Прокуратура Деснянського району м. Києва
00000, м. Київ, вул.
Тел. (044)
ПІБ
ЗАЯВА
Звертаючись з цією заявою, Заявник знає про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочинів.
_____________ П І Б
(підписздесь 
01”серпня 2011р. о 2 годині 20 хвилин я рухався на власному автомобілі ВАЗ 2109 д.н. АА6367ВТ по вул. Братиславська та був зупинений інспектором ДПС УДАІ Деснянського р-ну м. Києва Андрійовичем Олегом Михайловичем. Під час зупинки інспектор підійшов до мого автомобіля та поцікавився станом мого здоров’я. Отримавши відповідь що в мене все гаразд від інспектора послідувала вимога передати для перевірки мої документи та страховий поліс. Отримавши всі необхідні документи відповідно п.2.1 ПДР інспектор почав оглядати мій автомобіль підсвічуючи його своїм жезлом та наказав вийти з машини і відкрити капот для звірки номерів вузлів та агрегатів. Не зважаючи на те що причину моєї зупинки була зацікавлення станом мого здоров’я, а вимога відкрити капот жодним чином з цим не пов’язана, а таким чином не мала правових підстав, вона була мною також виконана, про що я повідомив інспектора. В продовж наступного часу інспектор зробив ще декілька кіл навколо мого автомобіля оглядаючи його та повідомив що він нібито вбачає ознаки переобладнання автомобіля, а саме зміни у гальмівній системі та зміні типу задніх світових приладів, про що він має скласти протокол та винести постанову відповідно до ч.1 ст. 121 КУпАП, а потім вилучити мій автомобіль на штрафмайданчик. На мої заперечення що до порушення процедури технічного огляду транспортного засобу відповідно до Наказу №534 та на неправомірності евакуації автомобіля на штраф майданчик Відповідач почав емоційно реагувати і кричати що він мене зараз «вдарить та заламає» та направить примусово до райвідділу, а потім сам сяде за руль в мій автомобіль та вирушить на ньому до штрафмайданчику. Я відповів що забов’язаний виконувати лише всі законні вимоги інспектора, але ті дії які він вчиняє що до мене є грубим порушенням законодавства і вони виходять за межі не тільки внутрішніх наказів та інструкцій УДАІ МВС але і законів України.
Надалі для складання протоколу інспектор зупинив двох свідків та запропонував їм засвідчити факт переобладнання мого автомобіля, не зважаючи на те що пересічні громадяни не є фахівцями в області знання технічних вимог що до переобладнань транспортних засобів, не можуть надавати кваліфікованої оцінки та засвідчувати такі твердження чи припущення . Тим самим інспектор лише продемонстрував своє незнання посадових інструкцій і законів України.
Відповідно до Наказу №534 «Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації» визначена процедура проведення працівниками Державтоінспекції перевірок технічного стану колісних транспортних засобів під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадку наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища, відповідно до вимог абзацу першого пункту 21 статті 11 Закону України "Про міліцію", а саме п.3. За результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.
Відповідно розділу II п.6. У разі виявлення технічних несправностей складових частин КТЗ, перелічених у підпунктах a, c, d, e, g, h пункту 14 Акта перевірки, працівник ДАІ робить відповідну відмітку в пункті 16 Акта перевірки, а також складає протокол про адміністративне правопорушення. Після чого копія акту під підпис вручається водієві.
Відповідний Акт складається виключно працівником АТІ про що свідчить особистий підпис працівника АТІ, П.І.Б. та особистий штамп (Додаток до Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації).
Зазначаю, що така перевірка не була проведена, відповідний Акт не складався, а Протокол складений на припущеннях та відповідно ст.. 251 КУпАП не грунтується на доказах.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Звертаю Вашу увагу, що таким чином Інспектор перевищив свої посадові обов’язки наділивши себе обов’язками працівника АТІ який не пройшов відповідної підготовки та не має на те відповідного допуску та немае особистого штампу працівника АТІ. Процедуру перевірки КТЗ та складання відповідного Акту він проігнорував чим вчинив службовий підлог при складанні Протоколу та винесені Постанови.
Також зауважу, що Постановою КМУ №395 від 22 квітня 2009 р. «Про внесення змін до правил дорожнього руху» у працівників ДАІ вилучена можливість перевіряти технічний стан транспортного засобу – п.2. У підпункті "б" пункту 2.4 (ПДР) слова "технічний стан,"виключити.
Одночасно з статтею 35 Закону України „Про дорожній рух” передбачено, що перевірка технічного стану проводиться виключно (це є важливим для розуміння незаконності вимог Наказу) уповноваженими суб’єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію. Таким чином, не може йти мови про проведення такої перевірки посадовими (службовими) особами органу державної влади. Тим більше, що ст.8 Господарського кодексу України прямо передбачає, що органи державної влади та управління не є суб’єктами господарювання, а отже, вони не можуть ані мати відповідних ліцензій, ані взагалі проводити такі перевірки.
Більше того. Ст.35 Закону „Про дорожній рух” передбачає єдиний випадок перевірки технічного стану транспортних засобів – державний технічний огляд. Інших випадків примусової, обов’язкової для власників транспортних засобів та водіїв перевірки технічного стану зазначений закон не передбачає взагалі.
Між тим, у відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що прямо передбачені законом. Таким чином, така перевірка у відповідності до закону не може бути проведена взагалі.
У результаті інциденту інспектором ДПС УДАІ Деснянського р-ну м. Києва Андрійовичем Олегом Михайловичем незаконно, безпідставно, бездоказово, упереджено та невмотивовано було складено відносно мене протокол про адміністративне правопорушення серія АА1 №517595.
Незважаючи на те, що з порушенням я був категорично не згодний і заявивив клопотання про необхідність звернення за правовою допомогою та про перенесення дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС УДАІ Деснянського р-ну м. Києва Андрійовичем Олегом Михайловичем було на місці винесено постанову про адміністративне правопорушення серія ВВ1 № 149899 від 01.08.2011 року, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 122 КУпАП.
Такими діями інспектор ДПС УДАІ Деснянського р-ну м. Києва Андрійович Олег Михайлович грубо порушив мої Конституційні права на отримання правової допомоги.
Згідно з п. 16.5.3. Інструкції № 111 працівник підрозділу ДПС встановлює та фіксує дані свідків та очевидців протиправних дій особи. Натомість в протоколі в якості свідків ІДПС зазначено прізвища осіб, яких було залучено вже після затримання мого транспортного засобу (далі по тексту ТЗ). Таким чином, відсутні свідки правопорушення, а зазначені в протоколі особи жодним чином свідками правопорушення не являються.
Згідно п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою.
Тобто, існує виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Проте, при прийнятті інспектором ДАІ рішення про зупинку мого ТЗ жодних доказів на підтвердження цих підстав наявно не було. Правил дорожнього руху я не порушував, мій автомобіль був технічно справний та використовувався у точній відповідності із законом.
Відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу підтверджується тим, що інспектором ДАІ не було висловлено жодного обвинувачення з приводу перелічених підстав для зупинки автомобілю. Отже, ще на етапі зупинки транспортного засобу інспектор ДАІ грубо порушив Закон України «Про міліцію».
На мою вимогу інспектору назвати підставу для зупинки мого ТЗ інспектор зазначив підставою для зупинки ТЗ є зацікавлення станом мого здоров*я.
Натомість в протоколі зазначено правопорушення як «змінено конструкцію гальмівної системи». Однак, невідомо у який спосіб інспектором було виявлено дані зміни під час руху мого ТЗ.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Замість того щоб визнати факт відсутності правопорушення інспектор ДПС УДАІ Деснянського р-ну м. Києва Андрійович Олег Михайлович це правопорушення вигадав вже на етапі складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вищенаведені факти свідчать про свідомий тиск на мене з метою штучного створення невідповідності конструкції ТЗ та вирішення питання «на місці».
Вважаю дії інспектора ДАІ, що склав відносно мене протокол та виніс постанову про адміністративне правопорушення неправомірними та незаконними.
Інспектор навмисно сфальсифікував протокол таким чином, щоб ознаки підпадали під поняття «зміна конструкції».
Перед зупинкою та залученням свідків інспектор вже мав на меті умисний та узгоджений план дій щодо фальсифікації протоколу та маніпуляції свідками.
Наведені вище факти свідчать про наявність в діяннях інспектора _ПІБ__ ознак об’єктивної сторони злочину, відповідальність за які передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення).
Відповідно до ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України ця заява є приводом для порушення кримінальної справи щодо конкретної особи – інспектора _ПІБ__
На виконання вимог ч.2 ст. 95 КПК України заявник вказав в цій заяві, що він знає про кримінальну відповідальність згідно ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та розписався під цією підпискою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 94, 95, 97, 98, 99 Кримінально-процесуального кодексу України, –
ПРОШУ:
1. Прийняти дану заяву до розгляду та розглянути її у встановлений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» строк, а саме, невідкладно.
2. Провести розслідування за викладеними вище фактами.
3. В ході розслідування прошу встановити особи свідків, що внесені інспектором ПІБ в графу «Свідки чи потерпілі».
4. Порушити кримінальну справу проти інспектора ПІБ за вчинення злочину, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України, про що винести постанову протягом триденного строку.
5. Копію постанови не пізніше трьох діб з моменту винесення направити на адресу заявника: м. Київ, ... ... ...
6. Протягом трьох календарних днів з дня прийняття рішення по результатах розгляду цієї заяви письмово повідомити мене про результат розгляду цієї заяви, забезпечивши мені тим самим Конституційне право на оскарження до суду Ваших дій.