Как вам шедевр: "Постановле суду… не является постановою суду"?

Вот какой я ответ получил от прокуратуры:




Разве нет ответственности за постановления решения суда?
Нужно ли для выполнения постановления суда еще какую-то окрему ухвалу?
Считается ли постановление суда - окремою ухвалою?


Вот мое заявление, на которое так ответила прокуратура:



Предистория:
viewtopic.php?f=84&t=32513

В данном случаи эта статья КУпАП действительно не подходит. Постановление по вашему административному иску не является постановлением вынесенным в рамках "окремого провадження". Поэтому рекомендую в случаи если в апелляции устоит Ваше постановление, обратиться с Заявление в ГИС для принудительного исполнения в части "зобов`язання надати відповідь" и "стягнення судових витрат". В случаи неисполнения постановления обратится с сообщением о преступлении по статье 382 ККУ.

Почему Рябов сослался на 166 КАСу, в которой речь идет только об "окремой ухвале"? Но при чем тут ухвала в моейм случае? Ведь у меня на руках "постановление суда", а 185-6 КУПАП как раз говорит про "окрему постанову" суду (и окрему ухвалу). Определение "окремой постановы" нигде в законе нет. Следовательно мое постановление суда и я вляется "окремой постановой" за невыполнение которой - ответственность. Наверно, так и буду оспаривать.

Блин… как же ж прокуратура отмазывает ГАИшников. ТОШНО!

Статья 185-6 КУПАП как раз подходит, так как речь идет НЕ об "окремой ухвале", а о "постановлении":


Почему мое постановление суда не считается "окремой постановой судді"? Где определение "окремой постановы"?

А вот ссылка на 166 КАСУ не имеет смысла, так как там ничего не сказано о постановлении суда:

В административном процессе нет "окремої постанови". Ваше постановление им и не является. Ваше постановление это результат рассмотрения вашего админ. иска. "Окрема постанова" по уголовным делам выносится например, и не является окончательным решением по делу а промежуточный документ которым суд обращает внимание на нарушение какие-то выявленные при рассмотрении дела.

Тогда получается, что действительно нет нормы закона, которая определяет ответственность за невыполнение постановления суда в админ деле? Обязательство есть, а санкций за невыполнение нет?

Перечитайте мое первое сообщение.



есть 382 статья Криминального кодекса Украины.

Понял. Спасибо.

Выиграл апеляционный суд. Апеляционный суд подтверил, что ГАИ таки не дало ответ на инфозапрос. В итоге постановления суда первой инстанции вступило в силу.

Я написал заявление на гаи в прокуратуру по 212-3 КУпАП. Но прокуратура отказывается привлекать гаи к ответственности за неответ.

Ниже ответ прокуратуры.

Как быть?

denn - наверно вам будет интересно: согласовывайте изложенное с нынешними законами, в Украине , что не день, то новые дополнения и изменения в законодательстве.

До Окружного адміністративного суду м. Києва
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

Позивач: Тумицький Андрій Миколайович

Представник: Шапошніков Ростислав Сергійович

Відповідач: Андрющенко Олег Олександрович
прокурор Оболонського р-ну м. Києва
04210, м. Київ, вул. Малиновського 10


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання рішення протиправним

Предметом позову є незаконне рішення прокурора Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. щодо відмови складати протокол за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП.

Суть справи:

13.07.2010 року Тумицький А.М. направив до ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва інформаційний запит в порядку Закону України «Про інформацію» з проханням надати відповідь про дії посадових осіб Державтоінспекції, які 04.05.2010 року вчинили незаконні дії щодо вилучення транспортного засобу Тумицького А.М. без законних на те підстав.

09.08.2010 року Тумицький А.М. направив до прокуратури Оболонського р-ну м. Києва заяву про вчинення корупційних дій з боку ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва посадові особи якого проігнорували вимогу Закону України «Про інформацію» надати в термін десять днів повідомлення про те, чи буде задоволений інформаційний запит.

15.09.2010 року Тумицький А.М. направив до прокуратури Оболонського р-ну м. Києва заяву про вчинення корупційних дій з боку ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва посадові особи якого проігнорували вимогу ЗУ «Про інформацію» надати в термін тридцять днів відповідь на інформаційний запит. На той час відповідальність за таке порушення була передбачена п. «г» ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією».

22.09.2010 року від заступника прокурора Оболонського р-ну м. Києва Кабанець Л.В. надійшов лист №2339-з\4504вих від 17.09.2010 на заяву Тумицького А.М. від 09.08.2010 щодо недотримання ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва десятиденного строку. Розглянувши вказану заяву Кабанець Л.В. порушень чинного законодавства не встановив.

28.09.2010 року від заступника прокурора Оболонського р-ну м. Києва Єрхової І.Ю. надійшов лист №2479-з\45843вих від 23.09.2010 на заяву Тумицького А.М. від 15.09.2010 щодо недотримання ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва тридцяти денного строку. Розглянувши вказану заяву Єрхова І.Ю. порушень чинного законодавства не встановила.

01.09.2010 року представник Тумицького А.М. Шапошніков Р.С. звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва. У позовній заяві були висловлені такі прохання: Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року в справі №2а-12759\10\2670 було задоволено позовні вимоги Тумицького А.М. Суд постановив:

Визнати протиправними дії ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва щодо порушення терміну вивчення запиту позивача на предмет можливості його задоволення.
Визнати протиправною бездіяльність ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва щодо ненадання відповіді на запит Тумицького А.М. від 13.07.2010 року.
Зобов’язати ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва розглянути запит Тумицького А.М. від 13.07.2010 року та письмово повідомити позивача про результати його розгляду.

03.02.2011 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року – без змін.

27.03.2012 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року – без змін.

04.08.2011 року представник Тумицького А.М. Шапошніков Р.С. звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом в якому попрохав визнати протиправними відповіді заступника прокурора Оболонського р-ну м. Києва Єрхової І.Ю. №2479-з\45843вих від 23.09.2010 та заступника прокурора Оболонського р-ну м. Києва Кабанець Л.В. №2339-з\4504вих від 17.09.2010 року в яких надана недостовірна інформація щодо надання відповіді на інформаційний запит від 13.07.2010 року.

12.12.2011 року суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Клименчук Н.М. в справі №11335\11\2670 було відмовлено у задоволенні позову. Суддя Клименчук Н.М. проігнорувала постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року, яка набрала законної сили, та всупереч рішенню суду прийшла до висновку, що відповідь на інформаційний запит від 13.07.2010 року надавалась.

27.03.2012 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду було скасовано постанову судді Клименчук Н.М. від 12.12.2011 року та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Суд визнав факт надання прокуратурою Оболонського р-ну м. Києва протиправних відповідей та зобов’язав повторно розглянути звернення щодо притягнення працівників ДАІ до адміністративної відповідальності.

08.05.2012 року листом №30-299пр-10 прокурор Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року надав відповідь щодо притягнення працівників ДАІ до відповідальності за фактом ненадання відповіді на інформаційний запит.

«Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Враховуючи вищевикладене, проведеною перевіркою підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП відносно посадових осіб ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві не вбачається. Згідно вимог ст. 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. За даних обставин, заходи прокурорського реагування не вживались», - зазначив Андрющенко О.О.

Таким чином, рішенням суду було встановлено, що Відділом ДАІ Оболонського р-ну м. Києва не було надано відповіді на інформаційний запит від 13.07.2011 року, а також було встановлено, що за результатом розгляду заяв з цього приводу, прокуратура Оболонського р-ну м. Києва протиправно прийняла рішення не складати адміністративний протокол. При наданні повторної відповіді з цього питання, прокурор Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. відмовляється вживати заходи реагування вже на тій підставі, що нібито пройшли строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення Андрющенко О.О. є протиправним за таких підстав:

Як вбачається з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року, суд зобов’язав прокуратуру Оболонського р-ну м. Києва повторно розглянути заяви Тумицького А.М. від 09.08.2010 року та від 15.09.2010 року на тій підставі, що під час попереднього розгляду, прокуратура надала незаконні відповіді про відсутність в діях ДАІ ознак правопорушення. При цьому, суд не відмовив у задоволенні цієї вимоги на тій підставі, що нібито пройшли строки притягнення до адміністративної відповідальності. З цього випливає, що Київський апеляційний адміністративний суд вбачав необхідність щодо повторного розгляду цього питання, і як наслідок – вжиття відповідних заходів за фактом підтвердженого постановою суду ненадання відповіді на інформаційний запит від 13.07.2010 року.

У своєму рішенні прокурор Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. зазначає, що підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП відносно посадових осіб ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві не вбачається на тій підставі, що відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Тобто, Андрющенко О.О. посилається лише на строки, і не зазначає, що в діях посадових осіб не має складу адміністративного правопорушення. Проте, посилання на строки в даному випадку як підставу для не складання адміністративного протоколу, є незаконним.

Відповідно до п. «г» ч.1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», який діяв на час подання заяви, державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 212-3 КУпАП в редакції від 20.08.2010 року, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина відповідно до законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень" тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Посадові особи, на яких поширюється дія ЗУ "Про боротьбу з корупцією", притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до ЗУ "Про боротьбу з корупцією.

Таким чином, не надавши відповіді на інформаційний запит від 13.07.2010 року, винна посадова особа ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва порушила обмеження встановлене ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», що є підставою для складання адміністративного протоколу, що не було зроблено прокуратурою Оболонського р-ну м. Києва після отримання відповідних заяв про таке порушення.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який діє на сьогоднішній день особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється: відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом; надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Відповідно до ст. 212-3 КУпАП в редакції, яка дії на сьогоднішній день, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина відповідно до законів України "Про інформацію" , "Про доступ до публічної інформації" , "Про звернення громадян" , "Про доступ до судових рішень" та "Про засади запобігання і протидії корупції" , - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, адміністративна відповідальність за ненадання інформації збереглась до сьогоднішнього дня. Ненадання посадовою особою інформації є порушенням ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Згідно ст.255 КУпАП, протоколи за ст. 212-3 КУпАП складають працівники прокуратури.

Аналіз положень Кодексу України про адміністративне правопорушення свідчить про те, що за фактом вчинення адміністративного правопорушення в будь-якому разі складається адміністративний протокол в незалежності від того, коли це правопорушення було вчинене. В разі виявлення адміністративного правопорушення, уповноважена на те посадова особа в обов’язковому порядку повинна відреагувати складенням протоколу.

З матеріалів справи вбачається, що після винесення Київським апеляційним адміністративним суд постанови від 27.03.2012 року, прокурор Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. провів повторну перевірку за фактом ненадання Відділом ДАІ Оболонського р-ну м. Києва відповіді на інформаційний запит від 13.07.2010 року. При цьому, Андрющенко О.О. мав у своєму розпорядженні рішення судів, що підтверджують факт ненадання відповіді. Отже, саме під час цієї перевірки Андрющенко О.О. виявив правопорушення, і у своєму рішення від 08.05.2012 року, Андрющенко О.О. не заперечує того факту, що з боку ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва була вчинена протиправна бездіяльність щодо ненадання відповіді на інформаційний запит.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» у разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Зазначені положення Закону України «Про прокуратуру» вказують на те, що прокурор зобов’язаний реагувати на факти порушення закону і вживати відповідних заходів реагування. Органи прокуратури не мають право обирати, чи карати винну посадову особу чи її не карати. Закон зобов’язує прокуратуру в будь-якому разі вчинювати дії щодо притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Щодо посилання Андрющенко О.О. на ст. 38 КУпАП, то слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 221 КУпАП розгляд адміністративної справи за ст. 212-3 КУпАП належить до компетенції районного суду. Саме суд встановлює питання чи дотримані строки притягнення до адміністративної відповідальності, чи зазначені строки сплинули. При цьому, в разі виявлення факту сплину строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд має право визнати особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення та закрити адміністративну справу без накладення стягнення.

Слід зауважити, що ст. 38 КУпАП вказує лише на строк коли можливе накладання адміністративного стягнення, тобто в даному випадку грошового штрафу, але не обмежує уповноважений орган у часі щодо вирішення питання про вину посадової особи.

Відповідно до ст. 38 Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У своєму рішенні від 08.05.2012 року прокурор Андрющенко О.О. умисно невірно вказав положення ст. 38 КУпАП зазначивши, що адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше одного року з дня його вчення. Проте, це стосується виключно корупційних правопорушень. Станом на сьогоднішній день, ст. 212-3 відноситься до розділу 15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління». Всі корупційні правопорушення містяться у розділі 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення».

Таким чином, строк накладання адміністративного стягнення за ст. 212-3 КУпАП визичається ч.2 ст. 38 КУпАП відповідно до якої стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Справа в тому, що станом на сьогоднішній день ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва не надало Тумицькому А.М. відповіді на поставлені питання у інформаційному запиті від 13.07.2010 року, а саме:
1. На якій законній підставі мій транспортний засіб «Шевроле» д\н АА5278СВ був доставлений на штрафмайданчик з урахуванням того, що він не створював значні перешкоди дорожньому руху?
2. Чи робився відповідний запис в протоколі про адміністративне правопорушення за фактом затримання транспортного засобу, як це вимагає ст. 265-2 КУпАП?

Таким чином, ненадання ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва інформації щодо поставлених питань, є свідченням триваючого правопорушення з боку відповідальної за це посадової особи, що є підставою не тільки для визнання такої посадової особи винної за ст. 212-3 КУпАП а і для накладання відповідного штрафу.

Відповідно до п.4.14 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України затвердженої Наказом Генеральної покуратури України №9гн від 21.06.2011 року (далі –Інструкція 9гн), передбачено, що за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:
Задоволено – вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а за результатами виявлених недоліків або порушень закону. Частково задоволене звернення – звернення, у якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обгрунтованими.
Повторне задоволено – звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується.
Відхилено – вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необгрунтованими.
Роз’яснено – за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз’яснення з питань правового характеру.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в будь-якому випадку за результатами розгляду звернень громадян, органами прокуратури приймається саме рішення. Виходячи з цього, письмову відповідь прокурора Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. №30-299пр-10 від 08.05.2012 року слід вважати саме рішенням оскільки іншого, в розумінні Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції 9гн, органи прокуратури надати не можуть.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, їх посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

Таким чином, отримавши інформацію про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП, прокурор зобов’язаний скласти адміністративний протокол відносно винної посадової особи. В даному випадку, отримавши інформацію про вчинення посадовою особою ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва адміністративного правопорушення, що підтверджено матеріалами справи, прокурор Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. відмовився вживати заходи реагування, що є невиконанням обов’язків прокурора визначених чинним законодавством України. Також, Андрющенко О.О. не роз’яснив порядок оскарження прийнятого ним рішення.

Крім того, Андрющенко О.О. у своїй відповіді ґрунтовно не зазначив, хто саме з посадових осіб ВДАІ Оболонського р-ну м. Києва вчинив протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 13.07.2010 року, що не дає змоги вимагати складення адміністративного протоколу відносно конкретної посадової особи. Відповідь Андрющенко О.О. від 08.05.2012 року суперечить вимогам ст. 40 Конституції України та положенням Закону України «Про звернення громадян».

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106 КАС України,

ПРОШУ:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення прокурора Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. №30-299пр-10 від 08.05.2012 року щодо невжиття заходів прокурорського реагування за фактом ненадання Відділом ДАІ Оболонського р-ну м. Києва Тумицькому А.М. відповіді на інформаційний запит від 13.07.2010 року.

2. Зобов’язати прокурора Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. винести постанову про порушення адміністративного провадження за ст. 212-3 КУпАП за фактом ненадання Відділом ДАІ Оболонського р-ну м. Києва Тумицькому А.М. відповіді на інформаційний запит від 13.07.2010 року.

3. Зобов’язати прокурора Оболонського р-ну м. Києва Андрющенко О.О. провести повторну перевірку за фактом ненадання Відділом ДАІ Оболонського р-ну м. Києва Тумицькому А.М. відповіді на інформаційний запит від 13.07.2010 року, встановити винну у порушенні законодавства особу та надати Тумицькому А.М. письмову відповідь згідно вимог Закону України «Про звернення громадян».

Додатки:
1. Копія рішення Андрющенко (1 арк.)
2. Копія постанови апеляційного суду (2 арк.)
3. Копія постанови Клименчук (3 арк.)
4. Копія ухвали вищого адмін. суду (3 арк.)
5. Копія ухвали апеляційного суду (2 арк.)
6. Копія постанови суду (3 арк.)
7. Копія відповіді Єрхової (1 арк.)
8. Копія відповіді Кабанець (1 арк.)
9. Копія заяви та повідомлення від 15.09.2010 (2 арк.)
10. Копія заяви та повідомлення від 09.08.2010 (2 арк.)
11. Копія запиту та повідомлення (3 арк.)
12. Копія довіреності (1 арк.)

16.05.2012 ШАПОШНІКОВ Р.С.

_________________
Дело помощи утопающим – дело рук самих утопающих.
"Двенадцать стульев" глава 34.

а так?
----

До Окружного адміністративного суду міста Києва
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1

Позивач:


Відповідач:
прокуратура

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання рішення протиправним

Предметом цього позову є протиправне рішення першого заступника прокурора Дніпровського р-ну м. Києва О. Рябова щодо відмови складати протокол за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП.

9/04/2013 року заявник отримав постанову №2-а/754/120/13 Деснянського районного суду у справі №754/3324/13-а за позовом до Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва. Суд зокрема постановив:

- Визнати протиправною бездіяльність відділу ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, що полягають у ненаданні запитуваної інформації заявнику в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Інструкції про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2003 р. №1440.
- Зобов'язати Відділ ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві надати заявнику у п'ятиденний термін відповідь на інформаційний запит від 13/02/2013 року.

ВДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Киева від 29 березня 2013 року. 18/06/2013 Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 754/3324/13-а (№ 2-а/754/120/13) ухвалив: апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Киева від 29 березня 2013 року - без змін.

15/07/2013 позивач звернувся до Прокуратури Дніпровського району міста Києва із заявою від 15/07/2013 (надалі - заява) про складання адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП. У своїй заяві позивач зокрема вимагав:

- Встановити посадову особу, яка була відповідальна за ненадання відповіді на інформаційний запит заявника та порушила Закон України "Про звернення громадян" та Інструкцій про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 23/11/2013 №1440;
- Скласти на відповідальну посадову особу адміністративний протокол за порушення Закону України "Про звернення громадян", ст. 16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", що тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ст. 212-3 КУпАП та направити протокол на розгляд суду;
- Надати заявнику копію зазначеного адміністративний протоколу за порушення Закону України "Про звернення громадян", ст. 16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та копію наказу, згідно якого буде притягнуто посадову особу до відповідальності;

У відповідь на заяву позивач отримав лист №34-148/33 від 23/07/2013 відповідача, в якому відповідач відмовляеться вжити будь-яких заходів реагування.

Відповідач мотивую своє рішення наступним чином:

"Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у звязку із закінченням на момент розгяду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статею 38 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Враховуючи, що з моменту ненадання відповіді на Ваш інформаційний запит від 13/02/13 минули строки, передбачені ст. 38 КУпАП, підстави для вжиття заходів реагування відсутні."

Вважаю відповідь відповідача протиправною за наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КУпАП, Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У своєму листі відповідач помилково посилався лише на ч. 2 ст. 38 КУпАП, згідно якої, "якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення". Але оскільки ст. 212-3 відноситься до корупційних правопорушень, строк накладання адміністративного стягнення за ст. 212-3 КУпАП визначається ч.3 ст. 38 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

В данному випадку вважаю, що днем виявлення корупційного правопорушення является 18/06/2013, а саме день винесення Київським апеляційним адміністративним судом у справі №754/3324/13-а (№ 2-а/754/120/13) ухвали, згідно якої постанову Деснянського районного суду м. Киева від 29 березня 2013 року залишено без змін. Тобто день, коли Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив факт ненадання відповіді на інформаційний запит від 13/02/2013.

Разом з тим норма ч.3 ст. 38 КУпАП не встановлює обмеження в накладанні адміністративного стягнення лише протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення, адже адміністративне стягнення накладається не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже строки для початку провадження в справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення не сплинули.

Разом з тим у своєму рішенні відповідач зазначає, що підстави для вжиття заходів реагування відсутні, оскільки з моменту ненадання відповіді на інформаційний запит від 13/02/2013 (надалі - інформаційний запит) минули строки передбачені ст. 38 КУпАП. Тобто, відповідач посилається лише на строки, і не зазначає, що в діях посадових осіб не має складу адміністративного правопорушення. Проте, посилання на строки в даному випадку як підставу для нескладання адміністративного протоколу, є незаконним.

Відповідно до ст. 212-3 КУпАП, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян", "Про доступ до судових рішень" та "Про засади запобігання і протидії корупції" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється: відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом; надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Станом на сьогоднішній день ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва не надало позивачу відповіді на поставлені питання у інформаційному запиті. Таким чином, ненадання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва інформації щодо поставлених питань, є свідченням триваючого правопорушення з боку відповідальної за це посадової особи.

Отже, факт ненадання відповіді на інформаційний запит було доведено в судах, а адміністративна відповідальність за ненадання інформації збереглась до сьогоднішнього дня. Ненадання посадовою особою інформації є порушенням ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а відповідно до ст. 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» винні посадові особи, притягаються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 254 КУпАП при вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Згідно ст.255 КУпАП протокол за ст. 212-3 КУпАП складають працівники прокуратури.

Аналіз положень Кодексу України про адміністративне правопорушення свідчить про те, що за фактом вчинення адміністративного правопорушення в будь-якому разі складається адміністративний протокол в незалежності від того, коли це правопорушення було вчинене. В разі виявлення адміністративного правопорушення, уповноважена на те посадова особа в обов'язковому порядку повинна відреагувати складенням протоколу.

Відповідач мав у своєму розпорядженні рішення судів, що підтверджують факт ненадання відповіді і у своєму рішенні, відповідач не заперечує того факту, що з боку ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва була вчинена протиправна бездіяльність щодо ненадання відповіді на інформаційний запит.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», у разі виявлення в діянні посадової особи ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушене та в чому полягає порушення.

Зазначені положення Закону України «Про прокуратуру» вказують на те, що прокурор зобов'язаний реагувати на факти порушення закону і вживати відповідних заходів реагування. Органи прокуратури не мають право обирати, чи карати винну посадову особу чи її не карати. Закон зобов'язує прокуратуру в будь-якому разі вчинювати дії щодо притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Щодо посилання відповідача на ст. 38 КУпАП, то слід також зазначити наступне. Відповідно до ст. 221 КУпАП розгляд адміністративної справи за ст. 212-3 КУпАП належить до компетенції районного суду. Саме суд встановлює питання чи дотримані строки притягнення до адміністративної відповідальності, чи зазначені строки сплинули. При цьому, в разі виявлення факту сплину строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд має право визнати особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення та закрити адміністративну справу без накладення стягнення.

Слід зауважити, що ст. 38 КУпАП вказує лише на строк, коли можливе накладання адміністративного стягнення, тобто в даному випадку грошового штрафу, але не обмежує уповноважений орган у часі щодо вирішення питання про вину посадової особи.

Відповідно до п.4.14 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України затвердженої Наказом Генеральної покуратури України №9гн від 21.06.2011 року (далі –Інструкція 9гн), передбачено, що за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:

Задоволено – вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а за результатами виявлених недоліків або порушень закону. Частково задоволене звернення – звернення, у якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обгрунтованими.
Повторне задоволено – звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується.
Відхилено – вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необгрунтованими.
Роз’яснено – за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз’яснення з питань правового характеру.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в будь-якому випадку за результатами розгляду звернень громадян, органами прокуратури приймається саме рішення. Виходячи з цього, письмову відповідь відповідача слід вважати саме рішенням оскільки іншого, в розумінні Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції 9гн, органи прокуратури надати не можуть.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, їх посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані зокрема:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

Відповідач у своїй відповіді не зазначив, хто саме з посадових осіб ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва вчинив протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді на інформаційний запит, що не дає змоги вимагати складення адміністративного протоколу відносно конкретної посадової особи. Відповідь відповідача суперечить вимогам Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України.

Отже, строки для початку провадження в справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення не сплинули. Отримавши інформацію про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП, прокурор зобов'язаний скласти адміністративний протокол відносно винної посадової особи. В даному випадку, отримавши інформацію про вчинення посадовою особою ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва адміністративного правопорушення, що підтверджено матеріалами справи, відповідач відмовився вживати заходи реагування, що є невиконанням обов'язків прокурора визначених чинним законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106 КАС України, Конституції України,

ПРОШУ:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо невжиття заходів прокурорського реагування за фактом ненадання Відділом ДАІ Дніпровського р-ну м. Києва позивачу відповіді на інформаційний запит;

2. Зобов'язати відповідача винести постанову про ініціювання притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 КУпАП за фактом ненадання Відділом ДАІ Дніпровського р-ну м. Києва позивачу відповіді на інформаційний запит;

3. Зобов'язати відповідача встановити посадову особу, яка була відповідальна за ненадання відповіді на інформаційний запит заявника та порушила Закон України "Про звернення громадян" та Інструкцій про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 23/11/2013 №1440;

4. Зобов'язати відповідача скласти на відповідальну посадову особу адміністративний протокол за порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", ст. 16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", що тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ст. 212-3 КУпАП та направити протокол на розгляд суду;

5. Зобов'язати відповідача надати заявнику копію зазначеного адміністративний протоколу за порушення Закону України "Про звернення громадян", ст. 16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

6. Зобов'язати відповідача надати позивачу письмову відповідь згідно вимог Закону України «Про звернення громадян» про вжиті заходи.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КУпАП, Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Какой день считается "днем виявлення"?

Когда о нем были уведомлены компетентные органы.

_________________

А так?
----
До Окружного адміністративного суду міста Києва
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1

Позивач:

Відповідач:
прокуратура

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання рішення протиправним

Предметом цього позову є протиправне рішення першого заступника прокурора Дніпровського р-ну м. Києва О. Рябова щодо відмови складати протокол за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП.

9/04/2013 року заявник отримав постанову №2-а/754/120/13 Деснянського районного суду у справі №754/3324/13-а за позовом до Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва. Суд зокрема постановив:

- Визнати протиправною бездіяльність відділу ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, що полягають у ненаданні запитуваної інформації заявнику в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Інструкції про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2003 р. №1440.
- Зобов'язати Відділ ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві надати заявнику у п'ятиденний термін відповідь на інформаційний запит від 13/02/2013 року.

ВДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Киева від 29 березня 2013 року. 18/06/2013 Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 754/3324/13-а (№ 2-а/754/120/13) ухвалив: апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Киева від 29 березня 2013 року - без змін.

15/07/2013 позивач звернувся до Прокуратури Дніпровського району міста Києва із заявою від 15/07/2013 (надалі - заява) про складання адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП. У своїй заяві позивач зокрема вимагав:

- Встановити посадову особу, яка була відповідальна за ненадання відповіді на інформаційний запит заявника та порушила Закон України "Про звернення громадян" та Інструкцій про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 23/11/2013 №1440;
- Скласти на відповідальну посадову особу адміністративний протокол за порушення Закону України "Про звернення громадян", ст. 16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", що тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ст. 212-3 КУпАП та направити протокол на розгляд суду;
- Надати заявнику копію зазначеного адміністративний протоколу за порушення Закону України "Про звернення громадян", ст. 16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та копію наказу, згідно якого буде притягнуто посадову особу до відповідальності;

У відповідь на заяву позивач отримав лист №34-148/33 від 23/07/2013 відповідача, в якому відповідач відмовляеться вжити будь-яких заходів реагування.

Відповідач мотивую своє рішення наступним чином:

"Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у звязку із закінченням на момент розгяду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статею 38 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Враховуючи, що з моменту ненадання відповіді на Ваш інформаційний запит від 13/02/13 минули строки, передбачені ст. 38 КУпАП, підстави для вжиття заходів реагування відсутні."

Вважаю відповідь відповідача протиправною за наступних підстав.

У своєму рішенні відповідач зазначає, що підстави для вжиття заходів реагування відсутні, оскільки з моменту ненадання відповіді на інформаційний запит від 13/02/2013 (надалі - інформаційний запит) минули строки передбачені ст. 38 КУпАП. Тобто, відповідач посилається лише на строки, і не зазначає, що в діях посадових осіб не має складу адміністративного правопорушення. Проте, посилання на строки в даному випадку як підставу для нескладання адміністративного протоколу, є незаконним.

Відповідно до ст. 212-3 КУпАП, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян", "Про доступ до судових рішень" та "Про засади запобігання і протидії корупції" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється: відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом; надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Станом на сьогоднішній день ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва не надало позивачу відповіді на поставлені питання у інформаційному запиті. Таким чином, ненадання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва інформації щодо поставлених питань, є свідченням триваючого правопорушення з боку відповідальної за це посадової особи.

Отже, факт ненадання відповіді на інформаційний запит було доведено в судах, а адміністративна відповідальність за ненадання інформації збереглась до сьогоднішнього дня. Ненадання посадовою особою інформації є порушенням ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а відповідно до ст. 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» винні посадові особи, притягаються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 254 КУпАП при вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Згідно ст.255 КУпАП протокол за ст. 212-3 КУпАП складають працівники прокуратури.

Аналіз положень Кодексу України про адміністративне правопорушення свідчить про те, що за фактом вчинення адміністративного правопорушення в будь-якому разі складається адміністративний протокол в незалежності від того, коли це правопорушення було вчинене. В разі виявлення адміністративного правопорушення, уповноважена на те посадова особа в обов'язковому порядку повинна відреагувати складенням протоколу.

Відповідач мав у своєму розпорядженні рішення судів, що підтверджують факт ненадання відповіді і у своєму рішенні, відповідач не заперечує того факту, що з боку ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва була вчинена протиправна бездіяльність щодо ненадання відповіді на інформаційний запит.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», у разі виявлення в діянні посадової особи ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушене та в чому полягає порушення.

Зазначені положення Закону України «Про прокуратуру» вказують на те, що прокурор зобов'язаний реагувати на факти порушення закону і вживати відповідних заходів реагування. Органи прокуратури не мають право обирати, чи карати винну посадову особу чи її не карати. Закон зобов'язує прокуратуру в будь-якому разі вчинювати дії щодо притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КУпАП, Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У своєму листі відповідач помилково посилався лише на ч. 2 ст. 38 КУпАП, згідно якої, "якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення". Але оскільки ст. 212-3 відноситься до корупційних правопорушень, строк накладання адміністративного стягнення за ст. 212-3 КУпАП визначається ч.3 ст. 38 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

В данному випадку вважаю, що днем виявлення корупційного правопорушення является 18/06/2013, а саме день винесення Київським апеляційним адміністративним судом у справі №754/3324/13-а (№ 2-а/754/120/13) ухвали, згідно якої постанову Деснянського районного суду м. Киева від 29 березня 2013 року залишено без змін. Тобто день, коли Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив факт ненадання відповіді на інформаційний запит від 13/02/2013.

Разом з тим норма ч.3 ст. 38 КУпАП не встановлює обмеження в накладанні адміністративного стягнення лише протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення, адже адміністративне стягнення накладається не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже строки для початку провадження в справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення не сплинули.

Разом з тим, слід зауважити, що ст. 38 КУпАП вказує лише на строк, коли можливе накладання адміністративного стягнення, тобто в даному випадку грошового штрафу, але не обмежує уповноважений орган у часі щодо вирішення питання про вину посадової особи.

Відповідно до ст. 221 КУпАП розгляд адміністративної справи за ст. 212-3 КУпАП належить до компетенції районного суду. Саме суд встановлює питання чи дотримані строки притягнення до адміністративної відповідальності, чи зазначені строки сплинули. При цьому, в разі виявлення факту сплину строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд має право визнати особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення та закрити адміністративну справу без накладення стягнення.

Відповідно до п.4.14 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України затвердженої Наказом Генеральної покуратури України №9гн від 21.06.2011 року (далі –Інструкція 9гн), передбачено, що за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:

Задоволено – вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а за результатами виявлених недоліків або порушень закону. Частково задоволене звернення – звернення, у якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обгрунтованими.
Повторне задоволено – звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується.
Відхилено – вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необгрунтованими.
Роз’яснено – за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз’яснення з питань правового характеру.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в будь-якому випадку за результатами розгляду звернень громадян, органами прокуратури приймається саме рішення. Виходячи з цього, письмову відповідь відповідача слід вважати саме рішенням оскільки іншого, в розумінні Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції 9гн, органи прокуратури надати не можуть.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, їх посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані зокрема:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

Відповідач у своїй відповіді не зазначив, хто саме з посадових осіб ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва вчинив протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді на інформаційний запит, що не дає змоги вимагати складення адміністративного протоколу відносно конкретної посадової особи. Відповідь відповідача суперечить вимогам Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України.

Отже, строки для початку провадження в справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення не сплинули. Отримавши інформацію про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП, прокурор зобов'язаний скласти адміністративний протокол відносно винної посадової особи. В даному випадку, отримавши інформацію про вчинення посадовою особою ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва адміністративного правопорушення, що підтверджено матеріалами справи, відповідач відмовився вживати заходи реагування, що є невиконанням обов'язків прокурора визначених чинним законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106 КАС України, Конституції України,

ПРОШУ:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо невжиття заходів прокурорського реагування за фактом ненадання Відділом ДАІ Дніпровського р-ну м. Києва позивачу відповіді на інформаційний запит;

2. Зобов'язати відповідача винести постанову про ініціювання притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 КУпАП за фактом ненадання Відділом ДАІ Дніпровського р-ну м. Києва позивачу відповіді на інформаційний запит;

3. Зобов'язати відповідача встановити посадову особу, яка була відповідальна за ненадання відповіді на інформаційний запит заявника та порушила Закон України "Про звернення громадян" та Інструкцій про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 23/11/2013 №1440;

4. Зобов'язати відповідача скласти на відповідальну посадову особу адміністративний протокол за порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", ст. 16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", що тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ст. 212-3 КУпАП та направити протокол на розгляд суду;

5. Зобов'язати відповідача надати заявнику копію зазначеного адміністративний протоколу за порушення Закону України "Про звернення громадян", ст. 16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

6. Зобов'язати відповідача надати позивачу письмову відповідь згідно вимог Закону України «Про звернення громадян» про вжиті заходи;

7. Зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 267 КАСУ.

Позов перевантажений позовними вимогами.
А ще раджу ознайомитися із такими рішеннями:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/25297227
http://reyestr.court.gov.ua/Review/26001266
http://reyestr.court.gov.ua/Review/29318761

А ще врахуйте положення цієї статті КУпАП
Ст. 212-3 КУпАП не належить до корупційних правопорушень згідно КУпАП.

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.