|
Справа № 2а-5302/2010
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2010 року місто Маріуполь.
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді – Лагоди В.О.,
при секретарі – Кушнаренко Е.А.,
представника позивача – ОСОБА_1.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ОСОБА_3 України в Донецької області, в особі Відділу ДАЇ міста Маріуполя УДАЇ в Донецькій області про визнання противоправними дій відповідача по виконанню постанови в справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку зі спливом строку її виконання та забов’язання відповідача повернути посвідчення водія, суд-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління ОСОБА_3 України в Донецької області в особі Відділу ДАЇ міста Маріуполя УДАЇ в Донецькій області про визнання противоправними дій відповідача по виконанню постанови в справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку зі спливом строку її виконання та забов’язання відповідача повернути посвідчення водія. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що 22 липня 2008 року співробітником відділу ДАІ м. Маріуполя УДАІ в Донецької області, що є структурним підрозділом Управління ОСОБА_3 України в Донецькій області, яке має статус юридичної особи у нього було вилучено посвідчення водія. Під час вилучення посвідчення водія співробітник ДАЇ не вказав підстави цього вилучення. Враховуючи те, що позивач до квітня 2010 року не користувався автомобілем, то не звертався до відповідача з вимогами про повернення посвідчення водія. В квітні 2010 року він звернувся до відповідача в особі відділу ДАІ м. Маріуполя УДАІ в Донецької області з усною заявою про повернення посвідчення водія, але йому було надано роз’яснення, що посвідчення водія у нього було вилучено на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 литопада 2005 року за справою № 3-9165/05.
Так, згідно із постанови Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30.11.2005р. позивача дійсно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП та позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки. При розгляді справи позивач присутній не був та розгляд справи відбувся за його відсутністю. З листопада 2005 року до 22 липня 2008 року позивач безперешкодно керував, на підставі довіреності, автомобілем АЗЛК-2140, державний номер НОМЕР_1, неодноразово проходив технічний огляд цього транспортного засобу в структурному підрозділі відповідача, при цьому за весь цей час посвідчення водія у позивача не вилучалось.
Матеріали справи не містять свідчень про те, що відділ ДАІ м. Маріуполя УДАІ в Донецької області виконав постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 листопада 2005 року.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився,був повідомлений своєчасно та належним чином, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно до ст.128 КАС України.
Згідно із ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вислухавши пояснення позивача, з урахуванням доказів, які були дослідженні у судовому засіданні, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Ч. 1 ст. 317 КУпАП передбачає, що постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Ч. 1, 2 ст. 303 КУпАП закріплює, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки (ч.1). Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень (ч.2) (Стаття 303 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III (2342-14) від 05.04.2001, N 586-VI (586-17) від 24.09.2008).
Згідно із п. 16.7.2 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судвої амдміністрації України 27.06.2006р. № 68, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2006р. за № 860/12734 постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення. У разі опротестування постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
П. 16.7.5 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді передбачає, зокрема, якщо до правопорушника застосовано стягнення у вигляді позбавлення спеціального права, копія постанови надсилається органу внутрішніх справ (про позбавлення права керувати транспортним засобом). Справа передається в архів суду лише після долучення до матеріалів справи повідомлення відповідного органу про виконання постанови.
Згідно із п. 16.7.13 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови суду про накладення адміністративного стягнення покладено на суд, тому він повинен вимагати та одержувати відповідні письмові повідомлення про виконання своїх рішень.
П. 17.18 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді встанволює, що до матеріалів справи долучаються акти про знищення речових доказів, розписки осіб, яким повернуто речові докази, виконавчі листи, постанови у справах про адміністративні правопорушення разом з відмітками про повне виконання судового рішення.
Враховуючи вищевказані положення законодавства та фактичні обставини справи, постанова в справі про адміністративне правопорушення не підлягає виконанню, так як минуло більше ніж 3 місяці з моменту її винесення до моменту звернення її до виконання.
Згідно із п.п. 31 п.5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341 підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України “Про міліцію” (565-12), “Про дорожній рух” (3353-12), “Про оперативно-розшукову діяльність” (2135-12), іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов’язків мають право: у випадках, передбачених законодавством, позбавляти водіїв права на керування транспортними засобами та вилучати посвідчення.
Згідно із п. 9 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху при департаменті Державтоінспекції МВС є юридичними особами, мають рахунки в установах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Таким чином, відповідач-2 є відповідачем в розумінні ч.3 ст. 50 Кодекса адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
П. 2 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ передбачає, що Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС.
Ст. 19 Конституції України закріплюється правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону України «Про міліцію» дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.
Крім того у судовому засіданні встановлено, що про порушення свого права позивач дізнався 28 квітня 2010 року від свого представника, після ознайомлення останнього з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, тому не мав змоги своєчасно звернутися за захистом свого порушеного права.
Таким чином, суд з урахуванням пояснень представника позивача, у сукупності доказів, які були досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8-11, 17,18, 71, 86, 94, 159-167 Кодексу адміністративного судочинства
України, ст.ст.14-1, 122 ч.1, 251, 252, 254, 256, 258, 287-289 КУпАП, Правил дорожнього руху, які чинні із 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати притоправним вилучення у ОСОБА_2 посвідчення водія, в зв’язку з спливом строку давності виконання постанови Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області №3-9165/05 від 30 листопада 2005 року.
Забов’язати Управління ОСОБА_3 України в Донецькій області в особі Відділу ДАЇ міста Маріуполя Донецької області повернути посвідчення водія ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: __________________
|
Вход
FAQ
Поиск
