Київський окружний адміністративний суд
(Київська область)
01133
бул. Л. Українки, 26
м. Київ


Позивач:
ХХХХХХХ ХХХХХХ ХХХХХХ
М. ХХХХХХХ., вул. ХХХХХХХ
Буд. ХХХХХХХ, кв. ХХХХХХХ
Тел: ХХХХХХХХХХ

Відповідач1:
Відділ державної виконавчої служби
Бучанського міського управління юстиції
Вул. ХХХХХХХХХ ХХХХ

Відповідач 2:
УДАІ УМВС України в ХХХХХХХ області
вул. ХХХХХХХХ, ХХ
м.ХХХХХХХ


АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про визнання незаконним направлення постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р. на примусове виконання до виконавчої служби та скасуванню Постанови про відкриття виконавчого провадження серія: ВП № 31447713 від 28.02.2012 р.)

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі:
- ч.2 ст. 17 КАСУ:
“Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;”
ч. 3 ст. 18 КАСУ:
“Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.’
- ст.24 ЗУ “Про виконавче провадження”:
„Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.”,
- ст.. 82 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“1. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
2. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.”

27.03.2012 р. я з’явився до Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції (далі по тексту - ВДВС) за викликом державного виконавця, де мені було повідомлено, що відносно мене відкрите виконавче провадження по стягненню штрафу в сумі 510 грн., відповідно до Постанови ДАІ серія АТ1 №022817 від 31.01.2012 р. в справі про адміністративне правопорушення (далі по тексту – Постанова ДАІ) та вручили копію Постанови серія ВП №31447713 від 28.02.2012 р. про відкриття виконавчого провадження (далі по тексту – Постанова ВДВС).
Як випливає з Постанови ДАІ, мене було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 грн., за порушення швидкісного режиму в с. Нижнів 31.01.2012 р. о 12 год. 12 хв. Дійсно, приблизно у вказаний час я був зупинений в с. Нижнів працівником ДАІ, який відрекомендувався ІДПС Тлуманицького ВДАІ мол. с-нт міліції Демко Ярослав Іванович, звинуватив мене в порушенні швидкісного режиму та склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення серія АТ1 №173978 від 31.01.2012 р. Я повідомив Демко Я.І., що швидкість не перевищував, правила не порушував і в той же час не розуміюсь на юридичних тонкощах, тому мені необхідний час для консультації з фахівцем в області права та на збір доказів своєї невинуватості та захисту своїх прав. В зв’язку з чим, я заявив клопотання (в додатках) про перенос розгляду справи про адміністративне правопорушення за місцем проживання.
Таке клопотання ґрунтується на:
- ст. 268 КУпАП:
“О соба, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. ”
- ст. 276 КУпАП:
“ Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. ”
ІДПС Демко Я.І. повідомив, що в такому випадку, справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у ВДАІ м. Ірпінь, куди мене викличуть для розгляду справи, про що він зробив запис в Протоколі, віддав його копію та відпустив. Хочу окремо зауважити – при мені ІДПС Постанови про адміністративне правопорушення не складав, справи не розглядав, копії постанови мені не вручав, натомість повідомив, що мене викличуть у ВДАІ м. Ірпінь. З того дня ані з Ірпінського ВДАІ, ані з Тлумацького ВДАІ, ані будь-якого іншого ВДАІ, виклик для розгляду справи про адміністративне правопорушення до мене не надходив, копій Постанови про адміністративне правопорушення мені не надсилалось.
Відповідно до ст. 285 КУпАП:
“Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.”
Відповідно до п. 2.8 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі по тексту - Інструкція), затвердженої Наказом МВС №77 від 26.02.2009 р.:
“Справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім випадків фіксації правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Якщо при складанні протоколу порушника не було повідомлено про місце і час розгляду справи, йому за місцем проживання (роботи) надсилається рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу Державтоінспекції МВС.”
Відповідно до п. 2.17 вказаної Інструкції:
“Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.”
Таким чином, КУпАП і Інструкція, чітко визначають, що справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто лише в присутності особи, щодо якої вона розглядається, або якщо особу вчасно сповіщено про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенос розгляду справи. По завершенню розгляду справи, виноситься Постанова, копія якої вручається особисто під розписку особі, щодо якої її винесено або надсилається поштою рекомендованим листом.
Отже, ІДПС Демко Я.І. при розгляді справи про адміністративне правопорушення вчинив наступні порушення:
- розгляд справи проводився без моєї присутності на місці скоєння “правопорушення”, хоча мною було заявлено клопотання про перенос справи і мені було повідомлено, що розгляд буде проводитись в у ВДАІ м. Ірпінь, про час і дату мене окремо повідомлять, про що зроблений відповідний запис в Протоколі;
- після винесення Постанови, її копія не була вручена мені особисто, про що свідчить відсутність мого підпису в графі Постанови “примірник постанови отримав (дата отримання постанови та підпис порушника)”;
- копія постанови також не була надіслана мені поштою рекомендованим листом, про що свідчить довідка, отримана мною у місцевому поштовому відділенні (в додатках). Крім того, при відправленні поштою рекомендованого листа, поштове відділення надає “поштовий ідентифікатор”, який складається з тринадцяти цифр, за яким можливо відслідкувати весь шлях листа від відправника до отримувача. В Постанові, в графі “Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності надіслано рекомендованим листом” вказано “181”, яке за своїм змістом не може бути поштовим ідентифікатором, який присвоюється рекомендованому листу.
Своїми діями ІДПС Демко Я.І. не тільки грубо порушив КУпАП і відомчу Інструкцію, а й позбавив мене можливості захищати свої права при розгляді справи, надати докази своєї невинуватості і вчасно оскаржити Постанову.
Натомість, Тлумницьке ВДАІ, надіслало Постанову для примусового виконання до ВДВС.
Відповідно до ст. 307 КУпАП:
„Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.”
Та, відповідно до ст. 308 КУпАП:
„У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.”
Таким чином, КУпАП чітко визначає, що Постанова про адміністративне правопорушення направляється на примусове виконання до ДВС, якщо штраф не був сплачений порушником у п’ятнадцятиденний термін з дня вручення йому Постанови про накладення штрафу.
Проте, як я зазначав вище, Постанова про накладення штрафу не була мені вручена ані особисто, ані надіслана поштою.
Таким чином, на момент відправлення Постанови ВДАІ до ВДВС для примусового виконання, не тільки не сплинув п’ятнадцятиденний термін визначений ч.1 ст. 307 КУпАП, а фактично і не починався і тому у ВДАІ, відповідно до ст. 308 КУпАП, не було законних підстав надсилати Постанову ВДАІ до ВДВС для примусового виконання, а в державного виконавця не було підстав відкривати виконавче провадження стосовно мене.
Відповідно до ч. 1 ст.25 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.”
Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“ Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;”
У ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження”, крім іншого зазначається:
“1. У виконавчому документі зазначаються:
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
3. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою.”
Як видно з копії Постанови ВДАІ, наданій мені у ВДВС, виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження”, а саме:
- відсутня дата набрання законної (юридичної) сили;
- відсутній строк пред’явлення виконавчого документу до виконання;
- виконавчий документ не скріплений печаткою
Фактично, за таких обставин Постанова ДАІ, надіслана до ВДВС, не може вважатись виконавчим документом і державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Незважаючи на це, державний виконавець відкрив провадження 28.02.2012 р., надав мені час на добровільну сплату штрафу до 05.03.2012 р., проте не надіслав у встановлений законом строк мені копію Постанови про відкриття провадження. Отримати її мені здалось лише 27.03.2012 р., з’явившись до ВДВС.
Відповідно до ч.5 ст. 25 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.”
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. ”
Таке відношення до обов’язків суб’єкта владних повноважень з боку державного виконавця ВДВС є неприпустимими, але закономірними, адже навіть Постанова про відкриття виконавчого провадження містить численні грубі порушення. Так, державний виконавець вказує: “Мною, начальником відділу Прозоровим Русланом Вячеслововичем відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції…”, хоча підписана Постанова державним виконавцем Тимощук О.В., отже лишається загадкою хто склав Постанову, хто відкрив провадження, хто відповідає за вчинення процесуальних дій та хто веде дану справу. Крім того, в графі: “Документ вступив у законну силу (набрав чинності):” стоїть незрозумілий запис: “01.12.2011 31.01.2012 р.”. Остання дата не може бути датою набрання чинності, адже нижче по тексту вказується, що документ виданий 31.01.2012 р.
Отже, суб’єкти виконавчої влади в особі працівників УДАІ УМВС України в ХХХХХХХ області та державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, своїми діями позбавили мене права бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, захищати себе, оскаржити винесену Постанову в справі про адміністративне правопорушення, незаконно звернули її до примусового виконання, незаконно відкрили щодо мене виконавче провадження та навіть позбавили мене права добровільно сплатити незаконний штраф у встановлений термін, чим грубо порушили мої громадянські права, вимоги чинного законодавства та відомчих інструкцій і наказів.




На підставі вищевикладеного

ПРОШУ:

1. Визнати протиправним розгляд справи про адміністративне правопорушення ІДПС Тлуманицького ВДАІ мол. с-нт міліції Демко Ярославом Івановичем, без моєї участі;
2. Визнати протиправною бездіяльність працівників УДАІ УМВС України в ХХХХХХХ області щодо не надсилання мені копії Постанови в справі про адміністративне правопорушення;
3. Визнати незаконним направлення постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р. на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби;
4. Скасувати Постанову ВДВС серія: ВП № 31447713 від 28.02.2012 про відкриття виконавчого провадження;
5. Виконавче провадження щодо мене закрити.

ДОДАТКИ:
1. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження
2. Копія паспорту громадянина ХХХХХХХХ Х.Х.
3. Квитанція про сплату держмита.
4. Клопотання про перенос справи
5.


Дата ПІДПИС ПІБ

Київський окружний адміністративний суд
(Київська область)
01133
м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26


Позивач:
Иванов Иван Иваныч
ххххх
Київська обл., хххххххххххххххх
Тел: ххххххх

Відповідач1:
Відділ державної виконавчої служби
Бучанського міського управління юстиції
08292
м. Буча, вул. Енергетиків, 1-а

Відповідач 2:
Управління ДАI ГУ МВС України в Київській області
03153
м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3,


АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про визнання незаконним направлення постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р. на примусове виконання до виконавчої служби та скасуванню Постанови про відкриття виконавчого провадження серія: ВП № 31447713 від 28.02.2012 р.)

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі:
- ч.2 ст. 17 КАСУ:
“Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;”
- ч. 3 ст. 18 КАСУ:
“Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.”
- ст.24 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.”,
- ст.. 82 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“1. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
2. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.”

27.03.2012 р. я з’явився до Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції (далі по тексту - ВДВС) за викликом державного виконавця, де мені було повідомлено, що відносно мене відкрите виконавче провадження по стягненню штрафу в сумі 510 грн., відповідно до Постанови ДАІ серія АТ1 №022817 від 31.01.2012 р. в справі про адміністративне правопорушення (далі по тексту – Постанова ДАІ) та вручили копію Постанови серія ВП №31447713 від 28.02.2012 р. про відкриття виконавчого провадження (далі по тексту – Постанова ВДВС).
Як випливає з Постанови ДАІ, мене було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 грн., за порушення швидкісного режиму в с. Нижнів 31.01.2012 р. о 12 год. 12 хв. Дійсно, приблизно у вказаний час я був зупинений в с. Нижнів працівником ДАІ, який відрекомендувався ІДПС Тлумацького ВДАІ мол. с-нт міліції Демко Ярослав Іванович, звинуватив мене в порушенні швидкісного режиму та склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення серія АТ1 №173978 від 31.01.2012 р. Я повідомив Демко Я.І., що швидкість не перевищував, правила не порушував і в той же час не розуміюсь на юридичних тонкощах, тому мені необхідний час для консультації з фахівцем в області права та на збір доказів своєї невинуватості та захисту своїх прав. В зв’язку з чим, керуючись ст.ст. 268, 276 КУпАП я заявив клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення за місцем проживання. ІДПС Демко Я.І. повідомив, що в такому випадку, справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у ВДАІ м. Ірпінь(при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в Київській області), куди мене викличуть для розгляду справи, про що він зробив запис в Протоколі, віддав його копію та відпустив. Хочу окремо зауважити – при мені ІДПС Постанови про адміністративне правопорушення не складав, справи не розглядав, копії постанови мені не вручав, натомість повідомив, що мене викличуть у ВДАІ м. Ірпінь. З того дня ані з Ірпінського ВДАІ, ані з Тлумацького ВДАІ, ані будь-якого іншого ВДАІ, виклик для розгляду справи про адміністративне правопорушення до мене не надходив, копію Постанови про адміністративне правопорушення мені не надсилалось. Про існування такої постанови я дізнався, коли з’явився до ВДВС.
Таким чином ІДПС Демко Я.І.
• розглянув справу без моєї присутності, хоча мною було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи;
• після винесення Постанови, її копія не була вручена мені особисто, про що свідчить відсутність мого підпису в графі Постанови “примірник постанови отримав (дата отримання постанови та підпис порушника)”;
• копія постанови також не була надіслана мені поштою рекомендованим листом, про що свідчить довідка, отримана мною у місцевому поштовому відділенні (в додатках).
Своїми діями ІДПС Демко Я.І. не тільки грубо порушив КУпАП, Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього затвердженої Наказом МВС №77 від 26.02.2009, а й позбавив мене можливості захищати свої права при розгляді справи, надати докази своєї невинуватості і вчасно оскаржити Постанову.
Постанова ДАІ, винесена ІДПС Демко Я.І. була направлена до Ірпінського ВДАІ. Натомість, Ірпінське ВДАІ, не переконавшись у тому, що я ознайомлений с Постановою надіслало її для примусового виконання до ВДВС.
Відповідно до ст. 307 КУпАП:
„Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.”
Та, відповідно до ст. 308 КУпАП:
„У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.”
Таким чином, КУпАП чітко визначає, що Постанова про адміністративне правопорушення направляється на примусове виконання до ДВС, якщо штраф не був сплачений порушником у п’ятнадцятиденний термін з дня вручення йому Постанови про накладення штрафу.
Проте, як я зазначав вище, Постанова про накладення штрафу не була мені вручена ані особисто, ані надіслана поштою.
Таким чином, на момент відправлення Постанови ВДАІ до ВДВС для примусового виконання, не тільки не сплинув п’ятнадцятиденний термін визначений ч.1 ст. 307 КУпАП, а фактично і не починався і тому у ВДАІ, відповідно до ст. 308 КУпАП, не було законних підстав надсилати Постанову ВДАІ до ВДВС для примусового виконання, а в державного виконавця не було підстав відкривати виконавче провадження стосовно мене.
Відповідно до ч. 1 ст.25 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.”
Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“ Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;”
У ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження”, крім іншого зазначається:
“1. У виконавчому документі зазначаються:
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
3. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою.”
Як видно з копії Постанови ВДАІ, наданій мені у ВДВС, виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження”, а саме:
- відсутня дата набрання законної (юридичної) сили;
- відсутній строк пред’явлення виконавчого документу до виконання;
- виконавчий документ не скріплений печаткою
Фактично, за таких обставин Постанова ДАІ, надіслана до ВДВС, не може вважатись виконавчим документом і державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Незважаючи на це, державний виконавець відкрив провадження 28.02.2012 р., надав мені час на добровільну сплату штрафу до 05.03.2012 р., проте не надіслав у встановлений законом строк мені копію Постанови про відкриття провадження. Отримати її мені здалось лише 27.03.2012 р., з’явившись до ВДВС.
Відповідно до ч.5 ст. 25 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.”
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ “Про виконавче провадження”:
“Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. ”
Таке відношення до обов’язків суб’єкта владних повноважень з боку державного виконавця ВДВС є неприпустимими, але закономірними, адже навіть Постанова про відкриття виконавчого провадження містить численні грубі порушення. Так, державний виконавець вказує: “Мною, начальником відділу Прозоровим Русланом Вячеслововичем відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції…”, хоча підписана Постанова державним виконавцем Тимощук О.В., отже лишається загадкою хто склав Постанову, хто відкрив провадження, хто відповідає за вчинення процесуальних дій та хто веде дану справу. Крім того, в графі: “Документ вступив у законну силу (набрав чинності):” стоїть незрозумілий запис: “01.12.2011 31.01.2012 р.”. Остання дата не може бути датою набрання чинності, адже нижче по тексту вказується, що документ виданий 31.01.2012 р.
Отже, суб’єкти виконавчої влади в особі працівників УДАІ ГУ МВС України в Київської області та державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, своїми діями позбавили мене права бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, захищати себе, оскаржити винесену Постанову в справі про адміністративне правопорушення, незаконно звернули її до примусового виконання, незаконно відкрили щодо мене виконавче провадження та навіть позбавили мене права добровільно сплатити незаконний штраф у встановлений термін, чим грубо порушили мої громадянські права, вимоги чинного законодавства та відомчих інструкцій і наказів.



На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 18, 25, 26, 31 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 307, 308 КУпАП,

ПРОШУ:

1. Визнати протиправною бездіяльність працівників УДАІ ГУ МВС України в Київській області щодо не надсилання мені копії Постанови в справі про адміністративне правопорушення;
2. Визнати незаконним направлення постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р. на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби;
3. Скасувати постанову ВДВС серія: ВП № 31447713 від 28.02.2012 про відкриття виконавчого провадження;
4. Виконавче провадження щодо мене закрити.

ДОДАТКИ:
1. Копія постанови ВДВС серія: ВП № 31447713 від 28.02.2012 про відкриття виконавчого провадження;
2. Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення серія: АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.
3. Квитанція про сплату держмита.
4. Копія протоколу про адміністративне правопорушення, серія АТ1 № 173978 від 31.01.2012 р.
5. Копія паспорту громадянина ххххх

Дата ПІДПИС ПІБ

Теперь мне нужно как-то обосновать продление срока обжалования.
Прошу помощи с этим обоснованием

Ответчиками теперь будет 2 ВДАИ:
1) УГАИ в Киевской обл.
2) УГАИ в И.Ф. обл.

В резолюционной части я предполагаю написать следующее:
1) прошу поновити срок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
2)Визнати незаконним направлення працівниками УДАІ ГУ МВС України в Київські обл. постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р. на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби;
3)Визнати незаконним винесення постанови і про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р. ИДПС Демко.Я,И
4)Визнати протиправною бездіяльність працівників УДАІ ГУ МВС України в И.Ф. області щодо не надсилання мені копії Постанови в справі про адміністративне

правопорушення;
5)скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.

Ірпінський мiський суд
08200,
Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7


Позивач:
хххххххххххххх
хххххх
хххххххххх
ххххххх
ххххххх

Відповідач 1:
Посадова особа – інспектор ДПС
Тлумацького ВДАІ
УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області
молодший сержант Демко Ярослав Іванович
76000
м.Iвано-Франкiвськ, вул.Юностi, 23

Відповідач 2:
УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області
76000
м.Iвано-Франкiвськ, вул.Юностi, 23

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.)


Суть справи:

21.03.2012 р. я з’явився до Відділу державної виконавчої служби (далі по тексту - ВДВС) Бучанського міського управління юстиції за викликом державного виконавця, де мені було повідомлено, що відносно мене відкрите виконавче провадження по стягненню штрафу в сумі 510 грн., відповідно до Постанови ДАІ серія АТ1 №022817 від 31.01.2012 р. в справі про адміністративне правопорушення (далі по тексту – Постанова ДАІ) та ознайомили з Постановою серія ВП №31447713 від 28.02.2012 р. про відкриття виконавчого провадження (далі по тексту – Постанова ВДВС).
28.03.2012 р. мною був надісланий інформаційний запит до ВДВС з проханням надати фотокопію виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження щодо мене. 12.04.2012 р. я особисто з’явився до ВДВС щоб забрати відповідь на інформаційний запит. Того ж дня я ознайомився з фотокопією виконавчого документу - Постановою ДАІ серія АТ1 №022817 від 31.01.2012.
Як випливає з Постанови ДАІ, мене було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 грн., за порушення швидкісного режиму в с. Нижнів 31.01.2012 р. о 12 год. 12 хв. Дійсно, приблизно у вказаний час я був зупинений в с. Нижнів працівником ДАІ, який відрекомендувався ІДПС Тлумацького ВДАІ мол. с-нт міліції Демко Ярослав Іванович, звинуватив мене в порушенні швидкісного режиму, а саме перевищення швидкості в населеному пункті на 32 км/год. Швидкість руху була виміряна приладом «Беркут» №0510120. Хочу зазначити, що замірювання швидкості проводилося інспектором ДАІ не в автоматичному режимі, пристрій «Беркут» тримався у руці інспектора, що викликає велику погрішність у вимірі швидкості, якщо інспектор здійснює рух рукою, по-друге мій автомобіль рухався у колоні автомобілів тому не має доказів, що вимір швидкості відбувався саме щодо мого автомобілю, оскільки пристрій «Беркут» не є пристроєм фото та кіно зйомки. Я повідомив Демко Я.І., що швидкість не перевищував, правила не порушував. Також було інспектор відмовився вислухати свідка, який їхав разом зі мною у салоні автомобіля та міг надати достовірні відомості щодо обставин справи. Незважаючи а мої заперечення інспектор Демко Я.І. склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення серія АТ1 №173978 від 31.01.2012 р. В той же час я заявив, що не дуже розуміюсь на юридичних тонкощах, тому мені необхідний час для консультації з фахівцем в області права та на збір доказів своєї невинуватості та захисту своїх прав. В зв’язку з чим, я заявив клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення за місцем проживання.
Таке клопотання ґрунтується на:
- ст. 268 КУпАП:
“Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. ”
- ст. 276 КУпАП:
“ Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. ”
ІДПС Демко Я.І. повідомив, що в такому випадку, справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у ВДАІ м. Ірпінь, куди мене викличуть для розгляду справи, про що він зробив запис в Протоколі, віддав його копію та відпустив. Хочу окремо зауважити – при мені ІДПС Постанови про адміністративне правопорушення не складав, справи не розглядав, копії постанови мені не вручав, натомість повідомив, що мене викличуть у ВДАІ м. Ірпінь. З того дня ані з Ірпінського ВДАІ, ані з Тлумацького ВДАІ, ані будь-якого іншого ВДАІ, виклик для розгляду справи про адміністративне правопорушення до мене не надходив, копій Постанови про адміністративне правопорушення мені не надсилалось.
Відповідно до ст. 285 КУпАП:
“Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.”
Відповідно до п. 2.8 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі по тексту - Інструкція), затвердженої Наказом МВС №77 від 26.02.2009 р.:
“Справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім випадків фіксації правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Якщо при складанні протоколу порушника не було повідомлено про місце і час розгляду справи, йому за місцем проживання (роботи) надсилається рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу Державтоінспекції МВС.”
Відповідно до п. 2.17 вказаної Інструкції:
“Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.”
Таким чином, КУпАП і Інструкція, чітко визначають, що справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто лише в присутності особи, щодо якої вона розглядається, або якщо особу вчасно сповіщено про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенос розгляду справи. По завершенню розгляду справи, виноситься Постанова, копія якої вручається особисто під розписку особі, щодо якої її винесено або надсилається поштою рекомендованим листом.
Отже, ІДПС Демко Я.І. при розгляді справи про адміністративне правопорушення вчинив наступні порушення:
- розгляд справи проводився без моєї присутності на місці скоєння “правопорушення”, хоча мною було заявлено клопотання про перенос справи і мені було повідомлено, що розгляд буде проводитись в у ВДАІ м. Ірпінь, про час і дату мене окремо повідомлять, про що зроблений відповідний запис в Протоколі;
- після винесення Постанови, її копія не була вручена мені особисто, про що свідчить відсутність мого підпису в графі Постанови “примірник постанови отримав (дата отримання постанови та підпис порушника)”;
- копія постанови також не була надіслана мені поштою рекомендованим листом, про що свідчить довідка, отримана мною у місцевому поштовому відділенні. Крім того, при відправленні поштою рекомендованого листа, поштове відділення надає “поштовий ідентифікатор”, який складається з тринадцяти цифр, за яким можливо відслідкувати весь шлях листа від відправника до отримувача. В Постанові, в графі “Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності надіслано рекомендованим листом” вказано “181”, яке за своїм змістом не може бути поштовим ідентифікатором, який присвоюється рекомендованому листу.
Своїми діями ІДПС Демко Я.І. не тільки грубо порушив КУпАП і відомчу Інструкцію, а й позбавив мене можливості захищати свої права при розгляді справи, надати докази своєї невинуватості і вчасно оскаржити Постанову.
Натомість, ВДАІ м. Ірпеня надіслало Постанову для примусового виконання до ВДВС.
Відповідно до ст. 307 КУпАП:
„штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.”
Та, відповідно до ст. 308 КУпАП:
„У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.”
Таким чином, КУпАП чітко визначає, що Постанова про адміністративне правопорушення направляється на примусове виконання до ДВС, якщо штраф не був сплачений порушником у п’ятнадцятиденний термін з дня вручення йому Постанови про накладення штрафу.
Проте, як я зазначав вище, Постанова про накладення штрафу не була мені вручена ані особисто, ані надіслана поштою.
Таким чином, на момент відправлення Постанови ВДАІ до ВДВС для примусового виконання, не тільки не сплинув п’ятнадцятиденний термін визначений ч.1 ст. 307 КУпАП, а фактично і не починався і тому у ВДАІ, відповідно до ст. 308 КУпАП, не було законних підстав надсилати Постанову ВДАІ до ВДВС для примусового виконання, а в державного виконавця не було підстав відкривати виконавче провадження стосовно мене.
Отже, суб’єкти виконавчої влади в особі працівників УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області та державних виконавців ВДВС Бучанського міського управління юстиції, своїми діями позбавили мене права бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, захищати себе, оскаржити винесену Постанову в справі про адміністративне правопорушення, незаконно звернули її до примусового виконання, незаконно відкрили щодо мене виконавче провадження та навіть позбавили мене права добровільно сплатити незаконний штраф у встановлений термін, чим грубо порушили мої громадянські права, вимоги чинного законодавства та відомчих інструкцій і наказів.
Відповідно до ст.289 КпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення останньої. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин (хвороба, тривале відрядження тощо) допускається його поновлення органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. В моєму випадку постанова в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р. мною була отримана лише 12.04.2012р. через протиправні дії працівників УДАІ в УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області. Тобто на мою думку це є поважною причиною пропуску строку оскарження постанови.




На підставі вищевикладеного

ПРОШУ:

1. Поновити строки оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.


ДОДАТКИ:


1. Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.
2. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження
3. Копія паспорту громадянина ХХХХХХХХ Х.Х.
4. Копія инф. запиту від 28.03.2012
5. Копія відповіді на інф. Запит від 05.04.2012.


Дата ПІДПИС ПІБ

Натомість, ВДАІ м. Ірпеня надіслало Постанову для примусового виконання до ВДВС.
Відповідно до ст. 307 КУпАП:
„штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.”
Та, відповідно до ст. 308 КУпАП:
„У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.”
Таким чином, КУпАП чітко визначає, що Постанова про адміністративне правопорушення направляється на примусове виконання до ДВС, якщо штраф не був сплачений порушником у п’ятнадцятиденний термін з дня вручення йому Постанови про накладення штрафу.
Проте, як я зазначав вище, Постанова про накладення штрафу не була мені вручена ані особисто, ані надіслана поштою.
Таким чином, на момент відправлення Постанови ВДАІ до ВДВС для примусового виконання, не тільки не сплинув п’ятнадцятиденний термін визначений ч.1 ст. 307 КУпАП, а фактично і не починався і тому у ВДАІ, відповідно до ст. 308 КУпАП, не було законних підстав надсилати Постанову ВДАІ до ВДВС для примусового виконання, а в державного виконавця не було підстав відкривати виконавче провадження стосовно мене.
Отже, суб’єкти виконавчої влади в особі працівників УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області та державних виконавців ВДВС Бучанського міського управління юстиції, своїми діями позбавили мене права бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, захищати себе, оскаржити винесену Постанову в справі про адміністративне правопорушення, незаконно звернули її до примусового виконання, незаконно відкрили щодо мене виконавче провадження та навіть позбавили мене права добровільно сплатити незаконний штраф у встановлений термін, чим грубо порушили мої громадянські права, вимоги чинного законодавства та відомчих інструкцій і наказів.

Ірпінський міський суд
08200,
Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7


Позивач:
ххх ххх ххх

Відповідач 1:
Посадова особа – інспектор ДПС
Тлумацького ВДАІ
УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області
молодший сержант Демко Ярослав Іванович
76000
м. Iвано-Франкiвськ, вул. Юностi, 23

Відповідач 2:
УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області
76000
м. Iвано-Франкiвськ, вул. Юностi, 23

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.)


Суть справи:

21.03.2012 р. я з’явився до Відділу державної виконавчої служби (далі по тексту - ВДВС) Бучанського міського управління юстиції за викликом державного виконавця, де мені було повідомлено, що відносно мене відкрите виконавче провадження по стягненню штрафу в сумі 510 грн., відповідно до Постанови ДАІ серія АТ1 №022817 від 31.01.2012 р. в справі про адміністративне правопорушення (далі по тексту – Постанова ДАІ) та ознайомили з Постановою серія ВП №31447713 від 28.02.2012 р. про відкриття виконавчого провадження (далі по тексту – Постанова ВДВС).
28.03.2012 р. мною був надісланий інформаційний запит до ВДВС з проханням надати фотокопію виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження щодо мене. 12.04.2012 р. я особисто з’явився до ВДВС щоб забрати відповідь на інформаційний запит. Того ж дня я ознайомився з фотокопією виконавчого документу - Постановою ДАІ серія АТ1 №022817 від 31.01.2012.
Як випливає з Постанови ДАІ, мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу 255 грн., за порушення швидкісного режиму в с. Нижнів 31.01.2012 р. о 12 год. 12 хв. Дійсно, приблизно у вказаний час я рухався на своєму автомобілі марки «Мітсубісі», державний номер ххххх, та був зупинений в с. Нижнів працівником ДАІ, який відрекомендувався ІДПС Тлумацького ВДАІ мол. с-нт міліції Демко Ярослав Іванович, звинуватив мене в порушенні швидкісного режиму, а саме перевищення швидкості в населеному пункті на 32 км/год. Швидкість руху була виміряна приладом «Беркут» №0510120.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Хочу зазначити, що, по-перше, замірювання швидкості проводилося інспектором ДАІ не в автоматичному режимі, пристрій «Беркут» тримався у руці інспектора, що викликає велику погрішність у вимірі швидкості, якщо інспектор здійснює рух рукою, по-друге, мій автомобіль рухався у колоні автомобілів тому не має доказів, що вимір швидкості відбувався саме щодо мого автомобілю, оскільки пристрій «Беркут» не є пристроєм фото та кіно зйомки.
Я повідомив Демко Я.І., що швидкість не перевищував, правила не порушував. Також інспектор відмовився вислухати свідка, який їхав разом зі мною у салоні автомобіля та міг надати достовірні відомості щодо обставин справи. Незважаючи а мої заперечення інспектор Демко Я.І. склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення серія АТ1 №173978 від 31.01.2012 р. В той же час я заявив, що не дуже розуміюсь на юридичних тонкощах, тому мені необхідний час для консультації з фахівцем в області права та на збір доказів своєї невинуватості та захисту своїх прав. В зв’язку з чим, я заявив клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення за місцем проживання.
Таке клопотання ґрунтується на:
- ст. 268 КУпАП:
“Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. ”
- ст. 276 КУпАП:
“ Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. ”
ІДПС Демко Я.І. повідомив, що в такому випадку, справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у ВДАІ м. Ірпінь, куди мене викличуть для розгляду справи, про що він зробив запис в Протоколі, віддав його копію та відпустив. Хочу окремо зауважити – при мені ІДПС Постанови про адміністративне правопорушення не складав, справи не розглядав, копії постанови мені не вручав, натомість повідомив, що мене викличуть у ВДАІ м. Ірпінь. З того дня ані з Ірпінського ВДАІ, ані з Тлумацького ВДАІ, ані будь-якого іншого ВДАІ, виклик для розгляду справи про адміністративне правопорушення до мене не надходив, копій Постанови про адміністративне правопорушення мені не надсилалось.
Відповідно до ст. 285 КУпАП:
“Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.”
Відповідно до п. 2.8 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі по тексту - Інструкція), затвердженої Наказом МВС №77 від 26.02.2009 р.:
“Справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім випадків фіксації правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Якщо при складанні протоколу порушника не було повідомлено про місце і час розгляду справи, йому за місцем проживання (роботи) надсилається рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу Державтоінспекції МВС.”
Відповідно до п. 2.17 вказаної Інструкції:
“Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.”
Таким чином, КУпАП і Інструкція, чітко визначають, що справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто лише в присутності особи, щодо якої вона розглядається, або якщо особу вчасно сповіщено про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенос розгляду справи. По завершенню розгляду справи, виноситься Постанова, копія якої вручається особисто під розписку особі, щодо якої її винесено або надсилається поштою рекомендованим листом.
Отже, ІДПС Демко Я.І. при розгляді справи про адміністративне правопорушення вчинив наступні порушення:
- розгляд справи проводився без моєї присутності на місці скоєння “правопорушення”, хоча мною було заявлено клопотання про перенос справи і мені було повідомлено, що розгляд буде проводитись в у ВДАІ м. Ірпінь, про час і дату мене окремо повідомлять, про що зроблений відповідний запис в Протоколі;
- після винесення Постанови, її копія не була вручена мені особисто, про що свідчить відсутність мого підпису в графі Постанови “примірник постанови отримав (дата отримання постанови та підпис порушника)”;
- копія постанови також не була надіслана мені поштою рекомендованим листом, про що свідчить довідка, отримана мною у місцевому поштовому відділенні. Крім того, при відправленні поштою рекомендованого листа, поштове відділення надає “поштовий ідентифікатор”, який складається з тринадцяти цифр, за яким можливо відслідкувати весь шлях листа від відправника до отримувача. В Постанові, в графі “Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності надіслано рекомендованим листом” вказано “181”, яке за своїм змістом не може бути поштовим ідентифікатором, який присвоюється рекомендованому листу.
Своїми діями ІДПС Демко Я.І. не тільки грубо порушив КУпАП і відомчу Інструкцію, а й позбавив мене можливості захищати свої права при розгляді справи, надати докази своєї невинуватості і вчасно оскаржити Постанову.
Отже, суб’єкти владних повноважень в особі працівників УДАІ УМВС України в Івано-Франківській своїми діями позбавили мене права бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, захищати себе, оскаржити винесену Постанову в справі про адміністративне правопорушення, незаконно притягнули мене до адміністративної відповідальності та навіть позбавили мене права добровільно сплатити незаконний штраф у встановлений термін, чим грубо порушили мої громадянські права, вимоги чинного законодавства та відомчих інструкцій і наказів.
Відповідно до ст.289 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення останньої. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин (хвороба, тривале відрядження тощо) допускається його поновлення органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. В моєму випадку постанова в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р. мною була отримана лише 12.04.2012р. через протиправні дії працівників УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області. Тобто, на мою думку, це є поважною причиною пропуску строку оскарження постанови.
Відповідно до ст. 71. ч2. КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 251, 268, 276, 285, 289 КУпАП, п.п. 2.8, 2.17 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

ПРОШУ:

1. Поновити строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.


ДОДАТКИ:


1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія АТ1 №173978 від 31.01.2012р.
2. Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.
3. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження серія ВП №31447713 від 28.02.2012 р..
4. Копія паспорту громадянина ххх.
5. Копія інформаційного запиту від 28.03.2012 р.
6. Копія відповіді на інформаційний запит від 05.04.2012 р. № 869/3.

С меня иск против УГАИ Киевской обл. и УГАИ И.Ф. и жалоба на госисполнителя в управление юстиции.

Стаття 87. Види судових витрат

1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат,
пов'язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і
звільнення від сплати встановлюються законом.
{ Частина друга статті 87 в редакції Закону N 3674-VI ( 3674-17 )
від 08.07.2011 }

3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із
прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Стаття 91. Витрати сторін та їхніх представників,
що пов'язані із прибуттям до суду

1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту
сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть
сторони.

2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не
є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються
іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного
пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від
звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється
пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація
за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру
мінімальної заробітної плати.

3. Граничний розмір компенсації ( 590-2006-п ) за судовим
рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із
прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 98. Рішення щодо судових витрат

1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду
або ухвалою.

2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти,
спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо
судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

На сколько реально и есть ли смысл компенсировать материальные затраты: потраченное время, расходы на проезд, письма, ксерокс, печать и т.д.?

ПРОШУ:

1. Поновити строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 022817 від 31.01.2012 р.

Стаття 168. Додаткове судове рішення

1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка
брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову
постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої
досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу
виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може
бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

3. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду
питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть
участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд
постановляє ухвалу.

5. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в
ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.