Вот что вышло, может еще что посоветуете, что дописать где убрать
Позивач:
Ткач Олег Олегович
50077, м. Кривий Ріг, вул. Вартаняна, буд. 11, кв. 7
Тел.: +38 (097) 679-39-00
Адреса електронної пошти:
[email protected]Відповідач 1:
УДАI ГУМВС України в м. Дніпропетровськ
49070, м. Дніпропетровськ,
Площа Троiцька, 2-а
Інші засоби зв’язку невідомі
Відповідач 2:
Нагорний Микола Олександрович
сержант міліції, інспектор ДПС
УДАI ГУМВС України в м. Дніпропетровськ
49070, м. Дніпропетровськ,
Площа Троiцька, 2-а
Інші засоби зв’язку невідомі
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
серія АЕ1 № 415050 від « 18 » липня 2012 року
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«18» липня 2012 року посадовою (службовою) особою Нагорний Микола Олександрович (надалі за текстом – Інспектор) стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ1
№ 415050, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП України "Про адміністративні правопорушення" за нібито проїзд пішохідного перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 425,00 грн. (чотириста двадцять п’ять гривень 00 коп.).
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
18.07.2012 року я, Ткач Олег Олегович керуючи власним автомобілем Шевролет Авео, державний номер АН 2652 ЕХ, рухався по пр. Газети Правди, що в м. Дніпропетровськ. Під’їзжаючи до пішохідного перехрестя приблизно за 30 метрів горів зелений колір світлофора, я пригальмував, думаючи, що зараз загориться зелений миготливий сигнал , та цього не прослідувало і я продовжив рух далі. Перед закінченням проїзду пішохідного перехрестя загорівся жовтий сигнал світлофора. Я, перетнувши його , виконав вимогу п. 8.11.ПДР (Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху) був зупинений Інспектором ДАІ, який звинуватив мене у допущенні порушення Правил дорожнього руху, а саме п.8.7.3 ПДР, про що був складений протокол серія АН1 № 678316 від 18.07.2012 року, згідно якого мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та винесено постанову серія АЕ1 № 415050 від 18.07.2012 року. Але в самому протоколі та в постанові відсутні посилання на об'єктивні докази, які б підтверджували мою вину. Інспектор мені таких доказів теж не надав. Тобто, наразі, маємо лише суб'єктивну думку самого інспектора, яка нічим не підтверджена і вина моя, як того вимагає законодавство при винесенні постанови, не доведена. Суб’єктивна думка чи припущення інспектора ДПС, а також його бажання за будь-яких умов притягнути мене до адміністративної відповідальності, не можуть буди належними та достатніми доказами, що підтверджують вчинення мною адміністративного правопорушення.
Окремо хочу зазначити, що в графі „Свідки” прапорщик міліції Митько Валентин Анатолійович в якості свідка мого, нібито, правопорушення вписав інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Дніпропетровськ Малина Володимира Олексійовича. Я вважаю, що його показання як свідка не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Також Інспектор у графу „Свідки” не було вписано особу, яка була у моєму автомобілі, та згідно ст. 272 КУпАП є свідком у даній справі, про наявність якого сказав інспектору. Однак Інспектор відмовився це зробити, мотивуючи тим, що в нього достатньо доказів для винесення рішення по справі. Співробітником ДАІ на протиріччя вимогам стст.256, 272 КпАП не зазначено у протоколі свідка, вказаного мною, а саме: Шиколенко Людмилу Андріївну місце реєстрації: м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги буд. 53 кв. 61, місце проживання м. Дніпропетровськ вул. Кожем'яки буд. 1 кв. 1 тел.

097) 776-14-08, посилаючись на те, що вона нібито є заінтересованою особою, хоча КпАП України не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків, як будь-яких осіб, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню по даній справі. Очевидно, що безпосередній очевидець події у будь-якому разі є такою особою.
Також повідомляю, що фото, відео фіксації мого, нібито, правопорушення не проводилось.
"Згідно статті 251 КУпАП України: Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Інспектор в порушення цієї статті КУпАП, не встановив ніяких інших доказів моєї вини, окрім своїх особистих, нічим не підкріплених, обвинувачень, та свідчень свого напарника, чим порушив вимоги статті 252 щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Звертаю увагу суду на той факт, що на момент проїзду мною перехрестя інспектор знаходився у мене в полі зору. Це ще раз підтверджує той факт, що я не міг навмисне порушувати ПДР, і діяв за вимогами ПДР.
ПІДСТАВИ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ПОСТАНОВИ
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Враховуючи вищевикладене , керуючись ст. 288, КУпАП, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19, ч1. ст104,ст.105 КАСУ,
ПРОШУ СУД :
1. Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ1 № 415050 від « 18 » липня 2019 року.
.
2. Справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях адміністративного правопорушення.
3. Зобов'язати відповідача видалити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України від 18 липня 2012р.
Додаток :
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в двох примірниках.
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення
3. Копія постанови про адміністративне правопорушення
«20» липня 2012 року.
Ткач Олег Олегович