Заява, завтра отнесу в канцелярию суда:
Цитата:
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
Позивач:
ФИО
69000, м. Запоріжжя, вул.
тел. (067)
Відповідач:
Заступник начальника ВДАІ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області майор міліції Марченко Едуард Анатолійович
69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96
тел.(0612) 233-22-06, 233-02-29
Позовна заява
Постановою Заступника начальника ВДАІ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області майором міліції Марченком Едуардом Анатолійовичем (далі - Відповідач) від 16.05.2012 року серії АР1 №220696 мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху (далі ПДР), про що складено протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ1 № 411775 інспектором ДПС Нікопольського ВДПС ДАІ старшим сержантом міліції Гапетченком Дмитро Сергійовичем (далі – Інспектор ДПС). Я вважаю вказану постанову незаконною, винесеною з істотним порушенням закону та моїх прав.
По суті справи:
Я, ФИО 27.04.2012 близько 12г. 07хв. рухався на автомобілі ХХХХХХХ д.з. АРхххххх на виїзді з м. Нікополь по вул. Херсонській і був зупинений інспектором ДПС. Інспектор пояснив, що зупинив мене за перевищення швидкості руху (86км/г). Я, в свою чергу, пояснив інспектору ДПС, що швидкість не перевищував, а зафіксована швидкість належить автомобілю, що наближався до мене сзаду і намагався здійснити маневр обгону, але, побачивши автомобіль ДАІ, маневр відклав та випередив мене відразу ж після зупинки мене інспектором ДПС. Про наявність іншого авто свідчить також відео, зняте приладом Візир № 0711194. Прилад працював в режимі «быстрая приближающаяся цель», про що свідчить маленька стрілка поряд з режимом «Скорость», у кадрі присутні два автомобіля на всьому протязі відео, тому визначити, якому автомобілю належить зафіксована швидкість, не має можливості. Про це також свідчить офіційна відповідь Генерального директора ЗАТ «Ольвія» Зайцева С.В. (копія додається). Також прилад Візир був використаний з порушенням правил. На відео видно, як прилад повертається, супроводжуя ціль, що означає, що прилад був використаний не в стаціонарному режимі. Це може привести до додаткової похибки при вимірюванні швидкості.
Не зважаючи на те, що докази скоєння мною правопорушення відсутні, Інспектор ДПС склав протокол про адміністративне правопорушення. Я подав два клопотання, про право на захист та про перенесення розгляду справи за місцем проживання. На клопотання мені було вручене повідомлення про розгляд справи на наступний день у м. Нікополь вул. Нікітіна 10 для розгляду справи. 28.04.2012 на розгляд справи я не з’явився, бо мешкаю не в м. Нікополь.
07.05.2012р. я отримав листа, в якому повідомлялося, що матеріали справи буде передано до ВДАІ Запорізького МВ ГУМВС України в Запорізькій області. 14.05.2011р. я звернувся до Відділу адміністративної практики відділу ДАІ м.Запоріжжя з інформаційним запитом про надання мені матеріалів справи для ознайомлення. Фотокопії матеріалів справи отримав в повному обсязі, в тому числі копію відеозапису на ДВД диску. Також отримав Сповіщення № 3841092 про розгляд справи 21.05.2012р. інспектором адмінпрактики Решетник Н.М.
Ознайомившись з фото та відеоматеріалами я прийшов до висновку, що доказів скоєння мною правопорушення немає і 16.05.2012р. з’явився для розгляду справи до відділу адміністративної практики до інспектора адмінпрактики Решетник Н.М., яка направила мене до Начальника відділу адмінпрактики відділу ДАІ м. Запоріжжя Верман І.М. В свою чергу Верман І.М. передала розгляд справи Заступнику начальника ВДАІ ЗМУ ГУМВС майору міліції Марченко Едуарду Анатолійовичу (відповідачу). Відповідач, не розглянувши справу належним чином, не ознайомившись з моїми поясненнями та відеоматеріалами, виніс постанову серія АР1 № 220696 про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
В установчий частині Постанови про адміністративне правопорушення написано: «Ураховуючи, що гр. Філіпенко Ю. В. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КупАП, та керуючись положеннями статті 14-1, частин п’ятої, шостої статті 258 та статті 283 КупАП, ПОСТАНОВИВ:»...
Звертаю увагу суду, що Конституційний суд України (Справа № 1-34/2010) в резолютивній частині постановив:
«Резолютивна частина:
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 14-1, частину шосту статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2.Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.»
Тому незаконні посилання на ці статті викликають, щонайменше, здивування. Також в установчій частині немає посилань на докази, на підставі яких було встановлено, що я вчинив правопорушення, бо в матеріалах, переданих для розгляду, немає таких доказів.
Пояснення по матеріалам справи.
Для розгляду було надано відеозапис на ДВД диску (Додаток № 11) та роздруковані 4 кадри з цього відео (Додатки №№ 3, 4, 5, 6). На жодному кадрі відеозапису не видно державних знаків авто. Гарантована дальність візуального визначення номерного знаку не більше 80 метрів (з інструкції по експлуатації приладу «Візир»). З цього робимо висновок, що зйомка ведеться з відстані близько 100 метрів. При ширині кута вимірювання приладу «Візир» близько 12 градусів ширина охоплення дороги на відстані 100 метрів складає близько 22 метрів, що набагато більше ширини охоплення оптичного вузла. Про це також свідчить роздруківка кадру, на якій дерева рухаються зі швидкістю 72км/г (Додаток №7). До того ж в офіційній відповіді Генерального директора ЗАТ «Ольвія» (виробник приладу «Візир») Зайцева С.А. (Додаток № 9) зазначається: «Следует обратить внимание на следующее обстоятельство: одиночная фотография может служить неоспоримым доказательством лишь в том случае, если в кадр попадает вся дорога и на ней просматривается только одно ТС, движущееся в контролируемом направлении. Если же ТС на дороге несколько, необходимо иметь серию кадров, по которой без неустранимых сомнений можно определить нарушителя». На відеоматеріалі та на роздруківках з нього немає жодного кадру, на якому присутній тільки один автомобіль. Також на роздруківках видно, що прилад Візир працює в режимі «быстрая приближающаяся цель» (про що свідчить маленька стрілка поряд з режимом «Скорость», згідно з інструкції на прилад «Візир» - додаток №9), а це означає, що прилад фіксує швидкість не першого авто, а того, який рухається с більшою швидкістю. Це повністю пояснює мої роз’яснення по справі, які були надані інспектору ДПС при складанні протоколу та відповідачу при винесенні постанови.
З огляду на вищевказане, оспорювана мною постанова не може вважатись такою, що прийнята із дотриманням встановленої статтями 258, 279 та статтею 222 КУпАП процедурою, чим порушено мої права за ст. 268 КУпАП, а тому вищевказані порушення, що допущені відповідною посадовою особою при її складанні є підставою для визнання дій Відповідача про притягнення мене до адмінвідповідальності неправомірними та визнання постанови серії АР1 № 220696 від 16.05.2012 року такою, що є протиправною і підлягає до скасування.
На підставі зазначеного, у зв’язку з відсутністю доказів порушення мною Правил дорожнього руху та керуючись ст.ст. 7, 247, 268, 287-289 КУпАП,
ПРОШУ:
1. Визнати дії Відповідача неправомірними та скасувати постанову серії АР1 №220696 від 16.05.2012 р.
2. Провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю доказів.
3. Зобов’язати УДАI УМВС України в Запорізькій області викреслити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ч.1, ст.122.
Додатки
1. Протокол АЕ1 № 411715 (копія),
2. Постанова АР1 № 220696 (копія),
3. кадр №1 роздруківки відео (копія),
4. кадр №2 роздруківки відео (копія),
5. кадр №3 роздруківки відео (копія),
6. кадр №4 роздруківки відео (копія),
7. кадр №5 роздруківки відео,
8. схема ситуації,
9. лист Генерального директора ЗАТ «Ольвія» Зайцева С.А. (копія)
10. сторінки 6 та 12 з інструкції по експлуатації приладу вимірювання швидкості «Візир» (копія)
11. ДВД диск с відеозаписом.
Заява подається до суду за місцем проживання відповідно до ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року.
Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
«16» травня 2012р. __________________ ФИО