|
Прокурору Дніпропетровської області
Косюті Михайлу Васильовичу
49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса 38
(056) 744-74-08
Копія
Начальнику Бабушкінського РВ ДМУ УМВС
м. Дніпропетровськ, пр. Ілліча 1-А
(056) 744-65-68
Від: ***************
прож.: вул. ***************
********************************
*********************
*******
Моб. тел.****************
Скарга
на неправомірні дії співробітників міліції
„**” жовтня 2010р., в ****, під час керування транспортним засобом Феррари –***** (д.н АЕ ****) біля школи 78 та 53 по вул. Тополиній, мене було зупинено співробітниками підрозділу „Беркут”, а саме старшим наряду Чернявським Олександром Анатолійовичом( номер патрульного автомобіля 1754, номер на борту автомобіля 506).
Спитавши у нього про причину зупинки мого транспортного засобу, згідно пункту 2.14(в) ПДР, мені було пред’явлене звинувачення „Порушення правил дорожнього руху”. Які саме ПДР я порушив, Чернявський Олександр Анатолійович відповісти не зміг. Після цього він, та його напарники висловили вимогу про передачу документів на право керування автомобілем(водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію). Спитавши в них, для чого їм мої документи – отримав відповідь – „Установление личности”. Керуючись Законом „Про міліцію” та ПДР я, згідно 126 статті КоАП пред’явив свої документи співробітникам міліції „Беркут”. Далі працівники міліції почали примушувати мене, та мого друга вийти з автомобіля. Я відмовився це робити, бо маю на це право. Працівники „Беркуту” почали морально давити на мене, погрожувати, що якщо я не вийду з автомобіля, то буде наступне – цитую на мові звертання – „Невыход из автомобиля – это невыполнение законного требования работника милиции”. Вважаю, що це примушення зі сторони співробітників „Беркуту” було незаконним. Через декілька секунд співробітники підрозділу „Беркут” на мене, та на мого друга направили табельну зброю. Вважаю, що ці дії принизили мене, та мого друга, як законослухняних громадян України. Ми були шоковані і вийшли з автомобіля. Після цього погрожуювучи табельною зброєю мене, та мого друга почали обшукувати. Мене почали штовхати, на мої заперечення цьому мені відповіли „Это уже не наши проблемы… „. Потім вони почали обшук мого автомобіля без законних на то підстав.
Не знайшовши нічого співробітники „Беркуту” почали погрожувати доставити мене до райвідділу та, цитую мовою оригіналу – „заставлю разбортировать все колёса”.
Перебуваючи в шоковому стані я погодився на їхні вимоги. Перебуваючи в райвідділі мені погрожували „оформить” мене на 15 діб по 185 статті. Потім мене змусили написати пояснення на ім’я начальника Бабушкінського райвідділу. Потім мене знову почали змушувати написати якийсь документ, згідно якого я маю з’явитися через два дні до дільничного для оформлення протоколу по 185 статті.
Всі ці дії я вважаю незаконними, морально мене принижуючими та які порушили мої Конституційні права з наступних причин:
1. У відповідності до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено Постановою КМ України від 14 квітня 1997 р. N 341), а саме пп..5 п.5 зазначеного Положення, Державтоінспекція має право:
а) зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил,
норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, наявних
ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення
довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони
використовуються з протиправною метою
Як видно з наведеного, цей перелік є вичерпним. Ніяких інших підстав для зупинки транспортного засобу зазначене Положення не знає.
А оскільки співробітники спецпідрозділу „Беркут” не є співробітниками Державтоінспекції – їх дії я вважаю неправомірними.
2. Відповідно до ст..11 Закону України „Про міліцію”, міліція має право:
а) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень
документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи,
необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і
контроль за виконанням яких покладено на міліцію;
Тобто єдиною підставою для перевірки документів особи може бути підозра громадянина у вчиненні правопорушення.
Мені про будь-які підозри у вчинені правопорушення співробітником міліції повідомлено не було.
3. Згідно пункту ПДР 2.4 на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
• а) передати для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
• б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; ( Підпункт «б» пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 395 від 22.04.2009 )
• в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав.
Цей перелік є вичерпним. Згідно цього вимоги співробітника „Беркуту” про вихід з автомобіля є незаконними.
4. Під час незаконних вимог про вихід з автомобілю працівники „Беркуту” погрожували нам табельною зброєю. В Законі „Про міліцію” є чітко прописані пункти застосування проти громадян засобів впливу, а також застосування табельної зброї, а саме:
Стаття 12. Умови і межі застосування заходів фізичного
впливу, спеціальних засобів і вогнепальної
зброї
Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу,
спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку,
передбачених цим Законом
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо
дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні
засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня
загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.
Жодних попереджень ані я, ані мій товариш не отримували. Співробітники „Беркуту” не отримували від мене та мого товариша жодних загроз їхньому життю, та життю інших громадян. Це і зафіксовано на відеозапису.
5. Окремо хочу виділити те, що під впливом на нас табельній зброєй, співробітники „Беркуту” почали проводити обшук мене, мого товариша, та мого автомобіля. Вказані дії я вважаю незаконними з таких підстав.
Враховуючи той факт, що подібний огляд проводиться з метою виявлення заборонених предметів, у тому числі й тих, за перевезення, зберігання або носіння яких передбачено кримінальну відповідальність, до зазначених правовідносин слід застосовувати положення КПК України. Зазначений огляд не відповідав вимогам КПК з кількох підстав.
Так, до порушення кримінальної справи і, відповідно, не особою, яка проводить досудове слідство, може проводитися виключно огляд місця події і тільки у невідкладних випадках, як це прямо передбачено ч.2 ст.190 КПК. Мій автомобіль місцем будь-якої події не був, а співробітник „Беркуту” не був особою, яка проводить досудове слідство.
Автомобіль є володінням особи, а отже, його огляд, у відповідності до ч.4 ст.190 КПК, проводиться за рішенням суду. Такого рішення у даному випадку не було. Як не було і жодного з випадків, які передбачені як винятки з цього правила у ч.5 зазначеної статті.
На порушення ч.3 190, ч.1 ст.191 КПК, огляд проведено без складання протоколу та без залучення понятих.
Більше того. Саме пред’явлення вимоги про відкриття салона та багажника автомобіля, які підпадають під визначення приміщення та іншого сховища, що передбачає отримання згоди або відмови їх відкрити, свідчить про те, що вказані дії були не оглядом (який характеризується тільки візуальним дослідженням предмету огляду), а обшуком, оскільки такий порядок передбачений ч.2 ст.183 КПК України тільки і виключно для цієї слідчої дії. Іншого випадку, коли співробітник міліції має право пред’явити такі вимоги до громадянина, ані КПК, ані інші законодавчі акти України не передбачають.
Між тим, у відповідності до ст.ст..177, 183 КПК, обшук володіння особи проводиться також, за загальним правилом, за мотивованою постановою суду (обставин, які є підставою для виключення з цього правила, також не було у даному випадку). Обшук також проводиться із залученням понятих та складанням протоколу. Нічого цього виконано співробітником „Беркуту” не було.
Між тим, у відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що прямо передбачені законом. Таким чином, такий обшук у цій ситуації у відповідності до закону не може бути проведено взагалі.
Більше того, співробітником „Беркуту” було запропоновано пред’явити для огляду також вміст кишеней. Що підпадає під визначення обшуку особи, відповідно до ст..184 КПК України, але його також проведено без належних підстав, передбачених зазначеною статтею закону, та із порушенням встановленого порядку.
Очевидно, що безпричинні або з тих причин, що не передбачені законодавством, подібні дії, порушують законодавство, а також грубо порушують мої права.
На підставі викладеного, керуючись стст.5-7 Закону України „Про звернення громадян”,
ПРОШУ:
1) Провести службове розслідування по данному факту
2) Вжити заходів дисциплінарного характеру до службової (посадової) особи підрозділу „Беркут”, яка вчинила дії, що порушують законодавство, та керівників підрозділу „Беркут”, які допускають такі порушення працівниками при організації несення ними служби;
3). Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України „Про звернення громадян”.
До скарги додається:
1. Компакт-диск з відеозаписом незаконних дій співробітників підрозділу „Беркут”.
23.10.2010 р. Іванов Іван.
(підпис)
Последний раз редактировалось Maksi 24 окт 2010, 13:43, всего редактировалось 1 раз.
|
Вход
FAQ
Поиск
