дорожнього руху (ПДР) і винесено постанову виключно за фактом порушення ПДР без з’ясування моєї винуватості, а саме (цитата із постанови):
«Таким чином судом встановлено, що Кузькін О.В. допустив порушення Правил дорожнього руху, а саме на автобусі, який використовується для перевезення пасажирів встановлено ресори, які не відповідають моделі транспортного засобу та є непередбачені конструкцією переміщення деталей рульового керування.
Суд вважає, що позивач притягнений до адміністративної відповідальності у відповідності з законом за ст. 121 ч. 2 КпАП України.»
Я вважаю постанову такою, яку винесено із суттєвим порушенням чинного законодавства. Адже судом не з’ясовано, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи підлягає вчинене правопорушення під ознаки адміністративного. Судом з’ясовано лише факт правопорушення, що не є достатнім для винесення справедливого рішення.

Цитата із закону:
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи
громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто у адміністративному правопорушенні дія має бути протиправна а також винна. Саме винність, тобто умисність чи необережність, встановлює чи є порушення адміністративним і чи повинен порушник нести передбачену адміністративну відповідальність.
КпАП статтями 10, 11 дано роз’яснення щодо розуміння винності у правопорушенні:

Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з
необережності

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Факт того, що я не мав умисності керувати ТЗ із несправностями встановлений тим, що перед виїздом із станції, я виконав пункт 2.3.а ПДР:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
ТЗ було перевірено механіком і допущено до маршруту як технічно справний, що підтверджується подорожнім листом із печаткою і підписом механіка. Інспектор також склав протокол і виніс постанову, яка долучена до справи, на директора ПП «Дизель ТД» Березовського ТЗ про те, що ТЗ був випущений на лінію технічно несправним. Тобто на механіка було покладено обов’язок проведення технічного огляду і встановлення відповідності ТЗ правилам і нормам, він є фахівцем у автомобільній механіці і мав помітити технічні несправності і заборонити випуск ТЗ на лінію. Саме правопорушення механіка із ознаками умисності чи необережності стало причиною невинного порушення ПДР мною.
Варто зазначити, що я у дорозі помітив збільшений незначний люфт у рульовому керуванні, але не міг знати чи є він допустимий (<10 градусів) чи ні, тому, вважаючи, що люфт є допустимий, про всяк випадок, вирішив поїхати на станцію для огляду щодо люфту. При цьому фактичного перевезення пасажирів не здійснював, що підтверджується моїми показами та показами інспектора.
При технічному огляді, що проводився при оформленні протоколу, не було виявлено перевищення люфту у рульовому керуванні, проте було виявлено «непередбачені конструкцією переміщення деталей рульового керування». Згідно ПДР це є різні несправності:
31.3. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:
31.4.2. Рульове керування:
а) сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення: Автобуси з дозволеною максимальною масою до 5 т - 10 градусів.
б) є не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транспортного засобу; нарізні з'єднання не затягнуті або надійно не зафіксовані;
Навіть помітивши незначний люфт рульового керування, що само по собі не є несправністю бо допускається люфт < 10 градусів, - я не міг знати чи здогадуватися, що існують якісь інші несправності, а саме ті, які були виявлені при огляді.
Всі вище викладені факти підтверджують відсутність складу умисності у тому, що я керував ТЗ із несправностями, виявленими під час технічного огляду.
Відсутній також склад необережності у керуванні ТЗ із вказаними несправностями. Адже огляд механіка і підтвердження справності ТЗ переконали мене у тому, що ТЗ находиться у справному стані. Переобладнання ресори і переміщення деталей рульового керування ніяк не проявлялися під час керування ТЗ і не могли бути виявлені мною шляхом візуальної перевірки.
Тому вважаю, що постанову винесено із порушеннями чинного законодавства. Судом не були з’ясовані обставини, що мають критичне значення для прийняття справедливого рішення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен водій у правопорушенні, - що стало причиною незаконного притягнення до відповідальності.

Прохаю провести перевірку вказаних недоліків, які призвели до неправильного вирішення справи, і назначити повторний розгляд справи іншим суддею чи виконати інші дії щодо захисту моїх конституційних прав і свобод.

Про результати розгляду моєї заяви прошу повідомити мене письмово за наступною адресою ____________________________________________.

Додатки:
1. Копія повного рішення суду від 27 квітня 2011 р. (ХХХ сторінок)
2. ….
7 червня 2011 О.В. Кузькін

Сообщение, не относящиеся к теме

Голові апеляційного суду Запорізької області
Городовенку Вiктору Валентиновичу
69005, м. Запорiжжя, пр-т Ленiна, 162
Громадянина Кузькіна ХХХХХХ
що проживає за адресою: _________________________.
Тел. _____________
СКАРГА
Відповідно до Конституції України, статтями 55, 64, я маю право оскаржити рішення суду по справі про адміністративне правопорушення № 2–«а»-10056/2011 р., 27 квітня 2011 року Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у складі: головуючого – судді Міщенко Т.М., при секретарі – Раюшкіній І.І.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються
судом.
{ Офіційне тлумачення частини першої статті 55 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 9-зп від 25.12.97 }

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Офіційне тлумачення частини першої статті 55:
1. Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та
свобод.

2. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не
може бути обмежене.

27 квітня було проголошено неповну постанову, яка містить тільки вступну та резолютивну частини. Після цього я був змушений їхати на заробітки різноробочим так як потрібні були гроші для існування і для допомоги батькам-пенсіонерам. Повну постанову мав змогу забрати і ознайомитися лише 30 травня. Прошу врахувати ці обставини, які пояснюють затримку мого звернення.
У суді встановлено факт порушення Правил дорожнього руху (ПДР) і винесено постанову виключно за фактом порушення ПДР без з’ясування моєї винуватості, а саме (цитата із постанови):
«Таким чином судом встановлено, що Кузькін О.В. допустив порушення Правил дорожнього руху, а саме на автобусі, який використовується для перевезення пасажирів встановлено ресори, які не відповідають моделі транспортного засобу та є непередбачені конструкцією переміщення деталей рульового керування.
Суд вважає, що позивач притягнений до адміністративної відповідальності у відповідності з законом за ст. 121 ч. 2 КпАП України.»
Я вважаю постанову такою, яку винесено із суттєвим порушенням чинного законодавства. Адже судом не з’ясовано, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи підлягає вчинене правопорушення під ознаки адміністративного. Судом з’ясовано лише факт правопорушення, що не є достатнім для винесення справедливого рішення.

Цитата із закону:
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи
громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто у адміністративному правопорушенні дія має бути протиправна а також винна. Саме винність, тобто умисність чи необережність, встановлює чи є порушення адміністративним і чи повинен порушник нести передбачену адміністративну відповідальність.
КпАП статтями 10, 11 дано роз’яснення щодо розуміння винності у правопорушенні:

Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з
необережності

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Факт того, що я не мав умисності керувати ТЗ із несправностями встановлений тим, що перед виїздом із станції, я виконав пункт 2.3.а ПДР:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
ТЗ було перевірено механіком і допущено до маршруту як технічно справний, що підтверджується подорожнім листом із печаткою і підписом механіка. Інспектор також склав протокол і виніс постанову, яка долучена до справи, на директора ПП «Дизель ТД» Березовського ТЗ про те, що ТЗ був випущений на лінію технічно несправним. Тобто на механіка було покладено обов’язок проведення технічного огляду і встановлення відповідності ТЗ правилам і нормам, він є фахівцем у автомобільній механіці і мав помітити технічні несправності і заборонити випуск ТЗ на лінію. Саме правопорушення механіка із ознаками умисності чи необережності стало причиною невинного порушення ПДР мною.
Варто зазначити, що я у дорозі помітив збільшений незначний люфт у рульовому керуванні, але не міг знати чи є він допустимий (<10 градусів) чи ні, тому, вважаючи, що люфт є допустимий, про всяк випадок, вирішив поїхати на станцію для огляду щодо люфту. При цьому фактичного перевезення пасажирів не здійснював, що підтверджується моїми показами та показами інспектора.
При технічному огляді, що проводився при оформленні протоколу, не було виявлено перевищення люфту у рульовому керуванні, проте було виявлено «непередбачені конструкцією переміщення деталей рульового керування». Згідно ПДР це є різні несправності:
31.3. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:
31.4.2. Рульове керування:
а) сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення: Автобуси з дозволеною максимальною масою до 5 т - 10 градусів.
б) є не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транспортного засобу; нарізні з'єднання не затягнуті або надійно не зафіксовані;
Навіть помітивши незначний люфт рульового керування, що само по собі не є несправністю бо допускається люфт < 10 градусів, - я не міг знати чи здогадуватися, що існують якісь інші несправності, а саме ті, які були виявлені при огляді.
Всі вище викладені факти підтверджують відсутність складу умисності у тому, що я керував ТЗ із несправностями, виявленими під час технічного огляду.
Відсутній також склад необережності у керуванні ТЗ із вказаними несправностями. Адже огляд механіка і підтвердження справності ТЗ переконали мене у тому, що ТЗ находиться у справному стані. Переобладнання ресори і переміщення деталей рульового керування ніяк не проявлялися під час керування ТЗ і не могли бути виявлені мною шляхом візуальної перевірки.
Тому вважаю, що постанову винесено із порушеннями чинного законодавства. Судом не були з’ясовані обставини, що мають критичне значення для прийняття справедливого рішення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен водій у правопорушенні, - що стало причиною незаконного притягнення до відповідальності.

Прохаю провести перевірку вказаних недоліків, які призвели до неправильного вирішення справи, і назначити повторний розгляд справи іншим суддею чи виконати інші дії щодо захисту моїх конституційних прав і свобод.

Про результати розгляду моєї скарги прошу повідомити мене письмово за наступною адресою ____________________________________________.

Додатки:
1. Копія повного рішення суду від 27 квітня 2011 р. (ХХХ сторінок)
2. ….
7 червня 2011 О.В. Кузькін

Сообщение, не относящиеся к теме

До прокуратури Запорізької області
69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а
Громадянина Кузькіна ХХХХХХ
що проживає за адресою: _________________________.
Тел. _____________

З А Я В А
Згідно статті 1 закону Про прокуратуру, органи прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів в Україні.
Згідно статті 6 закону Про прокуратуру, органи прокуратури захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян, вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Відповідно статті 19. Органи прокуратури здійснюють нагляд щодо відповідності актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності.

У справі про адміністративне правопорушення № 2–«а»-10056/2011 р., 27 квітня 2011 року Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у складі: головуючого – судді Міщенко Т.М., при секретарі – Раюшкіній І.І., - було грубо порушено чинне законодавство, що призвело до незаконного притягнення мене до відповідальності. Було порушено КпАП України статтю 280– під час розгляду справи не з’ясовано чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
27 квітня 2011 р. було проголошено неповну постанову, яка містить тільки вступну та резолютивну частини. Після цього я був змушений їхати на заробітки різноробочим так як потрібні були гроші для існування і для допомоги батькам-пенсіонерам. Повну постанову мав змогу забрати і ознайомитися лише 30 травня. Прошу врахувати ці обставини, які пояснюють затримку мого звернення.
У суді встановлено факт порушення Правил дорожнього руху (ПДР) і винесено постанову виключно за фактом порушення ПДР без з’ясування моєї винуватості, а саме (цитата із постанови):
«Таким чином судом встановлено, що Кузькін О.В. допустив порушення Правил дорожнього руху, а саме на автобусі, який використовується для перевезення пасажирів встановлено ресори, які не відповідають моделі транспортного засобу та є непередбачені конструкцією переміщення деталей рульового керування.
Суд вважає, що позивач притягнений до адміністративної відповідальності у відповідності з законом за ст. 121 ч. 2 КпАП України.»
Судом з’ясовано лише факт правопорушення, що не є достатнім для винесення справедливого рішення. Адже за відсутності вини у вчинені правопорушення – правопорушення не може вважатися адміністративним і підлягати покаранню.
Згідно ст. 7 КпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КпАП Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто у адміністративному правопорушенні дія має бути протиправна а також винна. Саме винність, тобто умисність чи необережність, встановлює чи є порушення адміністративним і чи повинен порушник нести передбачену адміністративну відповідальність.
КпАП статтями 10, 11 дано роз’яснення щодо розуміння винності у правопорушенні:
Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
У суді не доведено моєї вини у вчинені правопорушення, а отже не доведено, що було вчинене адміністративне правопорушення.
Факт того, що я не мав умисності керувати транспортним засобом (ТЗ) із несправностями пояснюється тим, що перед виїздом із станції, я виконав пункт 2.3.а ПДР:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
ТЗ було перевірено механіком і допущено до маршруту як технічно справний відповідно до подорожнього листа з печаткою і підписом механіка.
Також інспектор склав протокол і виніс постанову, яка долучена до справи, на директора ПП «Дизель ТД» Березовського ТЗ про те, що ТЗ був випущений на лінію технічно несправним. Тобто на механіка було покладено обов’язок проведення технічного огляду і встановлення відповідності ТЗ правилам і нормам, він є фахівцем у автомобільній механіці і мав помітити технічні несправності і заборонити випуск ТЗ на лінію. Саме правопорушення механіка із ознаками умисності чи необережності стало причиною невинного порушення ПДР мною.

Варто зазначити, що я у дорозі помітив збільшений незначний люфт у рульовому керуванні, але не міг знати чи є він допустимий (<10 градусів) чи ні, тому, вважаючи, що люфт є допустимий і небезпека для дорожнього руху відсутня за даних умов, про всяк випадок, вирішив поїхати на станцію для огляду щодо люфту. У зв’язку із тим, що люфт був незначний і не було підстав вважати його більше 10 градусів – аварійну сигналізацію не включав, рухався у звичайному режимі. При цьому фактичного перевезення пасажирів не здійснював, що підтверджується моїми показами та показами інспектора. У цей же момент і був зупинений інспектором і незаконно направлений на станцію для проведення огляду. Працівником ДАІ було грубо порушено наказ МВС №534 про «ПОРЯДОК здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації». Технічний стан не перевірявся у місці стоянки чи початковому, проміжному чи кінцевому пунктах маршруту, а перевірявся на території ТОВ «АТП АСА». Також перевірка була здійснена не працівником ДАІ, а працівником ТОВ «АТП АСА» (протокол контролю КТЗ також приєднаний до справи).
Під час перевірки технічного стану не працівником ДАІ не було виявлено перевищення люфту у рульовому керуванні, проте було виявлено «непередбачені конструкцією переміщення деталей рульового керування». Згідно ПДР це є різні несправності:
31.3. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:
31.4.2. Рульове керування:
а) сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення: Автобуси з дозволеною максимальною масою до 5 т - 10 градусів.
б) є не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транспортного засобу; нарізні з'єднання не затягнуті або надійно не зафіксовані;
Навіть помітивши незначний люфт рульового керування, що само по собі не є несправністю бо допускається люфт < 10 градусів, - я не міг знати чи здогадуватися, що існують якісь інші несправності, а саме ті, які були виявлені при огляді.
Всі вище викладені факти підтверджують відсутність складу умисності у тому, що я керував ТЗ із несправностями, виявленими під час технічного огляду.
Відсутній також склад необережності у керуванні ТЗ із вказаними несправностями. Адже огляд механіка і підтвердження справності ТЗ переконали мене у тому, що ТЗ знаходиться у справному стані. Переобладнання ресори і переміщення деталей рульового керування ніяк не проявлялися під час керування ТЗ і не могли бути виявлені мною шляхом візуальної перевірки.
Тому вважаю, що постанову винесено із порушеннями чинного законодавства. Судом не були з’ясовані обставини, що мають критичне значення для прийняття справедливого рішення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен водій у правопорушенні, - що стало причиною незаконного притягнення до відповідальності.

Відповідно закону України про Прокуратуру ст.1, ст. 6, ст. 19, прохаю:
1. Перевірити вказане рішення суду, дії судді на відповідність чинному законодавству, зокрема, перевірити додержання статті 280 КпАП України і доведення моєї винуватості у вчинені правопорушення.
2. Вжити заходів щодо усунення виявлених порушень і поновлення моїх прав.
3. Притягнути у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили виявлені порушення.

Про результати розгляду моєї заяви прошу повідомити мене письмово за наступною адресою ____________________________________________.
Додатки:
1. Копія повного рішення суду від 27 квітня 2011 р. (ХХХ сторінок)
2. ….

7 червня 2011 О.В. Кузькін