|
в будьякому випадку оскаржується постанова,а не протокол,а порушення вказуєм в позові
radist,тримай зразок,перероби під себе і вперед
обов"язково вкажи що є розбіжності між датою складення протоколу і винесення постанови
До ........... міськрайонного суду
0000, м. ...., вул. ........
Позивач:
ХХХХХХХХХХ ХХХХХХХХХ ХХХХХХХХХХ
м. .........., вул. ХХХХХХХХХХХХХХХ
Буд. ХХ, кв. ХХ.
Тел: (067) ХХХХХХХХХ
Відповідач:
Ст. інспектор роти ДПС ДАІ м. Таврійськ
лейтенант міліції
Тертичний Олег Дмитрович
74988, м. ........., вул
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування Постанови про адміністративне правопорушення
серія: ВТ1 № 153974 від 19.06.2011 р.
Дана позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КУАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду пос-танову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративно-го судочинства України (надалі по тексту - КАСУ). Статтею 19 (ч.2) КАСУ вста-новлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів інди-відуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними суда-ми за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Стаття 18 КАСУ вказує, що місцевим загальним судам як адміністративним судам пі-дсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездія-льності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адмі-ністративної відповідальності
19.06.2011 р. близько 18 год. 40 хв., рухаючись на автомобілі Nissan Almera Classic, д\н ХХ ХХХХ ХХ, автомобільною дорогою територіального значення від м. Красноперекопськ у напрямку м. Нова Каховка, разом зі мною в автомобілі знаходилася пасажирка ХХХХХХХХ Х.Х., я був зупинений ст. інспектором ДПС лейтенантом міліції Тертичним Олегом Дмитровичем (надалі по тексту - ІДПС), номер патрульного автомобілю 0209, який після моєї зупинки у вказаному місці відрекомендувався з порушенням вимог п.14.5 «Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС», затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 р. №111, а саме: нерозбірливо назвав своє звання, прізвище, посаду та неповідо-мивши про причину зупинки та суть скоєного правопорушення одразу потребу-вав надати йому документи. Після мого запитання про причину зупинки, ІДПС висунув звинувачення про порушення мною правил дорожнього руху, а саме: що я, виїзджаючи на перехрестя, нібито не виконав вимогу знаку 2.2 ПДР (проїзд без зупинки заборонено) – виїхав на перехрестя без зупинки. З таким звинува-ченням ІДПС я не погодився, тому що, підїжджаючи до перехрестя з встановле-ним знаком 2.2, я зупинив свій автомобіль безпосередньо перед знаком 2.2, упе-внився у відсутності перешкод для подальшого руху та поновив рух, до наступ-ного знаку 2.2, перед яким також зупинився та продовжив проїзд перехрестя у напрямку Нової Каховки, тобто повністю виконав вимоги п.8.4 ПДР про що і по-відомив ІДПС. Однак мені не зрозуміло, на підставі чого ІДПС зробив висновок, що я не зупинився на вимогу знаку 2.2, адже ніяких доказів скоєння мною пра-вопорушення, яке тягне за собою накладання адміністративного покарання у нього немає та безпосередніх свідків події серед учасників дорожнього руху не було. У поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення ВТ1 № 153974 на окремому листі паперу мною було зроблено запис про незгоду з мого боку щодо порушення правил дорожнього руху та безпідставність звинувачення на мою адресу з боку інспектора. Проте ІДПС не відреагував на моє пояснення, а також на свідчення моєї пасажирки ХХХХХХ Х.Х., та почав складати прото-кол про адміністративне правопорушення серія ВТ1 № 153974. Я попрохав ІДПС надати докази нібито вчиненого мною правопорушення, на що ІДПС повідомив, що фото- відео- фіксації немає, і йому достатньо власних спостережень. Також я попрохав ІДПС вписати у графу свідки особу, яка була у моєму автомобілі, та згідно ст. 272 КУАП є свідком у даній справі, про наявність якої сказав ІДПС. Проте він відмовився це зробити, мотивуючи тим, що в нього є достатньо дока-зів для винесення рішення по справі. ІДПС на протиріччя вимогам ст.ст. 256, 272 КУАП не зазначено у протоколі свідків, вказаних мною, а саме: Семенова Дарья Олександрівна, м. Кривий Ріг, вул. ХХХХХХХ буд. ХХ, кв. ХХ, посилаючись на те, що вона нібито є заінтересованою особою, хоча КУАП України не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків, як будь-яких осіб, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню по даній справі. Очевидно, що безпосередній очевидець події у будь-якому разі є такою особою. Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазна-чене говорить ще й про упередженість до мене ІДПС. Після складання протоколу я відмовився його підписувати згідно ч.3 ст. 256 КУАП, ІДПС зупинив два авто-мобіля, щоб водіїї засвідчили що я відмовився від підпису. Після складання про-токолу ІДПС, не реагуючи на моє прохання перенести розгляд справи у зв`язку з необхідністю отримання юридичної консультації фахівця, почав складати Пос-танову в справі про адміністративне правопорушення, по ч.1 ст.122 КУАП серія ВТ1 № 057798, та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Здивований такою поведінкою суб`єкта владних повноважень при виконанні службових обов`язків я відмовився підписувати постанову про адміні-стративне правопорушення, на що ІДПС мені заявив: «Я надішлю вам протокол та постанову поштою за адресою проживання». Слід зазначити, що протокол за-повнений вкрай неохайно, в ньому майже нічого неможливо розібрати, що супе-речить вимогам п. 11.17 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспе-кції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху”, затвердженої наказом №77 від 26.02. 2009р (п. 11.17: Записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення во-дія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чор-ного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прі-звище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, міс-це роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами).
Вказані копії протоколу та постанови були отримані 04.07.2011р. за місцем реестраціі в м. Шостка, вул. ХХХХХХХХ, буд. ХХ, кв. ХХ, у спосіб, су-печащий вимогам п. 2.18 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінс-пекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечен-ня дорожнього руху”, затвердженої наказом №77 від 26.02. 2009р. - листа з ко-пями протоколу та постанови всунули у вхдні двері квартири, нікто не розпису-вався у отриманні. Однак, відповідно до п.2.18 вказаної вище інструкції, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендо-ваним листом особі, стосовно якої її винесено, яка під час отримання листа роз-писуеться за цей лист. Таким чином, працівники ДАІ м. Таврійськ, порушуючи п.2.18 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріа-лів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього ру-ху”, намагаються позбавити мене можливості оскаржити вказану постанову від 19.06.2011 р. про адміністравне правопорушення, відправивши її звичайним лис-том 25.06.2011, прострочивши встановлений законом 3 денний термін відправки. Дії посадових осіб ВДАЇ м. Таврійськ позбавляють мене права своєчасно отри-мувати необхідні документи, оскаржувати їх рішення та права на інформацію.
Відомо, що у відповідності до п. 2.2 розділу 33 (Додатку 1) ПДР даний знак 2.2 забороняє «проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком». Крім цього в поясненнях (у цьому ж розділі ПДР) що-до встановлення дорожніх знаків приорітету (до яких саме належить даний знак) вказано наступне – «Знаки 2.1-2.3, ... встановлюються безпосередньо перед пере-хрестям або вузькою ділянкою дороги». «Якщо безпосередньо перед перехрес-тям встановлено знак 2.2, то йому повинен передувати знак 2.1 з додатковою табличкою 7.1.2.». Знак 2.1 має назву «Дати дорогу», а табличка 7.1.2 встанов-лює «відстань від знака 2.1 до перехрестя в тому разі, коли безпосередньо перед перехрестям установлено знак 2.2». На даному проміжку дороги перед знаком №2 (див. схему перехрестя) відсутні будь-які інші дорожні знаки, а тим більше, як цього вимагають ПДР знак 2.1 з табличкою 7.1.2.
Згідно ч.4 ст.256 КУАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, перед-бачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Я був позбавлений можливості повноцінно та всебічно скористатись своїми правами, які мені надані Конституціею України, під час розгляду справи про адмінправо-порушення. В результаті цього було порушено статті 57, 59, 64 Конституції України. Порушивши вимоги ч.1 ст. 268 КУАП, при винесенні на місці постано-ви про накладення адміністративного стягнення, ІДПС грубо порушив мої права, оскільки встановлений ним проміжок часу, протягом якого буде розглядатися справа, не відповідає реальній можливості скористатися всіма наданими право-порушнику правами, зокрема, правом на правову допомогу.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчи-нення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУАП є не-законним, неправомірним, необгрунтованим, недоведеним з наступних причин:
1. Правопорушення я не скоював, оскільки повністю виконав вимоги п.8.4 ПДР, а саме: підїжджаючи до перехрестя зі знаком 2.2 зупинився перед знаком 2.2, переконався у відсутності перешкод для подальшого руху, після чого поно-вив рух до наступного знаку 2.2, де також зупинився та переконався у відсутнос-ті перешкод, та потім виїхав з перехрестя в напрямку м. Нова Каховка.
2. При складанні протоколу, постанови про притягнення мене до адмініст-ративної відповідальності ІДПС було порушено низку норм чинного законодав-ства України. Хоча законодавство України чітко не гарантує презумпцію неви-нуватості у справах про адміністративні правопорушення, Констітуційний суд України (Справа № 1-34/2010) визнав, що презумпція невинуватості поширюєть-ся на справи про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУАП, посадова особа, яка має право складати протоколи про адміністративні правопо-рушення зобов'язана, зокрема, встановити наявність чи відсутність адміністрати-вного правопорушення та принаймні зібрати докази про винність особи, яку зви-нувачують у вчиненні правопорушення, тим більше, якщо особа, яка притягаєть-ся до адміністративної відповідальності оспорює допущене правопорушення та адміністративне стягнення, що на неї накладається та подає Клопотання про на-дання права на захист та Клопотання про місце розгляду справи, які не беруться до уваги, чім грубо порушуються права громадянина України. ст. 59 Констітуції України. Таким чином, якщо протокол - це всього лише підготовка до розгляду справи, то Постанова у справі - це, фактично, визнання винним. Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Поста-нови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.
В даній справі Відповідач не врахував вимоги ст. 247 КУАП щодо обставин, які виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, і з причин, які невідомі, вирішив стягнути з мене 340 грн.
Відповідно до ст. 9 КУАП: «Адміністративним правопорушенням (проступ-ком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяль-ність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністрати-вну відповідальність».
Таким чином, відповідальність за адміністративні правопорушення (просту-пки) забезпечується державою, носить репресивний характер, а відповідно до ст., ст. 9, 151 Кодексу України про адміністративні правопорушення у діяннях осо-би, яка вчинила правопорушення, має бути вина, яка встановлюється повноваж-ною посадовою особою у визначеному Законом порядку.
На місці вчинення інспектор має право розглядати справу та виносити Пос-танову тільки у випадках передбачених ст. 283. В інших випадках на місці вчи-нення інспектор не має такого права і відповідно до вимог ст. 257 повинен наді-слати Протокол іншій уповноваженій особі за місцем скоєння, проживання, або обліку. Це положення підтверджується також п. 15.6 «Інструкції з питань діяль-ності підрозділів ДПС ДАІ МВС», затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 р. №111: за всіма виявленими порушеннями ПДР інспекторами ДПС складаються протоколи про адміністративні правопорушення, які після закін-чення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов`язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) ДАІ МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однією доби. Якщо передача протоколів при-падає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день». Пункт 7 Інструкції № 111 «Права працівників підрозділів ДПС» також дозволяє останнім «складати протоколи про адміністративні правопору-шення у сфері безпеки дорожнього руху. Здійснювати в установленому законо-давством порядку особистий огляд, перевірку речей, транспортного засобу і ван-тажу, вилучення речей і документів, адміністративне затримання», але в жодно-му разі не надає працівникам підрозділів ДПС права розглядати справи про ад-міністративні правопорушення за складеними ними же адміністративними мате-ріалами. Склавши протокол про адміністративне правопорушення, ІДПС мав би здати зазначений протокол за належністю для розгляду адміністративної справи у встановленому законом порядку. КУАП встановлено, що працівники Держав-тоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, мають право розлядати справи про адміністративні правопорушення. В той же час ст.ст. 276, 257 та 258 КУАП передбачено порядок розгляду таких справ. Зве-ртаю увагу, що здійснення заходів щодо забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та дотримання чинного законодавства при складанні адміністративних матеріалів співробітниками ДПС є виключною ком-петенцією начальників ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. 5.1.4 п. 5.1 Інстру-кції № 111); начальників управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. пп. 5.2.5, 5.2.6 п. 5.2 Інструкції № 111); командира стройо-вого підрозділу ДПС та його заступників (пп. пп. 5.3.15, 5.3.23, 5.3.24 п. 5.3 Ін-струкції № 111). Тобто, повноважень щодо винесення постанови про накладення штрафу на місті вчинення правопорушення ІДПС не надано. З метою всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи, недопущення порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУАП та гарантованих Конституцією України, адміністративний матеріал пови-нен бути направлений для розгляду по суті до ВДАІ за місцем проживання пра-вопорушника, де, відповідно до вимог п. 2.3.1 «Інструкції з оформлення праців-никами ДАІ МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забез-печення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 року №77, розглядати та накладати адміністративні стягнення мають право працівники ДАІ МВС, які мають спеціальні звання.
Вважаю, що Відповідач, склавши оскаржувану постанову на місці, на вули-ці, перевищив свої повноваження, чим позбавив позивача можливості скориста-тися наданими йому правами та гарантіями. Тому недодержання зазначених ви-мог нормативно-правових актів є наслідком незаконного винесення постанови. Отже, ІДПС взагалі ігнорував ст. 268 КУАП при розгляді справи про адміністра-тивне правопорушення. Таким чином, завдяки протиправним діям ІДПС позивач був позбавлений права:
- права на захист;
- права ознайомитися з матеріалами справи;
- права скористатися допомогою фахівця в галузі права;
- права оскаржити постанову серія ВТ1 № 057798 по справі у встановлений термін;
- було відхилене клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи;
Крім того, Відповідач, діючи на стадії збудження адміністративного провадження і що нібито направивши власноручно складений протокол самому собі на розгляд, вже вважає що матеріалів у справі вистачає, а помилок немає. При таких обставинах цей посадовець при розгляді справи і винесенні постанови ви-ходитиме з первинних своїх же установок про законність і достатність зібраних матеріалів у справі, а у разі виявлення помилок буде схилятись до їх приховування, тобто він зацікавлений у вирішенні справи, не звертаючи уваги ні на що.
Відповідно до ст. 280 КУАП: Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи під-лягає вона адміністративній відповідальності, чи є обста-вини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шко-ду, чи є підстави для пе-редачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ІДПС не було з`ясовано всі обста-вини для повного й усебічного розгляду справи.
Відповідач таємно, без сповіщення про розгляд адміністративної справи, виніс Постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням Закону, зокрема ст. 278.
Я не погоджуюсь із застосуванням до мене адміністративного стягнення, та не можу не вказати на порушення процесуального характеру, які мали місце при розгляді адміністративної справи:
1. ІДПС не надав жодних доказів мого нібито порушення, які передбачені статтею 251 КУАП. Єдиним аргументом, яким він користувався під час бесіди зі мною, було його власне спостереження та нібито якийсь свідок, що даючи пояс-нення суду не зможе достоменно вказати напрямок руху та знак, вимоги якого я нібито не виконав, тому що на місці подїї його не було;
2. Не маючи законних доказів моєї провини, ІДПС при винесенні Постанови серія ВТ1 № 057798 скористався так званим «спрощеним підходом», бездоказо-вим, що суперечить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року;
3. ІДПС не надав можливості ознайомитися зі справою, а саме: відмовив мені в ознайомленні із протоколом та поясненнями свідків, яких залучили щоб вони засвідчили відмову від підпису, мотивуючи це тим, що я відмовився підпи-сувати прокол;
4. ІДПС не задовільнив моє прохання про перенесення місця та часу розгляду справи;
5. ІДПС не прийняв до уваги мої пояснення та пояснення мого свідка ХХХХХХХ Х.Х.
6. До протоколу не був вписаний свідок, який перебував у моєму автомобілі.
Враховуючи вищевикладене вважаю:
1. Постанова серії ВТ1 № 057798 по справі про адміністративне правопору-шення від 19.06.2011 р. винесена з грубим порушенням моїх прав та чинного за-конодавства, є необгрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
2. Дії ІДПС незаконні, упереджені та непрофесійні.
3. За вищезазначених умов, у моїх діях відсутній склад правопорушень, за-значених у Постанові.
Згідно ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУАП, особа, яка оскаржила постанову в справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до ст. 289 КУАП у разі пропуску зазначеного строку оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як викладено вище, я не отримав копію постанови в належний термін і, тому не мав змоги оскаржити її вчасно.
Бездоказові звинувачення проти мене, зазначені в Протоколі та Постанові, власне дії самого ІДПС взагалі є упередженими й незаконними. Відсутність за-конних доказів при винесенні Постанови, порушення Наказів і Розпоряджень МВС, Постанов Пленуму Верховного Суду України, Постанов Кабінету Мініст-рів України, КУАП, вказують на незаконність і непрофесійність дій ІДПС.
Відповідно до КАСУ неправомірні дії посадових осіб оскаржуються шляхом подання адміністративної позовної заяви. КАСУ встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчис-люється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ст. 99 КАСУ). Частиною 3 статті 99 КАСУ вста-новлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та інши-ми законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністра-тивного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інте-ресів.
КУАП не встановлено інших строків для звернення до адміністративного суду з адміністративною позовною заявою. Тому має застосовуватись строк відповідно до ч.2 ст. 99 КАСУ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 256, 257, 268, 272, 280, 285, ст.ст. 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 6-11, 18-19, 71, 99 Кодексу адміністративного судочинства України, наказом МВС № 111 та Констітуціею України:
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративну позовну заяву до розгляду.
2. Відповідно до ч.5 ст. 288 КУАП, звільнити мене від сплати державного мита;
3. Відповідно до ст. 289 КУпАП, поновити строк оскарження Постанови;
4. Викликати до суду свідків відповідача та позивача для дачи пояснень;
5. Визнати дії ІДПС у частині оформлення матеріалів та розгляду справи про адміністративне правопорушення – протиправними.
6. Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВТ1 № 057798 від 19.06.2011 р. про накладення на мене адміністративного стягнення по ч.1 ст. 122 КУАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. визнати протиправною та скасувати.
7. Провадження по адміністративній справі відносно мене закрити, за відсу-тністю у моїх діях складу правопорушення.
8. Розглянути справу без моєї участі.
Дата підписання 12 липня 2011 р.
ХХХХХХХ ХХХХХХХХ ХХХХХХХХ __________
ДОДАТКИ:
1. Копія протоколу про адміністративне порушення серія ВТ1 № 153974.
2. Копія Постанови серія ВТ1 № 057798.
3. Конверт, у якому було отримано копіі протоколу та постанови.
4. Копія водійських прав CIA № ХХХХХХ та копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAA № ХХХХХХ, на одному аркуші.
5. Копія паспорту.
6. Відеозапис подіїї на 1 компакт-диску (орігінал та розвернутий на 900).
7. Схема перехрестя, з позначенням розташування знаків 2.2 та напрямком руху.
_________________
дайте нам бути такими якими ми є,
дайте нам спокій від ваших щоденних атак...
Славко Вакарчук.
|
Вход
FAQ
Поиск
