Сообщение, не относящиеся к теме

Начальнику управління ДАЇ МВС України
генерал-майору міліції Лозовому В.М.
04171,м. Київ -71, Вул. Лук’янівська 62
Тел. 38.044.272.4659

Від
який проживає
Тел.

Скарга



Я, громадянин України _________ 17.12.11 року керував автомобілем Lanos державний _______ рухаючись по автошляху Київ-Харків близько 14 години вказаного дня, мене було зупинено працівником ДАІ взводу №4 роти ДПС ДАІ який не представився (далі - ІДПС).
Вищевказаним працівником ДАІ мені було роз’яснено, що мною було порушено правило дорожнього руху, а саме - перевищення швидкості в межах дії знаку 3,29 і на підтвердження своїх слів продемонстрував мені прилад, схожий на звичайну «фоторушницю» та показав мені декілька кадрів на дисплеї вказаного приладу, на яких був зображений мій автомобіль без найменших ознак належності до території по якій рухався мій автомобіль к стаціонарному посту ДАі, і цифрове значення швидкості 73 км/год та запропонував пройти до стаціонарного посту. У вказаному посту знаходився ще один працівник ДАІ, який також не представився. На моє прохання розтлумачити що це за пристрій, як він називається, та які документи підтверджують правомірність застосування а також відповідні сертифікаті метрології, вони посміхалися та казали «Де ти такий розумний взявся..»
Вказаним ІДПС було складено протокол _________ про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122, ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якому не має прізвища ім’я по батькові працівник ДАІ який склав протокол, а також не зазначено номер приладу та назву приладу. Також цим же ІДПС була винесена але не надана мені постанова АН 133300, якою на мене накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.
Користуючись моїм незнанням особливостей тієї місцевості та деяким моїм збентеженням, викликаним таким обвинуваченням, ІДПС впевнив мене, що я їхав з перевищенням швидкості. Під впливом ІДПС я підписав вказаний протокол.
Паперових фотографій з приладу та потанови мені не видали на руки, а сказали, що вони будуть переслані поштою на адресу (районного) ДАІ м. Сніжне, що не виключає можливості комп'ютерної корекції цих фотографій ще до того, як вони потраплять на місце розгляду справи.
Пізніше я усвідомив, що місце фотофіксацїї мого автомобіля могло бути де завгодно поза межами дії знаку.
Вважаю, що вищевказані дії працівника ДАІ, порушують вимоги ряду законодавчих та нормативних актів України.
Бланк протоколу, складений відносно мене не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме ст..256, ч.1, ч.2, ч.4 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення (КУпАП) в редакції від 24.09.2008р док.N586-17 по класифікатору ВР України.
Згідно статті 251 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 право одержувати докази адміністративного правопорушення в тому числі і з використанням показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху мають право лише органи (посадові особи) у визначеному законом.
До того ж фото- відеозйомка проводилась у таємний спосіб і не в автоматичному режимі стаціонарним приладом, що не передбачено жодним пунктом КУпАП, а значить є незаконним.
Більш того, такі дії по багатьох ознаках схожі на проведення оперативно-розшукової роботи згідно ст.2 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". Цим же Законом у ст.5 наводиться вичерпний перелік підрозділів, яким дозволено проводити таку діяльність. Підрозділів ДАІ у цьому переліку немає.
Ненадання мені паперових фотографій з результатами фотофіксації при складанні протоколу та винесенні постанови про накладення штрафу носить ознаки порушення наказу Міністерства Внутрішніх Справ України за N1217 .
Крім того, ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Базуючись на викладеному, можна зробити висновок, що:
- докази обвинувачення мене у здійсненні правопорушення здобуті з порушенням чинного законодавства,
- протокол складено не відповідно законним вимогам,
- достеменно визначити місце проведення фото фіксації (в межах знаку чи поза ними) - не є можливим,
- накладене на мене стягнення є незаконним.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, враховуючи вищевикладене та керуючись ст.19 Конституції України, ст.252, ст.287 -289 та ст.288 Кодексу про адміністративні правопорушення України,

ПРОШУ:
1. Прийняти дану скаргу до розгляду згідно зі ст.288 КУпАП
2. Визнати дії вказаного працівника ДАІ щодо накладення на мене адміністративного стягнення по постанові _____, та складення відповідного протоколу від 17.12.11 р. незаконними.
3. Скасувати накладене на мене стягнення по постанові ________ від 17.12.11 р.
4. Зобов’язати управління ДАІ у викреслити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ст..122, ч1. від 17.12.11 р. о 14 год, 11 хв.


Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення від 17.12.11 р.







20.12.2011р.