Киевский апелляционный административный суд решил, что гаенышам можно фиксировать нарушения ПДД на внебалансовые домашние видеокамеры. Буду подавать кассационную жалобу.
Иронично, но это решение выносилось 18 февраля 2014 именно в тот момент когда, когда недалеко от КАС началось брутальное избиение и отстрел протестующих милицией и титушками.
Начало истории тут:
viewtopic.php?f=84&t=37418&start=30А вот сама Ухвала КАС:
-----------------------
Державний герб України
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 784/18098/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Саламон О.Б. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
У Х В А Л А
Іменем України
18 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора з дізнання ВДАІ Дніпровського району міста Києва Андруша Валентина Миколайовича про визнання дій протиправними,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до Інспектора з дізнання ВДАІ Дніпровського району міста Києва Андруша В.М. (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо використання відеореєстратора «RS DVR-07» для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху 10.01.2013 року.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.
Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Із оскаржуваного судового рішення та матеріалів справи вбачається та не оскаржується сторонами у справі, що 10.01.2013 року Відповідачем відносно Позивача складено протокол про адміністративне правопорушення про порушення останнім Правил дорожнього руху, за що відповідно ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 року №111 затверджено Інструкцію з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (далі - Інструкція).
Підпунктом 1.1 пункту 1 Інструкції встановлено, що Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС визначає завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби, що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини та профілактичну роботу з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України.
Положеннями пункту 3 Інструкції визначено завдання та функції підрозділів ДПС, зокрема, нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки, забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів, профілактика, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху, винесення відповідно до чинного законодавства постанов про адміністративні порушення, забезпечення ефективного використання технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно пп.7.6 п.7 працівник підрозділів ДПС має право, зокрема, використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР. Отримані фактичні дані направляти за належністю чи використовувати при складанні адміністративних матеріалів.
Основними методами несення служби, серед іншого, є спостереження за дорожнім рухом. Під спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті (пп. 12.7.1 пп.12.7.п.12 Інструкції).
Відповідно п.12 ч.1 ст.11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право, зокрема, проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень.
Положеннями пп.19.1, 19.2 Інструкції визначено, що технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень ПДР, складові частини системи відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями про порядок їх використання.
Працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні, у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства, та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є носієм фіксації фактичних даних, на основі яких орган (посадова особа), яка вирішує питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини.
Відповідно визначення ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.
Частинами 1, 2 статті 11 вказаного Закону встановлено, що засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації.
Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що Відповідач діяв в межах наданих йому службових повноважень.
Відеорестратор, застосований Відповідачем при виявлення та фіксування порушення Позивачем 10.01.2013 року Правил дорожнього руху, не є засобом вимірювальної техніки в розумінні Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а тому не підлягає метрологічній повірці та є носієм належних доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що із змісту протоколу про адміністративне правопорушення Серія АА2 №348895, складеного відносно Позивача та долученого ним до апеляційної скарги, відеореєстратор «RS DVR-07» використовувався Відповідачем лише як допоміжний засіб для фіксації адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає обгрунтованим та законним рішення сду першої інстанції про відмову в задоволені заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Бужак Н.П.
Вход
FAQ
Поиск
