|
Прошу ознакомьтесь с составленным позовом, прокомментируйте и подкорректируйте. За ранее спасибо жду ваших советов и поправок. И сразу вопросик какой адрес указать, в позове прописку или место фактического проживания?
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення від 14.07.2011 постанова АІ1№052162
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Обґрунтування поновлення строку оскарження. Є те що постанову підписувати я відмовився та попросив вислати постанову за місцем моєї реєстрації керуючись ст. 285 КУпАП . Оскільки Інспектор ДПС старший сержант Лучко Олександр Сергійович вніс до протоколу не достовірні данні про мене, то лист з копією постанови було направлено за адресою де проживають батьки моєї дружини, а саме м. Тетіїв ……, оскільки я працюю, то приїхати до батьків дружини та отримати постанову я зміг лише у вихідний 23.07.2011 р. Тобто за початок відліку строку оскарження слід вважати 23.07.2011. Прошу на підставі ст. 289 КУпАП поновити строк оскарження та прийняти позовну заяву до провадження.
Я, ..., звертаюсь до суду з адміністративним позовом, де прошу скасувати постанову серії АІ1№052162 (далі – Постанова), винесену інспектором ДПС ДАІ м. Тетієва старшим сержантом міліції Лучко Олександром Сергійовичем, (далі – Інспектор) про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у виді штрафу.
Так, 14 липня 2011 року близько 10 год. 30 хв, я рухався по вул. Будьоного. Раптом помітив що на панелі приборів увімкнувся сигнал «несправність двигуна», та двигун авто почав не стабільно робити, подальший рух був неможливий. Керуючись п.1.10 ПДР - «вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі;», я негайно здійснив вимушену зупинку. Разом зі мною в авто перебувала моя дружина …. та мала дитина. Поблизу місця де я здійснив вимушену зупинку знаходиться «Автостанція» м. Тетієва, тож дружина пішла покликати когось на допомогу, а я в цей час намагався власноруч відремонтувати авто, оглянувши двигун авто я виявив та усунув поломку. Оскільки дружина залишила свій телефон в автомобілі я не міг з нею зв’язатися, щоб повідомити, що допомога не потрібна, бо я усунув поломку власноруч, тож мені довелося зачекати доки повернеться дружина. В цей час повз мого авто проїжджав патрульний автомобіль ДАІ. Зупинившись поряд зі мною з авто вийшов Інспектор та підійшов до мене не чітко відрекомендувався та попросив передати документи, хоча біля мене стояли інші автомобілі, Інспекторів зацікавив мій автомобіль, при цьому Інспектор не повідомив суть скоєного правопорушення. Я поцікавився, що саме я порушив, на що інспектор відповів, що я порушив вимоги дорожньої розмітки, який саме пункт ПДР я порушив, Інспектор відповісти не зміг. Я повідомив, що в мене виникли технічні проблеми з авто і я здійснив вимушену зупинку, Інспектор не поцікавившись, що саме сталось, вимагав передати йому документи. Керуючись ст.5 Закону України Про Міліцію я попросив Інспектора пред’явити своє службове посвідчення, що не сподобалось Інспектору, але він його показав. Після чого Інспектор пішов до службового авто, за бланками протоколів та постанов, разом з документами Інспектор невідомо для чого узяв технічний засіб для перевірки на стан алкогольного сп’яніння. Під час складання протоколу я попросив Інспектора вписати у графу «свідки» мою дружину, яка саме підійшла, яка згідно ст. 272 КУпАП є свідком по даній справі. Однак Інспектор відмовився це зробити, мотивуючи тим, що моя дружина зацікавлена особа у справі. Натомість інший Інспектор зупинив, двох свідків, що саме Інспектор повідомив свідкам мені не відомо, оскільки я не виходив з авто, а Інспектор проігнорував моє прохання опитати та внести до протоколу дані свідків у моїй присутності, Інспектор опитував та вносив данні про свідків на відстані приблизно 10 метрів від мого авто. Свідка з мого боку я вписав у поясненнях до протоколу. Інспектор не зміг мені чітко роз’яснити ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, Інспектор склав протокол, де факто позбавивши мене права на юридичну допомогу, права заявити клопотання та інших прав, передбачених ст. 268 КУпАП та прав, передбачених ст. 63 Конституції України. – порушивши ст. 256 КУпАП. Також хочу звернути увагу суду на те, що дорожня розмітка на даній ділянці дороги не відповідає ДСТУ2587-94 «Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування.» а саме п. 3.2.5 «Розмітка 1.4 застосовується на дорогах, де заборонено зупинку транспортних засобів на проїзній частині та на узбіччі за нею.
Розмітку слід наносити на відстані 0,1 м від краю проїзної частини чи по верху бордюру.»
На даній ділянці дороги відстань від краю проїзної частини до розмітки складає більше 40 сантиметрів (це добре видно на фото та відео доказах, що я додав до позову на диску)
Вважаю , що зазначена Постанова підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Інспектор склав Протокол та виніс Постанову, докладно не дослідивши всі обставини справи, порушив статтю 33 КУпАП, яка зобов’язує під час накладення штрафу враховувати характер правопорушення, ступень вини порушника та обставини під час яких це порушення відбулось. Я не є грубим порушником правил дорожнього руху та завжди намагаюся виконувати вимоги ПДР.
2. У Протоколі зазначено, що я порушив п.34 дод. 2 «1.4» ПДР. Хоча дана розмітка нанесена з порушенням ДСТУ2587-94 «Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування.» Тому вважаю, що притягати водіїв до адміністративної відповідальності, за порушення такої розмітки є не правомірним.
3. Я рухався та діяв виконуючи Правила дорожнього руху, зокрема п.1.10 ПДР - «вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі;», та мав право здійснити вимушену зупинку з метою виявлення несправностей автомобілю. Оскільки подальший рух міг привести до несподіваних наслідків.
4. Під час складання протоколу, та постанови інший Інспектор вів відеозапис камерою «Панасонік» чим порушив ст..251 КУпАП, тому що вів відеозапис технічним приладом який відсутній у переліку технічних засобів згідно наказу МВС №33 від 01.03.10 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» мою вимогу надати свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку даного приладу Інспектор проігнорував. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" - інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою відеокамери «Панасонік») повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто перед застосуванням відеокамера «Панасонік» повинна була пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України. Вважаю, що інспектор використав при фіксуванні порушення технічний засіб з порушенням норм закону і тому фото та відео докази записані на цей прилад не можуть бути належним доказом моєї провини. Прошу Суд не брати до уваги, докази які були здобуті не законно. Ще хочу зазначити, що Інспектор такими діями порушив мої права згідно ст.307 ЦК України.
5. Інспектор відмовив мені у документуванні показань мого свідка та у внесенні його даних до Протоколу, тим самим порушив вимоги статті 272 Кодексу України.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова АІ1№052162 по справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2011 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позиву.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПРОШУ:
1. Поновити термін оскарження постанови АІ1№052162 і прийняти позовну заяву до провадження.
2. Відповідно до ч.5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
3. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2011 року АІ1№052162 , про накладення на мене –………адміністративного стягнення по ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень визнати протиправною та скасувати.
4. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
ДОДАТКИ:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2011 року АІ1№052162 – 1 аркуш.
2. Копія протоколу АІ1№368594 – 1 аркуш.
3. Копія паспорту (з аркушем реєстрації) – 1 аркуш.
4. Копія реєстраційного свідоцтва на автомобіль
5. Копія паспорта
6. Компакт диск з фото та відео доказами – 1шт.
|
Вход
FAQ
Поиск
