Дещо доповнив:
Цитата:
30.06.2014 року Октябрський районним судом м. Полтава винесено постанову по справі №554/8570/14-п, якою мене визнано винним за ст..130 ч. 1 КУпАП та підвернено адміністративному покаранню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
У вказаній постанові зазначено, що нібито 13 червня 2014 року я керував транспортним засобом Chery Tiggo держ. Номер* перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння.
Дана постанова є необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню, в обґрунтування чого слід зазначити наступне.
«13» червня 2014 року біля «00» години «37» хвилині по вул. Харківське шосе 17, в м. Полтава, керуючи автомобілем Chery Tiggo держ. номер *, що належить *, я був зупинений працівником міліції. Під час зупинки з’ясувалося, що зупинка була з метою вилучення транспортних засобів, що перебувають у розшуку. Для скорішого розв’язання конфлікту, я вийшов з автомобіля та на вимогу працівників ДАІ передав їм посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після чого один з працівників ДАІ пішов перевіряти їх до патрульного автомобіля, а другий працівник ДАІ залишився на місці зупинки та запитав, чи не вживав я алкогольних напоїв, на що я відповів, що не вживав. Мені запропонували пройти перевірку в наркодиспансері, на що я спочатку відмовився та вимагав пройти перевірку на місці зупинки транспортного засобу. Мені відмовили, пояснюючи це тим, що в наряді не має алкотестера. Так як я знаходився на роботі, на нічній зміні на авто мийці по вул. Харківське шосе 17, та в мене був брак часу, я вирішив для скорішого розв’язання конфлікту проїхати в наркодиспансер та сів у патрульну машину працівників ДАІ. Після чого, згадав що забув ключі від автомобіля в замку запалювання, та попросив вийти з патрульного авто, щоб зачинити автомобіль та забрати ключі, на що мені відмовили та намагалися насильно закрити двері патрульного автомобіля, після довгих вмовлянь я все таки зміг закрити автомобіль та забрати ключі від нього. Я сів в патрульний автомобіль та ми з працівниками ДАІ поїхали в Полтавський обласний наркодиспансер, де я пройшов перевірку на стан алкогольного сп’яніння за допомогою невідомого приладу (як далі було з’ясовано в інтернеті це був газоаналізатор Alcotest 6810). При перевірці мундштук для приладу дістали з якоїсь ємності, тобто він був не герметичний та можливо вже використаний. Документи на даний прилад мені не показали. Потім мені сказали підписатися в журналі про огляди, в акті огляду та на чеку з алкотестера, мотивуючи це тим, що ведеться облік – і моя підпис це гарантія того, що я був в них. Далі з працівниками ДАІ ми вийшли з наркодиспансеру та сіли в патрульний автомобіль, в патрульному автомобілі на мене був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130., на запитання, чому мене визнали в стані алкогольного сп’яніння, мені відповили, що газоаналізатор (алкотестер) показав результат 0,49, та потрібно підписати протокол щоб мені видали тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом. Далі ми з працівниками ДАІ поїхали на місце зупинки, де вони повідомили мені, що один з працівників ДАІ буде доставляти автомобіль на штрафмайданчик, на мої зауваження, що він не заважає руху автотранспорту та не перешкоджає руху пішоходів, стоїть на парковці автомийки, на якій я працюю, без будь-яких порушень ПДР, вони відповили що процедура доставки автомобіля на штраф майданчик є обов’язковою та що я зможу забрати його вже через 6 годин. Щоб не марнувати час (так як я знаходжусь на роботі) я погодився та працівник ДАІ сів за кермо транспортного засобу, на якому я рухався, і доставив його на штрафмайданчик. Після чого мені видали акт тимчасового затримання транспортного засобу.
Свою провину я не визнаю, так як в стані алкогольного сп’яніння під час керування транспортним засобом не перебував. Процедура проведення огляду була порушена, а саме:
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (чинний), та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Зареєстровано: Мін’юст України від 06.10.2009 № 931/16947) перед направленням на огляд в найближчий заклад охорони здоров’я особу необхідно перевірити на місці зупинки транспортного засобу та огляд проводиться у присутності двох свідків, і лише у випадку, передбаченому п.1.6, вказаного Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я. Мене ж було оглянуто в наркодиспансері, але результати повідомили вже під час складання протоколу, тому я його підписав не звертаючи уваги на результати огляду, так як був на роботі. Вважаю, що працівник ДАІ скористався склавшимися обставинами, та склав протокол, який йому було вигідно.
У відповідності ж до положень зазначеної Інструкції, результати освідування, які отримані із порушення зазначеного порядку, є недійсними (п.3.22 Інструкції).
Слід зазначити і на те, що навіть якби і було вживання за тривалий час до складання протоколу незначної кількості спиртних напоїв ще не може бути доказом наявності стану сп’яніння саме у момент керування транспортним засобом та складання протоколу, оскільки відповідно до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або пребування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.7), такий стан може визначатися тільки шляхом, прямо передбаченим у цій інструкції. Вживання за тривалий час незначної кількості спиртних напоїв не може бути таким доказом ще й тому, що сп’яніння до того часу могло минути, а алкоголь – бути виведений з організму. Саме наявність або відсутність цього стану і має визначити медичний огляд відповідно до положень Інструкції. Без цього вважати доведеним наявність такого стану не можна у будь-якому разі.
Суд не допитав інспектора ДАІ щодо знання процедури проведення огляду на стан сп’яніння і оформлення результатів такого огляду, за моїм клопотанням від 10.07.2014. Про це свідчить відсутність будь яких записів про допит в постанові. Це є прямим доказом того, що Суд відмовив мені в задоволенні моїх клопотань.
Разом з тим, Суд взагалі не звернув уваги на порушення Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 року за №931/16947), а саме:
1. П.1.6. – «Огляд проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом». Порушення полягає в тому що огляд на місці зупинки транспортного засобу по моїй вимозі не проводився.
2. П. 1.7 – «У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення». Порушення полягає в тому, що моєї відмови не було. Доказом цього є відсутність в протоколі будь-яких відміток щодо відмови від проведення огляду на місці зупинки.
3. П. 2.6. – «Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.». На місці зупинки ТЗ свідків не було, також свідки огляду не вписані в протокол про адміністративне правопорушення.
4. П. 2.10. – «Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу зазначаються у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення.Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.». Результати огляду на стан сп’яніння в протоколі зазначені не були, роздруківка з алкотестера до протоколу не додавалась.
5. П. 3.10. – «Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.». Зразки біологічного середовища, зазначені в даній Інструкції не відбиралися.
Таким чином п. 3.22 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 року за №931/16947) свідчить, що: «Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.», тобто складений висновок огляду, та протокол можна вважати не дійсним. Також про це свідчить ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.», в якій вказано, що «Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.», та ще вказано, що: «Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.». Тобто відсутність свідків, відмова працівників міліції провести огляд на місці зупинки транспортного засобу – є грубим порушенням Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та ст.. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А саме дотримання законного порядку виявлення у водіїв стану алкогольного сп’яніння може гарантувати достовірність результатів огляду. Так як цей порядок був порушений, на що свідчать докази, викладені вище то висновок можна вважати не достовірним, та навіть сфальсифікованим.
Суд також допитав працівника міліції Кришталя В.В. як свідка, що є не припустимим та порушенням п. 2.6. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 року за №931/16947), який свідчить, що «Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.». Тобто його свідчення можна взагалі вважати не дійсними. Та все-ж таки навіть якщо взяти до уваги його свідчення, на засіданні він повідомив що вони з напарником несли службу на перехресті вулиць Лагоди та Ліхачова в м. Полтава. Та побачили автомобіль який різко розвернувся в протилежну від них сторону. Потім припаркувався біля автомийки та водій вийшов і робив вигляд, що взагалі не керував транспортним засобом. Згідно з Законом України «Про міліцію» а саме ст. 11 «Права міліції» - працівники міліції мають право проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень, але інспектор ДАІ таких заходів не проводив, тобто доказів того, що я дійсно робив вигляд що не керував транспортнім засобом, та доказів того, що різко розвернувся на на перехресті вулиць Лагоди та Ліхачова в м. Полтава немає. Тому за відсутністю доказів можна вважати що покази працівника ДАІ не є дійсними та коректними.
Згідно з офіційних відповідей на інформаційні запити в УДАІ (долучені до справи), про порядок проходження огляду на стан сп’яніння, та відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.
Як вбачається з пояснень, водій просив провести медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, - тобто як прямо передбачає встановлений законом порядок.
Посилання інспектора ДАІ на те, що водій нібито відмовився від медичного огляду на стан сп’яніння є безпідставні, оскільки водій не відмовлявся від огляду, а просив провести його відповідно до встановленого законом порядку – тобто з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки ТЗ.
У ст. 266 КУпАП зазначено, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, право інспектора ДАІ доставити водія до медичного закладу виникає тільки після того, як водій відмовився від проведення огляду на місці, або не погодився з його результатами. Інспектор ДАІ не має жодного права проігнорувати обов’язок провести огляд на місці з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків та відразу наполягати на доставлені до лікарні. Це істотне порушення встановленого законом порядку.
В даному випадку водій наполягав на проведенні огляду на місці з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, тобто наполягав на тому, щоб інспектор ДАІ виконав вимоги ст. 266 КУпАП.
У ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,
що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням
вимог цієї статті, вважається недійсним.
Якщо зважати на все вищевикладенне, то всі дії інспектора ДАІ були направленні на порушення прав водія та робилося все для того, щоб сфальсифікувати протокол.
До того ж, суд не обґрунтував і обрання виду адміністративного стягнення. Формально у постанові зазначено, що враховано дані про особу правопорушника, обтяжуючі та пом’якшуючі обставини. Проте насправді, по-перше, не вказано, які саме дані та обставини враховано. По-друге, у справі повністю відсутні документи, які підтверджували б ці обставини або характеризували мою особу.
У постанові суду повністю відсутні міркування суду про причини обрання саме такого заходу, хоча ця частина є обов’язковою для суду при винесенні постанови, у відповідності до ст.280 КпАП, та у цій частині постанова виглядає повністю необґрунтованою.
За таких умов можна говорити, фактично, не просто про грубе порушення судом закону, а про фальсифікацію судового рішення, у яке внесені завідомо відсутні у справі дані. Цим грубо порушено і вимоги ст.33 КпАП.
З наведеного є очевидним, що, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об’єктивності судового розгляду, та порушив вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», яка передбачає: «3. Згідно зі ст..145 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об’єктивно з’ясівати обставини справи і вирішити ії в точній відповідності із законом.», та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» яка передбачає: «24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КпАП (80732-10). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів…», «27. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.. 130 КпАП (80731-10), судам слід враховувати, що сп’яніння може бути як алкогольним, так і наркотичним. Стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника,який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджено спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 (Z0055-95) від 24 лютого 1995 р.).». Зазначеним співробітником ДАІ було складено щодо мене адмінпротокол за ст.. 130 КпАП України. При цьому співробітником ДАІ вилучено у мене посвідчення водія. До протоколу запис про вилучення посвідчення водія було внесено вже в моїй відсутності, про це свідчить копія протоколу.
Зазначені дії співробітника ДАІ є незаконними з таких підстав.
По-перше, ст..260 КпАП України обумовлює вжиття будь-яких заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення виключним переліком обставин. У даному випадку не було ані необхідності припинення правопорушення (оскільки автомобіль було вже зупинено працівником ДАІ, до того ж, вилучення посвідчення не може бути засобом припинення правопорушення), ані ситуації, коли вичерпано інші заходи впливу; не було також необхідності встановлення моєї особи, оскільки вона підтверджена документами, в т.ч. тим же посвідченням водія; не було і неможливості складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з того факту, що фактично протокол складено; не було і необхідності забезпечення саме таким чином своєчасності та правильності розгляду справи, а порядок виконання постанов передбачений Законами України „Про дорожній рух” та „Про виконавче провадження”.
По-друге, відповідно до зазначеної статті, заходи забезпечення провадження застосовуються виключно у випадках, прямо передбачених законом України. Між тим, на даний час ніякий закон не передбачає прямо повноважень працівника ДАІ вилучати посвідчення водія при складанні протоколу про адміністративні правопорушення. Більше того: зі ст..265 КпАП України норма, яка давала такі повноваження, була виключена Законом №2350-ІІІ від 05.04.2001р. З чого видно пряму волю законодавця на те, щоб такі повноваження у законодавстві не містилися.
По-третє, у відповідності до ч.2 ст.260 КпАП, порядок, зокрема, вилучення речей та документів визначається самим Кодексом та іншими законами України. Таких норм на даний час ані КпАП України, ані інші закони, щодо вилучення посвідчення водія при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не містять.
По-четверте, ст..265 КпАП передбачає виключно речей та документів, які були знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення. Посвідчення водія не є ні тим, ні іншим, отже, і не може бути вилучено у відповідності до цієї статті.
По-п’яте, у відповідності до ст..265 КпАП, вилучатися можуть тільки речі та документи, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей. Жодна з цих процесуальних дій щодо мене не вчинювалася, і відповідних протоколів не складалося.
Слід вказати, що відповідно до ст..19 Конституції України, посадова особа органу державної влади (а співробітник ДАІ, який складає протокол про адміністративне правопорушення, виконує саме функції такої особи) має діяти виключно у межах, способом і у порядку, прямо передбаченими законом України.
Як видно з зазначеного, ані самі такі дії, як вилучення посвідчення водія до винесення судом рішення по справі, ані спосіб їх вчинення, - законодавством України не передбачені. За таких умов вчинення цих дій посадовою особою є неприпустимим з точки зору Конституції та законодавства України.
До цього слід додати, що висновок про результати огляду на стан сп’яніння складений в результаті порушення процедури огляду на стан сп’яніння є недійсним. Відповідно в результаті порушення процедури огляду на стан сп’яніння результати такого огляду є недостовірними та протокол з такими результати можна вважати недійсним. Слід зазначити і те, що в протоколі не заповнена графа «Огляд на стан сп’яніння», та «Свідки», тобто це очевидне порушення процедури огляду водія на стан сп’яніння.
Зважаючи на викладене постанова судді Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М., від 30.07.2014 р. у справі про адміністративне правопорушення № 554/8570/14-п є незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує норми матеріального та процесуального права України, а також моє право на справедливий розгляд безстороннім судом (п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод).
На підставі викладеного, керуючись ст.267, 294 КпАП України,
ПРОШУ:
1) Постанову Полтавського районного суду м. Полтави від 30.07.2014 року по справі №554/8570/14-п скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у діях * складу адміністративного правопорушення.
Додатки:
Копія постанови судді;
Копія тимчасового дозволу;
Копія клопотання про допит працівника міліції від 10 липня 2014.
Вход
FAQ
Поиск
