У меня была вынужденная остановка в зоне действия знака 3.34. Выписали протокол и постанову хотя подал клопотання про перенсення расмотрения дела. Вопрос стоит ли обжаловать этот штраф? По примерам на форуме написал такое оскарження только не понимаю на кого писать иск на инспектора? Поправьте пожалуйста кто уже с этим сталкивался.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови серії № про адміністративне правопорушення
від «____»____лютого_________ 2013 року
«_____» ___лютого___2013 року, постановою серії__ _ № _____ по справі про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС ДАІ прапорщиком міліції______, було накладено на мене, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн., за зупинку автомобілем марки ваз _______, власником якого являється ____, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 д.1 «Зупинку заборонено».
З вищевикладеною постановою не погоджуюсь, вважаю її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. Діяння повинне бути винним, а саме суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності. Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.
У моїх діях, які кваліфікуються за ч.1ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб’єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій я не вчиняв, оскільки це була вимушена зупинка тому що коли був удорозі у мене сильно боліла голова і побачивши перші магазинчку на дорозі вирішив зупинитися щоб дружина пошукала якіісь лікі від головного болю. Я зупинив машину десь за 20 метрів від зупинки громадського транспорту. Моя дружини вийшла з машини і пішла шукати ліки. Я залишився у машині зі своїм чотирьох річним сином та ввімкнув аварійну сигналізацію. Сигналізація не працювала. Перевіривши запобіжники вявив згорівший запобіжник аварійної сигналізації. З головним болем вийшов з машини щоб пошукати в багажнику запобіжники. Знайшовши запобіжник замінив, і ввімкнув аварійку. Це зайняло десь 2 хвилини. Моя дружина повернулась , сказала що тут нема аптек я попив води яку вона придбала. Мені стало трохи краще. Ми рушили і десь за 30 метрів нас зупиняє інспектор. Порушуючи всі накази вітается та одразу каже щоб я передав йому документи, при цьому не повідомляє мені причину зупинки і суть скоєного правопорушення. Я поясняю інспектору що я стояв декілька хвилин і це була вимушена зупинка. Пусля цього він складає адмін протокол та на моє прохання вписати свідків відмовляє та ставить зет в графі свідки, я надаю клопотання про перенесення розгляду справи тому що інспектор не надав мені доказів та не хоче розглянути до уваги показання свідків. Інспектор відхиляє моє клопотання. Замість доказу він показує знімок на власний фотоапарат. На я кому взагалі не зрозуміло де знаходитися машина. Я вимагав у інспектора щоб він прикріпив до протоколу пояснення моєї дружини, і вже в повністю заповненому протоколі інспектор пише шо відібрав пояснення, а також на моїй копії. Інспектор розглядав мою справу без мене у себе в машині написав постанову і дав мені на підпис хоча я казав що це була вимушена зупинка.
Таким чином, в моїх діях відсутня суб’єктивна сторона (умисел або необережність) складу правопорушення передбаченого ч.1.ст122 КУпАП.
В момент моєї вимушеної зупинки, зі мною в машині перебуваала моя дружина та маленький син які можуть підтвердити той факт, що зупинка була вимушена і що була ввімкнена аварійна світлова сигналізація.
Взагалі вчинене мною діяння не підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови мною нібито порушено п. 3,34 д.1 ПДР України, хоча при винесенні даної постанови інспектор ДАІ не врахував інших положень ПДР України, а саме пп. 9.9 «а» та 15.14, де вказується про можливість вимушеної зупинки, що не є порушенням ПДР, а саме: Пункт 9.9. ПДР України: «аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі вимушеної зупинки на дороз»і; Пункт 15.14 ПДР України: «у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил».
У моєму випадку було здійснено вимушену зупинку і це не слід розцінювати, як порушення ПДР та кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення.
Крім того слід врахувати те, що працівниками ДАІ було порушено також вимоги(правила) встановлені КУпАП. Було порушено вимоги статті 247 КУпАП, а саме працівники ДАІ не застосували даної статті і незаконно притягнули мене до адміністративної відповідальності, а навпаки інспектор зобов’язаний був закрити провадження, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол та ст.256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка вчинила правопорушення, тобто це свідчить про те, що я зобов’язана була підписати протокол та відповідно мала право дати свої зауваження, але протокол я по сьогоднішній день не бачила та взагалі невідомо чи від був складений і фактично я не мала змоги дати свої зауваження до протоколу. Таким чином працівником ДАІ було порушено ст.ст.254, 256 КУпАП. Таокож інспектор порошив Доручення Президента України від 1 вересня 2011 року не повідомиши мені причину зупинки та суть скоєного правопорушення.
Отже, вищенаведене свідчить, що мною не було вчинено адміністративного правопорушення та мене незаконно притягнули до адміністративної відповідальності.
Згідно Ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Але у моєму випадку не можна взагалі говорити про законість застосування адміністративного стягнення, адже постанова винесена без моєї участі у справі. При цьому порушено вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, згідно з якою справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Внаслідок порушення зазначеної норми я була позбавлена можливості дати по справі особисті пояснення, заявити клопотання про допит свідків та про витребування доказів, у зв’язку з чим оскаржену постанову не можна вважати законною. Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема в разі відсутності складу адмінправопорушення. Дану норму інспектор необгрунтовано не застосував, хоча в силу займаної посади, знав що не має права відкривати провадження в тауих випадках. А отже відповідач зробив це умисно.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями встановленими КУпАП.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати держмита.
Враховуючи викладене, керуючись п.п. 9.9, 15.14 ПДР України, ст.ст. 287,288, 291-293 КУпАП, ст.ст. 6, 74, 104-106, 107 КАС України, ПРОШУ: Визнати дії інспектора ДПС Дніпровського РУ прапорщика міліції ______________ незаконними та скасування постанову серія Главный вопрос есть ли у меня шансы выграть этот иск в суде?
|